За життя Джузеппе Томазі ді Лампедуза (1896–1957), представник одного з найаристократичніших родів Сицилії, так і не дочекався, коли ж його роман надрукують видавці. Це вже потім, після смерті, була слава одного з найвидатніших романів італійської літератури, були сотні перевидань та перекладів багатьма мовами світу, була екранізація Лукіно Вісконті, що здобула Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю… Це не просто історія життя Гепарда, князя Фабріціо Корбера ді Саліна, не просто історія Сицилії, це розповідь про тяжкі пошуки Італією, що тільки-но стала вільною та єдиною, свого шляху. Князь не проти змін, але він бачить, що ідеали свободи поступаються місцем більш «звичним»...

«Волшебная гора» – туберкулёзный санаторий в Швейцарских Альпах. Его обитатели вынуждены находиться здесь годами, общаясь с внешним миром лишь редкими письмами и телеграммами. Здесь время течёт незаметно, жизнь и смерть утрачивают смысл, а мельчайшие нюансы человеческих отношений, напротив, приобретают болезненную остроту и значимость. Любовь, веселье, дружба, вражда, ревность для обитателей санатория словно отмечены тенью небытия… Эта история имеет множество возможных прочтений – мощнейшее философское исследование жизненных основ, тонкий психологический анализ разных типов человеческого характера, отношений, погружение в историю культуры, религии и в историю вообще – Манн изобразил...

Последнее крупное произведение всемирно известного кубинского писателя, по его собственному определению, представляет собой «своего рода фреску современной эпохи, охватывающую огромный бурный период, пережитый всем миром». Судьбы двух главных героев — кубинца, архитектора Энрике, и русской балерины Веры — олицетворяют собой трудный путь прихода интеллигенции в революцию. Интеллектуальная и политическая атмосфера романа чрезвычайно насыщены, основная для Карпентьера проблема «человек и история, человек и революция» решается здесь в тесной связи с проблемой судеб искусства в современном мире.

Эта история произошла в одном небольшом уездном городе, в котором лишь одна больница, где, в отдельном флигеле, и разместилась палата для душевнобольных №6. А произошла эта история с Андреем Ефимычем, доктором, который и заведовал этою больницей. Доктор заведовал ею уже 20 лет, но лишь по их прошествии случайно заглянул в этот флигель. Кто же знал, насколько подобный случайный визит может изменить жизнь Андрея Ефимыча?

Повесть «Смерть в Венеции» — своеобразная «визитная карточка» Манна-рассказчика. Главный герой повести, немолодой усталый писатель Густав фон Ашенбах, в попытке убежать от творческих терзаний, приезжает на курорт Лидо близ Венеции. Однако и здесь Ашенбаху не суждено обрести душевный покой — однажды на пляже он встречает изумительно красивого мальчика Тадзио, чья юность и привлекательность очаровывают его с первого взгляда. Юноша становится для Ашенбаха символом всего того, чего так не хватает ему самому. Чувство безысходности и обречённости усугубляется смертельной болезнью Ашенбаха.

Когда смотришь на портрет Марии Пуймановой, представляешь себе ее облик, полный удивительно женственного обаяния, — с трудом верится, что перед тобой автор одной из самых мужественных книг XX века. Ни ее изящные ранние рассказы, ни многочисленные критические эссе, ни психологические повести как будто не предвещали эпического размаха трилогии «Люди на перепутье» (1937), «Игра с огнем», (1948) и «Жизнь против смерти» (1952). А между тем трилогия — это, несомненно, своеобразный итог жизненного и творческого пути писательницы. Трилогия Пуймановой не только принадлежит к вершинным достижениям чешского романа, она прочно вошла в фонд социалистической классики. Вступительная статья и...

До сьомого тому видання творів Миколи Гоголя у семи томах увійшли глави історичного роману «Гетьман», перша редакція повісті «Тарас Бульба» у перекладі Василя Шкляра, вибрані статті та матеріали, зокрема народні пісні в записах письменника. Національна Академія наук України Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка Випущено на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою «Українська книга» 2012 року © Т.В. Михед, переклад, 2012 © В.М. Шкляр, переклад, 2012 © П.В. Михед, Т.В. Михед, коментарі, 2012 © НВП «Видавництво “Наукова думка” НАН України», дизайн, 2012

До п’ятого тому видання творів Миколи Гоголя у семи томах увійшли перший том поеми «Мертві душі» та пізня редакція окремих глав другого тому, які збереглися. У коментарях представлена бібліографія перекладів поеми українською мовою. Національна Академія наук України Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка Випущено на замовлення Державного комітету телебачення та радіомовлення України за програмою «Українська книга» © П.В. Михед, Т.В. Михед, Н.М. Сквіра, коментарі, 2009 © НВП «Видавництво “Наукова думка” HAH України», дизайн, 2009

До четвертого тому видання творів Миколи Гоголя у семи томах увійшли повісті 1835‒1842 років, зокрема «петербурзькі» повісті — «Невський проспект», «Портрет», «Записки божевільного», «Ніс» і «Шинель». У коментарях представлена бібліографія перекладів окремих творів письменника українською мовою. Національна Академія наук України Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка Випущено на замовлення Державного комітету телебачення та радіомовлення України за програмою «Українська книга». © Улюра Г.А., коментарі, 2009 © НВП «Видавництво “Наукова думка” НАН України», дизайн, 2009

До другого тому видання творів Миколи Гоголя у семи томах увійшла збірка повістей «Миргород». У коментарях представлена бібліографія перекладів окремих творів письменника українською мовою. Національна Академія наук України Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка Випущено на замовлення Державного комітету телебачення та радіомовлення України за програмою «Українська книга». © П.В. Михед, Т.В. Михед, коментарі, 2008 © НВП «Видавництво “Наукова думка” України», дизайн, 2008