Ви напевно чули фразу: «думки матеріалізуються». Так от, це абсолютна правда, скажу я вам. Вони можуть легко стати реальністю, особливо якщо за ними стоїть чітка мета, наполегливість і палке БАЖАННЯ перетворити їх на гроші або інші матеріальні об'єкти.

Едвін С. Барнс власне з особистого досвіду переконався, наскільки правдиво те, що люди дійсно можуть ДУМАТИ і БАГАТІТИ. Але усвідомлення цього прийшло до нього не відразу, воно приходило поступово. Все почалося з його палкого бажання стати діловим партнером великого Томаса Едісона.

Однією з головних особливостей БАЖАННЯ Барнса була чіткість і визначеність. Він хотів працювати разом з Едісоном, а не на нього.

Ознайомтеся з його біографією, зверніть увагу, як він починав і як поступово втілював свої бажання у життя, і тоді ви напевно зрозумієте, у чому полягають тринадцять принципів, які ведуть до багатства.

Коли це БАЖАННЯ (або, іншими словами, імпульс думки) вперше спалахнуло в його голові, він був не в змозі відразу його реалізувати. На його шляху стояли дві перешкоди. По-перше, він не був знайомий з паном Едісоном, а по-друге, у нього навіть не було грошей, щоб купити собі квиток на поїзд до Оранжа, штат Нью-Джерсі.

Для більшості людей цих труднощів вже було б досить, щоб все покинути і відмовитися від такої відчайдушної затії. Але бажання Барнса було не звичайним рядовим бажанням! Він був сповнений рішучості йти до перемоги будь-що, тому він навіть зважився на подорож у поштовому вагоні, бо поразка в його плани не входила. (Для тих, хто не знає, що таке поштовий вагон, пояснюю, що він рушив до Східного Оранжу на товарному поїзді).

Барнс зайшов до лабораторії пана Едісона і оголосив, що збирається стати його бізнес-партнером. Через багато років, згадуючи про свою першу зустріч з Барнсом, Едісон казав: «Він стояв переді мною, наче звичайнісінький волоцюга, але у його погляді було щось, що говорило про те, що він прийшов отримати бажане і не збирається йти з порожніми руками. Багаторічний досвід роботи з людьми навчив мене, що коли людина дійсно БАЖАЄ чогось настільки сильно, що готова заради цього поставити на кін своє майбутнє, вона обов'язково досягне бажаного. Я дав йому можливість, про яку він просив, бо в його очах я побачив рішучість досягати свого і ніколи не здаватися. Наступні події довели, що я не помилився у ньому».

Те, що молодий Барнс говорив тоді Едісону, було не важливо. Важливим було те, що він думав. Навіть сам Едісон так казав! Зовсім не зовнішність Барнса забезпечила йому ділове партнерство з видатним винахідником, тому що вона, ліпше навпаки — працювала проти нього. Саме його ДУМКИ, його спосіб мислення, стали вирішальним фактором його кар'єри.

Якби кожен міг легко та швидко зрозуміти всю важливість цієї фрази, навіть не було б потреби намагатися писати продовження цієї книги, бо тоді, як то кажуть, секрет фокусу був би розкритий.

Так, Барнс не став партнером Едісона відразу після їх першої зустрічі, але йому випав шанс попрацювати в офісах Едісона за символічну зарплату, виконуючи роботу, яку сам Едісон не вважав важливою, але для Барнса вона була дійсно такою, тому що вона давала йому можливість «показати» себе там, де його потенційний «бізнес-партнер» міг це помітити. Минали місяці. Барнс зрозумів, що ніяких конкретних зрушень не відбувається, але ж йому треба було якось наближатися до своєї заповітної, чіткої та КОНКРЕТНОЇ мети. Проте в голові Барнса процес йшов повним ходом, і процес цей був дуже важливим. Його БАЖАННЯ стати діловим партнером Едісона все посилювалося, воно вже кипіло.

Психологи правильно кажуть, що «коли людина дійсно готова до чогось, це щось до неї приходить». Барнс був готовий до ділового спілкування з Едісоном, більш того, він був РІШУЧЕ НАЛАШТОВАНИЙ НЕ ВТРАЧАТИ ЦЮ ГОТОВНІСТЬ, ПОКИ НЕ ОТРИМАЄ БАЖАНЕ.

Він не говорив собі: «Ну, і що з того? Думаю, прийшов час кинути цю затію і спробувати влаштуватися торговим агентом в якомусь іншому місці». Ні, любі друзі, він наполегливо говорив собі: «Я прийшов сюди, щоб стати партнером Едісона по бізнесу і я ним стану, нехай навіть на це піде залишок мого життя». І він говорив це абсолютно серйозно! Люди могли б кардинально змінювати своє життя, якби тільки вони вміли так само ставити собі ПЕВНУ і ЧІТКУ МЕТУ та йти до неї з таким самим завзяттям як Барнс!

Можливо, тоді молодий Барнс ще не усвідомлював повністю, що саме завдяки своїй сталевий хватці та наполегливості у відстоюванні свого БАЖАННЯ він подолав усі перешкоди і проклав собі шлях до тих можливостей, які він і шукав.

Коли перед Барнсом з'явилася можливість, вона з'явилася в іншій формі і в іншому напрямку, ніж він очікував. Можливість — неабиякий хитрун, вона любить прослизнути задными дверима, замаскувавшись як невдача або тимчасова поразка. Можливо, саме тому багато хто не може її розпізнати.

У цей час пан Едісон саме удосконалив свій новий офісний пристрій, відомий у той час як Диктофон Едісона (пізніше його стали називати Едіфоном). Його торгові агенти були не в захваті від цього апарату. Вони не вірили, що його буде легко продати. Але Барнс розгледів і розпізнав можливість. Вона тихо підкралася у вигляді дивного пристрою, який не зацікавив нікого, крім Барнса і, власне, його винахідника.

Барнс знав, що може продати Диктофон Едісона. Він запропонував це Едісону і швидко отримав свій шанс. І він дійсно продав цей апарат. Ба, навіть, він продав його з таким успіхом, що Едісон запропонував йому контракт на розповсюдження і продаж його винаходу всією країною. З цього ділового співробітництва народилося гасло «Вироблено Едісоном, запроваджено у вжиток Барнсом».

Цей бізнес-альянс успішно проіснував понад тридцять років. Барнс розбагатів, але крім цього він зробив дещо набагато важливіше: він довів, що дійсно можна «Думати і багатіти».

Якою сумою грошей можна оцінити БАЖАННЯ Барнса, я не знаю. Можливо, воно принесло йому два або три мільйони доларів, але сума, якою б вона не була, стає неважливою у порівнянні з великим досвідом, який він отримав у формі чіткого знання, що нематеріальний імпульс думки може бути перетворений на його фізичний аналог шляхом застосування певних принципів.

Барнс буквально «надумав» собі партнерство з великим Едісоном! Він «надумав» своє багатство. На початку у нього не було нічого, окрім усвідомлення того, ЩО ВІН ХОТІВ КОНКРЕТНУ РІЧ. І він мав ТВЕРДИЙ НАМІР досягти бажаного.

Коли він починав, у нього не було ані цента за душею. Освіта теж не була його сильною стороною. Він не мав жодного впливу і статусу у суспільстві. Але у нього була ініціатива, віра та воля до перемоги. Завдяки цим невидимим (і одночасно небаченим) силам він зробив себе правою рукою видатного винахідника.

А зараз давайте розглянемо іншу ситуацію і проаналізуємо приклад людини, у якої, навпаки, було реальне багатство, але вона втратила його, тому що зупинилася за один крок від заповітної мрії.

Однією з найбільш поширених причин провалу є звичка все кидати через тимчасову невдачу. Рано чи пізно кожен із нас стикається з цим.

За часів «золотої лихоманки» Р. А. Дербі зі своїм дядьком теж подалися на пошуки сяючої руди. Вони поїхали на захід КОПАТИ і багатіти. Дядечко купив ділянку і почав старанно орудувати заступом. Однак, він ніколи не замислювався над тим, що більше золота можна отримати працюючи мізками, а не заступом. Робота була складною, але пристрасне бажання золота було чітким і певним. І ось через тижні тяжкої праці до них прийшла винагорода у вигляді виявлення джерела заповітної сяючої руди. Тепер їм потрібно було обладнання, щоб підняти цю руду на поверхню. Вони спокійно закрили вхід до шахти і поїхали додому у Вільямсбург, штат Меріленд, щоб розповісти родичам і кільком сусідам про свою «знахідку». Вони зібрали гроші на необхідне обладнання, доправили його до шахти. Дербі з дядьком знову повернулися до роботи.

І ось перша вагонетка руди була здобута та відправлена на плавильню. Виявилося, що у них була одна з найбагатших шахт у Колорадо! Ще кілька вагонеток руди, і вони зможуть розплатитися з усіма боргами. І ось тоді вони почнуть гребти гроші лопатою.

Чим нижче вони бурили, тим вище піднімалися їх надії! Але тут щось пішло не так! Золота жила зникла! Як же так? Вони підійшли до кінця веселки, а горщик із золотом їх там не чекав! Вони продовжували бурити глибше, відчайдушно намагаючись знову знайти жилу, але все марно.

Нарешті, вони вирішили все кинути. Вони продали шахту та техніку лахмітнику за кілька сотень доларів і сіли на поїзд додому. Зазвичай лахмітники не надто розумні, але цей виявився з клепкою! Він покликав гірського інженера, щоб оглянути шахту та зробити деякі розрахунки. Інженер повідомив, що проект попередніх видобувачів зазнав невдачі, бо ті не знали про існування так званих «ліній розлому». Його розрахунки показали, що «золота» жила повинна з'явитися буквально за метр ВІД ТОГО МІСЦЯ, ДЕ ПРИПИНИЛИ БУРИТИ ДЕРБІ І ЙОГО ДЯДЬКО! Саме там вона і була!

Лахмітник видобув руди на мільйони доларів, тому що йому вистачило розуму звернутися за порадою до фахівця, перш ніж здатися.

Велика частина грошей, які пішли на обладнання, була отримана завдяки молодому Дербі, чиї родичі і сусіди повірили в нього і зібрали необхідні кошти. Він повернув їм все до цента, хоча на це і пішли роки.

Ще довгий час пан Дербі обмірковував і аналізував невдачу, яка спіткала їх з дядьком, і в підсумку усвідомив, що БАЖАННЯ все ж може бути перетворене на золото. Усвідомлення цього прийшло до нього після того, як він почав займатися страховим бізнесом.

Пам'ятаючи, що він втратив величезні статки, зупинившись буквально в метрі від золота, Дербі використовував цей досвід в обраній ним професії. Він просто казав собі: «Я був за крок від золота, але зупинився. Але тепер я не зупинюся, нехай навіть люди кажуть «ні», коли я пропоную їм купити страховку».

Дербі входить у досить невелику групу людей (менше п'ятдесяти чоловік), які щорічно продають страхових полісів на мільйони доларів. Своєю «наполегливістю» він зобов'язаний уроку, який він засвоїв через свою «не наполегливість» у золотовидобувному бізнесі.

До того як у життя будь-якої людини приходить успіх, вона неодмінно стикається з тимчасовою невдачею і, можливо, навіть з провалом. Коли людина зазнає поразки, вона часто приймає найпростіше для себе рішення — здатися і все покинути. Саме так і робить більшість людей.

Більше п'ятисот найуспішніших людей, що їх коли-небудь знала Америка, розповіли мені, що своїх найбільших успіхів вони досягли, коли були всього за крок від того, щоб скласти руки перед обличчям поразки. Невдача — та ще хитра шахрайка з гострим почуттям іронії. Нічого не приносить їй більшого задоволення, ніж звалитися на людину, коли успіх вже майже був у тієї в руках.

З відзнакою закінчивши «Університет жорстких ударів долі», Дербі вирішив все ж досягти успіху, спираючись на свій «золотий» досвід. Йому пощастило бути свідком ситуації, яка остаточно довела йому, що «Ні» не обов'язково означає «ні».

Одного чудового дня він допомагав своєму дядькові перемелювати пшеницю на старому млині. Його дядько керував великою фермою, на якій жили і працювали робітники. Двері тихо відчинилися і до кімнати увійшла маленька дівчинка, дочка одного з орендарів. Вона сором'язливо стала біля входу і спостерігала за ними.

Дядько, піднявши очі, побачив дитину і грубо крикнув в її сторону: «Чого тобі треба?» Дитина смиренно відповіла: «Моя мама сказала, щоб ви передали їй п'ятдесят центів». «Нічого я не буду їй передавати, — відповів дядько, — а тепер тікай звідси». «Так, сер», — відповіла дівчинка. Але вона не зрушила з місця. Дядько продовжив молоти. Він так захопився, що навіть не помітив, що дівчинка нікуди не пішла. Коли він підняв голову і побачив, що вона все ще стоїть там, він крикнув їй: «Я ж велів тобі йти! Все, йди звідси, інакше дам тобі прочуханки!»

Маленька дівчинка сказала «так, сер», але не зрушила з місця ні на дюйм. Дядько кинув мішок з зерном, який якраз збирався перемелювати, взяв бочкову клепку і попрямував до дівчинки. Вираз його обличчя не обіцяв нічого доброго.

Дербі затамував подих. Він був упевнений, що зараз станеться щось жахливе. Він знав, що у його дядька був жорсткий характер і той не терпів, коли йому перечили.

Коли дядько наблизився до дівчинки, вона швидко зробила крок вперед, подивилася йому прямо в очі і пронизливо закричала у весь голос: «МОЯ МАМА ОТРИМАЄ ЦІ П'ЯТДЕСЯТ ЦЕНТІВ!»

Дядько зупинився, подивився на неї уважно, потім повільно поклав клепку на підлогу, засунув руку у кишеню, витяг півдолара і дав їй.

Дитина взяла гроші та повільно відступила до дверей, не зводячи очей з цього суворого чоловіка, якого вона тільки що перемогла. Після того, як вона пішла, дядько сів і більше десяти хвилин непорушно дивився у вікно. Він з благоговінням розмірковував над тим, який урок йому тільки що дала ця маленька дівчинка.

Дербі теж задумався. Вперше за все своє життя він побачив, як звичайна дитина, більш того, маленька дівчинка, свідомо перевершила дорослу людину. Як вона це зробила? Що в цей момент сталося з його дядьком? Що змусило його втратити всю свою жорсткість і стати покірним, немов ягня? Яку дивну силу використала ця дитина, щоб приструнити цього суворого дорослого чоловіка? Ці та інші подібні питання роїлися в голові Дербі, і він не знайшов на них відповіді ще багато років, аж до того моменту, коли розповів цю історію мені.

Дивно, але історія цього незвичайного досвіду була розказана мені на тому ж старому млині і на тому самому місці, де тоді все сталося. А ще дивно те, що я потім присвятив майже чверть століття вивченню тієї сили, яка дозволила неосвіченій і неграмотній дитині перемогти дорослу розумну людину.

Поки ми стояли там, на цьому затхлому старому млині, пан Дербі все повторював цю історію про незвичайну перемогу маленької людини над великою, і нарешті він запитав мене: «А що ви думаєте про це? Яку дивну силу використовувала тоді та дівчинка, що так сильно вразила мого дядька?»

Що ж, відповідь на його питання ви знайдете в принципах, викладених у цій книзі. Відповідь буде повною і вичерпною. Вона буде містити деталі та інструкції, яких буде достатньо, щоб будь-хто міг зрозуміти і застосовувати ту ж силу, яка волею випадку зійшла на ту малу дитину.

Якщо ви відкриєте свій розум, ви точно зрозумієте, яка дивна сила прийшла тоді на допомогу дитині. Ну, а якщо не зрозумієте зараз, я розповім вам про цю силу в наступних розділах. На сторінках цієї книги ви обов'язково знайдете ідею, яка покращить вашу здатність сприйняття і тоді у вашому розпорядженні буде ця непереможна сила, яку ви зможете використовувати для свого блага. Усвідомлення цієї сили може прийти до вас як у першому розділі, так і спалахнути у вашій голові ближче до кінця книги. Це може прийти просто у формі ідеї або наміру, а може постати перед вашими очима у вигляді цілого готового плану дій. Знову ж таки, це може змусити вас повернутися до минулого досвіду невдач і поразок, щоб винести з них урок, за допомогою якого ви зможете надолужити згаяне.

Після того, як я пояснив панові Дербі, що за сила мимоволі прийшла на допомогу тій маленькій дівчинці, він, швидко проаналізувавши свій тридцятирічний досвід роботи страховим агентом, відверто визнав, що його успіх у цій сфері був багато в чому обумовлений тим уроком, який він засвоїв тоді на цьому старому млині.

Пан Дербі зазначив: «Кожного разу, коли потенційний покупець намагався мене позбутися і не купувати страховку, в моїй голові виникав образ тієї маленької дівчинки на млині, яка кинула виклик моєму дядькові, і тоді я казав собі: Я ПРОДАМ ЦЮ СТРАХОВКУ! Велика частина всіх моїх продажів була зроблена після того, як люди говорили мені «НІ».

Він також згадав і свою помилку, коли зупинився тоді всього за крок від золота, «але, — сказав він, — той досвід був прихованим благословенням. Той випадок навчив мене не здаватися і продовжувати боротися за свої мрії, незалежно від того, наскільки важким це може здаватися. Це був урок, який мені потрібно було засвоїти, перш ніж я зміг досягти успіху в подальшому житті».

Цю історію про пана Дербі, його дядька, маленьку дівчинку і золоту копальню, безсумнівно, прочитають сотні страхових агентів, і всім їм я хотів показати, що саме завдяки цим подіям у своєму житті Дербі досяг такого приголомшливого успіху в страховому бізнесі. Життя часто буває дивним і незбагненним! Успіхи і невдачі, які воно підкидає нам, сягають корінням в простий життєвий досвід. Ці два випадки в житті пана Дербі були абсолютно звичайними і не примітними, але саме цей досвід став ключовим у його подальшій долі. Він засвоїв урок, який дало йому життя у вигляді цих двох важливих подій, тому що він проаналізував і усвідомив їх. Але як бути людині, у якої немає ні часу, ні бажання аналізувати свої невдачі в пошуках знань, які можуть привести її до успіху? Де і як вона може навчитися мистецтву перетворення поразки на можливість? Ця книга якраз і була мною написана, щоб дати відповідь на ці питання. Ця відповідь буде складатися з опису тринадцяти кроків на шляху до успіху. Але не забувайте, що ви можете знайти відповідь на ваші питання у вашій власній свідомості завдяки ідеї, наміру або плану дій, які можуть блискавично промайнути у вашій голові, поки ви будете читати цю книгу.

Хороша ідея — це все що потрібно для успіху. Принципи, описані в цій книзі, це просто найбільш практичні способи для формування хороших і корисних ідей.

Перш ніж заглибитися в опис цих принципів, я хочу зробити ще одне невелике, але вкрай важливе зауваження… КОЛИ У ВАШЕ ЖИТТЯ ПРИХОДЯТЬ ГРОШІ, ВОНИ ПОЧИНАЮТЬ ПРИХОДИТИ НАСТІЛЬКИ ШВИДКО І У ТАКІЙ ВЕЛИКІЙ КІЛЬКОСТІ, що ви реально питати себе: «ДЕ Ж ВОНИ ховалися від мене ВЕСЬ ЦЕЙ ЧАС?» Це здається ще більш вражаючим на тлі поширеної думки, що багатство приходить тільки до тих, хто працює довго і важко. Коли ви почнете ДУМАТИ і БАГАТІТИ, ви помітите, що шлях до багатства починається, перш за все, з вашого особистого ставлення до життя, постановки чіткої мети і прикладання зовсім невеликих зусиль. Будь-яка людина, яка бажає, щоб у її житті з'явилося багатство, повинна знати, як досягти необхідного ставлення до життя. Я провів двадцять п'ять років досліджуючи і аналізуючи досвід більше 25 тисяч чоловіків і жінок, тому що я теж хотів знати, «як люди стають багатими».

Без цього дослідження не було б і цієї книги. Читаючи її, зверніть увагу на дуже важливу істину, а саме: Велика депресія в економіці почалася у 1929 році і досягла рекордного рівня, поки через деякий час Рузвельт не став президентом США. Саме з того моменту економіка почала оживати. Подібно до того, як в театрі поступово запалюються лампи після спектаклю, перетворюючи темряву на світло, так і страх в головах людей поступово зникав, перетворюючись на надію та віру у світле майбутнє.

Вивчивши принципи успіху і почавши застосовувати їх на практиці, ви помітите, що ваше фінансове становище почне поліпшуватися, та й взагалі все, за що ви будете братися, почне працювати вам на благо. «Неможливо», — скажете ви? А ось і ні! І ви самі матимете змогу у цьому впевнитися!

Одна з головних слабкостей людства — це при нагоді прикриватися таким зручним для багатьох словом «неможливо». Людина списує на «неможливо» успіх, який до неї НЕ приходить, і речі, які вона НЕ МОЖЕ зробити. Ця книга була написана саме для тих, хто шукає правила успіху, які принесли багатства іншим людям, і готова поставити на кін усе, слідуючи цим правилам. Багато років тому я купив гарний словник. Насамперед я знайшов у ньому слово «неможливо» і акуратно вирізав його з книги. Може, і вам варто зробити щось подібне?

УСПІХ приходить до тих, хто подумки ГОТОВИЙ до нього. НЕВДАЧА ж наздоганяє тих, хто подумки мириться з нею.

Мета цієї книги полягає в тому, щоб допомогти всім бажаючим навчитися мистецтву перетворення ДУМОК ПРО НЕВДАЧІ на ДУМКИ ПРО УСПІХ.

Ще одна слабкість, яка властива дуже багатьом людям — це звичка судити про все і кожного за своїми враженнями і переконаннями. Хтось, прочитавши цю книгу, все одно залишиться при думці, що неможливо ДУМАТИ і БАГАТІТИ. Ці люди просто не здатні мислити про багатство, тому що їх розумові звички застрягли у бідності, злиднях, стражданнях, невдачах і поразках.

Такі нещасні люди нагадують мені одного видатного китайця, який приїхав до Америки, щоб отримати американську освіту в Чиказькому університеті.

Одного разу Вільям Рейні Гарпер, засновник Чиказького університету, зустрівши цього молодого китайця на кампусі, зупинився, щоб поговорити з ним кілька хвилин. Він запитав, що б той назвав найбільш відмінною рисою американського народу.

«Ваші очі, — вигукнув китаєць, — у вас дуже дивний розріз очей!»

Але ж те ж саме і ми говоримо про азіатів.

Ми відмовляємося вірити в те, чого не розуміємо. Ми нерозумно і наполегливо продовжуємо вірити в те, що наші власні обмеження є нормою. «Звичайно, очі того іншого хлопця дивні, тому що вони не такі самі, як у мене».

Мільйони людей дивляться на досягнення Генрі Форда і заздрять його вдачі, щасливому збігу обставин, геніальності, та, власне, всьому підряд, на що можна було б списати його успіх. Можливо, одна людина зі ста тисяч і розпізнає секрет успіху Форда, але все одно буде мовчати чи то через свою скромність, чи то впертість, бо вирішить, що секрет цей занадто простий, щоб навіть говорити про нього. Зараз я наведу приклад, який прекрасно вам проілюструє суть цього «секрету».

У 1930-ті роки Генрі Форд зробив чергову автомобільну революцію, запустивши виробництво і почавши встановлювати у свої автомобілі двигун V8, який здобув славу інженерного дива. Він вирішив побудувати двигун з усіма вісьмома циліндрами, відлитими в одному блоці, і спантеличив своїх інженерів розробкою такої конструкції. Креслення були готові, але його інженери повідомили, що такий виріб виготовити просто неможливо. Генрі Форд, який дуже часто у своєму житті робив неможливі речі можливими, відреагував на ситуацію по-своєму. Він сказав: «Знайдіть спосіб це зробити». «Але, — відповіли вони, — це неможливо!» «Попрацюйте над цим, — наказав Форд, — працюйте, поки не досягнете успіху, скільки б часу на це не було потрібно».

Інженери почали працювати. У них просто не було вибору, якщо вони хотіли продовжувати працювати на Форда. Минуло шість місяців, результату не було. Минуло ще шість місяців, а результату знову не було. Інженери випробували всі відомі способи, щоб виконати наказ Форда, але це здавалося їм поза всяких сумнівів «неможливим!»

Наприкінці року Форд знову переговорив зі своїми інженерами, і знову вони повідомили йому, вони не знайшли спосіб виконати його наказ.

«Продовжуйте працювати, — сказав Форд, — я хочу цей двигун, і я його отримаю». Вони продовжили роботу, і потім, немов за помахом чарівної палички, секрет успіху був знайдений. Створення V-подібного мотора стало початком розробки цілого сімейства двигунів V8, багато з яких продовжують випускатися і в наш час.

РІШУЧІСТЬ Форда знову дала свої плоди! Можливо, я описав ці події не дуже детально, але головне, що результат і зміст їх чітко видно. Вони підкажуть вам, бажаючим ДУМАТИ і БАГАТІТИ, секрет багатомільйонних статків Форда. Відповідь лежить на поверхні.

Генрі Форд досяг успіху, тому що він розумів і застосовував принципи успіху. Одним з них є БАЖАННЯ: знання, чого ти хочеш. Тримайте історію життя Генрі Форда в голові, поки будете читати цю книгу, бо в ній криється формула його грандіозних досягнень. Якщо вам вдасться її розгадати, ви зможете застосовувати цю формулу до будь-якої сфери діяльності і результатом будуть такі ж грандіозні досягнення.

Коли Вільям Ернст Генлі написав, не побоюся цього слова, пророчі рядки: «Я — володар своєї долі, я — капітан своєї душі». Він хотів тим самим сказати нам, що ми є володарями наших доль і капітанами наших душ, бо у нас є сила керувати своїми думками. Він хотів донести до нас, що вселенська субстанція, в якій рухається та існує наша маленька планета, в якій рухаємося та існуємо ми, є енергією, що рухається з неймовірно високою швидкістю вібрації. І що субстанція ця наповнена силою, яка пристосовується до тих думок, які містяться в нашому розумі, і ВПЛИВАЄ на нас, використовуючи існуючі в природі сили, щоб надати нашим думкам матеріальної форми.

Якби поет розкрив нам цю велику істину, пояснив все детально, ми б знали, ЧОМУ ми є Володарями наших доль і Капітанами наших Душ. Він повинен був сказати нам, навіть зробити на цьому акцент, що ця сила не бачить різниці між деструктивними і конструктивними думками, і що вона матеріалізує думки про бідність так само просто і швидко, як і думки про багатство.

А ще він повинен був сказати нам, що наш мозок заряджений домінуючими думками нашої свідомості, ці «заряджені» думки ніби магніт притягують до нас сили, людей і життєві обставини, які відповідають природі наших домінуючих думок.

Він повинен був сказати нам, що перш ніж ми зможемо накопичити незліченні багатства, ми повинні зарядити наші розуми інтенсивним БАЖАННЯМ цього багатства, що ми повинні налаштувати наші ДУМКИ НА БАГАТСТВО, і саме наше БАЖАННЯ дасть нам натхнення і наснагу створити алгоритм його отримання.

Але, будучи поетом, а не філософом, Генлі просто виклав велику істину в поетичній формі, щоб читачі самі розмірковували над її тлумаченням. І ось так, мало-помалу істина розкрилася вам сама по собі, і тепер ви зрозумієте, що принципи, описані в цій книзі, відкриють вам секрет управління вашою економічною долею.

Що ж, ось і настав час розглянути перший з цих принципів. Відкрийте свій розум, відкиньте всі сумніви і упередження. Не забувайте, що ці принципи — то не вигадка і не забаганка однієї людини. Вони були сформульовані на основі життєвого досвіду більше 500 людей, яким вдалося заробити мільйони доларів. Ці люди починали свій шлях у бідності, без належної освіти і положення у суспільстві. Принципи успіху допомогли їм стати на ноги, вибитися в люди і розбагатіти. Ці ж самі принципи можуть допомогти і вам. Ви самі переконаєтеся, що це буде досить нескладно. Перш ніж ви перейдете до наступної глави, я хочу, щоб ви знали, що все, що там написано, може легко змінити всю вашу фінансову долю, оскільки це вже докорінно змінило життя двом людям, про яких я збираюся вам розповісти далі.

Я також хочу, щоб ви знали, що ці двоє настільки близькі мені люди, що я не взяв би на себе сміливість перекручувати факти, навіть якби і хотів цього. Один з них був моїм найближчим другом майже двадцять п'ять років, інший — мій власний син. Незвичайний успіх цих двох чоловіків, як вони самі зізналися, був побудований на принципах, про які буде йти мова в наступному розділі. А те, що я наводжу такий, можна сказати, особистий і близький мені приклад, ще більше підкреслює сильний вплив цих принципів.

Майже п'ятнадцять років минуло з тих пір, як я виступав з напутнім словом на церемонії вручення дипломів в Салемському коледжі в Західній Вірджинії. У цій промові я зробив великий акцент на принципі, про який йтиметься у наступному розділі. Один з випускників безумовно надихнувся цим принципом і зробив його частиною своєї життєвої філософії. Цей молодий чоловік в подальшому став членом Конгресу і важливою фігурою в уряді. Незадовго до того, як рукопис цієї книги був переданий до видавництва, він написав мені листа, в якому настільки чітко виклав свою думку щодо принципу, про який я вам зараз розкажу, що я вирішив опублікувати його лист у якості передмови до наступного розділу. Просто прочитайте і задумайтесь, які можливості може подарувати вам дотримання цього принципу.

«Шановний Наполеоне,

Моя служба в якості члена Конгресу дозволила мені побачити проблеми багатьох людей, так би мовити, не з чуток. І ось я пишу Вам, щоб запропонувати рішення, яке може допомогти тисячам гідних людей.

Заздалегідь приношу свої вибачення, але моя пропозиція потребує кількох років вашої праці і відповідальності, але я всеодно буду радий вам її озвучити, тому що знаю, що ви дійсно завжди раді допомогти людям.

У 1922 році ви виступали з напутнім словом на церемонії вручення дипломів в Салемському коледжі, і я був серед випускників. Тоді ви надихнули мене ідеєю, якій я вдячний за ті можливості, які відкрилися переді мною зараз, а саме служити народу своєї держави. Це ідея, якій я буду вдячний за будь-який успіх, який чекає на мене в майбутньому.

Я пропоную вам включити у свою книгу ті ідеї і переконання, які ви донесли нам у тій напутній промові, тому що таким чином ви дасте і іншим людям можливість скористатися вашим багаторічним досвідом спілкування з людьми, які завдяки своїм досягненням прославили Америку як найбагатшу націю на землі.

Я пам'ятаю, немов це було вчора, вашу неймовірну розповідь про Генрі Форда, який не маючи ні копійки за душею, ні належної освіти, ні впливових друзів, піднявся до величезних висот. Саме завдяки вашій промові я вирішив для себе, що теж досягну чогось у цьому житті, скільки б труднощів та перешкод мені не довелося подолати для цього.

Щорічно тисячі молодих людей закінчують своє навчання і вступають у доросле життя. Я впевнений, що кожному з них було б корисно почути такий самий надихаючий посил, який я тоді отримав від вас. Вони напевно хочуть дізнатися, з чого їм варто почати будувати своє успішне життя.

Ви можете розповісти їм все це, тому що ваші поради вже допомогли налагодити життя дуже багатьох людей.

А ще я був би безмежно Вам вдячний, якби до кожної вашої книги додавався один з ваших Тестів для самоаналізу, щоб кожен покупець книги мав можливість скористатися цим вичерпним алгоритмом особистісного зростання, щоб, як і я свого часу, надихнутися і знайти свій шлях до успіху.

Це буде просто чудово, якщо ви надасте вашим читачам можливість побачити повну і неупереджену картину їх власних недоліків і переваг, і навчитися відрізняти успіх від провалу.

Мільйони людей зараз стикаються з проблемою надолуження втраченого через період економічної депресії. Виходячи з особистого досвіду, можу сказати Вам, що знаю, що ці люди вкрай потребують такої авторитетної і надихаючої поради, яку вони можуть отримати від Вас.

Вам чудово відомі проблеми тих, хто стикається з необхідністю починати все спочатку. Сьогодні в Америці є тисячі охочих дізнатися, як перетворити свої ідеї на гроші. Це люди, які втратили все, і тепер вони мають починати все з чистого аркуша. Якщо хтось і може їм допомогти, то це Ви.

Дуже сподіваюся отримати одну з перших надрукованих копій вашої книги з вашим автографом.

З найкращими побажаннями,

Щиро ваш Дженнінгс Рендольф

Коли Едвін С. Барнс зійшов з вантажного поїзда в Оранж, штат Нью-Джерсі, зовні він був більше схожий на волоцюгу, але його думки були воістину вартими короля!

Він попрямував до офісу Томаса Едісона прямо з вокзалу, і всю дорогу думав про майбутню зустріч. Він уявляв, як стоїть перед Едісоном, як просить дати йому шанс втілити МРІЮ ВСЬОГО ЙОГО ЖИТТЯ, як його переповнює палке бажання стати діловим партнером великого винахідника. Бажання Барнса не було просто надією! Воно не було просто примхою! Це було сильне, пульсуюче бажання, яке було вище всіх зовнішніх обставин. Воно було чітким і виразним.

Бажання Барнса не було новим або скороминущим, він виношував цю ідею вже довгий час і вона стала домінуючою в його свідомості. На самому початку, коли бажання тільки з'явилося в його голові, можливо, це і було просте рядове бажання, але коли Барнс стояв перед Едісоном, це вже було щось набагато більше.

Кілька років по тому Едвін С. Барнс знову стояв перед Едісоном в тому ж офісі, де вони вперше зустрілися. І на цей раз його БАЖАННЯ стало реальністю. Він почав працювати з Едісоном. Домінуюча МРІЯ ВСЬОГО ЙОГО ЖИТТЯ стала реальністю. Згодом люди заздрили Барнсу, тому що доля не встояла перед його напором і щедро нагородила його. Однак вони бачили лише його тріумф, навіть не намагаючись з'ясувати причину такого успіху.

Барнс досяг успіху, тому що поставив собі певну мету, а потім доклав всю свою енергію та силу волі для її досягнення. Він не став партнером Едісона відразу ж у день їхнього знайомства. Але він був щасливий почати навіть з незначної роботи, якщо це могло наблизити його хоча б на крок до його заповітної мрії. Минуло цілих п'ять років, перш ніж з'явився шанс, на який так чекав Барнс. За всі ці роки не було жодного променя надії, жодної ознаки втілення його БАЖАННЯ. Всі вважали Барнса лише ще одним гвинтиком у діловій машині Едісона. Так думали абсолютно всі, крім самого Барнса, бо він вважав себе ПАРТНЕРОМ Едісона З ТІЄЇ САМОЇ ХВИЛИНИ, коли переступив поріг його офісу в день їхнього знайомства.

Це якнайкраще демонструє, яку силу має ЧІТКЕ і КОНКРЕТНЕ БАЖАННЯ. Барнс досяг своєї мети, тому що він хотів бути діловим партнером пана Едісона більше всього на світі. Він склав для себе план досягнення цієї мети. Потім він СПАЛИВ ВСІ МОСТИ. Він ні на мить не відрікся від свого БАЖАННЯ, він шліфував його, поки воно не стало його життєвою метою, а потім і реальним фактом його життя.

Вирушаючи до Оранжу, він не сказав собі: «Я спробую вмовити Едісона дати мені якусь роботу». Він сказав: «Я поставлю Едісона перед фактом, що я прийшов робити з ним бізнес». Він не сказав: «Я попрацюю у Едісона кілька місяців, і якщо не отримаю підтримки з його боку, піду і знайду роботу деінде». Він сказав собі: «Я почну з чого завгодно. Я візьмуся за все, що запропонує мені Едісон. Але я стану його діловим партнером ще до того, як закінчу поратися с дрібними дорученнями».

Він не сказав: «У мене буде кілька «планів Б» на випадок, якщо не вигорить моя затія з Едісоном». Він сказав: «У цьому житті в мене є тільки ОДНА мета, і я маю намір її досягти. І це ділове партнерство з Томасом Едісоном! Я спалю всі мости і поставлю ВСЕ своє МАЙБУТНЄ на те, щоб отримати те, що я хочу».

Він не залишив собі шляхів для відступу. Пан або пропав!

Ось, власне, і вся історія успіху Барнса!

Давним-давно великий воєначальник зіткнувся з ситуацією, яка змусила його прийняти рішення, яке принесло йому перемогу на полі битви. Йому потрібно було зіткнутися з могутнім ворогом, армія якого в рази перевищувала за чисельністю його власну. Він посадив своїх солдатів у човни і відправив їх на територію противника. Коли вони прибули на місце битви, він наказав спалити кораблі, на яких вони припливли. Звертаючись до своїх воїнів перед першою битвою, він сказав: «Погляньте на наші палаючі кораблі. Це означає, що ми не покинемо ці берега живими, якщо не переможемо! Зі щитом або на щиті! Перемога або смерть!» У підсумку вони виграли бій.

Той, хто хоче досягти успіху в будь-якому починанні, повинен подібно цим воїнам бути готовим спалити свої кораблі і відсікти всі шляхи для відступу. Тільки так можна налаштувати себе на те, що я називаю палким бажанням ПЕРЕМОГИ, бо від цього безпосередньо залежить, досягнете ви успіху чи ні.

У 1871 році Чикаго охопила величезна пожежа, яку не могли загасити впродовж двох днів. Пожежа знищила більшу частину міста, при цьому сотні жителів міста загинули. Велика чиказька пожежа стала однією з наймасштабніших катастроф XIX століття.

Наступного ранку після пожежі група торговців стояла на Стейт-стріт і розглядала тліючі залишки того, що колись було їх магазинами. Вони зібралися, щоб вирішити, чи намагатися їм відновити свій бізнес тут або ж відправитися шукати кращої долі кудись в інше, більш сприятливе для бізнесу місце і почати там все з чистого аркуша. Всі торговці вирішили покинути Чикаго. Всі, крім одного. І звали цього торговця Маршал Філд. Він вказав пальцем на залишки свого магазину і сказав: «Колеги, на цьому місці я збудую найбільший магазин у світі, незалежно від того, скільки разів йому доведеться горіти».

Це було багато років тому. Магазин дійсно був побудований. Він стоїть там і сьогодні, нагадуючи нам всім про силу по-справжньому ЗАГАРТОВАНОГО БАЖАННЯ, яке не боїться вогню. Найлегшим шляхом було поїхати з міста, як і зробили товариші Філда. Коли робота здавалася непосильною, а майбутнє похмурим, інші торговці здалися і пішли найпростішим, як їм здавалося, шляхом.

Зверніть увагу на відмінність між Маршалом Филдом та іншими торговцями, тому що це те саме, що відрізняє Едвіна С. Барнса від тисяч інших молодих людей, які працювали на підприємстві Едісона. Це те, що відрізняє практично всіх, хто досягає успіху, від тих, хто зазнає поразки.

Кожна людина, яка досягла віку, коли приходить розуміння цінності грошей, бажає їх мати. Але просте бажання не приносить багатства. Це повинно бути палке бажання, яке переростає в свого роду нав'язливу ідею, а потім і у певний план дій щодо примноження багатства. Але все це повинно супроводжуватися наполегливістю, яка не визнає поразку. Тільки комбінація всіх цих чинників прокладе вам шлях до багатства.

Метод, за допомогою якого ваше по-справжньому палке бажання багатства можна перетворити на його фінансовий еквівалент, складається з шести чітких практичних кроків, а саме:

Крок перший. Чітко визначте в своїй свідомості ту кількість грошей, яку ви хотіли б мати. Це важливо. Недостатньо просто сказати: «Я хочу багато грошей». Існує певна психологічна обґрунтованість для такої визначеності, але про неї ми поговоримо у наступному розділі.

Крок другий. Визначте, що саме ви готові зробити, так би мовити, чим «заплатити», щоб отримати ці гроші, бо безкоштовний сир буває тільки в мишоловці.

Крок третій. Встановіть для себе певний термін, до якого ви маєте намір отримати бажані гроші.

Крок четвертий. Складіть чіткий план дій по втіленню вашого бажання, і почніть слідувати йому відразу ж, незалежно від того, чи вважаєте ви себе готовим до цього чи ні.

Крок п'ятий. Викладіть у письмовій формі чітко і коротко суму грошей, яку ви маєте намір отримати, терміни реалізації вашого бажання, вкажіть, що ви маєте намір дати взамін цих грошей, і чітко розпишіть план, за допомогою якого ви маєте намір всього цього досягти.

Крок шостий. Читайте вашу письмову заяву вголос два рази на день, один раз перед сном і один раз вранці, коли прокинетеся. ЧИТАЮЧИ, ВИ ПОВИННІ УЯВЛЯТИ, ВІДЧУВАТИ І ВІРИТИ, ЩО ЦІ ГРОШІ ВЖЕ ВАШІ.

Важливо, щоб ви виконали всі ці кроки, бо вони вкрай необхідні. І особливо важливий саме шостий крок. Ви можете скептично відзначити: «Як же я можу уявити, що у мене вже є ці гроші, якщо у мене їх поки немає?» У цьому вам допоможе ваше палке бажання. Саме наполегливість вселить у вас віру, переконає, нав’яже (називайте це як хочете, головне — результат), що ви отримаєте ці гроші. В цьому і полягає мета шостого кроку.

Тільки ті, хто по-справжньому вірить у своє майбутнє багатство, в результаті його і отримують.

Для тих, що не заглиблювався у вивчення тонких матерій та механізмів роботи людського розуму, ці інструкції можуть здатися не дуже практичними. Тим, хто не бачить сенсу в цих шести кроках, може бути корисно дізнатися, що про ці кроки мені розповів сам Ендрю Карнегі. Він починав як звичайний робітник на сталеливарних заводах, але незважаючи на такий доволі скромний початок, йому вдалося заробити статок, який на той час становив понад сто мільйонів доларів. І все це завдяки вищевказаним принципам.

Більш того, ці шість кроків були вздовж і поперек вивчені покійним Томасом Едісоном, і схвалені їм не тільки як інструмент для примноження грошей, але і для досягнення будь-якої іншої чіткої мети.

Всі ці кроки не вимагають від вас якихось надзусиль, вони не передбачають «тяжкої праці» або якихось непосильних жертв. Виконуючи їх, ви не будете виглядати смішними або легковірними. Не потрібно бути мудрішим за Соломона, щоб виконувати ці прості інструкції. Все, що вам потрібно, це трохи уяви, щоб побачити, зрозуміти і усвідомити, що якщо ви хочете заробити великі гроші, не можна покладатися лише на випадок і вдачу. Ви повинні засвоїти, що всі, хто нажив величезні статки, спочатку мріяли, сподівалися, хотіли, пристрасно бажали і створювали ПЛАНИ ДІЙ перед тим, як заробили свої гроші.

А ще ви повинні засвоїти, прямо тут і прямо зараз, що не бачити вам ваших багатств, ЯКЩО ви не розпалите ВОГОНЬ вашого БАЖАННЯ грошей і по-справжньому не повірите у те, що вони стануть вашими.

Всі великі лідери, від початку цивілізації і до теперішнього часу, були мрійниками. Християнство зобов'язане своєму величезному впливу у сучасному світі тому, що його засновником був наполегливий мрійник, який зміг навчитися чітко бачити речі у своїй уяві, перш ніж вони набували фізичної форми.

Якщо ви не бачите у своїй уяві великих багатств, ви ніколи не побачите їх на своєму банківському рахунку.

Ще ніколи в історії Америки перед мрійниками настільки широко не були відкриті двері можливостей. Економічна криза всіх поставила у рівні умови. І тепер нові перегони за успіх і багатство вже чекають на стартовий постріл. На кону величезні статки, які будуть накопичені протягом наступних десяти років. Однак правила гри змінилися, тому що старий світ зазнав змін, а новий світ відтепер прихильний до тих, у кого не було можливості виграти в умовах, які існували під час кризи, коли зростання і розвиток були паралізовані страхом.

Нам, безпосереднім учасникам цієї гонки за багатством, слід знати, що цей новий світ вимагає новаторства: нових ідей, нових способів ведення справ, нових лідерів, нових винаходів, нових методів навчання, нових підходів у маркетингу, нових книг, нової музики і кіно. Але крім всього цього, є ще дещо, одна якість, якою потрібно володіти, щоб виграти цей забіг — це вміння ЧІТКО ВИЗНАЧАТИ МЕТУ, знати, чого ти хочеш, і ПРИСТРАСНО БАЖАТИ досягти цієї мети.

Економічна криза ознаменувала загибель однієї епохи і народження іншої. Цей змінений світ вимагає практичних мрійників, які можуть і будуть втілювати свої мрії в життя. Такі мрійники завжди були і завжди будуть наріжними каменями розвитку цивілізації.

Ми, бажаючі накопичувати багатства, повинні пам'ятати, що справжніми лідерами завжди були людьми, які використовували і застосовували на практиці невловимі, невидимі сили ще не очевидних можливостей і перетворювали ці сили (або іншими словами імпульси думки) в хмарочоси, міста, заводи, літаки, автомобілі та всі види зручностей, які роблять наше життя більш приємним і комфортним.

Терпіння і неупереджений розум — це ті якості, без яких не обійтися сучасним мрійникам. Ті, хто бояться нових ідей, приречені на провал. Ніколи ще не було часу, більш сприятливого для новаторів, ніж зараз. Вже не потрібно нікуди бігти і нічого завойовувати. Зараз нас оточує величезний діловий, фінансовий і промисловий світ і у нас з'явився шанс направити його по новим і кращим лініям зростання і розвитку.

Не дозволяйте нікому впливати на вас і пригнічувати мрійника, який живе у вас всередині. Щоб виграти у цьому мінливому світі, ви повинні перейнятися духом великих новаторів минулого, чиї мрії заклали фундамент можливостей для нас з вами, щоб сьогодні ми могли рости і розвиватися, реалізовувати наші таланти і накопичувати потенціал для майбутніх поколінь.

Давайте не будемо забувати, що Колумб мріяв знайти Невідомий світ, він був упевнений в його існуванні і поставив на кін своє життя. Результат ми всі знаємо — він відкрив його!

Мрії великого астронома Миколи Коперника наповнювали думки про безліч світів — і він відкрив їх! Сьогодні світ схиляється перед його досягненнями, і це ще раз доводить, що «ДЛЯ УСПІХУ ВСІ ЗАСОБИ ДОБРІ, А ПРОВАЛ НЕ ТЕРПИТЬ ВИПРАВДАНЬ».

Якщо те, що ви хочете зробити, правильно, і ви у це вірите, продовжуйте і зробіть це! Ідіть до своєї мрії і не звертайте уваги, що скажуть інші, якщо ви зіткнетеся з тимчасової невдачею, тому що ці «інші», можливо, просто не знають, що КОЖНА НЕВДАЧА НЕСЕ В СОБІ НОВІ МОЖЛИВОСТІ НА ШЛЯХУ ДО УСПІХУ. Все, що вам потрібно, це просто їх розгледіти.

Генрі Форд був бідним і неосвіченим, але це не заважало йому мріяти про карету, яка їде без упряжки. Томас Едісон мріяв про лампу, яка світила і керувалася за допомогою електрики. І він наполегливо йшов до втілення своєї мрії, не дивлячись на тисячі невдалих спроб.

Лінкольн мріяв про свободу для темношкірих рабів і поклав на це своє життя. Сьогодні ми бачимо, що праця його не була марною.

Брати Райт мріяли про машину, яка буде літати по повітрю. Що ж, сьогодні плоди їхніх мрій ми щодня бачимо в небі по всьому світу.

Марконі мріяв про систему використання невловимих сил для передачі сигналів по повітрю. А от вам і доказ того, що мрії його не були марними — сьогодні «по повітрю» працює практично все. Мрія Марконі зробила всіх людей на землі сусідами, люди можуть спілкуватися один з одним, де б вони не знаходилися. Найцікавіше, що «друзі» запхали його у психіатричну лікарню, коли він оголосив, що знайшов спосіб надсилати повідомлення по повітрю, без допомоги дротів або інших прямих фізичних засобів зв'язку. Погодьтеся, сьогодні мрійникам живеться набагато легше.

Світ звик до нових відкриттів. Більш того, зараз світ винагороджує мрійника, який дає йому нову ідею або винахід.

«Найбільші досягнення починалися з мрії. Дуб спить у жолуді, птаха чекає в яйці, а у вищій мрії душі пробуджується ангел. МРІЇ — ЦЕ грядки для розсади РЕАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ» (Джеймс Аллен «Які мислить людина»).

Прокинься і співай, о мрійнику світу! Твоя зоря зійшла і світить яскраво, показуючи шлях. Світова криза принесла можливість, на яку ти так довго чекав. Вона навчила людей смиренності, терпіння і неупередженості.

Світ сповнений МОЖЛИВОСТЕЙ, яких не було у мрійників минулого.

БАЖАННЯ КИМОСЬ БУТИ І ЩОСЬ РОБИТИ — це трамплін для всіх мрійників. Мрії не народжуються з байдужості, лінощів і відсутності амбіцій.

Світ більше не знущається над мрійниками і не називає їх не практичними. Щоб побачити це на власні очі, вирушайте в штат Теннессі і подивіться, що вдалося зробити президенту-мрійнику, який підкорив велику силу води. Багато років тому така мрія здавалася б просто божевіллям.

Нехай ви розчарувалися, нехай зазнали поразки, нехай ваше серце розбилося і обливається кров'ю. Зберіться і не впадайте у відчай, тому що всі ці переживання загартовують духовний метал, з якого ви зроблені — а це надбання небаченої цінності.

Всі, хто досяг успіху в житті, не раз спотикалися на старті, отримуючи від життя доброго стусана під зад, але саме це змушувало їх додати швидкості і мчати вперед до заповітної фінішної стрічки. Поворотний момент в житті часто настає у часи кризи, і ось як раз у такі моменти ви пізнаєте себе з іншого боку, у вас відкривається, так би мовити, друге дихання.

Джон Буньян написав свій роман «Подорож пілігрима», який є одним з найкращих романів у всій англійській літературі, після того, як потрапив до в'язниці і піддався жорстокому покаранню за свої погляди на тему релігії.

Геніальність О. Генрі відкрилася світу саме у кризовий момент його життя, коли він потрапив до в'язниці у Коламбусі, штат Огайо. Обставини змусили його проявити «іншого себе» і почати використовувати свою УЯВУ — саме тоді в ньому прокинувся великий письменник, витіснивши жалюгідного злочинця та вигнанця.

Життя дійсно дивне і непередбачуване, його хитросплетіння нескінченні і незбагненні. Не менш дивними є методи Безмежного вселенського Розуму, за допомогою яких він іноді піддає людей всіляким випробуванням, перш ніж вони відкривають у собі великий потенціал і джерело прекрасних ідей.

Томас Едісон, найбільший винахідник і вчений, зазнавав невдачі незліченну кількість разів, перш ніж розбудив генія, який спав у його мозку.

Чарльз Діккенс спочатку працював на фабриці з виробництва вакси, де наклеював ярлики на банки з гуталіном. Але трагедія його першого кохання настільки вразила його, що пробудила в ньому одного з найкращих авторів у світі. Ця любовна трагедія подарувала світові спочатку «Девіда Копперфільда», а потім і ряд інших прекрасних літературних робіт. Однак, як правило, розчарування у коханні призводить до того, що чоловіки починають пити, а жінки занурюються у глибоку депресію. Все це відбувається, тому що більшість людей так і не захотіли навчитися перетворювати свої найпотужніші емоції на мрії творчого характеру.

Американська письменниця та політична активістка Елен Келлер була глухою, німою та сліпою практично від самого народження. Але незважаючи на це, її ім'я навіки залишиться у списку великих світу цього. Все її життя є доказом того, що ніхто не переможений, поки не визнав свою поразку.

Чудовий шотландський поет Роберт Бернс був неписемним сільським хлопцем. Він ріс у злиднях і, здавалося б, повинен був стати рядовим п'яницею. Але він не пішов цим шляхом! Він зробив світ кращим, відобразивши свої прекрасні думки у поезії і, таким чином, вирвав бур'ян обставин і посадив на їх місце троянду.

Букер Таліафер Вашингтон — один з найвидатніших борців за право на освіту для афроамериканців, оратор, політик і письменник — був сином чорної рабині, з народження загнаний у рамки дискримінації через свою расу та колір шкіри. Але маючи терпіння та будучи неупередженим, він став тим самим мрійником, якому вдалося побороти обставини і зробити багато добрих справ для людей своєї раси.

Бетховен був глухим, а Мілтон сліпим, але їх імена пам'ятатимуть завжди, тому що вони мріяли і надавали цим мріям чіткі організовані форми.

Перш ніж перейти до наступного розділу, розпаліть у розумі вогонь надії, віри, відваги та терпіння. Розвиваючи у собі ці якості та слідуючи описаним вище практичним принципам, все інше прийде до вас, коли ви будете готові до цього. Як говорив Емерсон: «Кожна притча, кожна книга, кожна приказка, призначена для допомоги або розради, неодмінно дійде до тебе прямим чи обхідним шляхом. Кожен друг, якого потребує не твоя воля, а твоя велика та ніжна душа, прийме тебе у свої обійми». (Ральф Волдо Емерсон, «Наддуша»).

Існує різниця між БАЖАННЯМ щось отримати і готовністю це отримати. Ніхто не буде готовий щось отримати, поки не повірить в те, що може це отримати. У вас повинна бути ВІРА, а не просто надія або бажання. Відкрийте свій розум для віри, це вкрай важливо. У закритому розумі не живе ні віра, ні відвага.

Запам'ятайте, що для того, щоб рости і розвиватися, досягти достатку і процвітання буде потрібно не більше зусиль, ніж для того, щоб змиритися з убогістю та злиденністю. Цю універсальну істину дуже добре відображають чудові вірші американської поетеси Джессі Ріттенхаус:

В якості кульмінації до цієї глави я хочу розповісти вам про одного з найбільш незвичайних людей, яких я коли-небудь знав. Я вперше побачив його двадцять чотири роки тому, через кілька хвилин після його народження. Він народився без вух, і на думку лікаря ця дитина була приречена бути глухою та німою все своє життя.

Але я був не згоден з думкою лікаря. Я мав на це право, адже я був батьком цієї дитини. В мене теж була своя думка на цей рахунок, але я висловив її НЕ вголос — я висловив її своєму серцю. Я прийняв для себе рішення, що мій син буде чути та говорити. Нехай Матінка-природа і дала мені дитину без вух, але вона не може змусити мене змиритися з цим нещастям.

У глибині душі я знав, що мій син буде чути та говорити. Як? Я був упевнений, що є якийсь спосіб, і я знав, що знайду його. Я згадав слова безсмертного Емерсона: «З усіх боків нас навчають вірі. Нам залишається тільки бути слухняними і смиренними. Для кожного з нас є шлях, і, прислухаючись, ми зрозуміємо, який напрямок є правильним».

Що це за правильний напрямок, запитаєте ви? БАЖАННЯ! НАЙБІЛЬШЕ НА СВІТІ Я бажав, щоб мій син не був глухонімим. І я ні на мить не зрікся цього бажання.

Багато років тому я писав: «Наші єдині обмеження — це ті, які ми встановлюємо в нашому власному розумі». Але тоді я вперше замислився, чи дійсно це правда. На ліжку переді мною лежала новонароджена дитина без природного органу слуху. Навіть якщо він і зможе чути та говорити, він буде явно знівечений на все життя. Звичайно, це було обмеження, яке ця дитина не сама встановила у своєму розумі.

Що я міг вдіяти в тій ситуації? Я повинен був знайти спосіб прищепити цій дитині своє власне палке бажання вигадати спосіб і алгоритм передачі звуку в його мозок без допомоги вух.

Як тільки мій син став досить дорослим для цього, я почав наполегливо наповнювати його розум непереможним бажанням чути, щоб Природа, відомими тільки їй методами, трансформувала це бажання у реальність.

Всі ці думки постійно крутилися у моїй власній голові, але я нікому про це не говорив. Кожного дня я знову і знову повторював свою обіцянку не миритися з глухотою сина. Коли він підріс і почав помічати оточуючі його речі, ми помітили, що він все ж трохи чує. Коли він досяг віку, коли діти зазвичай починають говорити, він не намагався говорити, але по його діям ми бачили, що він міг чути певні звуки. Це було все, що мені потрібно було знати! Я був переконаний, що якщо він міг чути, нехай навіть зовсім трохи, він може розвинути цю здатність ще більше. Потім сталося те, що дало мені яскравий промінь надії. І сталося це, як зазвичай буває, геть несподівано.

Ми придбали патефон. Коли наша дитина вперше почула музику, вона була просто в неймовірному захваті, і, звичайно ж, забрала його собі. Незабаром в нашого сина навіть з'явилися певні улюблені записи. Якось він програвав одну платівку знову і знову, майже дві години, затиснувши зубами край корпусу програвача. Ми не розуміли важливість цієї самостійно сформованої їм звички до тих пір, поки через деякий час не дізналися про так звану «касетну провідність» звуку.

Незабаром після того, як син забрав собі патефон, я виявив, що він міг чути мене досить чітко, коли я говорив, торкаючись губами його скроні. Це відкриття дало мені необхідні засоби, за допомогою яких я почав втілювати в життя своє палке бажання — допомогти моєму маленькому синові розвинути слух і мову. На той час він почав робити короткі уривчасті звуки, намагаючись вимовити певні слова. Перспектива була далеко не обнадійлива, але БАЖАННЯ, підкріплене ВІРОЮ, не знає слова «неможливо».

Переконавшись, що він розрізняє мій голос, я відразу ж почав вселяти своєму синові бажання чути та говорити. Незабаром я виявив, що йому подобаються казки на ніч, тому я почав вигадувати розповіді, які закликають його розвивати впевненість у собі, уяву та гостре бажання чути та бути нормальним.

Зокрема, була одна історія, яку я часто йому повторював, надаючи їй все нові відтінки та деталі. Метою цієї історії було навіяти йому думку про те, що його недуга була не недоліком, а навпаки цінним надбанням. Незважаючи на те, що філософія, дослідженням якої я тоді займався, стверджувала, що КОЖНА НЕВДАЧА НЕСЕ У СОБІ рівнозначну МОЖЛИВІСТЬ, я повинен вам зізнатися, що не мав ні найменшого уявлення, як таке нещастя як відсутність вух могло коли-небудь стати надбанням. Проте, я продовжив навіювати йому цю філософію у вигляді казок на ніч, сподіваючись, що прийде час, коли він знайде який-небудь спосіб використовувати своє, вибачте на слові, каліцтво для якоїсь корисної мети.

Розум прямо говорив мені, що у долі навряд чи знайдеться адекватна компенсація за відсутність вух і слуху. Але моє Бажання було підкріплене вірою, тому воно заглушало голос розуму і надихало мене не здаватися.

Коли я аналізую всі ці події у ретроспективі, я бачу, що у значній мірі саме віра сина в мене принесла такі вражаючі результати. Він вірив у все, що я йому говорив. Я навіяв йому ідею, що він має очевидну перевагу перед своїм старшим братом, і що ця перевага не раз допоможе йому у житті. Наприклад, вчителі у школі, бачачи, що у нього не було вух, проявляли до нього особливу увагу та ставилися з надзвичайною добротою. Його мати подбала про це, домовившись із вчителями, щоб ті приділяли йому додаткову увагу. Я також навіяв йому ідею, що коли він стане досить дорослим, щоб продавати газети (чим вже займався його старший брат), він отримає велику перевагу над братом, тому що люди будуть давати йому більше грошей за його газети, бачачи, як незважаючи на свою недугу, він так старанно працює.

Згодом ми помітили, що поступово слух нашого сина покращився. Більш того, він абсолютно не соромився своєї недуги. Коли йому було близько семи років, він вперше продемонстрував, що наші методи «навіювання» мали успіх. Протягом декількох місяців він дуже просив вийти на вулицю і продавати газети, але мати не пускала його. Вона боялася, що через глухоту йому буде небезпечно перебувати на вулиці одному.

Нарешті, він вирішив взяти справу у свої руки. Одного разу вдень, коли він залишився вдома зі слугами, він виліз на вулицю через кухонне вікно і вирушив на зустріч пригодам. Він позичив шість центів у сусідського шевця, купив на них газет, розпродав їх, на виручені кошти купив ще, і продовжував так до пізнього вечора. Підрахувавши свій денний заробіток, він повернув борг своєму «кредитору», і в результаті мав чистого прибутку на суму сорок два центи. Коли ми ввечері повернулися додому, він вже був у ліжку. Він спав, стискаючи в кулачку зароблені гроші.

Мати глянула на монети і розплакалася. Що за дивна реакція! Ридати над першою перемогою сина мені здавалося зовсім недоречним. Моя реакція була зворотною. Я від душі сміявся, бо знав, що моє прагнення прищепити дитині вміння вірити в себе виявилося успішним.

У цьому першому діловому досвіді його мати бачила маленького глухого хлопчика, який вийшов на вулицю і ризикував життям, щоб заробити гроші. Я ж бачив сміливого, амбітного, впевненого у собі маленького чоловіка, чий дохід був більш ніж стовідсотковим, тому що він зайнявся бізнесом за власною ініціативою і переміг. Все це мене тішило, бо я знав, що він довів, що відтепер винахідливість і відвага будуть супроводжувати його все життя. Подальші події тільки підтвердили це. Коли його старший брат хотів чогось, він лягав на підлогу, дригав ногами і руками, канючив — і в підсумку отримував своє. Коли ж цей «маленький глухий хлопчисько» чогось хотів, він вигадував чіткий план заробітку грошей, а потім йшов і купував собі, що хотів. Він і донині так робить! Воістину, мій власний син навчив мене тому, що фізичні вади можна перетворити на трамплін, який підкине вас до гідної мети, якщо тільки ви не будете сприймати їх як перешкоди і використовувати в якості відмовок і виправдань своїй немічності. Маленький глухий хлопчик закінчив середню школу і коледж, навіть не чуючи своїх вчителів, за винятком випадків, коли вони голосно кричали з близької відстані. Він не ходив у школу для глухих. Ми НЕ дозволяли йому ВЧИТИ МОВУ ЖЕСТІВ. Ми вирішили, що він повинен жити нормальним життям і спілкуватися з нормальними дітьми, і ми не відступали від цього рішення ні на крок, хоча воно і коштувало нам багатьох гарячих суперечок зі шкільними чиновниками.

Коли він навчався у середній школі, він спробував носити електричний слуховий апарат, але він йому не допомагав. Ми вважали, що це було пов'язано з операцією, якої наш син зазнав у шестирічному віці, йому прооперували одну сторону голови і виявили, що там не було ніяких ознак природного слухового механізму.

Під час його останнього тижня у коледжі (через вісімнадцять років після операції) відбулося дещо, що ознаменувало поворотний момент в його житті. Так сталося, він отримав інший електричний слуховий апарат, який його попросили випробувати. Але він не поспішав тестувати його через минуле розчарування в аналогічному пристрої. Врешті-решт він все ж взяв його недбало, надів на голову, підключив батарейку і… вуаля! Немов помахом чарівної палички його довічне прагнення нормально чути стало реальністю! Вперше в житті він чув практично так само, як і будь-яка людина з нормальним слухом. «Шляхи Господні несповідимі, чудеса трапляються».

Сповнений радості, він кинувся до телефону, подзвонив матері і прекрасно почув її голос. Наступного дня він вперше почув голоси своїх професорів у класі! Раніше він міг чути їх тільки коли вони кричали, та ще й з близької відстані. Тепер він чув радіо. Вперше в житті він міг вільно спілкуватися з іншими людьми без необхідності говорити голосно. Воістину, світ для нього змінився.

Ми відмовилися змиритися з помилкою Природи, і завдяки наполегливому бажанню змусили Природу виправити цю помилку, використовуючи доступні нам практичні засоби.

БАЖАННЯ почало втілюватися в життя, але перемога ще не була повною. Хлопчику все ще потрібно було знайти чіткий і робочий спосіб перетворити свій фізичний недолік в рівнозначне надбання.

Ледве усвідомлюючи важливість того, що вже було досягнуто, сп'янілий від радості нещодавно відкритого світу звуків, мій син написав лист виробнику слухового апарату, з ентузіазмом описуючи свій неймовірний досвід. Щось у його листі дійсно вразило компанію-виробника, і мого сина запросили до Нью-Йорка. Коли мій син приїхав, його повели на екскурсію по фабриці, і під час розмови з головним інженером, розповідаючи про свої відчуття і про те, як змінився його світ, в його голові промайнуло передчуття, ідея, натхнення — називайте це як хочете. Саме цей імпульс думки перетворив його нещастя на надбання, ознаменувавши, що з цього моменту доля сторицею компенсує всі його страждання як у вигляді грошей, так і у вигляді особистого щастя.

Суть цього імпульсу думки полягала в наступному: йому спало на думку, що він міг би допомогти мільйонам глухих людей, які ще не використовують слухові апарати. Якби він тільки міг знайти спосіб розповісти їм свою історію, розповісти, як змінився його світ. У цей момент він прийняв для себе рішення присвятити залишок свого життя допомозі слабочуючих людям.

Цілий місяць мій син провів за дослідженням і аналізом маркетингової системи виробника слухового апарату. Він розробив цілу систему спілкування зі слабочуючими людьми в усьому світі з метою розповісти їм про «Інший чудовий світ», який відкрив йому слуховий апарат. Він написав дворічний план, заснований на його висновках. Коли він презентував свій план, йому відразу ж дали посаду у компанії для реалізації його амбіцій. Чи уявляв він тоді, тільки починаючи свій шлях, що подарує надію і полегшення тисячам глухих людей, які без його допомоги так назавжди і залишилися б приреченими на глухоту?

Незабаром після того, як він почав працювати на виробництві слухових апаратів, він запросив мене відвідати заняття, які проводила його компанія з метою навчання глухонімих чути та говорити. Я ніколи ще не чув про таку форму навчання, тому, зізнаюся вам, ставлення моє було трохи скептичним. Але мій скептицизм був марним. Ці заняття розширили моє бачення щодо того, що я колись робив, щоб пробудити і укоренити у свідомості мого сина БАЖАННЯ нормально чути. Я бачив, як глухонімих дійсно вчили чути та говорити, застосовуючи той самий принцип, який я використовував понад двадцять років тому, щоб врятувати мого сина від одвічної глухоти. Таким чином, завдяки такому дивному повороту Колеса Долі, моєму синові Блеру і мені судилося допомогти глухонімим людям, в тому числі і майбутнім поколінням, оскільки, наскільки я знаю, ми були єдиними людьми, які довели (на власному прикладі), що глухота може бути виправлена до такої міри, щоб усі, хто страждає від цієї недуги, могли жити нормальним життям. Якщо це спрацювало для одного, спрацює і для інших.

Я впевнений, що Блер так і залишився б глухонімим на все своє життя, якби ми з його матір'ю тоді не почали формувати його життєву позицію. Лікар, який був присутній при його народженні, сказав нам тоді, що ця дитина ніколи не зможе нормально чути та говорити. Кілька тижнів тому відомий фахівець з таких випадків дуже ретельно обстежив Блера. Він був вражений, коли дізнався, наскільки добре мій син тепер чує та говорить, і сказав нам, що «теоретично, хлопець взагалі не повинен чути». Але він чув, незважаючи на те, що рентген показав, що в його черепі немає отворів, через які звук має надходити до мозку.

Коли я посіяв і виростив у його свідомості БАЖАННЯ чути і говорити, жити як нормальна людина, цей імпульс змусив Природу побудувати міст через тиху прірву глухоти і відкрити моєму синові зовнішній світ з усіма його прекрасними звуками. Лікарі розводили руками і не знали, як пояснити цей феномен. А я навіть не брався припускати, як Природа зробила таке диво. Я вважаю своїм обов'язком розповісти світу все, що знаю про цей дивовижний досвід. Я дійсно вірю, і не без причини, що немає нічого неможливого для людини, яка підкріплює БАЖАННЯ твердої ВІРОЮ.

Воістину, палке бажання використовує найбільш непередбачувані і хитрі шляхи, щоб стати реальністю. Блер бажав нормально чути — і отримав бажане! Він був народжений з каліцтвом, з яким інший би просто змирився і у кращому випадку заробляв би на життя тим, що просив би милостиню на вулиці. Але приклад Блера надихає і дарує надію мільйонам людей з вадами слуху, а також забезпечує його роботою з адекватною фінансовою підтримкою.

Маленька «невинна брехня», яку я навіював йому, коли він був дитиною, спонукала його ВІРИТИ у те, що його недуга стане величезним надбанням, і це безсумнівно виправдало себе. Істинно, поняття правильного і неправильного відходять на задній план, коли ВІРА і палке бажання можуть зробити щось реальним. І найголовніше те, що ці якості не будуть коштувати вам ні цента, адже всі вони вже живуть у вас.

Протягом усього мого досвіду роботи з людьми, ще жоден випадок не демонстрував СИЛУ БАЖАННЯ так яскраво і наочно. Іноді автори книг роблять помилку, починаючи описувати випадки і ситуації, про які вони мають поверхневі або дуже примітивні знання. Мені пощастило, що я мав можливість випробувати СИЛУ БАЖАННЯ на прикладі власного сина. Можливо, це було провидіння, що цей досвід прийшов до нас у формі таких життєвих випробувань, тому що історія цього маленького глухого, але поза всякими сумнівами відважного і сильного хлопчика, служить яскравим прикладом того, чого може досягти ваше БАЖАННЯ.

Якщо матінка-природа підкоряється волі бажання, то логічно припустити, що люди можуть підпорядкувати її своїм палким бажанням.

Сила людського розуму дійсно дивна і незбагненна штука! Часом ми не розуміємо методи, за допомогою яких вона використовує кожну обставину, кожну людину, кожну фізичну річ, яка знаходиться в межах її досяжності як засіб перетворення БАЖАННЯ на його фізичний реальний аналог. Можливо, коли-небудь науці вдасться розкрити цей секрет.

Кожного разу, коли доля приголомшує нас важким випробуванням, у нас є лише два варіанти розвитку подій, дві стратегії поведінки, які в подальшому вплинуть на весь наш життєвий шлях. Перша з них — впасти у глибокий відчай, звинувачувати всіх і вся у своїх невдачах, нити та бубоніти «Чому я?!». Інша стратегія поведінки — боротися. Боротися до самого кінця, з вірою у серці та надією у розумі. У світі немає нічого, що не можна змінити, підлаштувавши обставини під себе, а не себе під обставини. Саме у цьому і полягає секрет людей, які встигли за своє життя досягти величезних успіхів, а деякі створили навіть щось на кшталт дива. Адже інакше як дивом не можна назвати кар'єру Блера Гілла, мого любого сина, народженого глухим, який попри свої природні вади став повноцінним членом суспільства завдяки міцній вірі та величезному бажанню. Спосіб, яким був досягнутий цей вражаючий результат, неважко описати. Він складався з трьох простих і чітких елементів: по-перше, я змішав ВІРУ з БАЖАННЯМ нормального слуху. По-друге, я розповідав і навіював йому це бажання всіма можливими способами (завдяки наполегливим, безперервним зусиллям) протягом декількох років. По-третє, він мені ПОВІРИВ!

Коли я дописував цю главу, на очі мені потрапила звістка про смерть пані Ернестіни Шуман-Гайнк. Один короткий абзац містив у собі ключ до розуміння надзвичайного успіху цієї співачки. Я процитую цей абзац, тому що ключ цей і є БАЖАННЯ.

«На початку своєї кар'єри, пані Шуман-Гайнк прийшла до директора Віденської придворної опери (зараз Віденська державна опера) на прослуховування. Але він навіть не став її слухати. Поглянувши на незграбну і погано одягнену дівчину, він доволі грубо крикнув: «Як ви взагалі очікуєте досягти успіху в кар'єрі оперної співачки з таким обличчям і зовнішністю? Дитя моє, відмовтеся від цієї ідеї. Купіть собі швейну машинку і йдіть працювати швачкою. НІКОЛИ НЕ БУТИ ВАМ співачкою!».

Що ж, «ніколи» це досить довго! Директор Віденської опери багато знав про техніку співу, але він мало знав про силу бажання, коли воно приймає масштаби одержимості. Якби він знав більше про цю силу, він не зробив би помилку, засудивши генія і не надавши їй можливості показати себе.

Кілька років тому один із моїх ділових партнерів захворів. Згодом йому стало гірше, і, нарешті, його відвезли до лікарню на операцію. Безпосередньо перед операцією я глянув на нього і в моїй голові промайнуло питання, як такий худорлявий і виснажений чоловік, як він, зможе успішно перенести таку серйозну операцію. Лікар попередив мене, що шансів на те, що я коли-небудь знову побачу свого друга живим, було мало. Але це була ДУМКА ЛІКАРЯ. Думка ж пацієнта була зовсім іншою. Незадовго до того, як його відвезли до операційної, він прошепотів: «Не турбуйтеся, шеф, вже через кілька днів я виберуся звідси». Медсестра з жалем подивилася на мене. Але як не дивно операція пройшла успішно і пацієнт вижив. Після того, як все було скінчено, його лікар сказав мені: «Його врятувало лише його бажання жити. Він ніколи б не пережив цю операцію, якби не відмовився миритися з можливістю смерті».

Я вірю у силу БАЖАННЯ, підкріплену ВІРОЮ, тому що я на власні очі бачив, як з її допомогою люди долали шлях від злиднів до багатства і влади. Я бачив, як ця сила рятувала людей від смерті. Я бачив, як ця сила допомагала людям досягати успіху після сотень невдач. Я бачив, як ця сила забезпечила моєму синові нормальне, щасливе і успішне життя, незважаючи на те, що Природа послала його у цей світ без вух.

Але як розвинути і використовувати силу БАЖАННЯ? Відповідь на це питання ви знайдете у наступних розділах цієї книги. Особливо помітним вплив цієї сили був наприкінці найдовшої і, можливо, найбільш руйнівної світової кризи, яку Америка коли-небудь бачила — Великої депресії 1929 року. Ця сила допомогла тим, хто був побитий депресією, тим, хто втратив свої статки, свої позиції в бізнесі та суспільстві, тим, хто готовий був почати все з чистого аркуша і вибратися на поверхню з цієї прірви.

Всім цим я хочу донести до вас думку про те, що всі досягнення, незалежно від їх природи, повинні починатися з інтенсивного, палкого та пристрасного бажання досягти чіткої та КОНКРЕТНОЇ мети.

Природа використовує тільки їй відомі дивні та потужні методи «ментальної хімії», перетворюючи їх на імпульси СИЛЬНОГО БАЖАННЯ, для яких не існує слова «неможливо» і які не визнають «невдачу».

ВІРА — головний «хімік» нашого розуму. Коли ВІРА змішується з вібрацією думки, підсвідомість миттєво вловлює цю вібрацію, трансформує її у духовний еквівалент і передає її Безмежному вселенському Розуму. Те ж саме відбувається під час молитви.

Емоції ВІРИ, ЛЮБОВІ та СЕКСУ є найсильнішими з усіх основних позитивних емоцій. Коли всі вони змішуються і діють разом, вони «насичують» вібрації думок таким чином, що вони миттєво досягають підсвідомості, де перетворюються на їх духовний еквівалент, єдину форму, яка здатна встановити зв'язок з Безмежним Розумом і надихнути його.

Любов і віра мають психічну природу, від грецького слова «psyche» — «душа», тобто вони пов'язані з духовним боком людини. Секс має чисто біологічну природу і пов'язаний з фізичним станом. Поєднання цих трьох емоцій призводить до встановлення прямого зв'язку між обмеженим розумом людини і Безмежним розумом всесвіту.

Що ж, ось ми і підходимо до твердження, яке дозволить нам краще зрозуміти важливість самонавіювання при перетворенні бажання на його фізичний або грошовий еквівалент, а саме: ВІРА — це стан розуму, який може бути навіяний або створений за допомогою самонавіювання або регулярного повторення інструкцій підсвідомості.

В якості ілюстрації цього твердження розглянемо мету, заради якої ви, ймовірно, і читаєте цю книгу. Мета полягає у тому, щоб навчитися перетворювати нематеріальний імпульс думки — БАЖАННЯ — на його фізичний аналог — гроші. Дотримуючись інструкцій, викладених у розділах про самонавіювання та підсвідомість, ви можете ПЕРЕКОНАТИ підсвідомість, що ви вірите, що отримаєте те, про що просите. Ваша підсвідомість трансформує ваші посили у форму «ВІРИ» і дає вам зворотний імпульс, який вже і спонукає вас вигадати та сформулювати певні плани досягнення того, що ви бажаєте.

Метод, за допомогою якого ВІРА розвивається там, де її ще немає, надзвичайно важко описати. Це майже так само складно, як пояснити сліпому, як виглядає червоний колір, якщо той ніколи нічого не бачив і йому немає навіть з чим порівнювати те, що ви йому описуєте. Віра — це стан розуму, який ви можете розвинути силою своєї волі після того, як зрозумієте та засвоїте всі тринадцять принципів успіху, тому що це такий стан свідомості, який розвивається саме шляхом застосування та використання цих принципів.

Постійне повторення або навіювання вказівок вашій підсвідомості є єдиним відомим методом самостійного або вольового розвитку емоцій віри.

Можливо, мені вдасться краще пояснити це все на прикладі того, як люди іноді стають злочинцями. Як сказав один відомий кримінолог: «Коли люди вперше стикаються зі злочинністю, вони ненавидять її. Якщо вони деякий час продовжують стикатися зі злочинністю, вони звикають до неї і терплять її. Якщо вони стикаються зі злочинністю досить довго, вони, нарешті, миряться з нею і потрапляють під її вплив».

Це еквівалентно твердженню, що будь-який імпульс думки, який неодноразово передається нашій підсвідомості, в кінці кінців приймається нею та піддається її впливу, внаслідок чого підсвідомість переводить цей імпульс в його фізичний еквівалент найбільш практичним для неї способом.

У зв'язку з цим давайте ще раз розглянемо твердження: ВСІ ДУМКИ, ЯКІ БУЛИ ЕМОЦІОНАЛІЗОВАНІ (тобто перетворені на почуття, насичені емоціями) і поєднані з ВІРОЮ, починають одразу ж перетворюватися на їх фізичний еквівалент або аналог, тобто матеріалізуватися.

Емоції, або «чуттєві» складові думок, є тими елементами, які надають думкам життєву силу та спроможність діяти. Емоції Віри, Любові та Сексу, з'єднані з будь-яким імпульсом думки, мають набагато більшу силу, ніж будь-яка з цих емоцій окремо.

Але досягати нашої підсвідомості і впливати на неї можуть не лише думки, з'єднані з вірою, а й думки, з'єднані як з позитивними, так і негативними емоціями. З цього твердження можна зробити висновок, що підсвідомість матеріалізує наші позитивні (конструктивні) думки так само легко, як і негативні (деструктивні). Це пояснює явище, з яким стикаються мільйони людей, називаючи його «нещастям» або «невдачею».

Дуже багато людей ВІРЯТЬ, що вони «приречені» на бідність і невдачі через якусь дивну силу, яку (як вони знову ж таки ВІРЯТЬ) вони не контролюють. Але саме вони є творцями своїх власних «нещасть» через негативне мислення, яке вловлюється їх підсвідомістю і трансформується нею в його фізичний еквівалент.

Я не втомлюся повторювати, що Ви маєте силу матеріалізувати будь-яке ваше БАЖАННЯ, ви просто повинні ВІРИТИ, що це станеться. Ваша впевненість, або ВІРА, є тим елементом, який визначає дії вашої підсвідомості. Ви легко можете «перехитрити» свою підсвідомість, даючи їй інструкції за допомогою самонавіювання, оскільки саме таким чином я свого часу перехитрив підсвідомість мого сина.

Щоб зробити цей «обман» більш реалістичним, коли ви кличете на допомогу свою підсвідомість, поводьтеся так, ніби у вас ВЖЕ Є те, чого ви бажаєте. Підсвідомість перетворюється на свій фізичний еквівалент найбільш прямим і практичним з усіх доступних їй засобів.

Спираючись на всі ці інструкції, ви можете на практиці (не обов'язково з першого разу) навчитися «приправляти» ВІРОЮ всі вказівки, які ви даєте своїй підсвідомості. Пам'ятайте, що важко у навчанні, легко в бою. Але просто читаючи інструкції, ви нічого не досягнете — треба ДІЯТИ!

Якщо вірно те, що людина може стати злочинцем, будучи постійно оточеною злочинністю (і це відомий факт), то в рівній мірі вірно і те, що можна розвивати віру, вселяючи підсвідомості, що вона цю віру має. Зрозумійте цю істину, і ви зрозумієте, чому дуже важливо заохочувати позитивні емоції як домінуючі сили вашого розуму і перешкоджати (й усувати) негативні емоції.

Свідомість, у якій переважають позитивні емоції, стає гарною домівкою для віри. Такий розум може на вашим бажанням давати підсвідомості вказівки, які та буде сприймати і відразу ж працювати над їх виконанням.

Протягом століть релігійні діячі закликали людство «знайти віру» за допомогою тих чи інших догм, але вони не могли пояснити людям, ЯК знайти цю віру. Вони не говорили їм, що віра — це стан розуму і що її можна «знайти» самонавіюванням.

А тепер, так би мовити зрозумілою та простою мовою, давайте підсумуємо все, що відомо про принципи, за допомогою яких можна зміцнити ВІРУ та розвинути її там, де вона ще не існує.

Вірте в себе. Пам'ятайте, що Віра живе в Безмежному розумі всесвіту.

Перш ніж ми почнемо, нагадаю вам, що:

ВІРА — це «еліксир безсмертя», який дає життєву силу і наснагу імпульсу думки!

Ці твердження раджу вам прочитати багато разів, більше того, прочитати його вголос!

ВІРА — це відправна точка для накопичення багатства!

ВІРА — це основа всіх «чудес» і всіх таємниць, яким наука не може дати пояснення!

ВІРА є єдиною відомою протиотрутою від невдачі!

ВІРА — це «хімічна суміш», це елемент, який у поєднанні з молитвою встановлює прямий зв'язок з Безмежним Розумом.

ВІРА — це елемент, який перетворює звичайну вібрацію думки, створену обмеженим розумом людини, на її духовний еквівалент.

ВІРА — це єдиний засіб, за допомогою якого людина може використовувати силу вселенського Безмежного Розуму.

Все це легко довести. Секрет криється у принципі самонавіювання. Тому давайте зосередимося саме на ньому і з'ясуємо, що ж це таке і на що воно здатне.

Всі знають, що якщо щось багаторазово повторювати, то в кінці кінців починаєш у це вірити, незалежно від того, істинне чи хибне це твердження. Якщо людина повторює брехню знову і знову, вона згодом прийме брехню за правду. Більш того, вона дійсно повірить, що це правда. Кожна людина є тим, ким вона є, через домінуючі ДУМКИ, яким вона дозволяє жити у своїй свідомості. Думки, які людина свідомо вкладає у свій розум і утримує там, при цьому живлячи та підкріплюючи їх однією або кількома емоціями, стають тими рушійними силами, які направляють і контролюють кожну її дію!

І ось прийшла пора сформулювати важливу істину: ДУМКИ, ПІДКРІПЛЕНІ ПОЧУТТЯМИ АБО ЕМОЦІЯМИ, СТАЮТЬ «МАГНІТАМИ», ЯКІ ПРИТЯГУЮТЬ З ТОНКОЇ ВСЕЛЕНСЬКОЇ МАТЕРІЇ ІНШІ «СПОРІДНЕНІ» ДУМКИ.

Думку, «намагнічену» емоціями, можна порівняти з насінням, яке при посадці в родючий грунт прокльовується, зростає і розмножується знову і знову, поки те, що спочатку було однією маленькою насіниною, не перетвориться на незліченні мільйони подібних їй насінин!

Вселенська субстанція — це величезна космічна матерія, яка складається з вічних і безмежних сил вібрації. Вона складається як з руйнівних, так і з творчих вібрацій. Вона несе як вібрації страху, бідності, хвороб, невдач і нещасть, так і вібрації процвітання, здоров'я, успіху та щастя.

З величезного сховища Вселенської субстанції людський розум постійно притягує вібрації, які гармонують з тими думками, які домінують у свідомості людини. Будь-яка думка, ідея, план або мета, які людина зберігає в своєму розумі, притягує з вібрацій вселенської субстанції безліч «споріднених» думок, які зростають, немов снігова куля, стаючи згодом рушійною силою підсвідомості.

Тепер давайте повернемося до вихідної точки і дізнаємося, як початкове насіння ідеї, плану або мети може бути посіяне у вашому розумі. Все це працює досить просто: будь-яку ідею, план або мету можна помістити у свідомість за допомогою повторення думок. Ось чому я прошу вас у письмовій формі викласти вашу головну мету, так би мовити дати їй Точні Кінцеві Координати, вивчити це все напам'ять і повторювати вголос кожного дня, поки ці вібрації, як звукові, так і ментальні, не досягнуть вашої підсвідомості.

Ми ті, хто ми є, через вібрації думок, які ми сприймаємо і зберігаємо у нашій свідомості під впливом нашого повсякденного середовища.

Не піддавайтеся впливу несприятливих обставин, і тоді ви зможете навести ЛАД у своєму житті. Ваша найбільша слабкість — це відсутність впевненості у собі. Проте цей недолік можна подолати, а боягузтво трансформувати у відвагу шляхом самонавіювання за допомогою позитивних ментальних імпульсів, записаних на аркуші паперу, вивчених напам'ять і повторюваних до тих пір, поки вони не стануть звичною частиною вашої підсвідомості.

1. Я знаю, що мені під силу досягти моєї Чіткої та Конкретної життєвої мети, тому я ВИМАГАЮ від себе наполегливих і безперервних дій для її досягнення. Я даю собі тверду обіцянку докласти до цього всіх необхідних зусиль.

2. Я розумію, що мої домінуючі думки згодом будуть проявлятися у моїх вчинках і перетворюватися на фізичну реальність, тому щодня протягом тридцяти хвилин я буду зосереджуватися на формуванні в своїй свідомості образу себе таким, яким я маю намір стати у реальному житті.

3. Я знаю, що згідно з принципами самонавіювання будь-яке бажання, яке постійно утримується у свідомості, буде прагнути виразити себе за допомогою якихось практичних засобів, тому я буду щодня присвячувати десять хвилин вправі самонавіювання для розвитку впевненості у собі.

4. Я у письмовій формі викладу чіткий опис своєї ГОЛОВНОЇ ЦІЛІ у житті, і буду над собою працювати, поки не стану достатньо впевненим у собі для її досягнення.

5. Я повністю усвідомлюю, що ніяке багатство або положення у суспільстві не будуть довготривалими, якщо вони не засновані на засадах правди та справедливості, тому я не буду брати участь ні в одній угоді, якщо не приносить користі ВСІМ її учасникам. Я досягну успіху, притягуючи до себе ті сили, які я хочу використовувати, а також буду співпрацювати з іншими людьми. Я буду намагатися переконати їх допомогти мені, при цьому показуючи свою готовність допомогти їм. Я позбудуся ненависті, заздрощів, ревнощів, егоїзму та цинізму, які є в мені. Я розвину в собі любов до всього людства, тому що я знаю, що негативне ставлення до інших ніколи не принесе мені добра та успіху. Я спонукатиму людей повірити в мене, тому що я буду вірити і в них, і в себе.

Я зобов'язуюсь сумлінно виконувати усі пункти цієї формули, вивчити її напам'ять і повторювати вголос щодня. Я буду твердо вірити, що це поступово вплине на мої ДУМКИ та ДІЇ, і я стану самостійною та успішною людиною.

Основою даної формули є закон Природи, який ще жодна людина не змогла пояснити, він спантеличує навіть вчених. Психологи назвали цей закон «самонавіюванням», так за ним закріпилася ця назва.

Але абсолютно не важливо, як ви будете називати цей закон. Важливим є те, що він працює на благо і на славу людства, ЯКЩО його використовувати конструктивно, для творення, а не для руйнування. З іншого боку, якщо його використовувати деструктивно, він легко знищить все, що було створено до цього. У цьому твердженні криється дуже важлива істина, а саме, що ті, хто зазнають поразки і потім все життя живуть у злиднях і стражданнях, деструктивно використовували принцип самонавіювання. Адже причина проста і зрозуміла: ДУМКИ МАЮТЬ ТЕНДЕНЦІЮ матеріалізуватися.

Наша підсвідомість — це одна велика лабораторія для перетворення думок на фізичну реальність, для неї немає різниці між творчими і руйнівними думками. Вона працює з тим матеріалом, який ми їй надаємо через наші ментальні імпульси. Підсвідомість втілить у реальність думку, в основі якої лежить СТРАХ, так само легко, як і думку, в основі якої лежить відвага та ВІРА.

Історія знає багато випадків так званого «навіяного самогубства». Людина може покінчити життя самогубством за допомогою негативного навіювання так само ефективно, як і будь-яким іншим способом.

Одного разу співробітник банку на ім'я Джозеф Грант «позичив» велику суму грошей у свого банку без згоди директорів і програв всі гроші в азартні ігри. Коли прийшов банківський інспектор і почав перевіряти рахунки, Грант поспіхом покинув банк. Він зняв номер у місцевому готелі, і коли його знайшли через три дні, він лежав у ліжку, плакав і стогнав, повторюючи знову і знову: «Боже мій, це вб'є мене! Яка ганьба! Я цього не витримаю!» Незабаром він помер. Лікарі назвали цей випадок «ментальним самогубством».

Дію цього закону можна порівняти з електричним струмом. При конструктивному використанні він рухає промисловість вперед. Але він так само легко може вбити, якщо його використовувати неправильно. Так і закон самонавіювання може привести вас до миру та процвітання або ж кинути напризволяще у долині страждань, невдач і смерті. Все залежить від того, як ви будете його розуміти та застосовувати.

Якщо ви наповнюєте свій розум СТРАХОМ, сумнівом і зневірою, якщо ви говорите собі, що не здатні об'єднатися з Безмежним вселенським Розумом і використовувати його сили, закон самонавіювання використовує цей дух зневіри як зразок, за яким ваша підсвідомість буде матеріалізувати ваші думки.

ДАНЕ ТВЕРДЖЕННЯ ТАКЕ Ж ПРАВДИВЕ, ЯК ТЕ ЩО ДВА ДОДАТИ ДВА БУДЕ ЧОТИРИ!

Подібно до вітру, який несе один корабель на схід, а інший на захід, закон самонавіювання підніме вас на небачені висоти або потягне вас до самісінького дна в залежності від того, як ви керуватимете своїми ДУМКАМИ.

Закон самонавіювання, за допомогою якого будь-яка людина може досягти запаморочливих висот, добре описаний у вірші Уолтера Д. Вінтла. Про самого поета відомо вкрай мало, але вірш його воістину гідний уваги:

Якщо думаєш, що переможений, ти програв.

Якщо думаєш, що не можна, нічого не отримаєш, щоб ти знав.

Якщо хочеш перемогти, але думаєш: «Не зможу».

Що ж, ти сам віддав перемогу, друже.

Якщо думаєш, що програєш, ти пропав.

Бо життєвий закон каже: Не лови гав!

З бажання успіх кують,

А кузня це розум твій, мій друг.

Якщо думаєш, що впав, то ти й впадеш,

Якщо думаєш про велич, є вона в тобі.

Щоб нагороду отримати,

Повинен ти впевненість розвинути.

Зверніть увагу на виділені слова, бо в них закладений глибокий зміст, який хотів донести нам поет.

Десь всередині вас (можливо, у клітинах вашого мозку) спить зерно досягнень, яке, якщо його розбудити і виростити, приведе вас до таких висот, яких ви, можливо, ніколи й не сподівалися досягти.

Так само, як маестро створює прекрасні мелодії, так і ви можете створити чи пробудити у собі генія, і піднятися до будь-яких висот, які ви забажаєте досягти.

Авраам Лінкольн зазнавав невдачі в усьому, за що брався, аж поки йому не виповнилося сорок років. Він був Ніким з Нізвідки, поки в його життя не увірвався великий досвід і не пробудив у ньому генія, подарувавши світові одного з найвеличніших людей в історії. Цей «досвід» був сумішшю горя та ЛЮБОВІ, він прийшов до нього в особі Анни Ратледж, єдиної жінки, яку він по-справжньому кохав.

Встановлено, що емоція ЛЮБОВІ тісно пов'язана з таким станом свідомості як ВІРА. Любов теж швидко перетворює ментальний імпульс на його духовний еквівалент. У ході своєї дослідницької роботи, аналізуючи життєвий шлях і досягнення сотень видатних людей, я виявив, що на всіх них впливало таке почуття як любов. Емоція любові в людському серці і мозку створює сприятливе «магнітне поле», яке притягує вищі і більш тонкі вібрації, які дрейфують у мирному плаванні на просторах вселенської субстанції.

Доказ сили ВІРИ легко простежити на прикладі досягнень людей, які її використовували. Напевно, перший, хто відразу спадає на думку — це Ісус. Християнство є величезною силою, яка впливає на розуми людей. І нехай його вчення і догми безліч разів були невірно витлумачені, а інколи навіть спотворені, його основою завжди була і залишається ВІРА.

Усі вчення та досягнення Христа, які називали не інакше як «чудесами», були нічим іншим як матеріальним втіленням його ВІРИ. На жаль багато людей, які називають себе християнами, по-справжньому не розуміють і не практикують ВІРУ.

Інший яскравий приклад — це Махатма Ганді. Він був всесвітньо відомим індійським громадським діячем, політиком, борцем за незалежність Індії. Він розробив тактику ненасильницької боротьби — сатьяграху. В Індії його називають «батьком нації». Життя цієї видатної людини є одним з найбільш вражаючих прикладів можливостей і сили ВІРИ. Ганді мав величезну силу, і це не дивлячись на те, що у нього не було ні влади, ні бойових кораблів, ні армій. У Ганді не було грошей, у нього не було домівки, у нього навіть не було пристойного одягу, але у нього була СИЛА. Звідки ж він брав цю силу?

ВІН СТВОРИВ ЇЇ ЗІ СВОГО РОЗУМІННЯ ПРИНЦИПІВ ВІРИ І ЗА ДОПОМОГОЮ СВОЄЇ ЗДАТНОСТІ ПОШИРЮВАТИ ТА ДОНОСИТИ ЦЮ ВІРУ ДО РОЗУМІВ СОТЕНЬ МІЛЬЙОНІВ ЛЮДЕЙ.

За допомогою ВІРИ Ганді досяг того, що не по силам досягти навіть найсильнішій армії на землі, незалежно від того, скільки у ній солдатів і військової техніки. Він зробив вражаючий подвиг, об'єднавши воєдино мільйони сердець та розумів, які жили та мислили в унісон, немов один великий розум.

Яка інша сила на землі, крім ВІРИ, могла б зробити те ж саме? Я вірю, прийде день, коли люди відкриють для себе можливості ВІРИ. Під час Великої економічної депресії весь світ мав можливість стати свідком того, що БРАК ВІРИ робить з бізнесом.

Радує те, що все ж достатня кількість розумних людей засвоїла той великий урок, який дала світу економічна криза 1930-х років. Під час цієї депресії світ на власні очі побачив, як СТРАХ може паралізувати промисловість і бізнес. Багато з тих, хто зміг усвідомити і застосувати у бізнесі ту саму тактику ВІРИ, яку використовував Ганді, були спочатку нікому не відомими роботягами, які працювали на фабриках і вугільних шахтах у маленьких містах і селищах Америки.

Світ вимагає змін, будьте в цьому впевнені! Методи минулого, засновані на економічних методах ПРИМУСУ та СТРАХУ, будуть витіснені кращими принципами — ВІРОЮ та плідною співпрацею. Робочі отримуватимуть дещо більше, ніж щоденна заробітна плата, вони будуть отримувати дивіденди від бізнесу, як і ті, хто вкладає капітал у бізнес. Але ЩОБ ЩОСЬ ОТРИМАТИ, ТРЕБА БУТИ ГОТОВИМ І ВІДДАВАТИ ЩОСЬ взамін. Це право на дивіденди потрібно заслужити!

Працівники будуть слідувати за своїми керівниками, але найголовніше — це щоб КЕРІВНИКИ РОЗУМІЛИ І ЗАСТОСОВУВАЛИ ПРИНЦИПИ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАВ СВОГО ЧАСУ Махатма Ганді. Тільки так лідери зможуть домогтися від своїх послідовників ПОВНОЇ співпраці, бо в ній криється справжня сила. Промислова епоха, в якій ми живемо, дуже важлива, але вона позбавляє людину душі. Всі працюють немов якісь бездушні холодні машини, багато хто хоче лише отримувати, не віддаваючи нічого взамін. Чомусь важливість душі недооцінюють у цей час механізмів та прогресу, а тому люди і не використовують той величезний потенціал, який живе у них самих. Девізом майбутнього має стати ЛЮДСЬКЕ ЩАСТЯ І ВПЕВНЕНІСТЬ У СОБІ, і коли людство до цього прийде, зрозуміє всю важливість своєї внутрішньої енергії і сили, тоді все стане на свої місця, бо в цих умовах буде місце ВІРІ.

Для розуміння важливості віри і співпраці у веденні бізнесу, буде корисно проаналізувати подію, яка сталася в 1900 році, саме тоді була створена корпорація «Юнайтед Стейтс Стіл Корпорейшн» — на сьогоднішній день друга найбільша сталеливарна компанія в США. Читаючи про неї, пам'ятайте про ці фундаментальні принципи, і тоді ви зрозумієте, як ІДЕЇ перетворюються на величезні багатства.

Спочатку проект цієї величезної корпорації з'явився у голові Чарльза Майкла Шваба у формі ІДЕЇ, яку породила його УЯВА! Далі він залив міцний фундамент ВІРИ, і склав ретельний ПЛАН для перетворення своєї ІДЕЇ на фізичну і фінансову реальність. Потім Шваб виголосив свою знамениту промову, яка запустила його план у дію, адже ідеї Шваба зацікавили Джона Пірпонта Моргана, успішного підприємця, банкіра та фінансиста того часу. Шваб вхопився за цей шанс обома руками і слідував своєму ПЛАНУ з наполегливістю і завзятістю, підкріпленими його палким бажанням і твердим РІШЕННЯМ йти до перемоги.

Якщо ви часто ставили собі питанням, як же накопичуються такі величезні статки, то історія створення «Юнайтед Стейтс Стіл Корпорейшн» стане для вас вичерпною відповіддю на це питання. І якщо у вас ще є сумніви щодо того, що люди можуть ДУМАТИ і БАГАТІТИ, ця історія повинна остаточно їх розвіяти, бо саме на прикладі створення цієї корпорації добре видно застосування тринадцяти принципів успіху, описаних у цій книзі.

Якнайкраще всі ці події описав Джон Лоуелл на сторінках газети «Нью-Йорк Ворлд телеграм», і з вашого дозволу я його процитую:

«12 грудня 1900 року відбувся почесний прийом у банкетній залі нью-йоркського фешенебельного закритого клубу «Юніверсіті клаб» на П'ятій авеню. Серед вісімдесяти гостей, які представляли вершки американського суспільства, лише одиниці усвідомили, що вони стали свідками найзначнішого епізоду в американської промислової історії.

Господарями банкету були нью-йоркські банкіри Д. Едвард Сіммонс і Чарльз Стюарт Сміт, а почесним гостем Чарльз Шваб. Обидва банкіри напередодні їздили до Піттсбурга, де побували на заводах концерну «Карнегі стіл компані», головою правління якого був Шваб. Мабуть, банкіри вирішили віддячити Швабу за гостинність і влаштували звану вечерю, щоб познайомити 38-річного «сталевого» фахівця зі «східною» банківської елітою. Вони вочевидь не очікували, що він викличе такий фурор. Вони попереджали Шваба, що ці пихаті нью-йоркські зануди не особливо реагують на пишні промови, і що, якщо він не хоче втомлювати таких «шишок» як Стіллмен, Гарріман і Вандербільт, йому краще обмежитися коротким виступом не більше ніж на 15–20 хвилин і на цьому ввічливо попрощатися.

Навіть Джон Пірпонт Морган, якого вважали «фінансовим небожителем» (який чи то випадково, чи то по чиємусь задуму сидів поруч зі Швабом), мав намір вшанувати всіх своєю присутністю лише ненадовго. Що стосується преси та громадськості, то ця подія взагалі пройшла для них непомітно, бо наступного дня про неї не було навіть згадки в газетах.

Отже, господарі вечора та їх імениті гості, як завжди, насолоджувалися смачними стравами та вели короткі стримані бесіди. Мало хто з присутніх там банкірів і брокерів знав Шваба, чия кар'єра була помітною скоріше у районі Піттсбурга, ніж Нью-Йорка. Але ще до кінця вечері вони — а разом з ними і «грошовий гуру» пан Морган — були підхоплені ураганом захоплення від промови Шваба. Всі присутні стали свідками народження «мільярдного дітища» — корпорації «Юнайтед Стейтс Стіл».

На жаль, не було зроблено ніяких записів промови Чарльза Шваба на тій званій вечері. Хоча, кажуть, він повторив деякі її частини пізніше на аналогічній зустрічі чиказьких банкірів.

Думаю, це була далеко не високопарна промова, місцями, можливо, навіть неграмотна (Шваб ніколи і не претендував на звання великого оратора), але вона була виразна і сповнена дотепними жартами. Але головним її надбанням було те, що вона була оцінена слухачами у п'ять мільярдів доларів стартового капіталу! Коли Шваб закінчив свою півторагодинну промову, Морган підійшов до нього, відвів у затишний куточок зали і довірливо розмовляв з ним ще годину.

Магія особистості Шваба запрацювала на повну силу, але що було більш важливим, то це те, що він виклав Моргану свою повноцінну і чітку програму роботи корпорації «Юнайтед Стейтс Стіл». Багато хто намагався зацікавити Моргана ідеєю створення сталевого тресту. Промисловець Джон Гейтс, відомий також як «гравець на мільйон», довго «обробляв» Моргана, але той не довірився йому. Брати Білл і Джим Мур, чиказькі біржові маклери, яким вдалося «склепати» сірниковий трест і корпорацію з виробництва крекеру, теж набридали Моргану, і теж зазнали невдачі. Елберт Г. Гері, якого Морган вважав лицемірним сільським юристом, також не справив належного враження на великого фінансиста.

До того, як красномовство Шваба відкрило очі Дж. П. Моргану на всю потенційну вигоду цього проекту і надихнуло його на таке, не побоюся цього слова, сміливе фінансове починання, вся ця затія здавалася йому лише божевільної мрією про легкі гроші.

То була ера «фінансового магнетизму», яка об'єднувала тисячі маленьких і часом неефективно керованих компаній у великі і конкурентоспроможні ділові комбінації. І не останню роль у цьому всьому зіграв Джон Гейтс, який був справжньою акулою бізнесу. На той час Гейтс вже створив з ряду невеликих концернів велику компанію з виробництва колючого дроту під назвою «Американ Стіл енд Вайер», а разом з Морганом вони створили сталеливарну компанію «Федерал Стіл». Морган, у свою чергу, володів ще двома великими концернами.

Але у порівнянні з гігантським, так званим «вертикальним», трестом Ендрю Карнегі, яким володіли і керували п'ятдесят три партнери, всі інші об'єднання і компанії здавалися просто нікчемними. Як не крути, ніхто не міг зрівнятися з підприємствами Карнегі, і Морган знав про це.

Карнегі, цей ексцентричний старий шотландець, теж це знав. Зі свого шикарного замку Скібо (Шотландія) він дивився, спочатку з розвагою, а потім із роздратуванням на спроби невеликих компаній Моргана залізти «на його територію». Коли ці спроби стали занадто зухвалими, Карнегі охопив гнів і жага відплати. Він вирішив створити «конкурента-двійника» для кожного підприємства своїх суперників. До цього моменту його не цікавили ні дроти, ні труби, ні обручі, ні листове залізо. Його цілком влаштовувало продавати компаніям необроблену сталь, а ті вже хай роблять з нею, що хочуть. А зі Швабом на посаді голови правління свого сталевого концерну «Карнегі стіл компані» він планував просто-напросто загнати своїх ворогів у кут.

Таким чином, саме у промові Шваба Морган побачив вирішення своєї проблеми. Трест без Карнегі — це як сливовий пудинг без слив.

Промова Шваба ввечері 12 грудня 1900 року, безсумнівно, несла у собі рішення, хоч і не давала гарантій, що величезне підприємство Карнегі можна перенести під керівництво Моргана. Шваб говорив, що за сталевим бізнесом майбутнє, про те, що для підвищення ефективності виробництва потрібна реорганізація. Він говорив про необхідність спеціалізації виробництва і про утилізацію невдалих підприємств. Він говорив про концентрацію зусиль на процвітаючих напрямках, про економію на транспортуванні металу і про захоплення іноземних ринків збуту.

Більш того, він вказав цим акулам бізнесу на їх помилки. Шваб вважав, що створення монополій, підвищення цін і отримання надприбутків — це те, що тягне ринок донизу. Недалекоглядність такої політики, казав він своїм слухачам, полягає в тому, що вона заганяє ринок у суворі рамки, тоді як все навколо прагне розширення. Він стверджував, що зниження ціни на сталь сприятиме економічному розвитку та розширить можливості ринку, з'явиться більше сфер застосування сталі, що дозволить захопити досить великий сектор світової торгівлі. Насправді, тоді, ще цього не усвідомлюючи, Шваб став «апостолом» сучасного масового виробництва.

Так закінчився той доленосний вечір у «Юніверсіті клаб». Морган пішов додому, щоб подумати про райдужні прогнози Шваба. Сам Шваб повернувся до Піттсбургу, щоб і надалі керувати сталеливарним бізнесом Карнегі. Всі повернулися до звичайного життя, затамувавши подих в очікуванні подальшого розвитку подій.

І події ці не змусили себе довго чекати. Моргану знадобився всього лише тиждень, щоб «переварити» ласий шматочок перспектив, про які говорив Шваб. Прийшовши до висновку, що це не спричинить ніякого фінансового нетравлення шлунка, він забажав зустрітися зі Швабом для ділової розмови, але цей молодий чоловік виявився досить «сором'язливим». Шваб побоювався, що пану Карнегі може не сподобатися, що він як голова правління його компанії заграє з «Королем Волл-стріт», вулиці, на яку Карнегі зарікся ступати. Потім Джон Гейтс, який виступив посередником у цій затії, запропонував Швабу «випадково опинитися» в готелі «Бельв'ю» у Філадельфії, де так само випадково «опиниться» і Морган. Однак, коли Шваб прибув до Філадельфії, Морган недоречно захворів і змушений був залишитися у своєму будинку у Нью-Йорку. Але старий Морган дуже наполягав на зустрічі, тож Шваб здався і все ж вирушив до нього у Нью-Йорк.

Деякі історики-економісти впевнені, що з самого початку і до кінця все це було задумано самим Ендрю Карнегі. Що саме цей старий хитрий шотландець все влаштував так, щоб звести Моргана зі Швабом — і знаменита промова за вечерею, і довірчі бесіди Шваба з Грошовим Королем. Але як на мене все було якраз навпаки. Коли Шваб прийшов на ділову бесіду, він навіть не уявляв собі, як його «маленький бос» (так називали Карнегі) поставиться до його пропозиції щодо продажу компанії, особливо з огляду на те, що продавати треба було групі людей, яких Ендрю, м'яко кажучи, недолюблював. Але Шваб підготувався до цієї зустрічі, взявши з собою шість аркушів старанно розписаних аргументів і підрахунків, які врешті-решт все ж переконали Карнегі в реальній вигоді для нього продажу кожної компанії з виробництва сталі, яку Шваб вважав важливою деталлю у своєму новому металургійному промисловому механізмі.

Чотири чоловіки всю ніч працювали над цими розрахунками. Звичайно, одним з них був сам Морган. Також там був його аристократичний діловий партнер і вчений Роберт Бекон. Третім був Джон Гейтс, якого Морган зневажав за його афери, але вельми охоче використовував як знаряддя для досягнення своїх цілей. Четвертим був Шваб, який знав про процеси виробництва та продажу сталі більше, ніж будь-хто. Протягом всієї цієї нічної зустрічі, ніхто ні разу навіть не ставив під сумнів підрахунки цього піттсбурзького генія. Якщо він казав, що компанія коштує стільки-то, значить, вона коштувала рівно стільки і ні центом більше. Він також наполягав на тому, щоб в об'єднання входили лише ті компанії, які називав він. Він хотів створити корпорацію, в якій не буде дублюючих одне одного виробництв. Виняток не робився навіть для друзів Моргана, які хотіли задовольнити свою жадібність, увійшовши в об'єднання і зваливши фінансовий тягар своїх компаній на широкі плечі Моргана.

На світанку Морган встав з-за столу і випрямив спину. Залишалося тільки одне питання.

«Як ви думаєте, ви зможете переконати Ендрю Карнегі продати компанії?» — запитав він.

«Я спробую», — відповів Шваб.

«Якщо ви зможете умовити його, все інше я беру на себе», — сказав Морган.

Поки що все йшло за планом. Але чи продасть Карнегі свої компанії? І якщо так, то скільки зажадає за них? (Шваб розраховував на суму 320 мільйонів доларів). В якому вигляді буде проходити оплата? Прості або привілейовані акції? Облігації? Готівка? Адже ніхто не може зібрати третину мільярда доларів готівкою.

Одного морозного січневого дня Ендрю та Чарльз зустрілися для гри в гольф на полях Сент-Ендрюс у Вест-Честері. Ендрю мерз і кутався у товсті светри, а Чарлі, як зазвичай, без упину базікав, намагаючись зібрати до купи всю свою відвагу та почати заповітну розмову. Однак він і словом не обмовився про бізнес, аж поки вони не закінчили грати та не пішли грітися до затишного теплого котеджу Карнегі. Потім, з тієї ж переконливістю, яка загіпнотизувала вісімдесят мільйонерів тоді в «Юніверсіті-клаб», Шваб завів розмову про багатообіцяючі перспективи від продажу компаній, про можливість нарешті відпочити «на пенсії» від великого бізнесу, про незліченні багатства, на які старий буде жити приспівуючи і насолоджуватися заслуженим відпочинком. Карнегі погодився на угоду Шваба. Він написав щось на аркуші паперу і простягнув його співрозмовнику зі словами: «Добре, ось за таку суму ми готові продати».

Сума становила приблизно 400 мільйонів доларів США. Вона грунтувалася на початковій сумі у 320 мільйонів, запропонованих Швабом, плюс 80 мільйонів доларів у якості компенсації вартості приросту основного капіталу за останні два роки.

Пізніше, на палубі трансатлантичного лайнера, шотландець сказав Моргану: «Треба було просити у вас ще на 100 мільйонів більше».

«Якби ти попросив, ти б їх отримав», — весело відповів Морган.

Все це, звичайно, наробило багато галасу. Британський кореспондент телеграфував, що іноземний «сталевий» світ був приголомшений цим гігантським злиттям. Президент Єльського університету пан Гадлі заявив, що, якщо ситуація з трестами не буде врегульована, то в найближчі двадцять п'ять років у Вашингтоні з'явиться свій «король».

Умілий біржовий маклер Кін почав блискавично продавати нові акції на біржі (на суму приблизно 600 мільйонів доларів), і розійшлися вони миттєво.

Отже, Карнегі отримав свої мільйони, синдикату Моргана дісталося 62 мільйони доларів на «поточні витрати», та й усі інші, від Гейтса до Гері, також виграли від цієї угоди.

У свої тридцять вісім років Шваб зірвав джекпот. Він був призначений президентом нової корпорації і залишався на цій посаді до 1930 року.

Я додав у свою книгу цю вражаючу історію «Великого бізнесу», тому що вона як найкраще демонструє, як бажання може бути перетворене на його фізичний еквівалент!

Упевнений, що деякі читачі поставлять під сумнів твердження про те, що просте нематеріальне бажання може бути перетворене на його фізичний еквівалент. Без сумніву, деякі скажуть: «НІЩО не можна перетворити на ЩОСЬ!» Що ж, історія компанії «Юнайтед Стейтс стіл» — ось вам доказ.

Ця гігантська компанія була створена у розумі однієї людини. План, за яким була організована робота сталеливарних заводів, щоб забезпечувати фінансову стабільність компанії, був створений у розумі тієї ж людини. Саме ВІРА Шваба, а також його БАЖАННЯ, УЯВА та НАПОЛЕГЛИВІСТЬ, можна сказати, створили компанію «Юнайтед Стейтс стіл». Придбання сталеливарних заводів і обладнання для них вже ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ІСНУВАННЯ КОРПОРАЦІЇ було юридично оформлене, було рядовою справою. Однак ретельно проаналізувавши всю картину, ви побачите, що оціночна вартість придбаних корпорацією активів збільшилася десь на 600 МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ, а угода Шваба об'єднала все це під керівництвом однієї людини.

Іншими словами, ІДЕЯ Чарльза М. Шваба, а також ВІРА, з якою він посіяв свою ідею у голові Дж. П. Моргана та інших, була продана з прибутком близько 600 мільйонів доларів. Чималенька сума для однієї ІДЕЇ, погодьтеся!

Доля людей, які отримали свою частку в результаті цієї угоди, нас зараз не цікавить. Важливою особливістю цього вражаючого досягнення є те, що воно є незаперечним доказом обгрунтованості філософії, описаної у цій книзі, тому що саме вона була основою і рушійною силою всієї цієї «сталевої» історії. Крім того, дієвість цієї філософії доводить той факт, що корпорація «Юнайтед Стейтс стіл» процвітала і стала однією з найбагатших і найвпливовіших корпорацій у Америці, забезпечуючи робочими місцями тисячі людей, розробляючи нові способи використання сталі та відкриваючи нові ринки збуту продукції. Просто запам'ятайте, як ІДЕЯ Шваба принесла йому 600 мільйонами доларів прибутку.

БАГАТСТВО починається з ДУМКИ!

Межі багатства визначає тільки людина, в голові якої імпульс ДУМКИ почав свій впевнений рух. Але ВІРА знімає всі обмеження! Пам'ятайте це, коли будете укладати з Життям контракт на ту суму, яку будете у нього просити.

Пам'ятайте також, що людина, яка створила сталеливарну корпорацію «Юнайтед Стейтс стіл», в той час була практично нікому невідомою. Чарльз Шваб був «на побігеньках» у Ендрю Карнегі, поки в його голові не зародилася неймовірна ІДЕЯ. Після цього влада, слава і багатство стрімко увірвалися в його життя.

«Самонавіювання» — це термін, який відноситься до всіх видів навіювання та самостимуляції, які впливають на наш розум за допомогою п'яти відчуттів. Це засіб комунікації між тією частиною розуму, де відбувається свідоме мислення, і тієї, де у дію вступає наша підсвідомість.

За допомогою домінуючих думок, яким ми дозволяємо залишатися у нашій свідомості (незалежно від того, негативні це думки або позитивні), принцип самонавіювання керує підсвідомістю та впливає на неї через ці думки.

БУДЬ-ЯКА ДУМКА, негативна чи позитивна, ПОТРАПЛЯЄ ДО НАШОЇ ПІДСВІДОМОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРИНЦИПУ САМОНАВІЮВАННЯ. Виняток становлять лише думки, взяті з вселенської субстанції. Іншими словами, все, що ми можемо сприйняти через наші п'ять відчуттів, спочатку надходить до нашої СВІДОМОСТІ, а звідки може або передаватися далі до ПІДСВІДОМОСТІ, або відкидатися за нашим бажанням. Саме ця свідома здатність фільтрувати думки і служить зовнішнім захистом нашої підсвідомості.

Природа дала людині здатність ПОВНІСТЮ КОНТРОЛЮВАТИ той матеріал, який досягає її підсвідомості, проте це не означає, що людині завжди вдається ЗДІЙСНЮВАТИ цей контроль. Швидше навпаки, у більшості випадків людина НЕ КОНТРОЛЮЄ свої думки, і це пояснює, чому так багато людей живуть у бідності.

Джеймс Аллен у своїй книзі «Як людина мислить» порівнював підсвідомість з родючим місцем у саду, де все може зарости бур'янами, якщо не посіяти насіння більш бажаних культур.

Самонавіювання — це засіб контролю, за допомогою якого людина може добровільно підживлювати свою підсвідомість думками конструктивного та творчого характеру або, нехтуючи вище згаданим контролем, дозволяти руйнівним і деструктивним думкам проникати у родючий сад свого розуму.

Останній з шести кроків, описаних у главі про бажання, пропонував вам читати ВГОЛОС два рази на день ПИСЬМОВУ заяву про ваше БАЖАННЯ ГРОШЕЙ, а також БАЧИТИ І ВІДЧУВАТИ, що ви ВЖЕ володієте цими грошима! Зрозумійте, що дотримуючись цих рекомендацій, ви тим самим встановлюєте міцний зв'язок між об'єктом вашого БАЖАННЯ і вашою підсвідомістю, підкріплюючи це абсолютною вірою у те, що все задумане вами здійсниться. Повторюючи цю процедуру, ви неначе створюєте розумові звички, які сприяють вашим зусиллям по перетворенню бажання на його грошовий еквівалент.

Поверніться до шести кроків, описаних у другому розділі, і уважно прочитайте їх, перш ніж продовжити далі читати цю книгу. Потім (коли дійдете до розділу про планування) уважно прочитайте чотири рекомендації щодо організації роботи вашого «Мозкового центру». Порівнюючи ці два набори інструкцій з тим, що було сказано про самонавіювання, ви побачите, що у цих інструкціях застосовується якраз цей принцип.

Пам'ятайте, що коли ви читаєте вголос заяву про своє бажання (за допомогою якої ви прагнете налаштувати свою свідомість на приваблення грошей у ваше життя), просте читання слів НЕ ДАСТЬ РЕЗУЛЬТАТУ, ЯКЩО ТІЛЬКИ ви не підкріпите свої слова емоціями та почуттями. Ви можете хоч мільйон разів повторювати знамениту формулу Еміля Куе: «День за днем я стаю все кращим і кращим», але якщо за вашими словами не стоять емоції та ВІРА, ви не отримаєте бажаних результатів. Ваша підсвідомість розпізнає і поглинає ТІЛЬКИ ті думки, які були добре «приправлені» емоціями чи почуттями.

Цей факт настільки важливий, що я готовий нагадувати вам про нього практично в кожному розділі, тому що саме відсутність розуміння важливості повторення є основною причиною, через яку більшість людей, які намагаються практикувати принцип самонавіювання, не отримують бажаних результатів. Звичайні слова, не підкріплені почуттями, не мають ніякого впливу на підсвідомість. Ви не отримаєте ніяких відчутних результатів, поки не навчитеся закріплювати угоди зі своєю підсвідомістю (подумки або вголос) за допомогою почуттів і віри.

Не турбуйтеся, якщо ви не зможете контролювати свої емоції і направляти їх у потрібне русло з першого разу. Пам'ятайте, що досконалість приходить з практикою. Здатність впливати на підсвідомість має свою ціну, і ви ПОВИННІ бути ГОТОВІ ПЛАТИТИ ЦЮ ЦІНУ. Ви не повинні обманювати або дурити, навіть якщо вам дуже хочеться це зробити. Ціною здатності впливати на свою підсвідомість є постійне та НАПОЛЕГЛИВЕ застосування принципів, описаних тут, і торг тут недоречний. Вам і ТІЛЬКИ ВАМ вирішувати, чи варта винагорода (тобто свідомість, яке приваблює гроші у ваше життя) тих зусиль, яких від вас вимагає дана філософія успіху.

Лише мудрість і кмітливість не заробляють людям грошей, окрім дуже рідкісних випадків, коли так званий закон середніх чисел сприяв притоку грошей у їх життя. Проте, як то кажуть, виключення лише підтверджує правило, тож не раджу дуже сподіватися на закон середніх чисел. Більш того, описаний мною метод працює однаково для всіх і відносно всього. Там, де він не спрацював, причина була у самій людині, а не у методі. Якщо ви зробили спробу і зазнали невдачі, зробіть ще одну спробу, а якщо знадобиться, то й не одну, поки не досягнете успіху.

Ваша здатність використовувати принцип самонавіювання буде залежати, у значній мірі, від вашої здатності концентруватися на вашому бажанні, поки це бажання не стане палким і в якомусь розумінні навіть, можливо, нав'язливими.

Коли ви почнете виконувати інструкції, я маю на увазі шість кроків з Другого розділу, вам необхідно буде використовувати принцип КОНЦЕНТРАЦІЇ.

Пропоную розглянути зараз кілька порад щодо ефективного застосування концентрації. Коли ви почнете виконувати перший з шести кроків, а саме «фіксувати у своєму розумі ТОЧНУ суму грошей, яку ви бажаєте отримати», згадайте про КОНЦЕНТРАЦІЮ, або фіксацію уваги — закрийте очі та постарайтеся реально побачити ці гроші. Робіть це принаймні один раз на день. Виконуючи ці вправи, дотримуйтесь інструкцій, наведених у розділі про Віру — ви повинні вірити, відчувати, бачити і знати, що ви вже володієте цими ГРОШИМА!

А ось вам ще один вкрай важливий факт — підсвідомість виконує будь-які накази, підкріплені абсолютної ВІРОЮ, але часто ці накази необхідно повторювати знову і знову, перш ніж підсвідомість їх запам'ятає і посне «правильно» працювати без нагадувань. Виконайте хитрий, але абсолютно чесний і корисний «трюк» з вашою підсвідомістю, змусивши її повірити (бо ви в це вірите), що у вас повинна бути та сума грошей, яку ви візуалізуєте, що ці гроші вже чекають на вас і що підсвідомість ПОВИННА скласти алгоритм як вам ці гроші дістати.

Далі перенаправьте цю думку вашій уяві, і подивіться, що вона вам запропонує.

НЕ ЧЕКАЙТЕ, що вас відразу осяє бачення чіткого плану дій. Але відразу почніть реалістично уявляти, як вже володієте цими грошима, тим часом продовжуючи ВИМАГАТИ і чекати від підсвідомості плану дій (а може і не одного) по збагаченню. Будьте напоготові, і як тільки ваша уява чи ваша підсвідомість згенерує такий план, НЕГАЙНО почніть ДІЯТИ. Зазвичай все це відбувається як «спалах», як «осяяння», через шосте чуття, так би мовити. Вважайте це осяяння прямим посланням від Безмежного вселенського Розуму. Ставтеся до нього з повагою і починайте діяти відразу ж, як тільки цей план з'явиться у вашій голові. Інакше доля вашого успіху буде не дуже обнадійливою.

У четвертому з шести кроків вам було дано вказівку: «Створіть певний план для виконання вашого бажання і негайно почніть працювати над здійсненням цього плану». Власне це я і казав вам у попередньому абзаці. Але прошу вас, не вмикайте «логіку», створюючи план реалізації вашого бажання по збагаченню. Ваша «логіка» може реально все зіпсувати. Більш того, ця логіка іноді «дуркує» і таке видає, що я б на вашому місці не покладався повністю на неї, бо вона може вас досить сильно розчарувати.

Візуалізуючи гроші, які ви маєте намір отримати (з закритими очима), уявляйте також, що ви плануєте віддати в обмін на ці гроші. Це може бути послуга або торгова угода. Це важливо!

Той факт, що ви читаєте цю книгу, вже свідчить про те, що ви щиро прагнете отримати нові знання. Це також вказує на те, що ви новачок у цій справі і перебуваєте у пошуку рішень. Якщо ви новачок, у вас є шанс навчитися багато чому, чого ви раніше не знали, але дане вчення передбачає смиренність. Якщо ви вирішите дотримуватися лише деяких інструкцій, нехтуючи або відмовляючись слідувати іншим — у вас нічого не вийде! Щоб отримати задовільні результати, ви повинні слідувати ВСІМ інструкціям і не забувати все робити з ВІРОЮ.

Інструкції, наведені у Другому розділі, будуть далі узагальнені та пов'язані з принципами, описаними у цьому розділі. Отже:

По-перше. Влаштуйтеся зручніше у якомусь тихому затишному місці (бажано вночі у ліжку), де вас не будуть турбувати, відволікати або переривати. Закрийте очі та повторіть вголос (щоб ви могли чути свої власні слова) вашу письмову заяву щодо суми грошей, яку ви маєте намір отримати, терміни отримання цих грошей і опис послуги або товару, які ви збираєтеся надати в обмін на ці гроші. Виконуючи ці інструкції, уявляєте, що ви ВЖЕ володієте цими ГРОШИМА.

Наприклад, припустимо, що ви хочете отримати 500 тисяч доларів через п'ять років рівно до першого січня, і ви маєте намір надавати свої послуги у якості торгового агента в обмін на ці гроші. Письмова заява про вашу мету має виглядати приблизно так:

«До 1 січня такого-то року у мене буде 500 тисяч доларів, які час від часу будуть надходити до мене у різних кількостях.

В обмін на ці гроші я надаватиму максимально якісні та ефективні послуги торгового агента по… (опишіть послугу або товар, який ви маєте намір продавати).

Я вірю, що я отримаю ці гроші. Моя віра настільки сильна, що я вже бачу ці гроші у своїх руках та чую шелест купюр. На даний час вони якраз знаходяться на шляху до мене, а в обмін на них я надаватиму свої послуги. Я чекаю, коли у моїй голові дозріє план дій, за допомогою якого я отримаю ці гроші, і як тільки це станеться, я буду беззаперечно слідувати цьому плану».

По-друге. Повторюйте ці рядки ввечері перед сном і вранці, коли прокинетесь, поки не побачите (у своїй уяві) гроші, які ви маєте намір отримати.

По-третє. Спочатку, поки ви ще не вивчили напам'ять свою заяву, тримайте екземпляр вашої письмової заяви під рукою, щоб ви могли читати її перед сном і після пробудження.

Виконуючи ці інструкції, пам'ятайте, що ви застосовуєте принцип самонавіювання, щоб навчитися керувати своєю підсвідомістю. Пам'ятайте також, що ваша підсвідомість буде діяти ТІЛЬКИ за інструкціями, які будуть передані її з «почуттями та емоціями». ВІРА — найсильніша і найбільш продуктивна з усіх емоцій. Дотримуйтесь інструкцій, наведених у розділі про віру.

На перший погляд ці інструкції можуть здатися абстрактними і «теоретичними». Нехай це вас не турбує. Все що вам потрібно, це просто дотримуватись їх, навіть якщо спочатку вони здаються вам незрозумілими або не практичними. Якщо ви будете робити все в точності так, як вам було сказано, це стосується і ваших думок, і вчинків, то незабаром вам відкриється цілий новий всесвіт сили.

Скептицизм по відношенню до ВСІХ нових ідей характерний для всіх людей. Але якщо ви будете слідувати викладеним тут інструкціям, ваш скептицизм незабаром розвіється, а на його місце прийде віра, а вона, у свою чергу, незабаром перетвориться на АБСОЛЮТНУ ВІРУ. І тоді ви дійсно зможете по праву сказати: «Я володар своєї долі, я капітан своєї душі!»

Багато філософів стверджували, що людина є господарем своєї земної долі, але більшість з них так і не змогли пояснити, що це означає. Докладне пояснення того, як людина може бути господарем свого земного життя, і особливо свого фінансового становища, я наведу вам у цьому розділі. Людина може підпорядкувати собі власну долю та зовнішні обставини, тому що у неї є СИЛА ВПЛИВАТИ НА СВОЮ ПІДСВІДОМІСТЬ і через неї встановлювати зв'язок з Безмежним вселенським Розумом.

Ця глава є наріжним каменем, основою даної життєвої філософії. Інструкції, які містяться у цьому розділі, потрібно зрозуміти і НАПОЛЕГЛИВО ЇХ ВИКОНУВАТИ, і тоді ви навчитеся перетворювати бажання грошей на справжні гроші.

Реальна ефективність перетворення БАЖАННЯ на реальні гроші використовує самонавіювання як головний інструмент, за допомогою якого можна впливати на підсвідомість. Інші принципи — це просто засоби, за допомогою яких виконується самонавіювання. Просто тримайте у голові це твердження, і ви завжди будете пам'ятати про ту важливу роль, яку відіграє принцип самонавіювання на шляху до багатства.

Виконуйте ці інструкції, наче слухняна дитина. ВІРТЕ їм, як вірив моїм казкам малюк Блер, мій маленький глухий син.

Я ретельно працював над цими інструкціями, щоб не витрачати ваш час на будь-які не практичні рекомендації, тому що я щиро хочу допомогти вам, дорогі мої читачі. Коли ви дійдете до кінця книги, поверніться до цієї глави і зосередьте свою увагу на наступній інструкції, дотримуйтесь її як у ваших думках, так і вчинках:

ПОВНІСТЮ ПЕРЕЧИТУЙТЕ ЦЕЙ РОЗДІЛ ЩОВЕЧОРА, ПОКИ НЕ ПЕРЕКОНАЄТЕ СЕБЕ У ТОМУ, ЩО ЗА ДОПОМОГОЮ ПРИНЦИПУ САМОНАВІЮВАННЯ ВИ МОЖЕТЕ ДОСЯГТИ ВСЬОГО, ЩО ЗАДУМАЛИ. ЧИТАЮЧИ, ПІДКРЕСЛЮЙТЕ ОЛІВЦЕМ ВСЕ, ЩО ВАС НАДИХНУЛО.

Сумлінно дотримуйтесь цієї інструкції, і вона відкриє вам шлях до повного розуміння цієї філософії та оволодіння принципами успіху.

Існує два види знань: загальні та спеціалізовані. Загальні знання, якими б великими та різноманітними вони не були, мало що дають для накопичення грошей. Факультети великих університетів пропонують практично повний спектр загальних знань, відомих людству. Однак парадокс — більшість професорів далеко не багаті люди. Вони спеціалізуються на викладанні знань, але не спеціалізуються на використанні та застосуванні цих знань.

Просте ЗНАННЯ не заробить вам грошей, якщо його не організувати та розумно не направити за допомогою практичного ПЛАНУ ДІЙ НА ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЗАДАЧ, зокрема, накопичення грошей. Багато людей цього не розуміють, тому помилково вважають, що «знання — це сила». Нічого подібного! Знання — це тільки потенційна сила. Воно стає силою тільки тоді, коли (і якщо) воно переростає у певний план дій і спрямовується на досягнення певної мети.

Це і є тією «відсутньою ланкою» всіх сучасних систем освіти, а саме нездатність навчальних закладів навчити своїх учнів ОРГАНІЗОВУВАТИ ТА ВИКОРИСТОВУВАТИ З КОРИСТЮ ОТРИМАНІ ЗНАННЯ.

Багато людей помилково вважають, що оскільки Генрі Форд мало «навчався», що він був «неосвічений». Ті, хто роблять цю помилку, не знали Генрі Форда і не розуміють справжнього значення слова «освіта». Це слово походить від слова «СВІТ», від якого в свою чергу пішло слово «СВІТОГЛЯД» — тобто це формування світогляду у людини за допомогою певних необхідних їй знань. Освічена людина не обов'язково має володіти великою кількістю загальних або спеціалізованих знань. Освічена людина — це така людина, яка настільки розвинула здібності свого розуму, що мож, так би мовити, вибірково підСВІТити певні думки або знання у своїй свідомості, щоб саме вони вийшли у реальний СВІТ у матеріальній фізичній формі. Генрі Форд добре розумів сенс цього визначення.

Під час Першої світової війни чиказька газета опублікувала деякі передові статті, в яких, серед іншого, Генрі Форд був названий «неосвіченим пацифістом». Пан Форд був не згоден з цими заявами і подав судовий позов проти газети за наклеп на нього. Коли справа дійшла до суду, адвокати газети вирішили перевірити пана Форда на ерудицію, щоб довести присяжним, що він нічого не знає. Адвокати ставили Форду найрізноманітніші питання, маючи намір довести, що хоча він може мати значні спеціалізовані знання, які стосуються виробництва автомобілів, він не володіє загальними знаннями, що робить його неосвіченим.

Пану Форду ставили питання на зразок: «Ким був Бенедикт Арнольд?» і «Скільки солдатів англійці відправили в Америку, щоб придушити повстання 1776 року?» На останнє запитання Форд відповів досить дотепно: «Я не знаю точного числа солдатів, відправлених англійцями на це повстання, але я чув, що це було значно більше число, ніж повернулося після цього повстання додому».

Зрештою, пан Форд втомився від цього показного допиту, і у відповідь на особливо грубе та образливе запитання він нахилився, вказав пальцем на адвоката, який поставив запитання, і сказав: «Якби я дійсно ЗАХОТІВ відповісти на дурне питання, яке ви тільки що поставили, та й втім на інші ваші запитання, мені нічого не варто було б викликати для цього своїх помічників, як я, власне, і роблю, просто натискаючи електричну кнопку у себе на робочому столі. Ці люди можуть відповісти на будь-моє запитання щодо бізнесу, якому я присвячую більшу частину своїх зусиль. Так от скажіть мені, будь ласка, НАВІЩО мені захаращувати свою голову загальними знаннями, коли мене оточують люди, які можуть надати будь-які знання, які мені будуть потрібні?»

У цій відповіді дійсно була залізна логіка. І ця відповідь вщент розбила всю стратегію адвоката. Кожна людина в залі суду тоді зрозуміла, що це була відповідь дійсно освіченої та розумної людини. Людина освічена, якщо вона знає, де їй отримати знання, коли в цьому є потреба, і як організувати ці знання в конкретні плани дій. Завдяки помічникам зі свого «Мозкового центру» Генрі Форд мав у своєму розпорядженні всі спеціалізовані знання, необхідні йому, щоб стати одним з найбагатших людей в Америці. Йому не потрібно було зберігати всі знання у своїй голові. Якщо ви читаєте цю книгу, думаю, ви досить розумні, щоб зрозуміти суть цього прикладу.

Перш ніж ви навчитеся перетворювати БАЖАННЯ на його грошовий еквівалент, вам будуть потрібні деякі СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ЗНАННЯ у сфері тієї професії або послуг, які ви маєте намір запропонувати в обмін на багатства. Можливо, вам знадобляться набагато більш спеціалізовані знання, ніж у вас вже є. У цьому випадку ви можете компенсувати недолік своїх знань за допомогою своєї команди «Мозкового центру».

Ендрю Карнегі стверджував, що він нічого не розуміє у технічній складовій сталеливарного бізнесу. Більш того, він не особливо дбав про те, щоб дізнатися що-небудь про це. Спеціалізовані знання, необхідні йому для виробництва і збуту стали, він отримував від відповідних підрозділів свого «Мозкового центру».

Накопичення великих статків вимагає СИЛ та енергії, а також чітко організованих і розумно спрямованих спеціалізованих знань. І всі ці знання зовсім не обов'язково повинні зберігатися в голові людини, яка примножує своє багатство.

Думаю, це твердження підбадьорить тих, хто прагне розбагатіти, але не володіє необхідною «освітою», тобто спеціалізованими знаннями, які можуть їм для цього знадобитися. Люди часто страждають від «комплексу неповноцінності», вважаючи себе недостатньо «освіченими». Але насправді, людина, яка може організувати команду людей «Мозкового центру», які володіють знаннями, необхідними для накопичення грошей, є такою же освіченою, як і кожен член такої «команди». ПРОСТО ЗГАДАЙТЕ ПРО ЦЕ, якщо вас почне охоплювати почуття власної неповноцінності через брак освіти.

Томас А. Едісон провчився всього три місяці за все своє життя. Але назвати його неосвіченим навіть язик не повертається, та і помер він далеко не бідною людиною.

Генрі Форд чи довчився навіть до шостого класу, але при цьому зумів досягти феноменальних результатів у фінансовому плані.

СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ЗНАННЯ — це найбільш різноманітний і численний вид послуг, але при цьому і найдешевший! Якщо ви сумніваєтеся у цьому, загляньте у платіжну відомість будь-якого університету.

У першу чергу вам потрібно визначитися, який вид спеціалізованих знань вам потрібен, а також мета, для якої вони потрібні. Значною мірою ваша головна мета в житті (мета, над якою ви працюєте) допоможе визначити, які знання вам потрібні. Після того, як ви розберетеся з цим питанням, вашим наступним кроком буде пошук надійних джерел знань. Ось на що вам потрібно буде звернути увагу:

1. Особистий досвід та освіта

2. Досвід та освіта внаслідок співпраці з іншими (команда «Мозкового центру»)

3. Коледжі та університети

4. Публічні бібліотеки (в книгах, журналах і газетах можна знайти всі знання, накопичені цивілізацією)

5. Спеціалізовані навчальні курси (зокрема, вечірні школи та дистанційне навчання).

По мірі накопичення знань їм треба надавати певної організованої форми і використовувати для досягнення певної мети за допомогою практичних планів. Знання не має ніякої цінності, якщо не застосовувати його для досягнення якоїсь гідної мети. Це одна з причин, чому наукові ступені не так вже й високо цінуються. Вони являють собою не що інше, як набір загальних змішаних знань.

Якщо ви плануєте отримати якусь додаткову освіту, спочатку визначте мету, для якої ви хочете отримати ці знання, а потім знайдіть надійне джерело для отримання цього конкретного виду знань.

Успішні люди, незалежно від роду занять, ніколи не припиняють накопичувати спеціалізовані знання, пов'язані з їх головною метою, бізнесом або професією. Ті, хто не досяг успіху, зазвичай роблять помилку, вважаючи, що період отримання знань закінчується, коли ви «встаєте з-за парти». Але пам'ятайте, що сенс освіти полягає не лише у накопиченні знань, а й у тому, щоб навчитися застосовувати їх на практиці.

Нова ера, яка почалася після світової економічної кризи, принесла з собою вражаючі зміни в освітніх вимогах. Зараз на першому місці стоїть СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ! Цю істину підтверджує і Роберт П. Мур, начальник відділу кадрових призначень Колумбійського університету.

«Особливо затребуваними серед компаній-роботодавців є кандидати, які спеціалізуються у конкретній галузі — бухгалтерський облік і статистика, інженери всіх напрямків, журналісти, архітектори, хіміки — а також лідери та активісти випускних класів.

Студенти, які проявляють активність на кампусі, ладнають з усіма, а також беруть участь у дослідницькій діяльності, мають значну перевагу перед звичайними університетськими зубрилами. Деякі з них навіть отримують одразу кілька пропозицій від компаній.

Відштовхуючись від типового уявлення, що «відмінникам» дістається найкраща робота, пан Мур розповів, що більшість компаній звертають увагу не лише на академічні успіхи, а й на показники суспільної діяльності, а також характер і особистість студентів.

Одна з найбільших промислових компаній, лідер у своїй галузі, у листі до пана Мура виклала своє бачення перспективних випускників коледжу наступним чином:

«Ми зацікавлені у першу чергу в пошуку людей, які можуть досягти виключного прогресу в управлінській роботі. З цієї причини ми звертаємо найбільшу увагу на такі якості, як характер, інтелект і особистість, а не на звичайні академічні навички».

Говорячи про практику «стажування» для студентів в офісах, магазинах і на промислових підприємствах під час літніх канікул, пан Мур пропонує, щоб після перших двох або трьох років навчання у коледжі кожен студент мав обрати конкретну майбутню спеціалізацію або ж припинити своє навчання, взяти паузу на роздуми або академвідпустку, і не витрачати бездарно час, отримуючи нікому не потрібну загальну освіту».

«Коледжі та університети повинні зрозуміти, що всі професії зараз вимагають фахівців», — сказав він, закликавши освітні установи взяти на себе більш пряму відповідальність за профорієнтацію своїх випускників.

Одним з найбільш надійних і практичних джерел знань для тих, хто потребує спеціалізованих знань, є вечірні школи, які можна легко знайти у більшості великих міст. Школи заочного навчання проводять спеціалізовані курси по всій країні, з усіх предметів, які можуть викладатися так званим екстенсивним методом (тобто без часових рамок та прив'язки до певного місця). Однією з переваг такого навчання на дому є гнучкість навчальної програми, яка дозволяє вчитися у вільний час. Іншою колосальною перевагою навчання на дому (якщо ви ретельно підійшли до вибору цього виду навчання) є той факт, що до більшості курсів, пропонованих школами домашнього навчання, додаються ще і консультації, які можуть мати величезну цінність для тих, хто потребує спеціальних знань. Ви можете отримувати всі ці переваги незалежно від того, де ви живете.

Як правило, ми недооцінюємо, а часто навіть дискредитує все, що дістається нам без зусиль і витрат. Можливо, саме тому ми не використовуємо ті можливості, які дарують нам державні школи. Самодисципліна, яку кожен виховує у собі під час проходження програми спеціалізованого навчання, в деякій мірі компенсує можливості, втрачені, коли знання були доступні безкоштовно. Заочні школи є високоорганізованими комерційними закладами. Їх плата за навчання настільки низька, що вони змушені наполягати на негайній оплаті за весь курс. Те, що учня просять заплатити наперед, змушує його проходити весь курс до кінця, а не кидати навчання десь на середині. Заочні курси і школи не особливо акцентують увагу на цьому моменті, але істина полягає в тому, що саме така умова миттєвої повної оплати найкраще виховує у людині такі якості як здатність ПРИЙМАТИ РІШЕННЯ, ВЧАСНО ВНОСИТИ ПЛАТЕЖІ, а також ЗВИЧКУ доводити почате до кінця.

Все це я випробував, як то кажуть, на власній шкурі більше двадцяти п'яти років тому. Я записався на дистанційний курс по рекламі. Після восьми або десяти уроків я закинув навчання, але школа не припинила надсилати мені рахунки. Більш того, вона наполягала на внесенні оплати, їй було все одно, продовжую я вчитися чи ні. Я вирішив, що якщо мені доведеться у будь-якому випадку платити за весь курс (що я за законом і зобов'язаний був зробити), я повинен пройти всі уроки і хоча б так компенсувати сплачену суму. У той час мені здавалося, що система збору грошей в цій школі була занадто хитро організована, але пізніше я зрозумів, що в цьому і була цінність мого навчання — будучи вимушеним заплатити, я продовжив вчитися далі і закінчив курс. А ще пізніше я виявив, що така ефективна система збору грошей в цій школі принесла мені набагато більше, ніж я тоді собі уявляв, зокрема я заробив досить багато грошей, застосовуючи знання цього курсу з реклами, який я так неохоче проходив.

Кажуть, що в нас у США найбільша система державних шкіл у світі. Неймовірні суми йдуть на прекрасні будівлі шкіл, ми забезпечуємо дітей, які живуть в сільських районах, зручним транспортом, щоб вони могли відвідувати кращі школи. Але є в цій системі один разючий недолік — ВСЕ ЦЕ НАДАЄТЬСЯ БЕЗКОШТОВНО! Одне з дивацтв людської натури полягає у тому, що люди цінують тільки те, що має ціну. Безкоштовні школи Америки та безкоштовні публічні бібліотеки не вражають людей, тому що вони безкоштовні. Це головна причина, чому так багато людей вважають за необхідне отримати додаткове навчання після того, як вони закінчили школу і пішли на роботу. Це також одна з основних причин, з якої РОБОТОДАВЦІ ВІДДАЮТЬ ПЕРЕВАГУ СПІВРОБІТНИКАМ, ЯКІ ПРОЙШЛИ ПЛАТНІ ДОДАТКОВІ КУРСИ. З досвіду вони зрозуміли, що людина, яка готова присвятити частину свого вільного часу (і доходу) навчанню вдома, має ті якості, які сприяють лідерству. Таке визнання — це не широкий жест, це здоровий діловий підхід з боку роботодавців.

У людей є одна слабкість, від якої немає ліків. І ім'я цієї слабкості ВІДСУТНІСТЬ АМБІЦІЙ! Люди, особливо наймані працівники, які планують свій вільний час так, щоб у них вистачало часу на домашнє навчання, вкрай рідко залишаються на дні, тому що їх активна життєва позиція відкриває перед ними шлях для сходження нагору, долає всі перешкоди на цьому шляху, а також викликає дружній інтерес у тих, хто здатен відкрити цим людям нові МОЖЛИВОСТІ.

Найчастіше навчання на дому потребують працівники, які після закінчення школи виявляють, що їм необхідно отримати додаткові спеціалізовані знання, але часу відвідувати денні заняття у них немає.

Велика депресія внесла великі корективи в економіку, змусивши тисячі людей шукати додаткові або нові джерела доходу. Більшість бачила вирішення цієї проблеми саме у набутті спеціалізованих знань. Багатьом довелося повністю змінити професію. Коли продавець виявляє, що певний вид товарів не продається, він зазвичай замінює його іншим товаром, який користується попитом. Людина, яка займається наданням персональних послуг, також повинна бути вмілим продавцем — якщо її послуги не приносять адекватного прибутку в одній професії, вона повинна перейти в іншу, де їй будуть доступні ширші можливості.

Стюарт Остін Війер отримав диплом інженера-будівельника і працював за фахом, але депресія витіснила його з ринку цих послуг, і він втратив джерело доходу. Тому він вирішив змінити професію і стати юристом. Він пройшов відповідні курси. Незважаючи на те, що депресія ще не закінчилася, він завершив своє навчання, склав кваліфікаційний іспит і досить швидко відкрив прибуткову юридичну практику в Далласі, штат Техас, що спеціалізувалася на корпоративному праві. Від клієнтів не було відбою.

Передбачаючи ряд відмовок на кшталт «Я не можу піти вчитися, тому що мені потрібно утримувати сім'ю» або «Я занадто старий, щоб починати щось нове», я відразу скажу вам, що Війеру було далеко за сорок і у нього теж була сім'я, коли він взявся за навчання в абсолютно новій для нього сфері. Крім того, ретельно підійшовши до питання вибору вузькоспеціалізованих курсів при коледжах, пан Війер завершив навчання за два роки, хоча у більшості студентів-юристів на це йде чотири роки. ГОЛОВНЕ ЗНАТИ, ДЕ ШУКАТИ ПОТРІБНІ ЗНАННЯ!

Людина, який припиняє вчитися, вважаючи, що просто закінчити школу чи коледж достатньо, безнадійно приречена на посередність, незалежно від того, яка у неї спеціальність. Шлях до успіху — це шлях постійного пошуку знань.

Давайте розглянемо конкретний випадок. Під час депресії продавець продуктового магазину втратив роботу. Маючи деякий досвід роботи в області бухгалтерського обліку, він пройшов спеціальний курс, дізнався актуальні методи діловодства та бухгалтерської справи, і відкрив свій бізнес. Він уклав контракти з більш ніж 100 дрібними торговцями, включаючи бакалійника, на якого він раніше працював, і вів для них бухоблік за невелику щомісячну плату. Його ідея виявилася настільки робочою, що незабаром він обзавівся «офісом на колесах», використовуючи для цього невелику вантажівку, яку він оснастив сучасним бухгалтерським обладнанням. Згодом у нього з'явився цілий автопарк таких «бухгалтерій на колесах», і в ньому працює великий штат співробітників, які надають бухгалтерські послуги дрібним торговцям за помірну плату. Спеціалізовані знання і уява — ось і весь рецепт цього унікального та успішного бізнесу. Як ми бачимо, депресія піднесла йому тимчасове нещастя, яке виявилося замаскованим благословенням.

Початком цього успішного бізнесу була ІДЕЯ!

І оскільки я підкинув йому цю ідею, думаю, що й інші мої ідеї можуть нести у собі можливість великого доходу. До того ж, я завжди радий надати корисну послугу людям, які гостро цього потребують.

Отже, у нашого бухгалтера виникла ідея «бухгалтерії на колесах». Йому подобалася ця ідея, але він не знав, як «перетворити її на гроші». Іншими словами, він не знав, як краще продати свої нові бухгалтерські знання. Так на горизонті виникла ще одна проблема, яку потрібно було вирішити. За допомогою талановитої друкарки, яка зуміла викласти цю ідею у вигідному світлі, була підготовлена дуже приваблива книга, яка описувала переваги нової системи бухгалтерського обліку. Сторінки були акуратно надруковані, а обкладинкою послужив звичайний альбом для вирізок. Але ця книга воістину стала «мовчазним продавцем», тому що історія цього нового бізнесу була настільки ефектно розписана, що незабаром до його власника клієнти у чергу ставали.

По всій країні тисячі людей потребували послуг фахівця, здатного підготувати ось таке привабливе резюме для маркетингу персональних послуг.

ІДЕЯ, описана вище, була народжена потребою, але її автор не зупинилася на одному клієнті. Жінка, яка створила цю ідею, володіла прекрасною уявою. І в своєму новонародженому дітищі вона побачила становлення нової професії з надання цінних послуг тисячам людей, яким необхідно розрекламувати свої послуги.

Натхненна успіхом свого першого «ПЛАНУ ПРОСУВАННЯ НА РИНКУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ПОСЛУГ», ця енергійна жінка взялася за вирішення аналогічної проблеми для свого сина, який щойно закінчив коледж і ніяк не міг гідно запропонувати свої послуги потенційним роботодавцям. План, який вона розробила для нього, був найкращим зразком реклами персональних послуг, який я коли-небудь бачив.

На виході план виглядав так: п'ятдесят сторінок красиво надрукованого тексту, зручна подача інформації, починаючи з опису талантів і здібностей свого сина, його шкільних успіхів, особистого досвіду, а також багато іншої інформації, яка представляла його в кращому світлі. Ця книга також містила повний опис посади, на яку планував претендувати її син, а також прекрасно розписаний план дій у разі отримання ним цієї посади.

Підготовка цього резюме зайняла у неї кілька тижнів, протягом яких вона щодня відправляла свого сина до публічної бібліотеки за інформацією, необхідною для продажу його послуг з максимальною вигодою. Вона посилала його також до всіх конкурентів його потенційного роботодавця, щоб він отримав уявлення про методи їх бізнесу, бо це мало велике значення при складанні плану дій на посаді, яку він прагнув отримати. Коли план був закінчений, він містив більш ніж півдюжини дуже хороших пропозицій. До слова, ці пропозиції згодом були втілені у життя компанією.

Хтось може запитати: «Навіщо йти на всі ці заморочки, щоб просто отримати роботу?» Але відповідь лежить на поверхні: це важливо, тому що мільйони людей, єдиним джерелом доходу яких є персональні послуги, не можуть їх правильно запропонувати своїм потенційним клієнтам.

Робити речі добре це не заморочки! План, підготовлений цією жінкою для свого сина, допоміг йому отримати бажану роботу на першій же співбесіді, до того ж, умови оплати за свої послуги встановлював він сам, а не компанія».

Більш того — і це теж важливо — ЙОМУ НЕ ДОВЕЛОСЯ ПОЧИНАТИ З САМОГО НИЗУ, ТОМУ ЩО ВІН ОДРАЗУ ОТРИМАВ ТУ ПОСАДУ, ЯКУ ХОТІВ. ВІН ОДРАЗУ ЗАЙНЯВ КЕРІВНУ ПОСАДУ З ВІДПОВІДНОЮ ЗАРПЛАТНЕЮ.

У вас все ще є питання: «Навіщо заморочуватися?» Добре. Ну, по-перше, грамотно підготовлене РЕЗЮМЕ цього молодого хлопця заощадило йому років десять часу, тому що саме стільки йому знадобилося б, щоб піднятися до тієї посади, на яку його взяли, якби він «почав з самого низу і поступово піднімався по кар'єрних сходах».

Ідея починати з низів і рухатися вгору може здатися цілком розумною і обґрунтованою, але головний її мінус полягає в тому, що занадто багатьом з тих, хто починає з самого низу, ніколи не вдається дослужитися настільки високо, щоб перед ними з'явилася МОЖЛИВІСТЬ, і в підсумку вони так і залишаються знизу. Слід також пам'ятати, що знизу все виглядає не так вже й перспективно і обнадійливо. І часто це геть вбиває амбіції. Я називаю це «попаданням у колію», що означає, що ми приймаємо нашу долю, формуючи звичку щоденної рутини, звичку, яка врешті-решт стає настільки сильною, що ми припиняємо намагатися з нею боротися. І це ще одна причина, чому не варто починати з самого низу. Ви повинні тримати голову над водою, щоб побачити, коли на горизонті з'явиться хвиля МОЖЛИВОСТЕЙ і спіймати її.

Ден Гелпін — це чудовий приклад того, що я маю на увазі. Під час навчання у коледжі він був менеджером відомої футбольної команди «Нотр-Дам», яка в 1930 році стала чемпіоном країни з американського футболу. Тоді її головним тренером ще був Нут Рокне. Можливо, натхненний цим великим футбольним тренером, Гелпін і почав ставити собі високі цілі, не сприймаючи ТИМЧАСОВУ ПОРАЗКУ як фатальну і остаточну невдачу.

Подібну ситуацію ми вже бачили на прикладі Ендрю Карнегі, великого промислового лідера, який надихав своїх молодих підопічних ставити перед собою високі цілі.

У будь-якому випадку, молодий Гелпін закінчив коледж у дуже несприятливий час, якраз коли депресія спровокувала дефіцит робочих місць, тому після кількох невдалих спроб знайти своє місце то у банківській справі, то у кіноіндустрії, він подався у продавці електричних слухових апаратів, отримуючи комісію від кожної вдалої угоди. БУДЬ ХТО МОЖЕ ПОЧАТИ З ТАКОЇ РОБОТИ, і Гелпін ЦЕ ЗНАВ, але цього було достатньо, щоб для нього відкрилося вікно можливостей. Протягом майже двох років він займався справою, яке йому не подобалася. Він так би ніколи і не вибрався з цього замкнутого кола, якби не прийняв для себе рішення щось робити з усією цією незадоволеністю. Спочатку він націлився на посаду помічника менеджера з продажу своєї компанії, і отримав цю посаду. Це підняло його досить високо над загальною масою інших співробітників, щоб розгледіти нові можливості та перспективи.

Його показники продажів слухових апаратів були настільки хорошими, що він потрапив в поле зору А. М. Ендрюса, голови ради директорів компанії «Диктограф Продактс», конкурента компанії, на яку працював Гелпін. Ендрюс захотів дізнатися більше про людину, яка так хвацько відбирала клієнтів у такої бувалої компанії як «Диктограф Продактс». Він захотів зустрітися з Гелпіном. Після цієї співбесіди, Гелпін отримав у компанії Ендрюса посаду менеджера з продажу у відділі акустики. Потім пан Ендрюс поїхав до Флориди на три місяці, щоб перевірити на міцність молодого Гелпіна, і той сам мав розбиратися зі своєю новою роботою. У хлопця було лише два шляхи — потонути або виплисти. Що ж, він не потонув! Девіз Нута Рокне «Світ любить переможців, а до невдах нікому немає діла» надихнув Гелпіна працювати з таким завзяттям, що через деякий час він став віце-президентом компанії та генеральним директором відділу акустики. Зазвичай, щоб досягти такої посади, люди десять років сумлінно працюють на компанію. Гелпін же впорався з цим завданням за якихось півроку.

Важко сказати, хто заслуговує більшої похвали, пан Ендрюс або пан Гелпін, адже обидва продемонстрували неабияку УЯВУ, таку рідкісну, але таку цінну рису. Ендрюс заслуговує похвали за те, що побачив у молодому Гелпіні «залізну хватку», а Гелпін заслуговує похвали за відмову миритися з обставинами і незадоволеністю життям. Це якраз і є одним з основних моментів, який червоною ниткою пронизує всю цю філософію — ми або піднімаємося вгору, або залишаємося на дні, ТОМУ ЩО В НАШИХ СИЛАХ КОНТРОЛЮВАТИ ОБСТАВИНИ, ВАРТО ПРОСТО ЦЬОГО ДІЙСНО ЗАХОТІТИ.

Я також намагаюся донести вам ще один момент, а саме, що як успіх, так і невдача багато в чому є результатом наших звичок! У мене немає ні найменших сумнівів у тому, що тісний зв'язок Дена Гелпіна з найкращим футбольним тренером, якого коли-небудь знала Америка, прищепила йому звичку ДОСЯГАТИ СВОЇХ ЦІЛЕЙ, адже саме завдяки цьому футбольна команда «Нотр-Дам» стала відомою в усьому світі. Воістину, є щось в ідеї наслідувати ПЕРЕМОЖЦІВ.

Моя теорія про те, що співпраця є найважливішим фактором як у провалі, так і в успіху, була недавно продемонстрована, коли мій син Блер вів переговори з Деном Гелпін щодо посади у компанії. Пан Гелпін запропонував йому початкову зарплату приблизно в половину менше від тієї, яку він міг отримувати у конкуруючій компанії. Виглядає не дуже привабливо, чи не так? Однак я все ж наполіг, щоб Блер погодився на роботу саме в компанії Гелпіна, тому що Я ВВАЖАЮ, ЩО ЦІННІСТЬ СПІВРОБІТНИЦТВА З ЛЮДИНОЮ, ЯКА ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ МИРИТИСЯ з несприятливими обставинами, вимірюється в одиницях НАБАГАТО ВАЖЛИВІШИХ, НІЖ ПРОСТО ГРОШІ.

На дні людину чекає лише одноманітність, рутина та відсутність розвитку (як духовного, так і фінансового). Ось чому я вирішив приділити час і навести вам приклад того, як при правильному плануванні можна швидко і успішно піднятися по кар'єрних сходах. І тому я так багато уваги приділив опису нової професії, створеної жінкою, яка виконала прекрасну роботу по ПЛАНУВАННЮ, бо вона хотіла допомогти своєму сину зробити хороший «ривок» на старті його кар'єри.

Світова криза породила необхідність у нових і більш досконалих способах реклами та просування персональних ПОСЛУГ. Навіть не розумію, чому ніхто раніше не додумався до цього, з огляду на те, що у сфері персональних послуг крутяться просто величезні гроші.

Можливо, деякі з вас знайдуть в ідеях, викладених тут, секрет багатства, якого вони так БАЖАЮТЬ! Ідеї і з набагато меншими задатками переростали у величезні статки. Ось вам одразу і приклад: ідея відкриття мережі магазинів американського підприємця Френка В. Вулворта «Woolworth's Five and Ten Cent Store», де товари продаються за фіксованими цінами, як правило, по п'ять або десять центів, здавалася набагато менш перспективною, але тим не менш принесла своєму творцеві величезні статки.

Той, хто готовий вчитися бачити МОЖЛИВОСТІ, знайде багато корисного у розділі про «Організоване планування». Між іншим, хороша та ефективна реклама персональних послуг дуже непогано збільшує попит на ці послуги. А застосовуючи принцип «Мозкового центру», кілька людей, які володіють відповідними талантами і знаннями, могли б створити успішний альянс і почати прибутковий бізнес. Щоб успішно рекламувати свої послуги, потрібно володіти рядом якостей, зокрема, потрібно вміти непогано складати тексти, друкувати або писати від руки каліграфічним почерком, а ще потрібно розбиратися у принципах реклами, а також мати комерційну хватку. Якщо одна людина володіє всіма цими здібностями, вона може вести бізнес сама, але є ймовірність, що вона просто захлинеться у цьому всьому. Життя у нас одне, любі читачі, тож розумно і раціонально планувати свій час і сили дуже важливо!

Жінка, яка підготувала «План продажу персональних послуг» для свого сина, тепер отримує замовлення на підготовку аналогічних планів з усіх куточків країни, і отримує з цього непоганий прибуток. В її штаті тепер працюють досвідчені друкарки, художники і письменники, здатні настільки заманливо і ефективно прорекламувати ту чи іншу послугу, що попит і, відповідно, ціна на неї може успішно вирости. Але не думайте, що її план націлений лише те, щоб допомогти замовникам дорожче продати їх послуги. Ні, вона піклується як про інтереси продавця, так і покупця персональних послуг, і створює свої плани таким чином, щоб той, хто платить за послуги дорожче завдяки такій рекламі, ні на мить не пошкодував про це. Метод, яким вона досягає цього дивного результату, є професійною таємницею, яку вона не розкриває нікому, крім своїх клієнтів.

Якщо у вас є УЯВА і ви шукаєте більш прибутковий ринок збуту для ваших персональних послуг, це може бути якраз тим, що ви шукали. ІДЕЯ здатна приносити дохід набагато більший, ніж у «середньостатистичного» лікаря, юриста або інженера, професійна підготовка яких вимагає декількох років у коледжі.

На цінні ІДЕЇ немає фіксованої ціни!

Але крім ІДЕЙ є ще й спеціалізовані знання. І мушу визнати, що найчастіше спеціалізовані знання можуть швидше принести дохід, ніж ІДЕЇ, бо спеціалізовані знання все ж легше здобути.

Саме тому попит на рекламу послуг завжди буде, і для людей, які здатні допомогти продавцям вигідно піднести свій товар, завжди будуть відкриті можливості.

Проте для цього вам дійсно потрібна буде УЯВА, бо це саме та якість, яка необхідна для об'єднання спеціалізованих знань з ІДЕЯМИ у формі добре ОРГАНІЗОВАНИХ ПЛАНІВ, призначених для отримання багатства. Якщо у вас є уява, цей розділ може підказати вам ідею, якої буде достатньо для того, щоб стати на шлях багатства, якого ви так прагнете. Пам'ятайте, що ІДЕЯ — це найголовніше. А спеціалізовані знання можна знайти буквально на кожному кроці!

Уява — це майстерня розуму, в якій людина творить і будує плани. Тут імпульси думки та БАЖАННЯ перетворюються на ДІЇ.

Кажуть, що людина може створити все, що здатна собі уявити.

З усіх епох цивілізації саме наша найбільше сприяє розвитку уяви, тому що це епоха швидких змін. Людина може використовувати буквально все, що її оточує, щоб розвивати свою уяву.

За останні п'ятдесят років, саме уява допомогла людині виявити і навчитися використовувати собі на благо більше сил Природи, ніж за всю історію людства. Людина настільки підкорила повітря, що навіть птахи не рівня їй у польоті. Вона приборкала невидимі матерії і змусила їх служити засобом миттєвого спілкування з будь-якою частиною світу. Вона змогла вивчити та зважити Сонце, яке перебуває від нас на відстані мільйонів миль, а також визначити його склад за допомогою своєї УЯВИ. Людина виявила, що її власний мозок може як приймати, так і передавати вібрації думки, і тепер вона починає вивчати, як використовувати це відкриття на практиці. Вона збільшила швидкість пересування, і тепер може подорожувати зі швидкістю більше трьохсот миль на годину.

ЄДИНЕ, ЩО ПОКИ ОБМЕЖУЄ ЛЮДИНУ, ЦЕ ЇЇ РОЗВИТОК І незвідані куточки УЯВИ. Людина ще не досягла вершини розвитку у використанні своєї творчої здібності. Поки що вона просто виявила, що у неї є уява і тільки вчиться її використовувати.

Уява функціонує у двох формах. Одна називається «синтетична уява», а друга «творча уява».

Ви вже дізналися, що все, що людина створює або набуває, починається у формі БАЖАННЯ. Це бажання проходить шлях від чогось абстрактного та розмитого до конкретного та чіткого, і для цього воно проходить через майстерню УЯВИ, де створюються та будуються ПЛАНИ.

У другому розділі вам було рекомендовано виконати шість конкретних практичних кроків у якості складових першого етапу перетворення бажання грошей на реальні гроші. Так ось одним з цих кроків було формування ПЕВНОГО, ЧІТКОГО та практичного плану або планів, за допомогою яких може бути здійснено це перетворення.

А ось вам інструкція як будувати плани, які дійсно покажуть себе на практиці:

1. Візьміть собі у союзники стільки людей, скільки вам необхідно для створення та виконання вашого плану або планів щодо примноження грошей. Використовуйте принцип «Мозкового центру» (його я детально опишу в наступному розділі). Дотримуватися цієї інструкції вкрай необхідно, тож не нехтуйте нею.

2. Перш ніж створювати свій «Мозковий центр», визначте, що ви можете запропонувати своїм потенційним союзникам в обмін на їх співпрацю. Ніхто не буде працювати з вами довго за просте «дякую». Жодна розумна людина не буде кликати когось для роботи і очікувати, що він буде працювати без адекватної компенсації за свою працю. До речі, під «компенсацією» я маю на увазі не лише гроші. Пошукайте підхід, знайдіть варіанти для справедливого і плідного співробітництва.

3. Проводьте зустрічі з членами вашого «Мозкового центру» щонайменше два рази на тиждень, а то й частіше, якщо це можливо, щоб спільно розробити та максимально вдосконалити ваш план або плани накопичення грошей.

4. У вашому «Мозкового центрі» повинна панувати АБСОЛЮТНА ГАРМОНІЯ. У ваших стосунках з членами команди не повинно бути недомовок і негараздів. Якщо ви не виконаєте цю інструкцію, на успіх можете навіть не розраховувати. Принцип «Мозкового центру» не працює там, де немає АБСОЛЮТНОЇ ГАРМОНІЇ.

Перше. Ви займаєтеся справою, яке має для вас велике значення. Запорука вашого успіху — бездоганні плани.

Друге. Критеріями для залучення людей до вашого «Мозкового центру» повинні бути досвід, освіта, природні здібності та таланти, а також уява. Саме такими якостями керувалася кожна людина, яка зуміла досягти приголомшливого успіху в своїй справі і накопичити величезні статки.

Жодна людина не може володіти одночасно і всіма необхідними знаннями, і досвідом, і талантами, щоб самостійно, без співпраці з іншими людьми, накопичити величезне багатство. Ваш план має бути колективним творінням, кожен член вашого «Мозкового центру» повинен внести свій внесок у його створення. Ви можете і самі розробляти плани, повністю або частково, але заради вашого ж успіху ПЕРЕКОНАЙТЕСЯ, ЩО ЦІ ПЛАНИ перевірили та схвалили ЧЛЕНИ ВАШОГО «МОЗКОВОГО ЦЕНТРУ».

Якщо перший план не спрацював, розробіть новий. Якщо провалився і цей, замініть його ще одним, а якщо буде потрібно, то ще одним, поки нарешті не народиться план, який ЗАПРАЦЮЄ. Саме у цій точці більшість людей зазнають невдачі, вони просто здаються, коли їх план не спрацьовує з першого разу. Їм не вистачає наполегливості, щоб створювати нові плани замість тих, які провалилися.

Навіть найрозумніша на світі людина не зможе досягти успіху в накопиченні грошей — та і, власне, ні в якому іншому починанні — без практичного і «життєздатного» плану. Просто пам'ятайте про це і не забувайте, якщо ваші плани провалилися, це всього лише тимчасова поразка, а не остаточний і повний провал. Це означає лише те, що у вашому плані чогось не вистачає. Розробляйте інший план, навіть якщо доведеться починати все спочатку.

Томас Едісон зазнав тисячі невдач, перш ніж його електрична лампочка запрацювала так, як він хотів. Тобто він зазнав тимчасової поразки тисячі разів, перш ніж його зусилля увінчалися успіхом.

Тимчасова поразка означає тільки одне: з вашим планом щось не так. Мільйони людей так і проживають життя у бідності, тому що їм не вистачає розумного плану, за допомогою якого можна накопичити статок.

Генрі Форд накопичив цілий статок не тому що володів якимись екстраординарними розумовими здібностями, а тому що склав і слідував плану, який показав свою ефективність. Можна взяти тисячу чоловіків з кращою ніж у Форда освітою, але кожен з них так і залишиться бідним, тому що у нього не буде ПРАВИЛЬНОГО плану накопичення грошей.

Ваші досягнення безпосередньо залежать від виваженості ваших ПЛАНІВ. Це може прозвучати як кліше, але це дійсно правда. Семюель Інсулл втратив статок розміром більше ста мільйонів доларів. Своє багатство Інсулл накопичив за допомогою розумних і виважених планів, але Велика економічна депресія змусила його ЗМІНИТИ СВОЇ ПЛАНИ. Ця ЗМІНА принесла «тимчасову поразку», тому що його новий план НЕ був розумним. Пан Інсулл був на той момент вже у похилому віці, тому він змирився з невдачею замість того, щоб сприйняти це як «тимчасову поразку», як виклик до нових дій. Його досвід виявився невдалим через те, що йому просто не вистачило наполегливості, щоб перебудувати свої плани заново.

Ви не програєте, поки самі не здастеся і не визнаєте свою поразку в своєму власному розумі.

Я не втомлюся повторювати вам це знову і знову, тому що, на жаль, занадто багато людей здавалися відразу при перших ознаках поразки.

Джеймс Дж. Гілл зіткнувся з тимчасовою поразкою, коли вперше спробував зібрати необхідний капітал для будівництва американської східно-західної залізниці, але він не здався і зумів перетворити поразку на перемогу завдяки новим планам.

Генрі Форда спіткали тимчасові поразки не тільки на початку його «автомобільної» кар'єри, але і після того, як він впевнено розмістився на Олімпі цього бізнесу. Ці невдачі не зламали його, навпаки, він створив нові плани і продовжив семимильними кроками йти до фінансової перемоги.

Найчастіше ми помічаємо лише тріумф людей, які накопичили величезні статки, але не звертаємо уваги на ті тимчасові поразки, які їм довелося подолати на шляху до цього тріумфу.

НЕ ДУМАЙТЕ, ЩО ДОТРИМАННЯ ЦІЄЇ ФІЛОСОФІЇ БУДЕ ГАРАНТІЄЮ, ЩО НА ШЛЯХУ ДО УСПІХУ І БАГАТСТВА ВАС НЕ СПІТКАЄ «ТИМЧАСОВА ПОРАЗКА».

Коли ця поразка прийде, сприймайте її просто як сигнал про те, що ваші плани не були достатньо розумними. Перегляньте їх, виправте помилки і знову рушайте назустріч своїй заповітній мрії. Якщо ви здастеся до того, як досягнете своєї мети, ви лише рядовий «ледар». Ледар НІКОЛИ НЕ ПЕРЕМАГАЄ, А ПЕРЕМОЖЕЦЬ НІКОЛИ НЕ ЛЕДАРЮЄ. Запам'ятайте ці слова, а ще краще напишіть їх на аркуші паперу величезними буквами і помістіть на найпомітніше місце у будинку, щоб лягаючи спати і прокидаючись, ви бачили їх.

Підбираючи людей для вашого «Мозкового центру», обирайте тих, хто не боїться поразки.

Деякі люди помилково вважають, що тільки ГРОШІ притягують гроші. Це не так! Саме справжнє БАЖАННЯ притягує гроші, бо воно саме перетворюється на реальні гроші за допомогою принципів, описаних тут. Гроші самі по собі — це не що інше, як інертна матерія. Вона не може рухатися, думати або говорити, але вона може «уловлювати імпульс», який випромінює людина, яка по-справжньому БАЖАЄ її!

Залишок цієї глави я хочу присвятити опису способів і засобів просування персональних послуг. Ця інформація буде корисна для тих, хто хоче просувати свої послуги на ринку, а також для тих, хто прагне досягти успіху в обраних ними професіях.

Розумне планування має важливе значення для успіху будь-якого починання, яке спрямоване на накопичення багатств. Ви знайдете докладні інструкції, як почати заробляти великі гроші на продажу персональних послуг.

Одразу хочу вас порадувати, що практично всі великі статки починалися з отримання плати за персональні послуги або від продажу ІДЕЙ. Бо що ж ще, крім ідей і персональних послуг, може запропонувати людина, яка не володіє ні власністю, ні товаром?

Існує два типи людей: ЛІДЕРИ та ВИКОНАВЦІ. З самого початку ви повинні вирішити для себе, ким з двох ви хочете стати в обраному вами покликанні. Різниця в грошах насправді величезна. Виконавцю не варто розраховувати на рівнозначну з лідером винагороду, хоча багато виконавців помилково впевнені у зворотному.

Немає абсолютно нічого принизливого в тому, щоб бути виконавцем. З іншого боку, пишатися цим теж не варто. Великі лідери й самі починали як виконавці. Вони стали великими лідерами, тому що були тямущими ВИКОНАВЦЯМИ. За рідкісним винятком, людина, яка не здатна розумно та чітко виконувати вказівки свого керівника, не здатна стати ефективним лідером. І, власне, навпаки, тямущий виконавець швидко може вибитися в лідери. Розумний виконавець ніколи не прогавить МОЖЛИВІСТЬ НАВЧИТИСЯ ЧОГОСЬ У СВОГО КЕРІВНИКА.

1. РІШУЧІСТЬ І ВІДВАГА. Досконале знання себе і своєї професії. Жоден виконавець не захоче, щоб ним керував той, кому не вистачає впевненості у собі та сміливості. Жоден розумний виконавець не стане довго підкорятися такому лідеру.

2. САМОКОНТРОЛЬ. Людина, яка не може контролювати себе, ніколи не зможе контролювати інших. Самоконтроль — це зразок сили, якої розумний виконавець обов'язково буде прагнути.

3. ГОСТРЕ ПОЧУТТЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ. Без почуття справедливості жоден лідер не зможе командувати своїми підлеглими і користуватися у них повагою.

4. ЧІТКІСТЬ РІШЕНЬ. Людина, яка коливається у своїх рішеннях, показує тим самим свою невпевненість у собі. Вона не може успішно вести за собою інших.

5. ЧІТКІСТЬ ПЛАНІВ. Успішний лідер повинен планувати свою роботу і розробляти плани. Лідер, який діє навмання, без практичних і чітких планів, немов корабель без штурвала, рано чи пізно він сяде на мілину або розіб'ється об скелі.

6. ЗВИЧКА БРАТИ НА СЕБЕ БІЛЬШЕ. Платою за лідерство повинна бути готовність працювати і робити більше, ніж ви вимагаєте від своїх підлеглих.

7. ПРИЄМНА ОСОБИСТІСТЬ. Неохайна і недбала людина не може стати успішним лідером. Лідерство вимагає поваги. Підлеглі не будуть поважати лідера, який не стежить за собою.

8. СПІВПЕРЕЖИВАННЯ ТА РОЗУМІННЯ. Успішний лідер повинен співпереживати своїм підлеглим. Більш того, він повинен розуміти їх та їхні проблеми.

9. ПОВНЕ ВОЛОДІННЯ СИТУАЦІЄЮ. Успішне лідерство вимагає знання та орієнтування у всіх деталях справи.

10. ГОТОВНІСТЬ ВЗЯТИ НА СЕБЕ ПОВНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. Успішний лідер повинен бути готовий взяти на себе відповідальність за помилки своїх підлеглих. Якщо він буде намагатися перекладати цю відповідальність на когось іншого, він втратить свої лідерські позиції. Якщо один з його підлеглих робить помилку і показує себе некомпетентним, лідер повинен сприймати це як свою особисту помилку.

11. СПІВРОБІТНИЦТВО. Успішний лідер повинен розуміти і застосовувати принцип спільних зусиль і спонукати своїх підлеглих робити те саме. Для лідерства потрібна СИЛА та ЕНЕРГІЯ, а для цього потрібна співпраця.

Існує дві форми керівництва. Перша і, безумовно, найефективніша, це КЕРІВНИЦТВО ЗА ЗГОДОЮ, тобто коли підлеглі вас підтримують і солідарні з вами. Друга форма — це КЕРІВНИЦТВО З ПРИМУСУ, коли підлеглі не згодні з вами і не поділяють ваших методів управління.

Історія людства нам неодноразово доводила, що Керівництво з примусу не може тривати довго. Падіння та зникнення диктаторів і королів є показовим прикладом. Це означає, що люди не будуть нескінченно коритися комусь примусово.

Світ тільки що вступив у нову еру відносин між керівниками та підлеглими, яка вимагає появи нових лідерів і нових тенденцій керівництва у бізнесі та промисловості. Ті, хто належать до старої школи керівництва за допомогою примусу, повинні підлаштовуватися і звикати керувати по-новому, тобто шляхом співпраці зі своїми підлеглими, або ж бути поваленими і самим поповнити ряди підлеглих. Іншого шляху для них немає.

Відносини роботодавця та працівника, керівника та підлеглого, лідера та послідовника в майбутньому будуть відносинами взаємної поваги та співробітництва, заснованими на справедливому розподілі прибутку від бізнесу чи спільної справи. В майбутньому відносини роботодавця та працівника будуть більше схожі на відносини рівних партнерів.

Наполеон, імператор Німеччини Вільгельм II і російський цар Микола II — всі вони були керівниками, чия влада грунтувалася на силі та примусі. Але вони були повалені, їх час минув. Серед бізнесменів і політичних діячів Америки теж були подібні керівники та командири, та й вони були повалені та позбавлені своєї влади.

Люди можуть тимчасово коритися примусу, але не розраховуйте, що це триватиме довго.

Нова тенденція ЛІДЕРСТВА передбачає наявність тих одинадцяти якостей, про які говорив трохи вище, а також деяких інших моментів. Людина, яка візьме ці якості за основу, зможе досягти успіху і стати лідером у будь-якій сфері. Можливо, Депресія так затягнулася через те, що світові не вистачало НОВИХ ЛІДЕРІВ, які б відповідали вимогам цієї нової епохи.

Ця необхідність може стати вашою МОЖЛИВІСТЮ!

А зараз ми розглянемо основні серйозні помилки керівників, які зазнають невдачі. Адже важливо знати не лише те, що ПОТРІБНО робити керівнику, а й те, чого НЕ ПОТРІБНО РОБИТИ.

1. НЕЗДАТНІСТЬ ВРАХОВУВАТИ ВСЕ до найменших деталей. Ефективне лідерство вимагає вміння прораховувати і враховувати всі деталі. Жоден справжній лідер ніколи не повинен бути «занадто зайнятим», щоб виконати те, що може знадобитися від нього як від керівника. Коли людина, керівник чи підлеглий, каже, що він «занадто зайнятий», щоб якось змінювати свої плани або звертати увагу на надзвичайну ситуацію, яка склалася, цим він показує свою непрофесійність і неефективність. Успішний лідер повинен знати та враховувати всі деталі, це його обов'язок. Але щоб не потонути у всіх цих деталях, він може обрати собі тямущих помічників, яким він зможе довіритися.

2. НЕБАЖАННЯ САМОМУ ЩОСЬ РОБИТИ. По-справжньому великі керівники готові, коли того вимагають обставини, виконувати будь-який вид роботи, який вони доручають іншим. «Нехай найвеличніший серед вас служить іншим» — у цих словах Ісуса криється істина, яку знають і якій слідують усі великі лідери.

3. ОЧІКУВАТИ ВИНАГОРОДИ ПРОСТО ЗА ТЕОРЕТИЧНІ «ЗНАННЯ», ЗАМІСТЬ ТОГО, ЩОБ З КОРИСТЮ ЗАСТОСОВУВАТИ ЦІ ЗНАННЯ НА ПРАКТИЦІ. Нікому не потрібні «просто знання», важливо те, як ви вмієте ВИКОРИСТОВУВАТИ ці знання на ділі.

4. ПОБОЮВАННЯ КОНКУРЕНЦІЇ З БОКУ СВОЇХ ПІДЛЕГЛИХ. Лідер, який боїться, що хтось із його підлеглих може зайняти його посаду, приречений саме на це. Розумний керівник навчає помічників, яким він може за бажанням делегувати частину своїх обов'язків, тим самим, так би мовити, «розмножуючи» себе, тобто маючи можливість бути присутнім одразу в декількох місцях, охоплюючи багато справ одночасно. Це вічна істина, що даючи можливість іншим проявити себе, можна досягти кращих результатів і отримати більше вигоди, ніж якщо ви все будете робити наодинці. Справжній лідер може, завдяки знанням про свою роботу і магнетизму своєї особистості, значно підвищити ефективність роботи своїх підлеглих, спонукаючи їх показувати більш високі результати, ніж вони могли б показати без його допомоги.

5. ВІДСУТНІСТЬ УЯВИ. Без уяви лідер не в змозі справлятися з надзвичайними ситуаціями та створювати плани, за допомогою яких він міг би ефективно керувати своїми підлеглими.

6. ЕГОЇЗМ. Керівника, який присвоює собі всю славу за виконану його підлеглими роботу, напевно будуть зневажати. Дійсно великому лідеру НЕ ПОТРІБНІ ЛАВРИ. Навпаки, він буде радий бачити, якщо почесті дістануться його підлеглим, тому що він знає, що саме визнання і похвала, а не тільки гроші, спонукають більшість людей працювати старанніше.

7. НЕСТРИМАНІСТЬ. Підлеглі не поважають керівника, який не вміє тримати себе в руках і дозволяє собі зайве. Нестриманість у будь-якому своєму прояві завжди знижує авторитет того, хто її собі дозволяє.

8. ВІРОЛОМСТВО. Можливо, саме цей пункт треба було вказати першим. Людина, яка не віддана своїй компанії та своїм колегам, як старшим за посадою, так і молодшим, не зможе довго зберігати своє лідерство. До віроломної людині всі ставляться з презирством, ніхто не хоче мати з нею справу, що цілком логічно та справедливо. Брак вірності своїй справі є однією з основних причин невдач на всіх етапах життя.

9. ПІДКРЕСЛЕННЯ СВОЄЇ ВАЖЛИВОСТІ, ПИХАТІСТЬ. Істинний лідер веде за собою людей, заохочуючи їх і спонукаючи до кращих вчинків, а не намагається задушити своїм «авторитетом», вселяючи страх в їхні серця. Саме так виглядає керівництво через примус і силу, а як ми знаємо, ні до чого хорошого воно не призводить. СПРАВЖНІЙ лідер заслуговує повагу своїх підлеглих за допомогою співпереживання, розуміння, справедливості та демонстрації того, що він ідеально розбирається в своїй справі.

10. КОЗИРЯННЯ «ТИТУЛАМИ». Компетентному керівникові не потрібні ніякі «титули», щоб заслужити повагу своїх підлеглих, йому не потрібно кричати направо і наліво про своє високе становище. Кабінет справжнього лідера — це територія, вільна від формальностей та показної демонстрації влади.

Це були найбільш поширені причини невдалого керівництва. Будь-якої з них може бути досить, щоб поставити хрест на вашій кар'єрі лідера чи керівника. Якщо ви прагнете стати лідером, керівником та вести за собою людей, уважно вивчіть цей список і уникайте подібних помилок.

Перш ніж ми підійдемо до кінця цієї глави, хочу звернути вашу увагу на деякі сфери, де виник «дефіцит» у прогресивному та розумному керівництві, і де перед лідерами нового зразка відкрито безліч МОЖЛИВОСТЕЙ.

Політика це, напевно, та сфера, в якій завжди буде попит на нових лідерів. І зараз цей попит відчувається як ніколи гостро. Більшість політиків сьогодні стали більше схожі на справжніх злодіїв «у законі». Вони збільшують податки, розвалюють промисловість і бізнес. Люди більше не в силах цього терпіти.

Фінансовий бізнес зараз знаходиться на етапі реформування. Лідери в цій сфері майже повністю втратили довіру громадськості. Навіть самі банкіри вже відчули необхідність реформ і почали щось робити в цьому напрямку.

Це галузь, яка теж вимагає нових лідерів. Лідери старого типу думали і працювали лише з точки зору отримання особистої вигоди замість того, щоб думати і працювати заради блага людей! Майбутній лідер цієї галузі, якщо він хоче утримувати свої лідерські позиції тривалий час, повинен поводити себе подібно громадському діячеві, який хоче завоювати довіру людей і зобов'язаний захищати їх від страждань і труднощів у цей нелегкий (з економічної точки зору) час. Експлуатація людини людиною — це вже пережиток минулого. Тому людина, яка прагне бути лідером у сфері бізнесу та промисловості, повинна пам'ятати про це.

Релігійний лідер майбутнього повинен приділяти більше уваги справжнім потребам своєї пастви, допомагати їм у вирішенні їхніх економічних і особистих проблем, Він повинен менше озиратися на минуле або намагатися розгледіти туманне майбутнє.

У таких професіях як правознавство, медицина та освіта нові «обличчя» стануть, не побоюся цього слова, необхідністю. Особливо у сфері освіти. Лідер у цій сфері повинен у майбутньому знайти шляхи і засоби навчання людей, ЯК ЗАСТОСОВУВАТИ на практиці знання, які вони отримують у школі. Він повинен робити більший акцент на практиці і менше вовтузитися з теорією.

Журналістика теж дуже потребує оновлення. ЗМІ повинні припинити бути органами пропаганди інтересів тих, хто проплачує їх рекламу. Газети, які «годують» читачів скандальними та непристойними історіями та картинками псують людський розум.

Світ швидко змінюється, а це означає, що засоби масової інформації, які мають неабиякий вплив на людські розуми та звички, повинні пристосовуватись до нових умов, які диктує світ майбутнього.

Я досконало проаналізував досвід 25 тисяч чоловіків і жінок, яких спіткала невдача, і виявив той факт, що саме нерішучість є однією з головних причин НЕВДАЧІ. Це не просто моя думка, це факт.

Затягування та зволікання — це вороги, з якими часто доводиться боротися практично кожній людині.

Коли ви закінчите читати цю книгу, у вас буде можливість перевірити свою здатність приймати швидкі та чіткі РІШЕННЯ, щоб ви могли почати нарешті на практиці застосовувати принципи, які вона описує.

Аналіз декількох сотень людей, які сколотили собі величезні статки, виявив той факт, що кожен з них мав звичку ШВИДКО ПРИЙМАТИ РІШЕННЯ. І якщо все ж доводилося їх ЗМІНЮВАТИ, то це відбувалося ПОВІЛЬНО та обдумано. Люди (всі без винятку), яким не вдається розбагатіти, дуже нерішучі, але при цьому, якщо вони і спромоглися нарешті прийняти якесь рішення, то вони починають кидатися туди й сюди та швидко змінювати свою думку.

Одна з найбільш видатних якостей Генрі Форда — це його звичка швидко та чітко приймати рішення і не поспішати їх міняти. Багато хто вважав його твердолобим упертюхом. Саме ця якість спонукало пана Форда продовжувати випускати його знамениту модель «Т» (яку часто називають найпотворнішим автомобілем у світі), коли всі його радники і навіть покупці просили його якось змінити цю модель.

Можливо, Форд занадто довго відкладав внесення змін, але, з іншого боку, саме така твердість і вірність своїм рішенням принесла йому величезні статки, перш ніж зміна моделі стала дійсно необхідною. Так, така рішучість передбачає частку впертості, але краще вже так, ніж нескінченно затягувати прийняття рішень, а потім метушитися, постійно змінюючи свою думку.

Більшість людей, у яких мало грошей, як правило, легко підпадають під вплив чужих «думок». Вони дозволяють газетам і пліткам думати за них. Такі ось «думки» — то найдешевший товар у світі, адже мало не кожному розі нас готові завалити потоком думок. Якщо ви завжди будете залежати від чужої думки, особливо у прийнятті рішень, ви не досягнете успіху ні в одному починанні, а тим паче у перетворенні СВОГО БАЖАННЯ на гроші.

Якщо на вас постійно будуть впливати думки інших, у вас просто не буде власного БАЖАННЯ.

Думайте своєю головою, коли почнете застосовувати на практиці принципи, описані тут, приймайте власні рішення та виконуйте їх. Не розказуйте про свої плани нікому, КРІМ членів вашого «Мозкового центру», а набираючи людей в своє «коло довірених», переконайтеся, що ВСІ ВОНИ розуміють і поділять ВАШУ МЕТУ.

Дуже часто близькі друзі та родичі, самі того не бажаючи, збивають людину з пантелику своїми думками та насмішками. Тисячі людей страждають від комплексу неповноцінності протягом усього життя через такі ось начебто і дружні, проте вкрай колючі та невігласні жарти.

У вас є своя голова на плечах. Ось і використовуйте її та приймайте власні рішення. Якщо вам потрібні факти або інформація від інших людей, щоб прийняти рішення (так, ймовірно, і буде у багатьох випадках), зберіть необхідну інформацію, не розкриваючи свої карти.

Цілком типово, коли люди, які володіють лише поверхневими знаннями, прагнуть створити враження, що вони все знають. Такі люди зазвичай ЗАНАДТО багато говорять і ЗАНАДТО мало слухають. Тримайте ваші очі та вуха широко відкритими, а рот ЗАКРИТИМ, якщо хочете виховати у собі звичку швидко приймати РІШЕННЯ. Той, хто занадто багато говорить, мало що робить. Якщо ви говорите більше, ніж слухаєте, ви не тільки позбавляєте себе можливості накопичити корисні знання, але цілком імовірно, можете вибовкати свої ПЛАНИ та ЦІЛІ людям, які при першій можливості обійдуть і розтопчуть вас, тому що вони вам заздрять.

Пам'ятайте також, що кожного разу, коли ви відкриваєте рота в присутності людини, яка володіє знаннями, ви демонструєте цій людині свій точний запас знань або ж їх НЕСТАЧУ! Справжня мудрість зазвичай ховається за маскою скромності та мовчання. Не дарма ж придумали приказку «Мовчання — золото».

Майте на увазі, що кожна людина, з якою ви спілкуєтеся, так само як і ви, шукає можливість розбагатіти. Якщо ви говорите про свої плани занадто відкрито, не дивуйтеся потім, якщо хтось інший випередив вас і скористався вашим планом у своїх цілях.

Нехай одним з ваших перших чітких рішень буде тримати рот на замку та бути уважним.

Як нагадування для себе, щоб не забувати дотримуватися цієї поради, напишіть наступну фразу великими літерами на аркуші паперу і розмістіть її там, де ви будете її бачити щодня.

«Скажи світу, що ти маєш намір зробити, але спочатку зроби це».

Іншими словами «Більше справ — менше слів. Кожна людина на ділі пізнається».

Цінність рішень залежить від сміливості та відваги, необхідних для їх прийняття. Великі рішення, які послужили основою цивілізації іноді приймалися навіть з ризиком для життя.

Рішення Лінкольна видати свою знамениту Декларацію про рівноправність, яка дала свободу темношкірим людям Америки, було прийняте з повним розумінням того, що тисячі його друзів і політичних прихильників відвернуться від нього. Він також знав, що це може потягнути за собою смерті тисяч людей на полі битви. Зрештою, це рішення все ж коштувало Лінкольну життя. Але таке вольове рішення вимагало мужності.

Рішення Сократа випити чашу з отрутою, але не відректися від своїх переконань, теж було сміливим рішенням, завдяки якому ми сьогодні маємо право на свободу думки та слова.

Але найголовніше рішення в історії США було прийнято у Філадельфії 4 липня 1776 року, коли п'ятдесят шість чоловік поставили свої підписи на документі, який означав свободу для всіх американців або смертний вирок кожному з цих п'ятдесяти шести сміливців!

Ви напевно не раз чули про цей знаменитий документ, але, можливо, не замислювалися, який важливий життєвий урок він нам дав.

Ми знаємо історію так, як нам її викладали: ми пам'ятаємо дати і місця боїв, ми пам'ятаємо імена великих лідерів і воєначальників, ми пам'ятаємо такі місця, як Веллі Фордж і Йорктаун, таких людей, як Джордж Вашингтон і лорд Корнволліс. Але ми мало знаємо про реальні сили, які стояли за цими іменами, датами та місцями. Ми практично нічого не знаємо про ту невидиму СИЛУ, яка забезпечила нам свободу ще задовго до того, як армії Вашингтона досягли Йорктауна.

Ніхто чомусь не спромігся нічого написати про ту невловиму СИЛУ, яка стоїть за всіма історичними перемогами. І це величезне упущення, тому що таку саму СИЛУ треба використовувати кожній людині, яка бажає перемогти мінливості Долі та отримати від Життя те, що хоче.

Давайте хоча б коротко розглянемо події, які породили цю СИЛУ. Все почалося з так званої Бостонської бійні. Британські солдати патрулювали вулиці Бостона, відкрито погрожуючи громадянам. «Бійня у ратуші», або ж як її ще називають, «Інцидент на Кінг-стріт» стався 5 березня 1770 року, почавшись, по суті, з дрібниці. З вежі «Старої Цегляної церкви», найпершої з побудованих у Бостоні (ця будівля була знищена у 1808 році), лунав дзвін (попередження про пожежу). Натовп городян попрямував до площі навпроти будівлі старого парламенту «Олд-Стейт-Хаус», звідки лунали крики і була чутна відкрита лайка розгніваних городян. Колоністи зневажали британських збройних солдатів. У якийсь момент люди почали відкрито висловлювати своє обурення, кидаючи каміння і засипали лайкою солдат. Прибігли ще солдати, колоністи теж гуртувалися. Ніхто розбиратися вже ні в чому не став, натовп діяв за принципом «наших б'ють!». Солдатів все відтісняли, ті вишикувалися для оборони і зарядили зброю. Натовп теж всіляко провокував солдатів. «Стріляй!» — кричали вони, а разом з криком в британців летіло каміння та бруд. Нарешті, камінь потрапив у рядового Монтгомері. Той дістав мушкет, підняв його, і закричав: «Чорт забирай! Вогонь!» — кулі полетіли у натовп.

Почалася битва, яка призвела до загибелі та поранень багатьох людей. Цей інцидент викликав таке обурення, що Провінційна Асамблея (яка складалася з видатних колоністів) вирішила скликати збори для вжиття певних заходів. Двоє членів цієї Асамблеї, Джон Генкок і Семюель Адамс, мужньо висловилися і заявили, що необхідно вжити заходів, щоб вигнати всіх британських солдатів з Бостона.

Саме це РІШЕННЯ можна по праву вважати початком американської свободи. Воно вимагало чималої ВІРИ та відваги. Перед закриттям Асамблеї Семюелю Адамсу було доручено звернутися до губернатора Гатчинсона і вимагати виведення британських військ.

Прохання було задоволене, війська дійсно були виведені з Бостона, але інцидент не був вичерпаний. Це почало процес, який докорінно змінив все. Дивно, чи не так, як великі зміни, такі як американська революція та Перша світова війна, часто починаються за обставин, які здаються не важливими?

Цікаво також те, що важливі зміни зазвичай починаються у формі ЧІТКОГО РІШЕННЯ у головах відносно невеликого числа людей. Мало хто з нас знає історію США країни досить добре, щоб зрозуміти, що саме Джон Генкок, Семюель Адамс і Річард Генрі Лі (з провінції Вірджинія) були справжніми батьками-засновниками країни.

Річард Генрі Лі став важливою фігурою в цій історії завдяки тому, що активно листувався з Семюелем Адамсом, вони ділились один з одним своїми страхами та надіями на добробут людей своїх провінцій. Адамс прийшов до висновку, що взаємний обмін листами між тринадцятьма колоніями може допомогти в координації зусиль, так гостро необхідних у зв'язку з вирішенням їх проблем. Через два роки після зіткнення з солдатами у Бостоні (березень 1772 року) Адамс висловив цю ідею Асамблеї у формі пропозиції щодо створення Комітету з кореспонденції між колоніями з чітко визначеними кореспондентами у кожній колонії «з метою дружнього співробітництва на благо колоній Британської Америки».

Добре запам'ятайте цю подію! Саме вона надала певну форму тій СИЛІ, яка подарувала свободу всім майбутнім поколінням. Таким чином був створений «Мозковий центр», який складався з Адамса, Лі та Генкока.

Так був створений «Кореспондентський комітет». Зауважте, що цей хід дав можливість збільшити силу «Мозкового центру», додавши до нього людей з усіх Колоній. Також зверніть увагу на те, що ця процедура стала першим організованим ПЛАНОМ незадоволених колоністів.

У цьому союзі була сила! До цього колонії вели неорганізовану та хаотичну війну проти британських солдатів, приблизно так само, як це було під час Бостонської бійні, але толку від цього було небагато. Їм не вистачало організації, не вистачало того самого «Мозкового центру», який би об'єднав їх серця, розуми, душі та тіла у спільному конкретному прагненні, щоб раз і назавжди вирішити свої проблеми з британцями.

Тим часом англійці теж не сиділи без діла. Вони теж займалися плануванням і створенням «Мозкового центру», причому все це підкріплювалося чималими грошима та добре організованою армією.

Замість Гатчінсона губернатором Массачусетса був призначений Гейдж. Одним із перших вчинків нового губернатора було відправити посланника до Семюеля Адамса з метою ЗАЛЯКАТИ його та змусити припинити свою діяльність.

Щоб краще зрозуміти, що тоді відбувалося, процитую вам бесіду між полковником Фентоном (посланником Гейджа) і Адамсом.

Полковник Фентон: «Від імені губернатора Гейджа доводжу до вашого відома, пане Адамс, що губернатор був уповноважений британською Короною запропонувати вам такі умови, які були б задовільними [тут ми бачимо прагнення завоювати прихильність Адамса обіцянкою хабарів] у відповідь на те, що ви зобов'язуєтесь припинити протидію британському уряду. Губернатор дуже радить Вам не накликати й далі на себе гнів його величності. Ваша поведінка розцінюється як така, що підпадає під дію Указа Генріха VIII, відповідно до якого особи можуть бути відправлені до Англії для судового розгляду за державну зраду на розсуд губернатора провінції. Але, якщо ви ЗМІНИТЕ СВІЙ ПОЛІТИЧНИЙ КУРС, ви не тільки отримаєте великі особисті переваги, але і віднайдете мир з його величністю Королем».

Семюель Адамс повинен був прийняти одне з двох рішень. Він міг припинити свою опозиційну діяльність в обмін на хабар або ж він міг ПРОДОВЖИТИ БОРОТЬБУ З РИЗИКОМ БУТИ ПОВІШЕНИМ!

Очевидно, в цей момент Адамс був змушений миттєво прийняти РІШЕННЯ, яке могло коштувати йому життя. Більшості людей було б важко прийняти таке рішення. Більшість відповіла б якось двояко, ухиляючись від прямої чіткої відповіді, але не Адамс! Він взяв з полковника Фентона слово, що той передасть губернатору його відповідь слово в слово. Відповідь Адамса була такою: «Можете передати губернатору Гейджу, що я вже давно віднайшов мир з Королем Королів. І ніяка персональна винагорода не спонукає мене відмовитися від праведної справи на благо моєї країни. А ще СКАЖІТЬ ГУБЕРНАТОРУ ГЕЙДЖУ, ЩО СЕМЮЕЛЬ АДАМС РАДИТЬ ЙОМУ більше не ображати почуття і так вже доведеного до сказу народу».

Думаю, коментарі щодо характеру цієї людини зайві. Всім, хто читає це вражаюче послання, стає очевидно, що його автор був максимально вірним своїй меті та своїм переконанням. Це важливо. (Шантажисти і нечесні політики торгували своїми переконаннями і честю в той час як такі люди, як Адамс, готові буди віддати за ІДЕЮ свої життя).

Коли губернатор Гейдж отримав різку відповідь Адамса, він просто оскаженів від люті та видав офіційний указ, де йшлося: «Цією заявою, від імені Його величності, я пропоную та обіцяю милостиве прощення всім людям, які негайно складуть зброю та повернуться до виконання обов'язків миролюбних підданих Корони. Однак це помилування не поширюється на Семюеля Адамса та Джона Генкока, злочини яких носять занадто ганебний та мерзенний характер, та не заслуговують ні на що, крім покарання та засудження».

Висловлюючись більш сучасним сленгом, Адамс і Генкок опинилися «в пастці», тобто у становищі, коли їм потрібно було діяти швидко, щоб досягти успіху. Погрози розгніваного губернатора змусили їх обох прийняти небезпечне для них РІШЕННЯ. Вони швидко скликали таємні збори своїх вірних послідовників. (Саме тут «Мозковий центр» і почав набирати оберти). Після того, як всі зібралися, Адамс замкнув двері, поклав ключ до кишені та повідомив усім присутнім, що вкрай необхідно організувати з'їзд колоністів, відомий в історії як Перший Континентальний конгрес, і що ЖОДНА ЛЮДИНА НЕ ПОКИНЕ ЦЮ КІМНАТУ, ПОКИ НЕ БУДЕ ПРИЙНЯТО ВІДПОВІДНЕ РІШЕННЯ.

Все це викликало велике хвилювання серед присутніх. Вони зважували можливі наслідки такого радикального кроку (Страх тут як тут власною персоною). Деякі висловлювали серйозні сумніви щодо правильності такого прямолінійного рішення всупереч волі Короля. Але у цій кімнаті були ДВОЄ ЧОЛОВІКІВ, які, так би мовити, мали імунітет від страху та можливості невдачі. Це були Генкок і Адамс. Вони переконали інших погодитися з тим, що через Комітет по кореспонденції слід вжити заходів для проведення засідання Першого континентального конгресу, який повинен відбутися у Філадельфії 5 вересня 1774 року.

Запам'ятайте цю дату. Вона важливіша навіть за 4 липня 1776 року. Якби не було прийнято РІШЕННЯ про проведення Континентального конгресу, не було б і підписання Декларації незалежності.

Перед першими зборами нового Конгресу інший лідер в іншій частині країни задумався про публікацію «Короткого огляду прав Британської Америки». Це був Томас Джефферсон з провінції Вірджинія, чиї відносини з лордом Данмором (представником корони у Вірджинії) були такими ж напруженими, як відносини Генкока та Адамса з їх губернатором.

Незабаром після того, як його «Короткий звід прав» було опубліковано, Джефферсону повідомили, що його звинувачено у державній зраді уряду Його величності. Почувши про це, один з колег Джефферсона, Патрік Генрі, сміливо висловив свою думку фразою, яка назавжди залишиться класикою: «Якщо ЦЕ зрада, то зраджуйте в повну силу».

Саме такі люди, не маючи ні влади, ні військової могутності, ні грошей урочисто взяли на себе відповідальність за долю колоній, починаючи з відкриття Першого Континентального конгресу і продовжуючи (з перервами) протягом двох років наполегливо боротися за незалежність від Британської корони, поки 7 червня 1776 Річард Генрі Лі не виніс на розгляд Голови Конгресу та його делегатів наступну резолюцію:

«Панове, я проголошую, що Об'єднані колонії є і по праву мають бути вільними та незалежними штатами, а також повинні бути звільнені від влади Британської корони, а все політичні зв'язки між ними та державою Великобританія повинні бути повністю розірвані».

Резолюцію Лі обговорювали гаряче та довго, і він почав втрачати терпіння. Нарешті, після кількох днів суперечок, він знову взяв слово і твердо заявив: «Пане Президенте, ми обговорюємо це питання вже кілька днів. Але це єдино можливий для нас шлях. Чому ж, сер, ми тягнемо з рішенням? Що тут ще обговорювати? Нехай цей прекрасний день стане днем, коли народиться Американська Республіка. Нехай вона повстане! Але не для того, щоб спустошувати та завойовувати, а щоб відновити верховенство миру та закону. Вся Європа дивиться на нас. Вона чекає від нас живого прикладу свободи, яка дарує блаженство громадянам. Ми повинні показати, що необов'язково жити під постійним гнітом тиранії».

До того як за його резолюцію нарешті проголосували, Лі довелося повернутися назад до Вірджинії через серйозну хворобу його дружини. Але перед від'їздом він передав справу до рук свого друга Томаса Джефферсона, який пообіцяв боротися, поки не буде прийнято позитивне рішення. Незабаром після цього голова Конгресу (Генкок) призначив Джефферсона головою Комітету з розробки Декларації незалежності.

Комітет довго та старанно працював над документом. Проте цей докуменет означав, що КОЖЕН, хто підписашеться під НИМ, ПІДПИШЕ СОБІ ТИМ САМИМ СМЕРТНИЙ ВИРОК, якщо Колонії програють у боротьбі з Великобританією.

Врешті решт документ був підготовлений, і 28 червня 1776 року початковий проект був зачитаний членам Конгресу. Протягом декількох днів його текст обговорювався, змінювався та редагувався. 4 липня 1776 Томас Джефферсон виступив перед Асамблеєю та безстрашно зачитав найважливіше РІШЕННЯ, коли-небудь написане на папері.

«Коли в ході людської історії для одного народу виявляється необхідним розірвати політичні зв'язки, що з'єднують його з іншим народом, і зайняти серед держав світу самостійне і незалежне місце, на яке він має право згідно законів природи та її Творця, то повага до думки людства зобов'язує його викласти причини, які спонукають його до відокремлення…

«Коли Джефферсон закінчив, документ був схвалений і підписаний п'ятдесятьма шістьма чоловіками, кожен з яких разом зі своїм підписом поставив на кін і своє життя. Завдяки цьому РІШЕННЮ виникла нація, якій судилося навіки подарувати людству права та можливість приймати самостійні та незалежні РІШЕННЯ.

Тільки завдяки таким ось вольовим рішенням, за якими стоїть непохитна Віра у своє праве діло, люди можуть вирішувати свої особисті проблеми і накопичувати великі матеріальні та духовні багатства. Не забувайте про це!

Проаналізуйте події, які призвели до проголошення Декларації незалежності, і ви переконаєтеся, що нація, яка зараз користується повагою серед усіх народів світу, була народжена завдяки РІШЕННЮ «Мозкового центру», який складався з п'ятдесяти шести осіб. Зверніть увагу на те, що саме їх РІШЕННЯ забезпечило успіх армії Вашингтона, тому що дух цього рішення був у серці кожного солдата, який воював за нього, і служив тієї духовної силою, яка не визнає НЕВДАЧУ та відкрито сміється в обличчя ПОРАЗКИ.

Також зверніть увагу (і візьміть собі на замітку), що СИЛА, яка дала американській нації свободу, є тією самою силою, яку повинна використовувати кожна людина на шляху розвитку рішучості та сили свого характеру. Ця СИЛА складається з принципів, описаних у цій книзі. Не важко побачити в історії створення Декларації незалежності як мінімум шість із цих принципів: БАЖАННЯ, ВМІННЯ ПРИЙМАТИ РІШЕННЯ, ВІРА, НАПОЛЕГЛИВІСТЬ, МОЗКОВИЙ ЦЕНТР і ОРГАНІЗОВАНЕ ПЛАНУВАННЯ.

Філософія, викладена в цій книзі, говорить, що думка, підкріплена сильним БАЖАННЯМ, має тенденцію набувати реальної форми та перетворюватися на свій фізичний еквівалент.

Перш ніж продовжити, я хотів би звернути вашу увагу на дещо визначне, що ми бачимо і в цій історії, і в історії створення компанії «Юнайтед Стейтс Стіл Корпорейшн», а саме метод, за допомогою якого думка робить це вражаюче перетворення.

Не намагайтеся шукати «магію» у цьому методі, тому що ніякої магії в ньому немає. Секрет полягає лише у вічних законах Природи. Ці закони доступні кожній людині, якій вистачить ВІРИ та відваги їх використовувати. Вони можуть бути використані як для того, щоб принести свободу нації, так і для того, щоб розбагатіти.

Той, хто знає, чого хоче, приймає рішення швидко та точно, і зазвичай отримує бажане. Лідери у всіх сферах життя приймають рішення швидко та твердо. Це запорука їх лідерства.

Нерішучість — це звичка, яка зазвичай зароджується ще в юності. Вона ходить з вами до школи, а потім і до коледжу, і буде переслідувати по життю, якщо у вас немає КОНКРЕТНОЇ та ЧІТКОЇ ЖИТТЄВОЇ МЕТИ. Головний мінус усіх освітніх систем полягає в тому, що вони не вчать і не розвивають у молодих людях звичку приймати ТВЕРДІ та ЧІТКІ РІШЕННЯ.

Було б непогано, якби до коледжу зараховували лише тих абітурієнтів, які точно визначилися, навіщо вони до нього вступають. А ще краще було б ввести у школах обов'язковий предмет з розвитку навичок у прийнятті рішень, причому ще й здавати з нього іспит.

Звичка нерішучості наздоганяє людину в обраній нею професії… ЯКЩО вона взагалі спромагається обрати собі професію.

Як правило, молоді люди, які тільки но закінчили школу, хапаються за першу-ліпшу роботу. І все це через свою нерішучість.

98 % людей, які десь працюють, роками (а то і все своє життя) «варяться» на своїх посадах, тому що їм забракло рішучості СКЛАСТИ ПЕВНИЙ ПЛАН отримання перспективної посади. Більш того, багато хто з них навіть уявлення не мають, як шукати гідну роботу.

РІШУЧІСТЬ завжди вимагає сміливості, іноді навіть дуже великої сміливості. П'ятдесят шість чоловіків, які підписали Декларацію незалежності, поставили на кін своє життя заради прийняття цього РІШЕННЯ.

Людина, яка приймає ЧІТКЕ РІШЕННЯ отримати певну роботу або посаду, не ставить своє життя на кін, але ставить свою ЕКОНОМІЧНУ СВОБОДУ.

Фінансова незалежність, багатство, бажане ділове і професійне положення не будуть доступні людині, яка нехтує або відмовляється БАЖАТИ, ПЛАНУВАТИ і ВИМАГАТИ ці речі. Людина, яка бажає багатства так само, як Семюель Адамс бажав свободи для Колоній, обов'язково отримає своє багатство.

У розділі про «Організоване планування» ви знайдете повний перелік інструкцій з маркетингу кожного виду персональних послуг. Ви також знайдете докладну інформацію про те, як обрати бажаного роботодавця та отримати конкретну ту роботу, яку ви хочете. Однак ці інструкції будуть для вас просто набором літер, ЯКЩО ВИ ТВЕРДО не вирішите перетворити їх на чіткий і організований план дій.

НАПОЛЕГЛИВІСТЬ — це принципово важливий елемент у процедурі перетворення БАЖАННЯ на його грошовий еквівалент. В основі наполегливості лежить СИЛА ВОЛІ.

Сила волі та пристрасне бажання (при правильному поєднанні) складають непереможний дует. В основному, людей, які накопичують великі статки, вважають холоднокровними, а іноді навіть безжалісними. Часто їх просто неправильно розуміють. Однак саме завдяки своїй силі волі, яка підкріплена наполегливістю та пристрасним бажанням, вони і досягли своєї мети.

Генрі Форда багато хто вважав безжальним і холоднокровним. Це помилкове судження виникло через звичку Форда слідувати всім своїм планам з непохитною наполегливістю.

Більшість людей готові відмовитися від своєї мети і здатися при перших перешкодах і ознаках невдачі. І лише одиниці йдуть до кінця ВСУПЕРЕЧ усім труднощам, поки не досягнуть своєї мети. Ці одиниці — це люди, подібні Форду, Карнегі, Рокфеллеру та Едісону.

Можливо, слово «наполегливість» не є синонімом слова «героїзм», проте ця якість грає у формуванні характеру людини таку ж роль, як вуглець у виробництві сталі.

Зазвичай, щоб накопичити величезні статки, необхідне застосування всіх тринадцяти кроків цієї філософії. Ви повинні зрозуміти ці принципи і НАПОЛЕГЛИВО її застосовувати, якщо хочете розбагатіти.

Якщо ви маєте намір застосовувати знання, отримані з цієї книги, то, так би мовити, вашою першою перевіркою на міцність (іншими словами НАПОЛЕГЛИВІСТЬ) буде непохитне виконання шести кроків, описаних у Другому розділі. Це необхідно, тому що саме відсутність наполегливості є однією з основних причин невдачі. І якщо ви поки не входите в ті 2 % людей, які мають у житті ПЕВНУ ТА ЧІТКУ МЕТУ, а також ЧІТКИЙ ПЛАН для її досягнення, рекомендую вам все ж неухильно слідувати інструкціям і рекомендаціям, наведеним у цій книзі.

Більш того, досвід тисяч людей довів, що відсутність наполегливості є слабкістю, властивою багатьом. Але цю слабкість можна подолати. Потрібно лише докласти трохи зусиль. Результат буде залежати від ІНТЕНСИВНОСТІ ВАШОГО БАЖАННЯ.

Відправною точкою всіх досягнень є БАЖАННЯ. Завжди про це пам'ятаєте. Слабкі бажання приносять слабкі результати, так само як слабкий вогонь дає мало тепла. Якщо вам не вистачає наполегливості, сильніше розпаліть полум'я вашого бажання.

Дочитайте цю книгу до кінця, а потім поверніться до другого розділу і відразу ж почніть виконувати інструкції, пов'язані з шістьма кроками. Завзяття, з яким ви будете дотримуватися цих інструкцій, чітко покаже, наскільки сильно ви хочете розбагатіти. Якщо ви відчуєте байдужість до виконання цих інструкцій, знайте, що ви ще не налаштовані серйозно на отримання грошей. Але саме така серйозна налаштованість, або палке бажання — це перший крок на шляху до багатства.

Гроші тягнуться до людей (які готові їх прийняти), немов вода, яка тягнеться до океану. У цій книзі ви знайдете всі необхідні рекомендації, щоб «налаштувати» свій розум на грошову хвилю.

Якщо ви виявите, що вам не вистачає наполегливості, зосередьте свою увагу на інструкціях, які містяться у розділі про Силу «Мозкового центру» і завдяки спільним зусиллям ви зможете розвинути наполегливість. Ви можете ознайомитися з деякими інструкціями з розвитку наполегливості в розділах, присвячених самонавіюванню і підсвідомості. Дотримуйтесь інструкцій, викладених у цих розділах, поки вони не стануть вашою звичкою і ваша підсвідомість не намалює ясну та чітку картину об'єкта вашого БАЖАННЯ. З цього моменту за наполегливість можете більше не турбуватися — вона вже з вами.

Ваша підсвідомість працює безперервно, коли ви спите і коли бадьорі.

Але застосовувати Правила успіху по принципу «то тут, то там» не підійде, результату не буде. Щоб отримати РЕЗУЛЬТАТИ, ви повинні дотримуватися всіх правил, поки їх застосування не стане вашою звичкою. На жаль, іншого способу налаштуватися на «грошову хвилю» не існує.

БІДНІСТЬ притягується до того, чий розум відкриває перед нею свої двері та дозволяє думкам про злидні оселитися в його стінах. Так само і гроші притягуються до того, хто підготував до цього свій розум. Це закон всесвіту, і діє він однаково для всіх і для всього. Якщо ви не налаштуєте СВІЙ РОЗУМ НА ДУМКИ ПРО БАГАТСТВО, ЙОГО захоплять ДУМКИ ПРО БІДНІСТЬ, бо вони немов ті бур'яни, які гублять урожай, якщо їх не вирве з коренем турботливий садівник. Думки про бідність можуть зростати та розвиватися у нашій свідомості без нашого відома, тобто їм не потрібна наша свідома звички мислити саме так. А ось думки про багатство доводиться культивувати і висаджувати акуратними грядками у нашій свідомості, та ще й ретельно їх доглядати.

Якщо ви повністю усвідомите важливість того, що було сказано в попередньому абзаці, ви зрозумієте роль наполегливості у накопиченні багатства. БЕЗ наполегливості ви приречені на поразку, з нею перемога вже у вас у кишені.

Це як коли вам наснився кошмар. Ви лежите в ліжку, ще не до кінця прокинулись, у горлі ком. Ви не можете поміняти позу, не можете навіть поворухнутися. Ви розумієте, що ПОВИННІ відновити контроль над своїми м'язами. Наполегливим зусиллям, тобто силою волі, вам нарешті вдається змусити рухатися пальці на одній руці. Продовжуючи рухати пальцями, ось ви вже можете рухати рукою. Потім ви отримуєте контроль над іншою рукою таким самим чином. Нарешті і ваші ноги починають слухатися вас. І ось так крок за кроком, зусиллями волі, ви знову отримуєте повний контроль над своїм тілом і «проганяєте» свій кошмар.

Точно так само, крок за кроком, ви можете позбутися інерції свого мислення, поки врешті-решт не отримаєте повний контроль над своєю свідомістю. Будьте наполегливими незалежно від того, наскільки повільно йде ваш прогрес спочатку. НАПОЛЕГЛИВІСТЬ — ЦЕ ЗАПОРУКА УСПІХУ.

Якщо ви ретельно підійдете до набору людей у свій «Мозковий центр», ви подбаєте, щоб у ньому була хоча б одна людина, яка допоможе вам розвинути наполегливість. Деякі люди, які накопичили великі статки, ЗМУШЕНІ були робити саме так. Вони розвинули звичку бути наполегливими, бо цього від них вимагали обставини.

Вкотре повторюю, НАПОЛЕГЛИВІСТЬ НІЧИМ НЕ КОМПЕНСУВАТИ! Жодна інша якість не замінить вам наполегливість! Пам'ятайте про це! Так, спочатку буде складно.

Ті, хто розвинув Звичку бути наполегливим, тим самим застрахували себе від невдачі. Скільки б разів вони не зазнавали поразки, вони в підсумку все ж досягали успіху. Іноді здається, що існує наче якийсь невидимий «Контролер», який випробовує людей на міцність, підкидаючи їм всілякі складні ситуації та обставини. Ті, хто встають після поразки і продовжують рухатися вперед, перетинають фінішну стрічку і насолоджуються тріумфом. Світ кричить їм: «Браво! Я знав, що ти можеш зробити це!»

Контролер нікому не дозволить насолоджуватися великими досягненнями без проходження його випробування. Ті, хто не готові пройти цей тест, просто не пройдуть далі, не перейдуть на наступний рівень. Ті, хто успішно подолають всі випробування, будуть щедро винагороджені. В якості нагороди вони отримають успішне досягнення будь-якої своєї мети. Але це ще не все! Вони отримають дещо набагато важливіше, ніж матеріальна компенсація! Вони отримають знання, що «БУДЬ-ЯКА НЕВДАЧА НЕСЕ В СОБІ МОЖЛИВІСТЬ, РІВНУ ЇЙ ЗА МАСШТАБОМ».

Однак, як майже у кожного правила, і тут не обійдеться без винятків. Деяким людям на своєму особистому досвіді довелося переконатися в тому, що іноді тільки наполегливість може врятувати нас з виру невдач. Це люди, які відмовилися визнати свою поразку як остаточну. Це ті, хто настільки НАПОЛЕГЛИВО СЛІДУЄ за своїми бажаннями та вірний своїй меті, що поразка потім все-таки обертається для них беззастережною перемогою.

Ми бачимо, що дуже багато людей зазнають поразки і ніколи не піднімаються знову. Але ми також бачимо тих небагатьох, хто сприймає поразку як виклик, як стимул докладати ще більше зусиль і рухатися вперед. Але те, що ми НЕ БАЧИМО і про існування чого більшість із нас ніколи навіть не підозрює — це мовчазна і всемогутня СИЛА, яка приходить на допомогу тим, хто бореться і не здається. Ім'я цій силі НАПОЛЕГЛИВІСТЬ.

Ось писав я ці рядки, а потім вирішив трохи відволіктися. Я подивився у вікно і побачив, буквально через дорогу, великий і таємничий «Бродвей» — «Кладовище втрачених надій» і водночас «Парадний вхід можливостей». З усього світу люди приїжджають на Бродвей у пошуках слави, удачі, влади, любові або ще чогось іншого, що люди називають успіхом. Час від часу комусь вдається пробитися, і світ дізнається, що ще одна людина підкорила Бродвей. Але швидко та легко Бродвей завоювати не вийде. Так, він визнає талант, розпізнає геніальність, він може оточити вас розкішшю та багатством — але все це після того, як ви пройдете тернистий шлях і не здастеся.

Ось ми розкрили секрет, як завоювати Бродвей. Секрет будь-якого успіху завжди нерозривно пов'язаний з одним словом — НАПОЛЕГЛИВІСТЬ!

Цей секрет ми бачимо на прикладі кар'єри Фанні Герст, яка підкорила Бродвей не тільки своїм талантом, а й своєю наполегливістю. Вона приїхала до Нью-Йорк у 1915 році сповнена надії, що її літературний талант принесе їй багатство. Це сталося далеко не відразу, АЛЕ ЦЕ СТАЛОСЯ. Чотири роки міс Герст жила в бідності. Вдень вона працювала, а вночі мріяла та сподівалася. І ось коли вже, здавалося б, не було на що сподіватися, вона не сказала: «Ну й добре, Бродвей, ти переміг!» Замість цього вона сказала: «Що ж, Бродвей, ти можеш прожувати і виплюнути багатьох, але я тобі не по зубах. Я змушу тебе підкоритися мені».

Одне з видавництв (журнал «Сатердей івнінг пост») надіслало їй тридцять шість відмов, перш ніж «крига скресла» і її розповідь все ж погодилися надрукувати. Рядовий письменник здався б уже після першої відмови. Але Фанні продовжувала оббивати пороги видавництва протягом чотирьох років всупереч відмовам, тому що була сповнена рішучості йти до перемоги.

І ось настав її час. Фанні Герст вирвалася з порочного кола, вона успішно пройшла випробування невидимого Контролера, і на неї чекала нагорода. Тепер уже видавці оббивали поріг її будинку. Гроші текли рікою. Потім її помітили кіношники, і гроші не те що рікою текли, вони били потужним фонтаном.

Права на екранізацію її роману «Великий сміх» принесли їй 100 тисяч доларів, це вважається найбільшим гонораром, коли-небудь сплаченим за ще не опубліковану розповідь.

Ось вам і сила наполегливості. Як то кажуть, «Вода камінь точить».

Бродвей дає шанс усім, але лише найбільш наполегливі можуть підкорити його. Кейт Сміт — це ще одне тому підтвердження. Протягом багатьох років вона співала практично безкоштовно, хапаючись за будь-яку можливість виступити. Бродвей сказав їй: «Ну, давай! Подивимося, з якого ти тіста». І вона прийняла виклик. І ось одного прекрасного дня Бродвей здався: «А ти міцний горішок! Що ж, назви свою ціну і давай поговоримо предметно». Міс Сміт назвала свою ціну! Її тижневий гонорар був набагато більшим, ніж більшість людей заробляють за цілий рік.

Воістину, НАПОЛЕГЛИВІСТЬ себе окупає!

Тисячі інших співачок, які співали навіть краще ніж Кейт Сміт, ходили по Бродвею вздовж і поперек в очікуванні свого «прориву», але безуспішно. Вони приходили і йшли геть, тому що їм не вистачало сміливості боротися так, як боролася Кейт.

Наполегливість живе у нашій свідомості, тому її можна розвивати. Як і все в нашій свідомості, наполегливість пов'язана з певними принципами, а саме:

1) ЧІТКІСТЬ МЕТИ. Знати, чого хочеш — це перший і, мабуть, найважливіший крок до розвитку наполегливості. Сильний мотив змушує долати безліч труднощів.

2) БАЖАННЯ. Досить легко бути наполегливим, якщо тобою керує сильне бажання щось отримати.

3) ВПЕВНЕНІСТЬ У СОБІ. Віра в свою здатність реалізувати план спонукає наполегливо його дотримуватись. (Впевненість у собі можна розвинути за допомогою принципу, описаного в розділі про самонавіювання).

4) ЧІТКІСТЬ ПЛАНІВ. Організовані та чіткі плани, навіть якщо здається, що їх складно реалізувати, мотивують вас проявляти наполегливість у їх здійсненні.

5) ЗНАННЯ ТОГО, ЩО ЦЕ ВАМ ПІД СИЛУ. Якщо ваш досвід і спостереження говорять вам про те, що ваш план розумний і цілком життєзданий, то наполегливість не змусить себе чекати. Не «гадайте», а «знайте».

6) СПІВРОБІТНИЦТВО. Співпереживання, розуміння та гармонійна співпраця з іншими теж сприяють розвитку наполегливості.

7) СИЛА ВОЛІ. Звичка концентрувати свої думки на побудові планів для досягнення певної мети веде до наполегливості.

8) ЗВИЧКА. Наполегливість є прямим результатом звички. Наш розум запам'ятовує наш щоденний досвід. Страх — ваш найлютіший ворог, якого можна подолати шляхом примусового прояву сміливості та відваги. Ті, хто бував на війні, знають це особливо добре.

Для успішного накопичення багатства потрібна СИЛА.

ПЛАНИ інертні і не приносять користі, якщо за ними не стоїть СИЛА, яка запускає їх у ДІЮ. У цьому розділі буде описано, де людині шукати і як використовувати СИЛУ.

Давайте спробуємо дати визначення слову «СИЛА». Сила — це організоване і розумно спрямоване ЗНАННЯ. Також, говорячи про силу, я буду використовувати поняття організованих зусиль, достатніх для того, щоб перетворити БАЖАННЯ на його грошовий еквівалент. Під організованими зусиллями я маю на увазі спільні зусилля двох або більше людей, які злагоджено рухаються до досягнення КОНКРЕТНОЇ мети.

ЦЯ СИЛА ПОТРІБНА ДЛЯ НАКОПИЧЕННЯ ГРОШЕЙ! ЦЯ СИЛА НЕОБХІДНА ТАКОЖ, ЩОБ ЗБЕРЕГТИ БАГАТСТВО ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ВОНО БУЛО НАКОПИЧЕНО!

Давайте ж розбиратися, як знайти в собі цю силу. Якщо відштовхуватися від того, що сила — це «організоване знання», то давайте тоді розглянемо джерела знань:

a. БЕЗМЕЖНИЙ ВСЕЛЕНСЬКИЙ РОЗУМ. З цим джерелом знань ви зможете налагодити зв'язок за методикою, описаною в одній з попередніх глав, а саме за допомогою Творчої Уяви.

б. НАКОПИЧЕНИЙ ДОСВІД. Досвід людства (принаймні, та його частина, яка була впорядкована та зафіксована в тій чи іншій формі) можна знайти у будь-якій хорошій публічній бібліотеці. Важлива частина цього накопиченого досвіду систематизовано викладається в школах, коледжах і університетах.

в. ЕКСПЕРИМЕНТ І ДОСЛІДЖЕННЯ. В області науки, та й практично у всіх сферах життя, люди щодня збирають, класифікують і систематизують нові факти. Це джерело, до якого слід звертатися, коли «накопичений досвід» недоступний або не дав потрібних знань. Тут також часто потрібно використовувати Творчу Уяву.

Дійсно багато хто бажає багатства, але мало хто знає, що лише чіткий план і палке бажання цього багатства є єдиним надійним засобом його накопичення.

«Трансформація» простою мовою означає «зміна або перетворення одних елементів або форм енергії на інші».

Сексуальні почуття теж можуть впливати на свідомість.

Коли люди абсолютно нічого знають про секс і його природу, вони часто асоціюють його з чимось суто фізичним, хіттю, плотськими бажаннями. Це все тому, що вони отримували лише уривки знань, які часто могли бути навіть перекрученими.

Сексуальні емоції, або сексуальність, несуть у собі три конструктивні (творчі) можливості:

1) продовження роду;

2) підтримання здоров'я (як терапевтичний засіб йому немає рівних);

3) перетворення посередності на геніальність за допомогою трансформації сексуальної енергії, або іншими словами СУБЛІМАЦІЯ.

Суть сублімації проста. Це перетворення думок фізіологічної природи на думки якоїсь іншої природи.

Сексуальний потяг — найсильніше з людських почуттів. Під впливом цього бажання люди розвивають невідому їм до цього гостроту уяви, сміливість, силу волі, наполегливість і творчі здібності. Сексуальний потяг буває настільки сильним, що люди нерідко готові ризикувати своїм життям і репутацією, щоб задовольнити його. Направляючи цю потужну енергію в потрібне русло, уява, сміливість і т. д. нікуди не пропадають, а, навпаки, тільки посилюються, і їх можна конструктивно використовувати як в літературі та образотворчому мистецтві, так і в будь-якій іншій професії або покликанні, в тому числі і накопиченні багатств.

Звичайно ж, трансформація сексуальної енергії вимагає прояву сили волі, але нагорода за це варта прикладених зусиль. Сексуальний потяг закладено в нас самою природою, тому він абсолютно природній, і жодним чином не потрібно його соромитися. Сексуальна енергія постійно шукає вираження. Не потрібно намагатися її придушити або знищити. Просто дайте їй вихід через форми вираження, які збагачують тіло, розум і душу. Повірте, якщо ви не будете сублімувати сексуальну енергію, вона сама знайде вихід через суто фізичні канали.

Річку можна намагатися стримувати дамбою, і деякий час ви навіть зможете контролювати потік води, але в кінці-кінців вода все ж знайде собі інший вихід. Те саме стосується і сексуальності. Ви можете намагатися контролювати і стримувати її деякий час, але сама її природа змушує її постійно шукати шляхи для самовираження. Тому краще відразу її направити в необхідне вам русло, а не чекати, поки вона знайде свій вихід там, де ви зовсім цього не чекаєте.

Дійсно, щасливий той, хто виявив, як дати сексуальної енергії вихід через якусь форму творчої діяльності, оскільки завдяки цьому він може відкрити у собі генія.

Наукові дослідження виявили наступні важливі факти:

1) Найбільших успіхів досягають люди з високо розвинутою сексуальністю, тобто люди, які навчилися трансформувати свою сексуальну енергію в потрібне русло.

2) Чоловіки, які накопичили величезні статки або досягли визнання в літературі, мистецтві, промисловості, архітектурі та інших професіях, досягли цього успіху під впливом жінки.

Такі вражаючі висновки були зроблені на основі життєвих історій багатьох людей протягом більш ніж двох тисяч років. Кожна видатна особистість мала високорозвинену сексуальну природу.

Сексуальна енергія — це «непереборна сила», якій просто неможливо опиратися. Під впливом цієї енергії люди демонстрували дійсно феноменальну силу. Усвідомте цю істину, і ви зрозумієте значення твердження, що за допомогою сублімації можна відкрити в собі генія.

У сексуальній енергії закладено секрет творчих здібностей.

Видаліть статеві залози, неважливо, людина це буде або звір, і ви видалите основне джерело життєвої енергії. Щоб переконатися в цьому, поспостерігайте за тим, що відбувається з будь-якою твариною після кастрації. Бик стає покірним, як корова.

У сексуальності наша життєва сила!

Людський розум відгукується на стимули, за допомогою яких він може «налаштуватися»» на вселенські вібрації, відомі як ентузіазм, творча уява, сильне бажання і т. д.

Краще й ефективніше за все наш розум реагує на такі стимули:

1. Сексуальний потяг, пристрасть.

2. Любов.

3. Жага слави, влади або фінансової вигоди, ГРОШІ.

4. Музика.

5. Дружба з людьми як своєї, так і протилежної статі.

6. Союз розумів («Мозковий центр»), заснований на гармонійній взаємодії двох або більше людей, які об'єднуються для духовних і мирських досягнень.

7. Взаєморозуміння на грунті пережитих страждань, подібні до тих, які відчувають люди, які піддавалися гонінню або переслідуванню.

8. Самонавіювання.

10. Наркотики та алкоголь.

ПІДСВІДОМІСТЬ — це та територія свідомості, де кожен імпульс думки, який досягає розуму через будь-яке з п'яти відчуттів, класифікується і реєструється, і з якого думки можна «дістати», наче потрібні вам речі з полиці.

Вона отримує та зберігає чуттєві враження і думки незалежно від їх природи. Ви можете ЗА ДОПОМОГОЮ СВОЄЇ ВОЛІ «посіяти» у своїй підсвідомості будь-який план, думку або мету, які ви хочете перетворити на їх фізичний або грошовий еквівалент. Підсвідомість реагує насамперед на домінуючі бажання, які були змішані з емоціями та почуттями, такими як віра.

Проаналізуйте це твердження з урахуванням інструкцій, наведених у розділі про БАЖАННЯ. Я говорю про шість кроків з Другого розділу, а також рекомендацій з щодо створення та здійснення планів. Зробивши це, ви зрозумієте важливість думки, викладеної у попередньому абзаці.

ПІДСВІДОМІСТЬ ПРАЦЮЄ ЦІЛОДОБОВО. Методами, незбагненними для людини, вона черпає силу Безмежного вселенського Розуму, за допомогою якої вона перетворює бажання на реальність, причому завжди використовуючи максимально практичні та надійні засоби, які безсумнівно призводять до бажаного результату.

Ви не можете повністю контролювати свою підсвідомість, але ви можете за допомогою своєї волі передати її будь-який план, бажання або мету, які ви бажаєте перетворити на конкретну реальну форму. Прочитайте ще інструкції по використанню підсвідомості у розділі, присвяченому самонавіюванню.

Існує безліч доказів того, що підсвідомість є сполучною ланкою між розумом людини і Безмежним вселенським розумом. Це посередник, через якого можна використовувати сили Безмежного Розуму. Тільки за допомогою цього секретного процесу наші ментальні імпульси перетворюються на їх духовний еквівалент. Тільки наша підсвідомість є тим посередником, за допомогою якого наші молитви можуть бути передані Джерелу, яке здатне відповісти на них.

Можливості творчих зусиль, пов'язаних з підсвідомістю, величезні, я б навіть сказав безмежні.

Завжди, коли в розмові зачіпається тема підсвідомості, я відчуваю себе нікчемною комашкою, можливо, через те, що знання людини з цього предмету так мізерно малі. Сама думка про те, що підсвідомість є засобом спілкування між мислячим (але все одно обмеженим) розумом людини і Безмежним вселенським Розумом, важко вкладається в голові та й взагалі збиває з пантелику.

Після того, як ви приймете реальність існування підсвідомості і зрозумієте її можливості для перетворення ваших БАЖАНЬ на їх фізичний або грошовий еквівалент, ви зрозумієте всю значимість кроків, описаних у розділі про БАЖАННЯ. Ви також зрозумієте, чому я неодноразово повторював і наполягав, ЩОБ ВИ насамперед чітко визначили свої БАЖАННЯ та виклали їх у ПИСЬМОВІЙ ФОРМІ. Ви також зрозумієте необхідність бути наполегливими при виконанні цих інструкцій.

Тринадцять принципів успіху — це стимулятори, за допомогою яких ви отримуєте здатність впливати на вашу підсвідомість. Не турбуйтеся, якщо у вас не вийде зробити це з першої спроби. Пам'ятайте, що ви зможете контролювати та направляти свою підсвідомість, тільки якщо виховаєте необхідні звички згідно з вказівками, даними у розділі про ВІРУ. Ви ще не навчилися керувати своєю вірою? Будьте терплячими, будьте наполегливими.

Я ще не раз повторю в цьому розділі твердження та думки, які ви вже зустрічали у розділах про віру та самонавіювання. Все це я роблю не просто так, це необхідно для ВАШОЇ підсвідомості, адже вона працює постійно, незалежно від того, докладаєте ви які-небудь зусилля, щоб вплинути на неї, чи ні. А це говорить нам ось про що: думки про страх і бідність, а також всі інші негативні думки будуть впливати (та отруювати) вашу підсвідомість, якщо тільки ви не візьмете під контроль свої думки і не будете давати вашому розуму більш якісну «їжу».

Підсвідомість не сидить без діла! Якщо ви цілеспрямовано не живите її БАЖАННЯМИ та КОНСТРУКТИВНИМИ ДУМКАМИ, вона буде харчуватися ментальними відходами, які просочуються в неї, якщо ви нехтуєте порядком та чистотою у своєму розумі. Ми з вами вже з'ясували, що розумові імпульси, як негативні, так і позитивні, безперервно досягають підсвідомості з чотирьох джерел, які були згадані в розділі про сексуальність та сублімацію.

На даний момент вам достатньо буде просто запам'ятати, що щодня мільйони, а то й навіть мільярди ментальних імпульсів досягають вашої підсвідомості без вашого відома. Деякі з цих імпульсів негативні, деякі позитивні. Ви повинні навчитися зупиняти потік негативних імпульсів і силою вашої волі направляти до вашої підсвідомості тільки позитивні імпульси, тобто БАЖАННЯ.

Коли ви цього навчитеся, у вас в руках опиниться ключ від дверей вашої підсвідомості. Більше того, ви зможете надійно оберігати ці двері, щоб ніякі небажані думки не могли прокрастися у вашу підсвідомість.

Все, що створює людина, ПОЧИНАЄТЬСЯ в формі ДУМКИ. За допомогою уяви імпульси думок можуть бути зібрані в плани. Уява, коли ви її контролюєте, створює плани та цілі, які обов'язково будуть успішними.

Всі розумові імпульси, призначені для перетворення бажань на їх фізичний еквівалент, які ви завчасно усвідомлено заклали у підсвідомість, проходять етап «вдосконалення» у вашій уяві і «поліруються» вірою. Це дуже злагоджений і систематизований процес, саме тому так важливо неухильно та чітко виконувати всі принципи, які викладені в цій книзі.

Це загальновідомий факт, що більшість людей керуються своїми емоціями та почуттями. Якщо відштовхуватися від цього твердження, то виходить, що підсвідомість реагує швидше та ефективніше на ментальні імпульси, змішані з емоціями. Щоб краще зрозуміти цей механізм, думаю, треба ознайомитися з основними емоціями.

Існує 14 (по сім кожного виду) основних позитивних і негативних емоцій. Негативні емоції самостійно (автоматично) проникають у розумові імпульси, а з ними і у підсвідомість. Позитивні емоції часто доводиться «вручну» вводити в ментальні імпульси та підсвідомість за допомогою принципу самонавіювання. (Інструкції дивіться у розділі про самонавіювання).

Ці емоції або імпульси почуттів можна порівняти з дріжджами: з'єднуючись з думками, вони запускають реакцію, в ході якої імпульси думки оживають, переходять з пасивного стану в активний. Адже погодьтеся, набагато «смачніше» виглядає ідея, замішана на теплих почуттях, ніж на «сухій і жорсткій» логіці.

Дуже важливо знайти підхід до вашої «внутрішньої аудиторії». Ви повинні говорити її мовою, інакше вона не стане прислухатися до вашого заклику. Найкраще вона розуміє мову емоцій та почуттів.

Давайте з вами систематизуємо та перерахуємо сім основних позитивних і негативних емоцій, щоб ви могли заохочувати перші та уникати других, даючи вказівки своїй підсвідомості.

БАЖАННЯ

ВІРА

ЛЮБОВ

СЕКС

ЕНТУЗІАЗМ

РОМАНТИКА

НАДІЯ

Є й інші позитивні емоції, але ці сім є найсильнішими, і найчастіше саме їх використовують при творчих зусиллях. Навчіться керувати цими сімома емоціями (це можна зробити лише ВИКОРИСТОВУЮЧИ їх), і тоді інші позитивні емоції будуть у вашому розпорядженні, коли вони вам знадобляться. Не забувайте, що ця книга призначена для того, щоб допомогти вам налаштувати розум на «грошову хвилю», наповнюючи його позитивними емоціями та думками. Спіймати цю хвилю не вийде, якщо розум буде забитий негативом.

СТРАХ

РЕВНОЩІ (ЗАЗДРІСТЬ)

НЕНАВИСТЬ

ПОМСТА

ЖАДІБНІСТЬ

ЗАБОБОНИ

ГНІВ

Розум не може бути заповнений рівномірно позитивними і негативними емоціями. Переважають або одні, або інші. Тільки від вас залежить, які емоції стануть домінуючими і будуть впливати на ваш розум. Тут вам на допомогу прийде Звичка. Сформуйте звичку відчувати та використовувати позитивні емоції! Поступово, вони настільки наповнять ваш розум, що для негативних емоцій просто не залишиться місця.

Тільки дотримуючись цих інструкцій чітко та беззастережно, ви зможете отримати контроль над своєю підсвідомістю. Навіть однієї негативної думки іноді буває досить, щоб знищити весь той конструктив, над яким ви так старанно працювали.

Якщо ви спостережлива людина, ви, мабуть, помічали, що більшість людей вдаються до молитви ТІЛЬКИ після того, коли всі інші засоби НЕ ДОПОМОГЛИ! Або ж вони моляться просто автоматично, бо «так прийнято», не вкладаючи ніякого сенсу в свої молитви. І оскільки більшість людей вдаються до молитви ТІЛЬКИ ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ПЕРЕПРОБУВАЛИ ВСІ ІНШІ ЗАСОБИ, І ВОНИ НЕ ДОПОМОГЛИ, до цього моменту їх розум вже настільки наповнений СТРАХОМ і СУМНІВОМ, що саме ці емоції насичують їх ментальні вібрації, які направляються до Безмежного вселенського Розуму. І отримуючи сигнал саме у такій «упаковці», Безмежний Розум починає ДІЯТИ відповідно.

Якщо ви молитесь про щось, але під час молитви вас переповнює страх, що «все це марно і моя молитва все одно не буде почута», то вона дійсно буде марною.

Якщо ви молитесь про щось, що вже колись у вас було, згадайте і спроектуйте у молитву свої відчуття і стан розуму в той момент, коли мали бажане, і ви переконаєтеся, що описана тут теорія — це щось більше, ніж просто теорія.

Можливо, прийде час, коли навчальні заклади будуть викладати «науку молитви». Більше того, тоді молитва може стати цілою наукою і до неї будуть ставитися дійсно серйозно. Як тільки прийде час (він прийде, коли людство буде до цього готове і дійсно зажадає цього), ніхто більше не буде «виходити на зв'язок» з Вселенським Розумом у стані страху з дуже вагомої причини — такої емоції як страх просто не існуватиме. Невігластво, забобони та помилкові вчення зникнуть, і людина віднайде свій істинний статус — дитя Безмежного вселенського Розуму. Деякі вже досягли цього благословення.

Якщо ви вважаєте, що це маячня, погляньте на людство в ретроспективі. Лише кілька століть тому люди вірили, що блискавка є свідченням гніву Божого, і боялися її. Сьогодні люди підкорили блискавку і змусили її крутити колеса промисловості. Відносно нещодавно люди вважали, що простір між планетами — це ні що інше, як величезна порожнеча, смуга мертвого небуття. Тепер люди знають, що простір між планетами далеко не мертвий і пустий, а навпаки, він дуже живий, це найвища з відомих форм вібрації, за винятком, можливо, вібрації ДУМКИ. Більш того, люди знають, що ця жива, пульсуюча і вібруюча енергія, яка пронизує кожен атом речовини і наповнює кожну частинку простору, з'єднує кожен людський мозок з будь-яким іншим людським мозком.

То чому б не припустити, що ця ж енергія може пов'язувати людський мозок з Безмежним Розумом?

Але зв'язок цей може встановити лише сама ця людина. У цій справі вам не знайти посередників. Ви або спілкуєтеся напряму, або не спілкуєтеся зовсім.

Ви можете купити молитовники і повторювати написані там слова до хрипоти, але все це буде марно. Думки, які ви хочете донести до Безмежного Розуму, повинні набути індивідуальності, піддатися трансформації, а це можна зробити тільки за допомогою вашої власної підсвідомості.

Метод, за допомогою якого ви можете спілкуватися з Безмежним Розумом, дуже схожий на той, за допомогою якого вібрація звуку передається по радіо. Якщо ви розумієте принцип роботи радіо, ви, звичайно, знаєте, що звук не може передаватися через простір до тих пір, поки не буде «посилений» або змінений до форми вібрації, яка знаходиться за межами сприйняття людського слуху. Радіостанція вловлює звук людського голосу і модифікує його, посилюючи вібрацію в мільйони разів. Тільки так вібрація звуку може передаватися через ефір. Після того, як сталася ця трансформація, ефір «вловлює» енергію (яка спочатку існувала у формі звукових коливань), переносить цю енергію на радіоприймальні станції, які «знижують» цю енергію до початкової швидкості вібрацій, щоб наші вуха знову могли розпізнавати їх як звук.

Підсвідомість — це станція, яка переводить молитви у форми сигналу, зрозумілого Безмежному розуму, передає повідомлення і повертає відповідь у формі певного плану або ідеї, зрозумілого вже нам. Коли ви зрозумієте цей механізм, ви зрозумієте, чому прості слова, прочитані з молитовника, ніколи не будуть засобом спілкування між розумом людини та Безмежним розумом.

Перш ніж ваша молитва досягне Безмежного Розуму (принаймні, така моя теорія), вона, ймовірно, трансформується зі своєї первісної форми ментальної вібрації у сигнали духовної вібрації. Віра — це єдиний відомий засіб, який надасть вашим думкам духовну природу. ВІРА та СТРАХ не сумісні. Там, де з'являється один, зникає інший.

Давним-давно, працюючи разом з покійним нині доктором Александером Гремом Беллом і доктором Елмером Р. Гейтсом, я помітив, що людський мозок є станцією, яка може як транслювати, так і приймати вібрації думки.

Подібно до радіо, людський мозок здатний вловлювати коливання думки, які вивільняються іншим мозком.

Порівняйте це твердження з описом творчої уяви, який викладеного у розділі «Уява». Творча Уява — це «приймальна станція» мозку, яка вловлює думки, які вивільняються розумами інших людей. Це засіб зв'язку між свідомістю (логічним розумом) і чотирма джерелами, з яких можна отримувати розумові стимули.

Коли наш розум стимулюється або «активізується» до високої швидкості вібрації, він стає більш сприйнятливим до вібрацій думок, які приходять до нього через «ефір» із зовнішніх джерел. Цей процес активізації відбувається за допомогою позитивних або негативних емоцій. За допомогою емоцій ментальні вібрації можна посилити.

Вібрації надзвичайно високої частоти — це єдині вібрації, які можуть передаватися і прийматися ефіром від одного мозку до іншого. Думка — це енергія, яка рухається з надзвичайно високою швидкістю вібрації. Думка, яка була змінена і «посилена» основними емоціями, вібрує з набагато більшою швидкістю, ніж проста ідея, і саме цей тип думки передається від одного мозку до іншого через механізм трансляції людського мозку.

За інтенсивністю і силою стимуляції емоція сексу очолює список людських почуттів. Мозок, стимульований сексуальними почуттями, вібрує з набагато більшою швидкістю, ніж коли ця емоція знаходиться у «сплячому режимі» або відсутня геть.

В результаті трансформації сексуальної енергії відбувається збільшення швидкості вібрацій думок до такої частоти, що Творча Уява стає дуже чутливою до ідей, які вона вловлює з «ефіру». З іншого боку, коли мозок вібрує з високою частотою, він не тільки притягує думки та ідеї, які вивільняються іншими розумами через ефір, а й «налаштовує» свої думки на роботу в підсвідомості.

Підсвідомість — це «передавальна станція», через яку передаються вібрації думки. Творча уява — це «приймальна станція», за допомогою якої вібрації думок вловлюються з ефіру.

Поряд з важливими елементами підсвідомості та здатністю до Творчої уяви, які складають приймально-передавальну станцію вашого механізму ментального мовлення, розглянемо тепер принцип самонавіювання, який є засобом, за допомогою якого ви можете запустити в роботу вашу «трасляційну» станцію.

Інструкції, описані у розділі «Самонавіювання», є інструментами, за допомогою яких ваше БАЖАННЯ може бути перетворено на його грошовий еквівалент.

Механізм роботи вашої ментальної «трансляційної» станції досить простий. Він побудований лише на трьох принципах: підсвідомість, творча уява та самонавіювання. Стимулятори, за допомогою яких ви запускаєте ці три принципи у дію, вже були описані у попередніх розділах. Нагадаю лише, що вся процедура починається з БАЖАННЯ.

Протягом минулих епох людина занадто сильно залежала від своїх фізичних відчуттів і обмежувала свої знання фізичними речами, які могла бачити, торкатися, зважувати і вимірювати.

Зараз ми вступаємо у найчудовішу з усіх епох — епоху, яка дасть нам можливість пізнати нематеріальні сили світу навколо нас. Можливо, ми дізнаємося, що «інше я» (внутрішнє, духовне) більш могутнє, ніж фізичне я, яке ми бачимо, коли дивимося у дзеркало.

Іноді люди легковажно кажуть про нематеріальні речі — про речі, які вони не можуть сприйняти ні через одне зі своїх п'яти відчуттів. В такі моменти ми маємо згадувати про те, що всіма нами керують невидимі та нематеріальні сили.

Людство не може ні приборкати, ні контролювати силу, яка обрушується на нього у вигляді цунамі, ураганів і землетрусів, або яка впливає на нього з космосу. Але цим не обмежується невігластво людини у зв'язку з невидимими силами. Середньостатистична людина не розуміє нематеріальну силу, яка міститься у землі, воді та повітрі — силу, яка дає їй кожен шматочок їжі, яку вона їсть, кожен предмет одягу, який вона носить, кожен долар, який вона кладе до кишені.

Людина, з усією своєю хваленою культурою та освітою, вкрай мало знає, а то і зовсім не розуміє найбільшу з нематеріальних сил — силу думки. Вона практично нічого не знає про величезну мережу заплутаних механізмів, за допомогою яких думки перетворюються на їх матеріальний еквівалент. Але зараз людина вступає в епоху, яка відкриє завісу і проллє хоча б трохи світла на це питання. Вчені вже почали активно вивчати мозком, і, хоча їх знання ще знаходяться у зародковій стадії, вони виявили, що кількість звивин, що з'єднують клітини мозку одна з одною (до речі, це ключовий момент у розумінні механізму роботи мозку) становить число з п'ятнадцятьма мільйонами нулів.

Доктор С. Джадсон Геррік з Чиказького університету сказав: «Це число настільки величезне, що у порівнянні з ним такі астрономічні кількості та поняття, як сотні мільйонів світлових років, здаються просто мізерними. Було встановлено, що в корі головного мозку людини знаходиться від 10 до 14 мільярдів нервових клітин, і що розташовані вони певним чином, не хаотично, а саме чітко та впорядковано. Нещодавно розроблені методи електрофізіології дають можливість відстежити рух струму між цими організовано розташованими клітинами за допомогою мікроелектродів, посилити їх дію за допомогою радіолампи та зафіксувати різницю потенціалів до однієї мільйонної вольта».

Неможливо уявити, щоб така мережа складних механізмів існувала з єдиною метою — забезпечувати фізичні функції, пов'язані з ростом і підтримкою тіла. Чи не здається тепер правдоподібною теорія, що та ж сама система, яка дає мільярдам клітин головного мозку можливість підтримувати зв'язок одна з одною, може підтримувати такий самий зв'язок з іншими нематеріальними силами?

Після того, як ця книга була написана, і незадовго до того, як рукопис був надісланий до редакції, в «Нью-Йорк Таймс» з'явилася редакційна стаття, де говорилося, що вчені у сфері психічних явищ ведуть активну дослідницьку роботу, і отримані результати багато в чому збігаються з тим, що я описав у цьому та наступному розділі. У цій статті був зроблений короткий аналіз на тему «Що таке телепатія?». Пропоную до вашої уваги уривок з цієї статті:

«Місяць тому ми вже публікували деякі чудові результати, отримані професором Райном і його колегами в Університеті Дьюка у ході проведення більш ніж ста тисяч тестів, метою яких було визначити, чи існує все ж «телепатія» і «ясновидіння». Ці результати були узагальнені в перших двох статтях у журналі «Гарпер Мегезін». У цій же статті наш журналіст Є.Г. Райт намагається узагальнити те, що вже було вивчено і по можливості зробити висновки щодо природи цих «екстрасенсорних» умінь.

Фактичне існування телепатії та ясновидіння тепер здається деяким вченим цілком імовірним в результаті експериментів Райна. Учасників експерименту попросили назвати якомога більше карток у спеціальній закритій упаковці, не дивлячись на них і не маючи іншого сенсорного доступу до них. Було виявлено близько десятка чоловіків і жінок, які регулярно вгадували так багато карток, що «це складно було назвати простим збігом».

Але як вони це робили? Cили, за допомогою яких вони правильно вгадували (припустимо, що вони дійсно існують) не пов'язані з органами чуття. Експерименти вдавалися так само добре як на відстані в декілька сотень миль, так і в межах однієї кімнати. Ці експерименти були спробою підтвердити та пояснити або ж спростувати фізичну теорію телепатії та ясновидіння, яка передбачала принцип випромінювання. Всі відомі форми променевої енергії зменшуються обернено пропорційно квадрату пройденої відстані. Але щодо телепатії та ясновидіння цього не відбувалося, відстань не впливала на якість вгадування. Але тим не менше ментальні здібності залежать в якійсь мірі від фізичного стану. Всупереч поширеній думці, вони поліпшуються не тоді, коли людина спить або знаходиться у стані напів сну, а, навпаки, коли вона бадьора та уважна. Райн виявив, що снодійне погіршувало результати вгадування, в той час як стимулятори завжди поліпшували. Тобто щоб показати хороші результати, піддослідний повинен був докласти до цього максимум сил.

Практично з повною упевненістю можна зробити висновок, що телепатія та ясновидіння мають спільну природу. Тобто здатність «бачити» те, що зображено на картці, яка лежить зображенням донизу, здається тим самим, що й «читати» думки, які знаходяться в іншому розумі. Є кілька підстав вірити у правдивість такого висновку. Наприклад, обидві здібності були виявлені у кожної людини, яка проявила одну з них, а ще вони працювали з однаковою інтенсивністю. Екрани, стіни та відстані ні на що не впливали. З цього можна зробити попередній висновок, що й інші екстрасенсорні здібності, такі як пророчі сни, передчуття катастроф тощо, також можуть мати спільну з телепатією природу. Ми не намагаємося нав'язати свої висновки вам, шановні читачі, але результати, отримані Райном здаються дійсно вражаючими».

Зважаючи на заяви доктора Райна щодо умов, у яких розум реагує на те, що він називає «екстрасенсорними» методами сприйняття, я з гордістю хочу заявити, що мої колеги та я виявили те, що ми вважаємо ідеальними умовами, при яких можна стимулювати розум, щоб шосте чуття, описане в наступному розділі, можна було змусити працювати на ділі.

Умови, про які я говорю, були виявлені в тісній взаємодії між мною та двома моїми колегами. Шляхом експериментів і практики ми виявили, як стимулювати наші розуми (застосовуючи принцип «невидимих радників», описаний у наступному розділі), щоб ми могли «об'єднати» їх воєдино і знайти рішення великої кількості проблем, з якими приходять до мене клієнти.

Процедура дуже проста. Ми сідаємо за стіл переговорів, чітко визначаємо природу нашої проблеми і починаємо її обговорювати. Кожен озвучує будь-які думки та ідеї, які виникають у нього в голові. Дивний момент цього методу стимуляції розуму полягає в тому, що він налагоджує спілкування кожного учасника з невідомими їм джерелами знань, тобто такими, які знаходяться поза межами їх власного досвіду.

Якщо ви зрозуміли принцип, описаний у розділі «Мозковий центр», ви, звичайно ж, визнаєте процедуру круглого столу, описану тут, як практичне застосування цього принципу. Цей метод стимуляції розуму, за допомогою гармонійного обговорення певних питань між трьома людьми, ілюструє найпростіше і найбільш практичне використання принципу «Мозкового центру».

Дотримуючись подібного плану дій, кожен, хто вивчає цю філософію, зможе зрозуміти та опанувати знамениту формулу Карнегі, коротко описану у Вступі до цієї книги.

Якщо зараз це поки нічого не означає для вас, зробіть закладку на цій сторінці та прочитайте її знову після того, як дочитаєте книгу до кінця.

«Тринадцятий» принцип відомий як ШОСТЕ ЧУТТЯ, і завдяки ньому Безмежний Розум може спілкуватися з розумом людини.

Цей принцип є вершиною викладеної у цій книзі філософії. Але засвоїти, зрозуміти та навчитися застосовувати його можна ТІЛЬКИ після засвоєння попередніх дванадцяти принципів.

ШОСТЕ ЧУТТЯ — це та частина підсвідомості, яку називають Творчою Уявою. Ми також використовували у зв'язку з цим поняттям термін «приймальна станція», через яку ідеї, плани та думки проникають до розуму. Ці «осяяння» іноді називають «передчуттям» або «натхненням».

Шосте чуття не піддається опису! Його не можна описати людині, яка не засвоїла інші принципи цієї філософії, тому що у такої людини немає знань і досвіду, з якими можна порівняти шосте чуття. Розуміння шостого чуття приходить лише завдяки роздумам і медитації через розвиток свідомості зсередини. Шосте чуття, ймовірно, є таким собі посередником або провідником між розумом людини та Безмежним вселенським Розумом, і з цієї причини це суміш Ментального та Духовного.

Після того, як ви засвоїте принципи, описані в цій книзі, ви будете готові прийняти істинність твердження, яке за інших обставин може здатися вам позбавленим сенсу:

«За допомогою шостого чуття ви будете попереджені про насування небезпеки, якої можна уникнути, і про можливості, якими обов'язково варто скористатися».

Розвинувши шосте чуття, ви отримаєте свого «ангела-хранителя», який завжди буде приходити вам на допомогу та відкривати двері до Храму Мудрості.

Я не вірю в «дива» з тієї простої причини, що володію достатніми знаннями про Природу, щоб розуміти, що Природа ніколи не відхиляється від встановлених нею ж самою законів. Деякі з цих законів настільки незбагненні, що їх називають «дивами». З усього, що я бачив і пережив у своєму житті, Шосте чуття максимально підходить під визначення «дива», але тільки тому, що я поки не розумію механізм його «роботи».

Але я знаю напевно, що є сила, або першопричина, або розум, який пронизує кожен атом матерії та охоплює кожну одиницю енергії, яка сприймається людиною, і що цей Безмежний Розум перетворює жолуді на дуби, змушує воду текти вниз по схилу відповідно до закону гравітації, чергує ніч і день, літо і зиму, зберігаючи при цьому їх закономірність і місце у цьому світі. Цей Розум, за допомогою принципів цієї філософії, можна закликати на допомогу для перетворення БАЖАННЯ на конкретну матеріальну форму. Я це знаю, бо перевірив ВСЕ ЦЕ НА ВЛАСНОМУ досвіді.

Ось так, крок за кроком, розділ за розділом, ми підібралися і до останнього принципу. Якщо ви засвоїли кожен з попередніх принципів, тепер ви готові прийняти, без всякого скепсису, ті дивовижні думки та твердження, які я підготував для вас у цьому розділі. Якщо ж ви їх не засвоїли, ви повинні зробити це, перш ніж зможете дійсно судити, чи є твердження у цьому розділі фактом чи вигадкою.

Коли я був у віці «поклоніння кумирам», я намагався наслідувати тим, ким я найбільше захоплювався. Більш того, я виявив, що елемент ВІРИ, за допомогою якого я намагався наслідувати своїх ідолів, дав мені здатність робити це досить успішно.

Я ніколи повністю не позбавлявся цієї звички «наслідування», хоча я вже давно переріс цей вік. Мій досвід навчив мене, що наслідування великим людям це теж майже велич.

Ще задовго до того, як я почав публікувати свої статті та виступати перед аудиторією, я розвинув у собі звичку працювати над собою. Я наслідував дев'яти людям, чиє життя та справи найбільше мене вразили. Цими людьми були:

Ральф Волдо Емерсон

Томас Пейн

Томас Едісон

Авраам Лінкольн

Лютер Бербанк

Наполеон Бонапарт

Генрі Форд

Ендрю Карнегі.

Щоночі протягом довгих років я проводив уявну нараду з цією групою видатних особистостей, яких я називав «невидимими радниками».

Процедура була така. Безпосередньо перед тим, як йти спати, я закривав очі та уявляв групу людей, які сидять зі мною за столом для нарад. Тут у мене була не лише можливість сидіти серед тих, кого я вважав великими, але я фактично очолював цю групу, виступаючи у ролі Голови засідання.

Я не просто грав у Круглий стіл, балуючи свою уяву. Моєю КОНКРЕТНОЮ МЕТОЮ було вибудувати свій власний характер, щоб він представляв собою сукупність характерів моїх уявних радників. Ще у ранньому віці я усвідомив, що моїми ворогами на шляху до розвитку були невігластво і забобони, і я свідомо поставив перед собою задачу позбутися їх за допомогою описаного тут методу.

Я був старанним учнем психології, яку вивчав, і я, звичайно, знав, що всі люди стали тими, ким стали завдяки своїм домінуючим думкам і бажанням. Я знав, що кожне істинне та глибоко вкорінене бажання змушує людину шукати для нього зовнішнє вираження, за допомогою якого це бажання може бути перетворено на реальність. Я знав, що самонавіювання є потужним інструментом для побудови характеру. Та що там потужним, насправді це єдиний інструмент, за допомогою якого будується характер.

Знаючи все це, я мав все необхідне для вибудовування свого власного характеру. Я скликав цю уявну нараду, щоб отримати необхідні мені знання. Я звертався до кожного учасника з наступними словами:

«Пане Емерсон, поділіться зі мною своїм чудовим розумінням Природи. Надихніть мою підсвідомість, щоб я теж міг зрозуміти і пристосуватися до законів Природи. Я прошу вас допомогти мені навчитися використовувати будь-які доступні для цього джерела знань.

Пане Бербанк, я прошу вас передати мені знання, що дозволили вам настільки пізнати закони Природи, що ви змусили кактус скинути свою колючі шипи та стати їстівним. Дайте мені доступ до знань, які дозволили вам виростити дві травинки там, де раніше росла лише одна, і допомогли вам створити найпрекрасніші з лілій.

Наполеон, від вас я хочу отримати дивовижні здібності надихати людей і спонукати їх до рішучих дії. Також я хочу перейняти від вас тверду ВІРУ, яка дозволила вам перетворити поразку на перемогу і подолати приголомшливі перешкоди. Імператор Долі, Король Шансу, Людина Вдачі, я аплодую вам стоячи!

Пане Пейн, я хочу перейняти від вас свободу думки, сміливість та здатність чітко висловлювати свої думки, які так виділяли вас на тлі інших людей!

Пане Дарвін, я хочу навчитися у вас дивовижному терпінню і здатності вивчати причини та наслідки без упередженості, як ви це показали у сфері природознавства.

Пане Лінкольн, я хочу вбудувати у свій характер гостре почуття справедливості, неймовірний дух терпіння, почуття гумору, людське розуміння і терпимість, які були вашими відмінними рисами.

Пане Карнегі, я вже у боргу перед вами за вибір покликання всього мого життя, яке принесло мені велике щастя та душевний спокій. Я хочу навчитися у вас глибокого розуміння принципів організованих зусиль, які ви так ефективно використовували при будівництві свого великого промислового підприємства.

Пане Форд, ваше життя і ваші досягнення склали більшу частину матеріалу для моєї роботи. Я хотів би навчитися вашій наполегливості, рішучості, врівноваженості і впевненості в собі, які дозволили вам впоратися з бідністю, організувати і об'єднати людські зусилля, щоб і я міг допомагати іншим йти вашими слідами.

Пане Едісон, я не просто так посадив вас поруч з собою. Я так вдячний вам за співпрацю, якою ви удостоїли мене під час мого дослідження причин успіху і невдачі. Навчіть мене, як виховати у собі такий же чудовий дух ВІРИ, за допомогою якого ви розкрили так багато таємниць Природи, дух невпинної праці, з яким ви так часто виривали перемогу з чіпких лап поразки».

Мій метод звернення до членів уявного Круглого столу варіювався залежно від рис характеру, яких я потребував на той момент. Я уважно вивчив біографії цих людей. Після декількох місяців таких ось нічних засідань я з неабияк здивувався, коли виявив, що ці уявні фігури стали для мене цілком реальними.

У кожного з цих дев'яти чоловіків з'явилася своя «фішка», що мене теж дуже здивувало. Наприклад, у Лінкольна була звичка завжди спізнюватися, а потім задумливо та повільно ходити по кабінету, склавши руки за спиною. Час від часу він зупинявся, проходячи повз мене, і на мить клав руку мені на плече. Його обличчя завжди був серйозним, рідко коли можна було помітити посмішку на його обличчі — турбота про розколоту націю зробила його таким.

Але інші мої «колеги» були більш веселими. Бербанк і Пейн часто влаштовували дотепні перепалки, які, здавалося, іноді шокували інших членів Столу. Одного разу вночі Пейн запропонував мені підготувати лекцію на тему «Епоха розуму» і прочитати її з кафедри церкви, до якої я раніше ходив. Майже всі за столом від душі посміялися над цією пропозицією. Але не Наполеон! Його обличчя перетворилося на гримасу невдоволення, і всі дивилися на нього з подивом. Справа в тому, що для нього церква завжди була лише пішаком в руках держави, яка використовувала її в якості зручного стимулу для масової активності людей.

Одного разу Бербанк запізнився. Коли він прийшов, його охопив ентузіазм, і він пояснив, що запізнився через експеримент, який він якраз проводив і в ході якого він сподівався, що зможе вирощувати яблука на будь-якому дереві. Пейн дорікнув його, нагадавши, що всі проблеми людства почалися саме з яблука. Дарвін хмикнув, порадивши Пейну бути обережним з маленькими зміями, коли той піде в ліс збирати яблука, оскільки ті мають звичку перетворюватися на великих гадів. Емерсон зауважив: «Без змій не буде і яблук», а Наполеон зауважив: «Без яблук не буде і держави!».

Лінкольн виробив звичку завжди останнім вставати з-за столу після наших зустрічей. Одного разу всі вже розійшлися, але він так і залишився задумливо сидіти. Я не намагався турбувати його. Нарешті він повільно підняв голову, встав і підійшов до дверей, потім розвернувся, підійшов до мене, поклав руку мені на плече і сказав: «Хлопчику мій, тобі знадобиться багато мужності та наполегливості для досягнення своїх життєвих цілей. Але пам'ятай, коли труднощі наздоганяють нас, звичайні люди мислять звичайним чином. Не дай цьому трапиться з тобою».

Одного вечора Едісон прийшов раніше за всіх. Він підійшов і сів зліва від мене, де зазвичай сидів Емерсон, і сказав: «Тобі судилося стати свідком відкриття таємниці життя. Коли прийде час, ти помітиш, що життя складається з величезних скупчень енергії та сутностей, кожна з яких настільки розумна, наскільки люди думають про себе. Ці одиниці життя групуються разом, як бджолині вулики, і залишаються разом до тих пір, поки вони не розпадуться через відсутність гармонії. Ці сутності мають різні думки, як і люди, і часто б'ються між собою. Наші зустрічі будуть дуже корисними для тебе. Вони покличуть тобі на допомогу ті самі сутності, які допомагали всім нам протягом усього життя. Ці сутності вічні. ВОНИ НІКОЛИ НЕ ВМИРАЮТЬ! Твої власні думки і бажання служать магнітом, який притягує ці сутності з величезного океану життя. Але призивай тільки дружні сутності — ті, які гармонують з природою твоїх БАЖАНЬ».

Інші члени Круглого Столу почали заходити до кімнати. Едісон встав і повільно пішов на своє місце. Це справило на мене таке сильне враження, що я пішов до реального Едісона і розповів йому про цей випадок. Він широко посміхнувся і сказав: «Твій сон був більшою реальністю, ніж ти можеш собі уявити». Більше він нічого не додав до своїх слів.

Мої засідання стали настільки реалістичними, що я навіть трохи злякався їх наслідків і припинив свої «зустрічі» на кілька місяців. Цей досвід був настільки дивним, що я боявся, що якщо продовжу свої наради, то просто забуду, що все це просто плід моєї уяви.

Приблизно через шість місяців після того, як я припинив практикувати свої «наради», я прокинувся вночі і побачив Лінкольна, який стояв біля мого ліжка. Він сказав: «Світ скоро потребуватиме твоїх послуг. Наближається період хаосу, який змусить чоловіків і жінок втратити віру та піддатися паніці. Продовжуй свою роботу і доведи свою філософію до розуму. Це твоя місія в житті. Якщо ти будеш нехтувати нею, то опинишся там, звідки почав, і все, над чим ти так старанно працював, все, що тобі вдалося дізнатися, буде втрачено».

Наступного ранку я не міг з упевненістю сказати, було все це уві сні чи наяву. Чесно кажучи, я і досі цього не знаю. Але як би там не було, це справило на мене таке сильне враження, що я відновив свої засідання наступної ж ночі.

На цю зустріч учасники мого Круглого столу прийшли всі разом, вони зайшли до кімнати і зайняли свої звичні місця. Лінкольн підняв свій келих і сказав: «Панове, давайте вип'ємо за повернення нашого друга!»

Після цього я почав додавати нових учасників до свого Круглого Столу, тепер у ньому беруть участь понад п'ятдесят осіб, серед яких Христос, апостол Павло, Галілей, Коперник, Аристотель, Платон, Сократ, Гомер, Вольтер, Бруно, Спіноза, Драммонд, Кант, Шопенгауер, Ньютон, Конфуцій, Елберт Хаббард, Бранн, Інгерсолл, Вілсон, Вільям Джеймс.

Це перший раз, коли я набрався сміливості розповісти про це. До цього моменту я мовчав, тому що знав по своєму власному ставленню до таких питань, що мене неправильно зрозуміють, якщо я почну направо і наліво розповідати про такий незвичайний досвід. Зараз я дозрів до того, щоб привселюдно розповісти про це, тому що тепер мене більше не турбує, «що скажуть люди». Одним з благословень зрілості є те, що іноді вона приносить велику сміливість бути щирим, незалежно від того, що можуть подумати або сказати ті, хто не розуміє вас.

Не зрозумійте мене неправильно, я усвідомлюю, що мої наради є суто уявними. Але я також вважаю, що я маю право заявити, що не дивлячись на те, що ці засідання існують тільки в моїй власній уяві, вони призвели до прекрасних реальних зустрічей і пригод, навчили мене цінувати справжню велич, а також сприяли розвитку творчої уяви і вмінню чесно та щиро висловлювати свої думки.

Десь у клітинній структурі мозку розташований орган, який сприймає ментальні вібрації, які зазвичай називають «передчуттям» або «натхненням». Наука все ще не виявила, де знаходиться цей орган шостого чуття, але це не важливо. Факт залишається фактом, люди можуть отримувати точні знання з джерел, не пов'язаних з фізичними відчуттями (наші п'ять органів відчуттів). Такі знання, як правило, приходять до нас, коли наш розум перебуває під впливом стимуляції. Будь-яка надзвичайна ситуація, яка викликає емоції та змушує серце битися швидше, ніж зазвичай, може і, як правило, запускає шосте чуття в дію. Той, з ким траплявся нещасний випадок під час водіння, знає, що в таких випадках шосте чуття часто приходить на поміч і допомагає за лічені секунди уникнути аварії.

До чого я все це веду? Під час моїх зустрічей з «невидимими радниками» мій розум був найбільш сприйнятливим до ідей, думок і знань, які приходили до мене за допомогою шостого чуття. Я можу чесно сказати, що повністю зобов'язаний своїм «Невидимим Радникам» за всі ідеї, факти або знання, які я отримав завдяки «натхненню».

Неодноразово, коли я стикався з надзвичайними ситуаціями, деякі з них були настільки серйозними, що навіть погрожували моєму життю, я дивним чином долав ці труднощі під впливом своїх «невидимих радників».

Моя первинна мета проведення уявних засідань Круглого Столу полягала лише в тому, щоб «надихнути» мою власну підсвідомість за допомогою принципу самонавіювання певними рисами та якостями, які я хотів виховати у собі. За останні роки мої експерименти набули зовсім іншої тенденції. Тепер я звертаюся до своїх уявних радників з усіма складними питаннями та проблемами, з якими стикаюся я сам і з якими приходять до мене клієнти. Результати часто бувають дивовижними, хоча я не можу сказати, що повністю перекладаю все на плечі мого «Круглого Столу».

Як ви вже, мабуть, зрозуміли, цей розділ я присвятив темі, з якою більшість людей не знайома. Шосте чуття — це тема, яка буде дуже цікава і корисна для людей, чиєю метою є накопичення величезного багатства.

Генрі Форд, безсумнівно, розумів і використовував на практиці шосте чуття. Його великі ділові та фінансові операції змушували його розуміти та використовувати цей принцип.

Томас Едісон теж активно використовував шосте чуття у зв'язку з розробкою винаходів, особливо тих, стосовно яких у нього просто не могло бути ніякого життєвого досвіду та накопичених знань, якими він міг би керуватися. Так було, коли він працював над фонографом і кінетоскопом.

Майже всі великі лідери, такі як Наполеон, Бісмарк, Жанна д'Арк, Христос, Будда, Конфуцій і Мухаммед, розуміли і, ймовірно, активно використовували шосте чуття. Велика частина їх величі полягала в користуванні цим принципом.

Шосте чуття — це те, що не можна просто увімкнути та вимкнути за бажанням. Здатність використовувати цю велику силу може прийти повільно, завдяки засвоєнню та застосуванню інших принципів, викладених у цьому розділі. Рідко коли хто-небудь з людей осягає шосте чуття у віці до сорока років. Найчастіше знання недоступні до тих пір, поки людина не досягне десь п'ятдесяти п'яти років. Це відбувається з тієї причини, що духовні сили, з якими так тісно пов'язане шосте чуття, якраз до цього віку встигають дозріти і стати придатними для використання. Вони приходять через роки медитації, самоаналізу та роздумів.

Неважливо, ким ви є зараз або яка була ваша мета при читанні цієї книги, в цілому ви можете дечого досягти (в тому числі якогось багатства), навіть якщо не до кінця зрозумієте принцип, описаний у цьому розділі.

Я додав розділ про шосте чуття, тому що ця книга призначена для того, щоб представити до вашої уваги повну та цілісну філософію, за допомогою якої люди можуть безпомилково та стовідсотково отримувати все, що вони просять від життя. Відправною точкою всіх досягнень є БАЖАННЯ. Кінцевим пунктом є ЗНАННЯ, яке веде до розуміння — розуміння себе, розуміння інших, розуміння законів Природи, розуміння ЩАСТЯ.

Таке РОЗУМІННЯ повністю приходить тільки через пізнання принципу шостого чуття і його використання, тому цей принцип повинен бути включений як частина даної філософії в інтересах тих, хто вимагає від життя чогось більшого, ніж гроші.

Читаючи цей розділ, ви, мабуть, помітили, що, перебували у стані високої розумової стимуляції. Чудово! Поверніться до цієї глави знову через місяць, прочитайте її ще раз і зверніть увагу на те що ваш розум підніметься до ще більш високого рівня стимуляції. Час від часу повторюйте цей досвід. Не турбуйтеся про те, наскільки великі або малі ваші знання на цей момент. В кінці-кінців ви виявите, що володієте силою, яка дозволить вам позбавитися розчарування, подолати страх, позбутися звички зволікати та тягнути з прийняттям рішень та виконанням справ. А ще ви навчитеся спиратися на свою уяву. Тоді ви відчуєте дотик цього невідомого «чогось», яке було рушійною силою кожного дійсно великого мислителя, художника, музиканта, письменника і державного діяча. Ось тоді ви зможете перетворювати свої БАЖАННЯ на їх фізичні або фінансові еквіваленти так само легко, як могли б все покинути при перших труднощах.

У попередніх розділах я описував, як розвивати ВІРУ за допомогою самонавіювання, бажання та підсвідомості. Наступний розділ я присвячу тому, як подолати СТРАХ.

Ви ознайомитеся з детальним описом шести страхів, які є причиною всіх розчарувань, страху, зволікання, байдужості, нерішучості, а також відсутності амбіцій, впевненості в собі, ініціативності, самоконтролю та ентузіазму.

Вивчаючи ці шість ворогів, не забувайте вкрай уважно аналізувати і себе, оскільки вони живуть у вашій підсвідомості, де їх присутність дуже важко виявити.

Коли ви будете читати про «Шість привидів страху», пам'ятайте, що вони не що інше, як примари, тому що вони існують лише у вашому розумі. Ці самі примари — творіння неконтрольованої уяви — заподіяли більшість збитків, які люди наносили своєму власному розуму. Ось чому вони такі небезпечні, і те, що вони не мають реальної фізичної форми, тобто не ходят по землі у фізичних тілах, не робить їх менш небезпечними за реальні фізичні загрози.

«Привид страху бідності», який паралізував розуми мільйонів людей у 1929 році, був настільки реальним, що викликав найстрашнішу депресію в бізнесі, яку коли-небудь знала ця країна. Більш того, цей привид і досі до смерті лякає деяких з нас.

ДО того, як ви почнете успішно використовувати дану філософію у своєму житті, ваш розум повинен бути готовий прийняти її. Підготуватися до цього не так вже й складно. Все починається з вивчення, аналізу та розуміння трьох ворогів, з якими вам доведеться боротися та перемогти. А вороги ці НЕРІШУЧІСТЬ, СУМНІВ і СТРАХ! Шосте чуття ніколи не запрацює, поки хоча б один з них залишається у вашому розумі. Члени цього нечестивого тріо тісно пов'язані, і там, де живе один, обов'язково десь поруч причаїлися й інші два. Нерішучість породжує СТРАХ! Пам'ятайте про це! Нерішучість викликає СУМНІВ, вони змішуються і перетворюються на СТРАХ. Процес «змішування» найчастіше відбувається повільно. Це одна з причин, чому ці три вороги такі небезпечні. Вони проростають тихо, поза радаром нашої уваги, ми можемо навіть не підозрювати про їхнє існування.

Цей розділ я хочу присвятити тому, без чого дана філософія не може бути усвідомлена в повному обсязі. У ньому також аналізується стан, який останнім часом призвів до скорочення бідності серед величезної кількості людей. А ще я хотів би донести вам істину, яку мають зрозуміти всі, хто хоче бути багатим, незалежно від того, вимірюється це багатство грошима або станом душі.

Мета цього розділу — звернути вашу увагу на причину появи страхів і способи їх подолання. Щоб перемогти ворога, треба його знати. Знати його обличчя, його ім'я, його звички і місце його проживання.

Читаючи, уважно аналізуйте себе і намагайтеся визначити, які з шести основних страхів є у вас. Будьте пильні, вони вміють дуже добре ховатися у підсвідомості, де їх важко виявити і ще важче усунути.

Є шість основних страхів, з якими в різних комбінаціях стикається практично кожна людина в той чи інший момент життя. Деяким людям не пощастило страждати від всіх шести відразу.

Перерахую їх, починаючи з найбільш поширених:

Страх бідності

Страх критики

Страх хвороби

Страх любовного розчарування (страх бути покинутим)

Страх старості

Страх смерті

Перші три страхи завжди викликають найбільше занепокоєння. Решта три більш другорядні.

Всі ці страхи носять циклічний характер. Протягом майже шести років, поки йшла депресія, люди перебували у циклі СТРАХУ БІДНОСТІ. Під час Першої світової війни люди були охоплені СТРАХОМ СМЕРТІ. Відразу після війни люди опинилися у циклі СТРАХУ ХВОРОБИ, про що свідчить епідемія хвороб, яка поширилася по всьому світу.

Страх — це не що інше, як стану розуму. А він залежить від нашого вміння його контролювати. Лікарі схильні до хвороб менше, ніж звичайні люди, тому що лікарі не бояться хвороб. Відомо, що лікарі, не боячись і не замислюючись, щодня контактують з сотнями хворих людей, чиї хвороби заразні, але лікарі при цьому не заражаються. Їх імунітет проти хвороб полягає, головним чином (а може, і виключно) в абсолютній відсутності у них СТРАХУ перед хворобою.

Людина не може створити нічого матеріального, не створивши спочатку це у формі імпульсу думки. Слідом за цим твердженням на думку спадає ще одне важливе твердження, а саме: ДУМКИ ЛЮДИНИ ПОЧИНАЮТЬ НЕГАЙНО ПЕРЕТВОРЮВАТИСЯ НА СВОЇ ФІЗИЧНІ ЕКВІВАЛЕНТИ, незалежно від того, створені вони свідомо чи випадково. Ментальні імпульси, які сприймаються нашим розумом через «ефір» суто випадково (думки, випущені іншими розумами і вловлені нашим розумом), можуть визначити нашу фінансову, ділову, професійну або соціальну долю точно так само, як і ментальні імпульси, які ми створюємо навмисно та свідомо.

Тут ми закладаємо фундамент до розуміння однієї дуже важливої речі — чому деякі люди здаються «щасливими», в той час як інші з рівними або більшими здібностями, підготовкою, досвідом і розумовими здібностями, схоже, приречені на невдачі. А ось вам і пояснення: кожна людина може повністю контролювати свій розум, а це означає, очевидно, що вона може відкрити його для сприйняття будь-яких імпульсів думок, які вивільняються іншими розумами в «ефір», або ж, навпаки, щільно закрити двері і пропускати у свою свідомість тільки ті ментальні імпульси, які вона обере сама.

Природа наділила людину абсолютним контролем тільки над однією річчю, і це її ДУМКА. Цей факт у поєднанні з твердженням, що все, що людина створює, починається у формі думки, дуже близько наближає нас до принципу, за допомогою якого можна здолати СТРАХ.

Якщо це правда, що ВСІ ДУМКИ можуть матеріалізуватися (а це правда, можете навіть не сумніватися), то тоді також правда і те, що ментальні імпульси страху та бідності ніяк не можуть матеріалізуватися у вигляді відваги та багатства.

Народ Америки почав думати про бідність після краху Волл-стріт у 1929 році. Повільно, але вірно ця масова думка кристалізувалася і знайшла реальне втілення у явищі, відомому як «Велика економічна депресія». Це повинно було статися, бо це відповідає законам Природи.

Між бідністю та багатством не буває компромісів! Дороги, які ведуть до бідності та багатства, прокладені в абсолютно протилежних напрямках. Якщо ви хочете багатства, ви не повинні миритися з обставинами, які тягнуть вас до бідності. (Слово «багатство» тут використовується у самому широкому сенсі, означаючи фінансове, духовне, розумове і матеріальне становище). Відправною точкою, яка веде до багатства, є БАЖАННЯ. У першому розділі ви отримали докладні інструкції щодо правильного використання БАЖАННЯ. В цьому розділі, присвяченому страху, ви отримаєте вичерпні інструкції, що ж робити з вашим БАЖАННЯМ на практиці.

Ось нарешті прийшов час визначити, що ви встигли засвоїти з нашої філософії. Зараз у вас є можливість самому стати для себе пророком і передбачити, що чекає на вас у майбутньому. Якщо після прочитання цього розділу ви все ще будете згодні миритися з бідністю, то тільки вона вам і світить. Іншого тут не дано.

Але якщо ви вимагаєте від життя багатства, визначте, яка саме форма і кількість потрібна, щоб задовольнити вас. Вам вже була дана свого роду «карта», щоб ви могли прокласти собі шлях до багатства, і тепер все, що вам залишилося, це просто не сходити з цього маршруту. Якщо ви не зважилися почати або зупинилися на півдорозі до досягнення мети, винуваті в цьому ЛИШЕ ВИ САМІ. Вся відповідальність лежить тільки на вас. Ніякі відмовки та виправдання не врятують вас від відповідальності, тому що вона безпосередньо пов'язана з тим і залежить від того, що знаходиться виключно під вашим контролем — і це ваш РОЗУМ. Стан розуму — це те, що кожен створює собі сам. Його не можна купити, його потрібно створити!

Страх бідності — це стан розуму, не більше! Але цього страху може бути достатньо, щоб знищити шанси на успіх у будь-якому починанні. Ця істина стала до болю очевидною під час економічної депресії.

Страх бідності паралізує логіку, руйнує уяву, вбиває впевненість у своїх силах, пригнічує ентузіазм та ініціативність, викликає нестабільність мети, заохочує зволікання та нерішучість, робить самовладання неможливим. Він зводить нанівець чарівність особистості, позбавляє можливості чітко мислити, перешкоджає концентрації зусиль, позбавляє наполегливості, перетворює силу волі на пусте місце, руйнує амбіції, затьмарює пам'ять і провокує невдачі у всіх можливих формах. Він вбиває любов і найтонші емоції серця, перешкоджає дружбі і провокує лихо в сотнях форм. Він призводить до безсоння, зневіри та нещастя. І все це відбувається незважаючи на те, що ми живемо в світі, де є все, чого може тільки побажати наша душа, де між нами та нашими бажаннями не існує перешкод, крім однієї — відсутність чіткої та визначеної мети.

Страх бідності, без сумніву, є найбільш руйнівним з шести основних страхів. Я почав з нього, тому що саме його найважче подолати. Страх бідності зростав із успадкованої нами схильності вважати, що, як то кажуть, людина людині вовк, в економічному сенсі. Майже всіма тваринами керує інстинкт, їх здатність «думати» обмежена, тому вони полюють один на одного фізично. Людина, наділена інтуїцією та здатністю мислити, не їсть собі подібних у фізичному плані, але вона отримує велике задоволення від «поїдання» своїх побратимів у плані ФІНАНСОВОМУ. Людина настільки жадібна, що були прийняті всі можливі закони, щоб хоч якось захистити людей один від одного.

Ми живемо в епоху людського грошового божевілля. Людину ніхто не поважає, якщо тільки вона не може продемонструвати товстий гаманець або банківський рахунок. Але якщо у неї є гроші — НІКОГО НАВІТЬ НЕ ЦІКАВИТЬ, ЯК ВОНА ЇХ ОТРИМАЛА — для всіх вона «пуп землі», вона вище закону, вона керує у політиці, вона домінує в бізнесі, весь світ поважає її.

Нічого не приносить людині стільки страждань, як БІДНІСТЬ! Ті, хто мав нещастя з нею зіткнутися, прекрасно зрозуміють сенс сказаного.

Немає нічого дивного в тому, що людина боїться бідності. За багато років свідомість людини звикла не довіряти іншим людям, коли справа стосується грошей, землі та нерухомості. Досить серйозне звинувачення у бік ближнього свого, чи не так? Шкода тільки, що воно дійсно СПРАВЕДЛИВЕ.

Більшість шлюбів будується на жадобі до багатства, яким володіє одна або обидві сторони. Тому не дивно, що суди, які спеціалізуються на розлучних процесах, завжди переповнені взаємними позовами. Людина настільки жадає володіти багатством, що готова використовувати всі доступні методи, по можливості, звичайно, законні, але теж не завжди.

Самоаналіз допоможе виявити у вас слабкі сторони, які ви не дуже хочете в собі визнавати. Але це потрібно зробити всім, хто хоче вимагати від Життя більшого, ніж посередність і бідність. Пам'ятайте, що ви і суд, і присяжні, і прокурор, і адвокат. Ви одночасно і позивач, і відповідач. Подивіться правді в очі. Поставте собі конкретні запитання і вимагайте від себе прямих відповідей на них. Якщо ви відчуваєте, що не можете бути неупередженим суддею в цьому самоаналізі, попросіть когось, хто добре вас знає, побути суддею, поки ви будете «допитувати» себе. Вам конче потрібна правда, тож отримаєте її, навіть якщо вам буде соромно.

Більшість людей, якщо їх запитати, чого вони бояться найбільше, дадуть примарну відповідь: «Я нічого не боюся». Відповідь якась не дуже конкретна, чи не так? Далеко не всі люди дійсно знають свої страхи. Емоція страху настільки тонка і підступна, що може глибоко вкоренитися у вашій свідомості, супроводжувати вас впродовж усього життя і ви так ніколи і не помітите її присутності. Тільки сміливий самоаналіз розкриє присутність цього найлютішого ворога. Коли ви почнете «копатися у собі», копайте глибоко. Ось список симптомів, на які вам слід звернути увагу:

БАЙДУЖІСТЬ. Зазвичай виражається у відсутності амбіцій, готовності терпіти бідність, прийнятті будь-яких крихт, які підкидає доля (без необхідності докладати зусилля), тут також притаманна розумова та фізична лінь, відсутність ініціативи, уяви, ентузіазму і самоконтролю.

НЕРІШУЧІСТЬ. Звичка дозволяти іншим думати за себе, самому при цьому займати позицію «моя хата скраю — я нічого не знаю».

СУМНІВИ. Зазвичай виражаються у відмовках і виправданнях, покликаних виправдати або приховати свої невдачі. Іноді цей симптом виражається у вигляді заздрощів тим, хто досяг успіху, або їх критиці.

ЗАНЕПОКОЄННЯ. Зазвичай виражається в пошуку недоліків і помилок у діях інших людей, схильності переплачувати і жити невідповідно до своїх доходів, байдужості до своєї зовнішності, похмурому вигляді, нестриманості у вживанні алкогольних напоїв, іноді наркотиків. Також характерними рисами є нервозність, відсутність врівноваженості, самосвідомості та впевненості в собі.

НАДМІРНА ОБЕРЕЖНІСТЬ. Звичка шукати негативну сторону у всьому, думати і говорити про можливу невдачу замість того, щоб концентруватися на засобах досягнення успіху. Причому людина знає, що може спричинити невдачу, але нічого не робить, щоб цього уникнути. Вона просто чекає «слушного часу», щоб почати втілювати свої ідеї та плани в життя, але в підсумку це очікування стає її постійною звичкою. Людина прекрасно пам'ятає тих, хто зазнав невдачі, але геть забуває тих, хто досяг успіху. Вона бачить дірку у пончику, але не сам пончик. І весь цей песимізм веде її до нетравлення шлунку, поганого виведення шлаків з організму, інтоксикації, поганого дихання і нестерпного характеру.

ЗВОЛІКАННЯ. Звичка відкладати на завтра те, що слід було зробити ще в минулому році. Така людина витрачає всі сили на вигадування відмовок і виправдань, аби тільки нічого не робити. Цей симптом тісно пов'язаний з надмірною обережністю, сумнівами і занепокоєнням. Така людина буде шукати будь-яку можливість уникнути відповідальності. Вона буде згодна на найневигідніші для неї компроміси та умови, аби не вступати в боротьбу. Вона йде на компроміс з труднощами замість того, щоб використовувати їх як трамплін для руху вперед і вгору. Вона торгується з Життям за копійки замість того, щоб вимагати процвітання, багатства, задоволення та щастя. Вона ретельно планує шляхи для відступу і капітуляції у випадку невдачі замість того, щоб СПАЛИТИ ВСІ МОСТИ І НЕ БОЯТИСЯ ПОЧАТИ ВСЕ З ЧИСТОГО АРКУШУ. Характерними рисами такої людини є слабкість, відсутність впевненості в собі, визначеності мети, самоконтролю, ініціативи, ентузіазму, амбіцій, здатності швидко мислити і тверезо міркувати. Вона ОЧІКУЄ БІДНОСТІ ЗАМІСТЬ ТОГО, ЩОБ ВИМАГАТИ БАГАТСТВА. Вона тягнеться до тих, хто мириться бідність замість того, щоб шукати компанії тих, хто вимагає і отримує багатство.

Хтось запитає: «Чому ви написали книгу про гроші? Навіщо вимірювати багатство тільки доларами?». Деякі вважають, і це абсолютно правильно, що є інші форми багатства, більш бажані, ніж гроші. Так, багатство не тільки в грошах. Але є мільйони людей, які скажуть: «Щастя не в грошах, а в їх кількості. Дайте мені всі гроші, які мені потрібні, і я забезпечу себе всім, що мені потрібно для щастя».

Головна причина, з якої я написав цю книгу, полягає в тому, що світ не так давно пережив досвід, в результаті якого мільйони людей були паралізовані страхом бідності. Те, що цей вид страху робить з людиною, було добре описано Вестбруком Пеглером в його статті для газети «Нью-Йорк Ворлд телеграм», а саме: «Гроші — це всього лише раковини для молюсків або металеві диски, або клаптики паперу. Але є скарби серця і душі, які не можна купити за гроші. Однак більшість людей, будучи зломленими, не можуть собі дозволити думати тільки про духовне багатство. Коли людина опиняється викинутою на вулицю, покинутою напризволяще, коли вона не може влаштуватися на роботу, з її духом щось відбувається. Це можна помітити за її опущеними плечима і головою, за її ходою і понурим поглядом. Вона відчуває себе неповноцінною серед людей з постійною роботою, навіть якщо вона і знає, що перевершує їх за характером, інтелектом і здібностями.

З іншого боку, люди, які оточують цю людину, навіть якщо це її друзі, відчувають певну зверхність і вважають її, може навіть несвідомо, жертвою. Вона може брати гроші в борг протягом деякого часу, але цього недостатньо, щоб жити так, як вона хоче, та й не буде ж вона постійно «жити у борг». Брати гроші в борг просто для того, щоб вижити — це гнітючий досвід, і у цієї людини навіть немає можливості примножити ці гроші, щоб якось підняти свій дух. Звичайно, все це не стосується нероб і невдах, які змирилися зі своїм положенням. Я говорю тільки про людей з нормальними амбіціями та почуттям власної гідності.

Жінки, опинившись в подібному становищі, поводяться по-іншому. Говорячи про невдах, ми чомусь ніколи не думаємо про жінок. Їх рідко коли побачиш у чергах за безкоштовною їжею, та й милостиню на вулиці вони рідко просять. Вони якось не виділяються з натовпу так явно, як виділяються побиті долею чоловіки. Але знову ж таки, я зараз не кажу про волоцюг, які швендяють по вулицях і чіпляються до людей, бо таких якраз предосить як чоловічої, так і жіночої статі. Я маю на увазі досить молодих, порядних і розумних жінок. Думаю, їх насправді багато, але їх відчай не такий очевидний. Не знаю, може, вони просто відразу закінчують життя самогубством?

Коли людина втрачає все, у неї з'являється час на роздуми. Вона може поїхати за тридев'ять земель влаштовуватися на роботу і виявити, що вакансія вже зайнята або що ця робота не передбачає якусь конкретну зарплату, а лише комісію за продаж якоїсь дрібнички, від якої немає ніякої користі та яку якщо і купить хтось, то лише, можливо, з жалості. Відкинувши цю пропозицію, ця людина знову опиняється на вулиці, і їй знову нікуди йти. І ось вона знову бродить по вулицях, дивиться на вітрини магазинів, на розкіш, яка її недоступна, і відчуває себе від цього ще гірше. Вона задкує, поступаючись місцем біля вітрин людям, які можуть собі дозволити дивитися на них з активним інтересом щось придбати.

Ця людина йде до будівлі вокзалу залізничної станції або сідає у бібліотеці, щоб дати ногам трохи відпочити і зігрітися, але вона розуміє, що ось так розсівшись вона не знайде роботу, тому вона встає і знову кудись іде. Вона, можливо, не знає цього, але її безцільність видно здалеку, навіть якщо людина всім своїм виглядом намагається це приховати. Вона може бути одягнена в гарний одяг, який залишився в неї ще з тих днів, коли у неї була постійна робота, але одягом не приховати занепад духу.

Ця людина бачить, як всі люди навколо — касири, бухгалтери, клерки, аптекарі, кондуктори — зайняті роботою, і вона заздрить їм до глибини душі, адже вони незалежні, у них є почуття власної гідності. Але як вона не намагається, вона не може переконати себе в тому, що вона теж варта кращої долі.

«Це все гроші, в них вся справа, — думає вона, — якби у мене було хоч трохи грошей, це допомогло б мені стати на ноги, стати самим собою».

Деякі роботодавці користуються відчайдушністю людей і часом пропонують їм просто принизливі зарплати, знаючи, що ті перебувають не в тому положенні, щоб чогось вимагати і качати права.

Не можна стверджувати однозначно, звідки у людей з'явився цей страх, але одне можна сказати напевно — він розвинений у людей дуже сильно. Деякі вважають, що цей страх з'явився приблизно в той час, коли політика стала «професією». Інші вважають, що він зародився, коли жінки почали стежити за модою і захотіли виглядати «стильно».

Я все ж якось більше схиляюся до того, що страх критики відноситься до тієї частини природи людини, яка спонукає її не лише хотіти оволодіти тим, що є у ближнього, але й при цьому виправдовувати свої дії КРИТИКОЮ цього самого ближнього. Загальновідомо, що злодій буде критикувати людину, у якої він краде, що політики приходять до влади не через те, що вони показали виборцям свою гідність, розум, сильні сторони та кваліфікацію, а через те, що вони вдало змішали з брудом своїх конкурентів.

Страх критики набуває різних форм, більшість з яких дріб'язкові та банальні. Наприклад, лисі чоловіки лисі лише з тієї причини, що вони бояться критики. Вони лисіють через те, що носять капелюхи, які щільно прилягають до голови і погіршують кровообіг біля коріння волосся. Чоловіки носять капелюхи не тому, що вони їм дійсно потрібні, а в основному тому, що «всі це роблять». Людина потрапляє «на конвеєр» і робить те саме, що й інші, щоб не зазнати критики оточуючих. У жінок рідко бувають залисини, тому що вони або зовсім не носять капелюхів, демонструючи різноманітні зачіски, або носять капелюхи, які вільно сидять на голові (щоб не прим'яти зачіску). Але жінки аж ніяк не позбавлені страху критики.

Розумні виробники одягу не сиділи склавши руки, вони швидко скористалися загальним страхом критики і змусили його працювати на себе. Кожен сезон змінюється мода. Але хто встановлює цю моду? Звичайно, не покупець одягу, а виробник. Чому він так часто змінює моду? Відповідь очевидна. Він змінює моду, щоб продавати більше одягу. З тієї самої причини виробники автомобілів (за рідкісним винятком) змінюють стилі моделей своїх автомобілів кожного сезону. Жодна людина не хоче їздити на автомобілі, який не відповідає останній моді, хоча старша модель насправді може бути набагато кращою і навіть гарнішою.

Звичайно, все це були повсякденні дрібниці життя. Давайте ж тепер розглянемо поведінку людини, коли цей страх впливає на неї у зв'язку з більш важливими подіями в житті. Візьмемо, наприклад, практично будь-яку людину, яка досягла віку «розумової зрілості» (в середньому від 35 до 40 років). Якби ви могли прочитати її потаємні думки, ви б виявили у них повну невіру в більшість історій і догм, почутих у дитинстві від священиків і вихователів.

Однак нечасто ви знайдете людину, у якої вистачить сміливості відкрито заявити про свою позицію з цього приводу. Чому? Та тому що навіть у це століття освіченості, людина боїться відкрито заявляти про те, що не вірить у байки, які були основою більшості релігій кілька десятиліть тому? Чого ж вона боїться? Критики, звичайно. Свого часу чоловіків і жінок спалювали за те, що вони наважувалися висловити недовіру до догм того часу. Не дивно, що ми успадкували свідомість, яка змушує нас боятися критики. Були часи, і не так давно, коли критика несла з собою суворі покарання. У деяких країнах це все ще відбувається.

Страх критики позбавляє людину ініціативності, руйнує уяву, обмежує її індивідуальність, вбиває впевненість у собі і завдає шкоди ще сотнею інших способів.

Батьки часто завдають своїм дітям непоправної шкоди, критикуючи їх. Мати одного з моїх приятелів дитинства майже кожного дня карала його повторюючи: «Ти загримиш до в'язниці ще до того, як тобі виповниться двадцять». Він потрапив до виправної колонії у сімнадцять років.

Критика — це те, чим люди готові забезпечувати інших абсолютно безкоштовно і у величезних кількостях, причому неважливо, просите ви їх про це чи ні. Найближчі та найрідніші люди часто бувають для нас гіршими катами. Я вважаю, що це має бути визнано злочином (насправді це злочин найгіршого характеру), бо батьки дійсно можуть спровокувати виникнення комплексу неповноцінності в розумі дитини за допомогою своєї непотрібної критики.

Роботодавці, які розуміють людську природу, отримують кращі результати від своїх співробітників не за допомогою критики, а за допомогою конструктивних пропозицій. Батьки можуть досягти тих самих результатів зі своїми дітьми. Критика тільки вселяє СТРАХ і образу в людське серце, але ніяк не виховує там любов, впевненість і прихильність.

Цей страх майже так само поширений, як і страх бідності, і його наслідки настільки ж фатальні для особистих досягнень. Він руйнує ініціативу і перешкоджає використанню уяви.

Основними симптомами страху критики є:

СОРОМ'ЯЗЛИВІСТЬ. Зазвичай виражається в нервовості, боязкості в розмовах і зустрічах з незнайомцями, незграбності, «бігаючих» очах.

НЕВРІВНОВАЖЕНІСТЬ. Виражається у невмінні контролювати свій голос, нервовості в присутності інших людей, поганій поставі і пам'яті.

СЛАБОХАРАКТЕРНІСТЬ. Характеризується нездатністю приймати тверді рішення, відсутністю «приємної» особистості, невмінням чітко і впевнено висловлювати свою думку. Такі люди звикли обходити труднощі та виклики долі стороною, а не зустрічати їх з високо піднятою головою. Часто погоджуються з іншими без ретельного аналізу їх думок.

КОМПЛЕКС НЕПОВНОЦІННОСТІ. Звичка хизуватися та самостверджуватися за рахунок «гучних слів і заяв» (найчастіше абсолютно порожніх і нічим не підтверджених), намагаючись тим самим приховати своє почуття неповноцінності. Такі люди часто наслідують іншим в одязі та манері говорити. Вони люблять вихвалятися уявними досягненнями (це іноді дає їм відчуття переваги над іншими).

ЕКСТРАВАГАНТНІСТЬ. Такі люди прагнуть бути «не гіршими за інших», тому це доволі часто призводить до життя «на широку ногу», що насправді зовсім не відповідає рівню їх доходів.

ВІДСУТНІСТЬ ІНІЦІАТИВИ. Нездатність використовувати можливості для самовдосконалення, побоювання висловлювати свою думку, невпевненість у власних ідеях, непрямі відповіді на питання керівників, невпевненість у манері рухатись та розмовляти, обман як на словах, так і на ділі.

БРАК АМБІЦІЙ. Тут характерні розумова та фізична лінь, повільність у прийнятті рішень. Такі люди легко піддаються впливу інших, але при цьому не втрачають можливості критикувати інших за їх спинами і одночасно лестити їм в обличчя. Такі люди завжди зустрічають поразку без опору, все кидають при перших же труднощах, підозріло ставляться до інших людей без причини, вони нетактовні в розмові. Такі люди ніколи не бажають нести відповідальність за свої помилки.

Цей страх може бути пов'язаний як з фізичною, так і соціальною спадковістю. За своїм походженням він тісно пов'язаний зі страхом старості та страхом смерті, які часто викликають у людини асоціацію з «жахливим потойбічним світом», про який людина нічого не знає, але чула багато неприємних і моторошних історії.

А ще є деякі не дуже порядні люди, які «торгують здоров'ям», продаючи всілякі зілля та пропонуючи сумнівні послуги, тим самим підживлюючи в людях страх хвороби та смерті. В основному, людина боїться поганого здоров'я через жахливі картини того, що може статися, якщо смерть прийде до неї. Людина також боїться смерті через економічні втрати, які можуть мати місце у разі проблем зі здоров'ям.

За оцінками одного авторитетного лікаря, 75 % всіх людей, які приходять на огляд до лікаря, страждають від іпохондрії (уявної хвороби). Було доведено, що страх хвороби, навіть якщо у людини немає ні найменшої причини для цього страху, часто викликає фізичні симптоми тієї хвороби, якої боїться людина.

Не припиняю дивуватись могутності та силі людського розуму! Він може створювати так само легко, як і руйнувати.

Граючи на цій поширеній людській слабкості, виробники та продавці «запатентованих» ліків заробили собі величезну купу грошей. В певний момент ця гра стала настільки нав'язливою і поширеною, що щотижневий журнал «Колльєрс» провів запеклу кампанію проти найбільш нахабних продавців.

Під час епідемії грипу, яка спалахнула під час Першої світової війни, мер Нью-Йорка зробив рішучі кроки, щоб хоч якось вберегти городян від шкоди, яку люди зазвичай самі ж собі наносять через притаманний їм страх поганого здоров'я. Він викликав до себе газетярів і сказав їм: «Панове, я вважаю за необхідне попросити вас не публікувати будь-які страшні заголовки, які стосуються епідемії грипу. Якщо ви відмовитесь співпрацювати, ситуація просто вийде з-під контролю». Газети припинили публікувати статті про «грип», і протягом одного місяця епідемія успішно пішла на спад.

В результаті ряду експериментів було доведено, що люди можуть захворіти просто навіявши собі це. Ми провели експеримент: ми вибрали трьох «хворих жертв» і попросили їх знайомих відвідати їх і сказати наступне: «Тебе щось турбує? Щось ти поганенько виглядаєш. Ти часом не захворів?». Один з «піддослідних» з усмішкою відповів: «Та ні, нічого, я в порядку». Інший відповів: «Я точно не знаю, але відчуваю себе не дуже». Третій відверто жалівся, що дійсно почуває себе погано.

Спробуйте провести цей експеримент на своїх знайомих, але не старайтеся занадто сильно, кажучи про їх хворобливий вигляд, бо раптом вони справді захворіють. Існує ціла релігійна секта, члени якої мстять своїм ворогам, наводячи на них «порчу». Вони називають це «накладанням заклинання» на жертву.

Існують переконливі докази того, що захворювання іноді починається у формі негативного мислення. Такий імпульс може передаватися від одного розуму до іншого за допомогою навіювання або ж створюватися людиною у її власному розумі.

Один мудрий чоловік видав наступну фразу з цього приводу: «Коли хтось запитує мене, як я себе почуваю, мені завжди хочеться відповісти на таке питання хорошим ляпасом».

Лікарі часто рекомендують своїм пацієнтам змінити клімат, поїхавши кудись на відпочинок, маючи на увазі, в першу чергу, що їм необхідно змінити «обстановку», тобто свій психологічний стан. Насіння страху хвороби живе в кожному людському розумі. Занепокоєння, страх, смуток, розчарування в коханні та інших життєвих справах змушують це насіння проростати і розвиватися, глибоко пускаючи коріння в нашу свідомість.

Розчарування в бізнесі і коханні є основними причинами страху хвороби. Один молодий хлопець так страждав від нерозділеного кохання, що потрапив до лікарні. Протягом декількох місяців його життя висіло на волосині. Нарешті до нього запросили психотерапевта, який лікував за допомогою сугестивної психотерапії (лікування навіюванням). Для початку хворому змінили медсестру, поставивши на її місце дуже симпатичну молоду дівчину, яка з першого ж свого робочого дня (за попередньою домовленістю з лікарем) почала загравати та фліртувати з цим юнаком. Через три тижні пацієнт був виписаний з лікарні. Він все ще страждав, але вже зовсім з іншого приводу. ВІН ЗНОВУ БУВ ЗАКОХАНИЙ. Його «ліками» була ця майстерно влаштована лікарем постановка, але, до речі, пацієнт і симпатична медсестра пізніше одружилися. На момент написання цих рядків вони обидва здорові та щасливі.

Разом на вас чекає слава, вдача, душевний спокій і все, що ви тільки хочете отримати від життя!

Під вашим командуванням знаходиться наймогутніша армія на землі.

Ось вони, ваші вірні солдати: ЧІТКА І ПЕВНА МЕТА; ЗВИЧКА РОЗУМНО РОЗПОРЯДЖАТИСЯ ГРОШИМА; ВПЕВНЕНІСТЬ У СОБІ; УЯВА; ІНІЦІАТИВА; ЛІДЕРСТВО; ЕНТУЗІАЗМ; САМОКОНТРОЛЬ; САМОВІДДАЧА; СИЛА ХАРАКТЕРУ; ТОЧНІСТЬ І ЯСНІСТЬ ДУМКИ; КОНЦЕНТРАЦІЯ; СПІВПРАЦЯ; НЕВДАЧА (загін замаскованих можливостей); ТЕРПІННЯ; БАЛАНС У ВСЬОМУ; загін «МОЗКОВИЙ ЦЕНТР».

Моє тривале, але досить цікаве дослідження життєвих шляхів п'ятисот великих американських особистостей, а також фактична підтримка з боку людей, відомих на національному рівні, допомогли мені зібрати та розповісти вам ці основні принципи, на яких будується переконливий і тривалий успіх.

СИЛА приходить через організовані зусилля. Навчіться командувати своїми «солдатами», і вони будуть служити вам вірою і правдою, щоб ви змогли отримати все, чого забажаєте.

Давайте зосередимося на посланні, яке Наполеон Гілл, автор цієї чудової книги, зробив для вас. ЗАКОН УСПІХУ, описаний у цій книзі, є першою в історії істинною філософією, на якій будується міцний і реальний успіх. Ідеї, втілені в розумні плани дій, є початком всіх успішних досягнень. Наполеон Гілл більше двадцяти п'яти років удосконалював цю філософію успіху. Протягом довгих років він працював над нею, і вона отримала високу оцінку багатьох видатних американців. Серед них чотири президенти США (Теодор Рузвельт, Вудро Вільсон, Воррен Гардінг, Вільям Говард Тафт), Томас Едісон, Лютер Бербанк, Вільям Ріглі, Александер Грем Белл, суддя Е. Г. Гарі, Сайрус Г. К. Кертіс, Едвард Бок, Е. М. Стетлер — десятки видатних імен у політиці, фінансах, освіті та науці.

Більше двадцяти п'яти років тому, молодого дослідника (Наполеон Гілл) відправили взяти інтерв'ю у Ендрю Карнегі для ділового журналу. Під час цього інтерв'ю Карнегі хитро натякнув на якусь силу, якою він володів і яку використовував, такий собі, так би мовити, «чарівний закон людського розуму», маловідомий психологічний принцип, який був неперевершеним за своєю силою. Карнегі запропонував Гіллу побудувати на основі цього принципу цілу філософію успіху, і зовсім неважливо, чи стосується справа грошей, влади, положення в суспільстві, престижу або впливу. Ця частина інтерв'ю не була опублікована, вона залишилася між Карнегі та Гіллом. Але це дійсно надихнуло молодого автора на масштабне двадцятирічне дослідження.

Наполеон Гілл ретельно проаналізував історії успіху більше 500 великих і видатних людей Америки — їх методи, мотиви, стратегії — щоб дізнатися секрети їхнього успіху. Неважливо, багаті ви або бідні, у вас є те саме, що і у найбагатшої людини — ЧАС. Але з кожним днем ви стаєте на один день старшим, і у вас залишається на один день менше, щоб досягти бажаного успіху та багатства. Тисячі успішних людей усвідомили цю могутню істину і шукали допомоги, яку так ясно та натхненно запропонував їм Наполеон Гілл у вигляді своєї філософії. Думайте та багатійте, друзі!

Дао, яке можна описати словами — це не справжнє дао, ім'я, яким його можна назвати — це не його вічне ім'я.

Небуттям називають початком Неба і Землі, буттям називають основу всього сущого.

Тому, осягнувши небуття, спостерігаєш дао в найдрібніших його проявах, а осягнувши буття — спостерігаєш кінцеву форму всіх проявів дао.

Буття і небуття мають однакове походження, але різні назви.

Але і те, і інше однаково називають таємними глибинами.

Розуміння таємниць глибини буття, через розуміння глибини небуття — це і є спосіб проникнути в усі тонкощі змін і перетвореннь світу.

Люди Піднебесної знають красу як красу, тому що існує потворність.

Люди Піднебесної знають добре як добре, тому що існує погане.

Тому: буття і небуття переходять одне в одного, важке і легке формують одне одного, довге та коротке виявляють одне одного, висота і глибина доповнюють одне одного, звук і голос гармонізують одне одного, початок і кінець пов'язані один з одним — це вічний закон!

Тому мудрець [знаючи як пов'язані між собою явища] робить справи недіянням, навчання здійснює мовчанням: нехай все існуюче само, природним шляхом, виникає і росте.

Він не закладає до цього основ, він діє, але без особистих прагнень, він не стає зарозумілим, добившись успіху і визнання.

Він не визнає своїх заслуг, тому йому нічого і втрачати!

Не почитай талановитих, і це не призведе до протистояння в народі, не цінуй рідкісні предмети, і це не призведе до крадіжки в народі, не виставляй напоказ, того що викликає бажання, і це не призведе до заворушень в народі.

Тому мудрець, що пізнав дао, управляє так: він спустошує від бажань серця, але наповнює животи народу, він послаблює волю і устремління народу, але зміцнює його кістки, він постійно піклується, щоб у народа не було ані спритності, ані бажань!

Зроби так, щоб ти, хто мають знання, не наважувались діяти, а робили все недіянням.

І тоді будуть порядок і спокій!

Дао — це порожнеча, але в своєму застосування не має кінця і краю.

Як воно глибоко! Здається, що воно праотець існуючого.

Притупи його гостроту; знищ всю його суперечливість; стиш його світло; прирівняй його до порошині.

Як воно безформно! Але все одно здається явним і існуючим.

Я не знаю, хто його породив, але здається воно породило самого Небесного імператора!

Небо і Земля, до всього сущого, відносяться однаково неупереджено, Мудрець, до всього народу, ставиться однаково неупереджено.

Чи не схоже це в своїй дії на простір між Небом і Землею, що нагадує великий ковальський міх?

У ньому (міху) порожнеча, але він не порожніє, чим більше його роздуваєш, тим більше він роздувається.

Але людина з великими знаннями, не подібна у цих здібностях міху, Знання людини мають межу, а значить краще тримати їх в собі!

Велике дао наче чарівна полонина — воно безсмертне!

Воно подібно до таємничого всепороджуючому лону матері, Всепороджуюче материнське лоно — це основа Неба і Землі!

Явно існуюче, воно безперервно, а в застосуванні невичерпне!

Небо і Земля вічні!

Небо і Земля тому і вічні, що існують не для себе!

В цьому і причина їх безсмертя.

Саме тому мудрець, відступаючи, опиняється попереду, а нехтуючи з собою — він зберігає себе.

Ви запитаєте: «Хіба ж це не тому, що він не піклується про особисте благо?»

Я відповім: «Це-то якраз і допомагає йому досягти особистого блага».

Вище добро, немов вода.

Благо від води, полягає в тому, що вона приносить користь всьому і не вступає ні з ким в боротьбу.

Вона зрошує все і приходить навіть в ті місця, які викликають у людей огиду.

Тому вода дуже схожа цією якістю на дао.

Людина, в серці якої живе вища добро, селиться в самому благодатному місці, серце має наче життєдайне джерело: спокійне і глибоке, Така людина надзвичайно милосердна, по відношенню до людей надзвичайно щира і гідна довіри, надзвичайно слідує порядку, при управлінні країною, надзвичайно талановита у всіх справах, надзвичайно вміє скористатися вдалим моментомспри всіх обставинах.

Але, що б не робила така людина, головна чеснота, притаманна всім її вчинкам: не вступати в боротьбу!

І тому ця людина не знає ані втрат, ані скорботи!

Чим накопичувати і намагатися зберегти, краще вчасно зупинитися!

Постійно користуючись лезом, неможливо довго зберігати його гострим!

Якщо золота і нефриту повні палати, то ніхто не зможе все це зберегти!

Багаті аристократи, навмисно поводячись зарозуміло, накликають біди на своїх же нащадків.

Успішно завершивши справу, відступи: в цьому і буде небесне дао, це і є природний хід речей!

Чи можна об'єднати дух і тіло і більше не розділяти їх?

Чи можна уподібнитися немовляті, яка не має пристрастей, якщо зібрати дух і зробити його м'яким і слухняним?

Чи можна не знайти у себе недоліків, очистивши розум і глибоко заглянувши в серце?

Чи можна застосовувати недіяння, піклуючись про народ і керуючи країною?

Чи можна зберігати спокій, коли весь світ в русі?

Чи можна не виставляти на показ розум і вміння, осягнувши майстерність?

Створюй все і зрощуй все.

Але, створюючи, не володій!

А діючи, не докладай зусиль!

І, плекаючись, що не контролюй!

Ці якості і називаються потаємним де або чеснотою.

Тридцять спиць збирають разом в одну маточину, щоб зробилося колесо.

Між спицями порожнеча, але тільки завдяки їй цілий візок придатний до використання.

Місять глину, щоб зліпити судини.

Усередині судин порожнеча, але тільки завдяки їй, вони придатні до використання.

Будують будинок і роблю в ньому двері і вікна, Усередині дверей і вікон порожнеча, але тільки завдяки їй цілий будинок придатний для життя.

Щось і існування — це буття, і воно покращує і полегшує життя всього існуючого.

Ніщо і порожнеча — це небуття, і воно розкриває призначення і завдання всього сущого.

Коли відразу бачиш п'ять кольорів, то рябить в очах.

Коли відразу чуєш п'ять звуків, то порушується слух.

Коли відразу пробуєш п'ять смаків, то язик не відчуває різницю.

Скачки і полювання пробуджують в серцях людей нестримність, рідкісні і дорогі речі спонукають людей до злочину.

Тому мудрець піклується про те, чим наповнити свій живіт, а не про те, як наситити свої очі.

Він уникає другого і обирає перше.

Бути прославленим і бути зганьблений — це все одно, що бути наляканим.

Цінувати знатність подібно до власного життя — це велике горе.

Що ж означає: «Бути прославленим і бути зганьблений — це все одно, що бути наляканим»? Це означає: славу і шану отримують нижчі, а отримавши, зі страху втратити, не знають в житті спокою. А якщо втрачають славу, то відчувають жах.

Що значить: «Цінувати знатність подібно до власного життя — це велике горе»?

Це означає: всі біди мої від мого тіла. Але якщо у мене немає тіла, топро які біди тоді говорити? Тому тільки тим людям, які дорожать всією Піднебесною, як своїм тілом, Піднебесна може довіряти.

Тільки на тих людей, які люблять власне тіло, як всю Піднебесну, Вся Піднебесна може покладатися.

Коли ми дивимося на щось і не бачимо, то називаємо це прозорим.

Коли ми слухаємо щось і не чуємо, то називаємо це безшумним.

Коли ми доторкається до чогось і не відчуваємо, то називаємо це безформним.

Ці три стани не можуть бути простежені і позначені по-окремо, тому що вони, з самого початку, єдині у своєму походженні.

Якщо верхня частина не випромінює світло, а нижня не виділяє темряву, і немає початку, і немає кінця.

Безперервно триваюче, його не можна назвати, весь кругообіг дій світу все одно повертається до стану безформності і невидимості: перетворюється в ніщо.

Стан без стану, безпредметний образ — це все називають незрозумілим і невловимим.

Дивишся на нього спереду — і не бачиш голови, Йдешь за ним за ним — і не бачиш хвоста.

Пізнавши початкове дао, можна зрозуміти всі нинііснуючі закони буття, Зрозумівши стародавні витоки створення світу, можна осягнути принципи і закони дао.

В давні часи, люди, наділені вищою чеснотою і ті, що слідували дао, мали тонке сприйняття і глибоке розуміння всіх речей.

Такого розуміння і сприйняття не мають тепер звичайні люди.

І оскільки ці приховані якості не дано зрозуміти простим людям, то можна лише спробувати описати їх прояви наступною поведінкою і станами: ці люди в усьому були обережні, немов йшли по замерзлій річці; ці люди в усьому були пильні, немов були оточені, готовими до атаки, ворогами; ці люди були поважні і серйозні, немов гості, що прийшли на бенкет; ці люди, діючи, були легкі неквапливі, немов лід, що тане; ці люди були прості і природні, немов необроблена деревина; ці люди були відкриті, немов полонина; ці люди були непроникні, немов каламутнє джерело.

Хто може змусити каламутне і вируюче знову стати спокійним і прозорим?

Хто може змусити спокійне прийти в рух і почати поступово виявляти життєву силу?

Люди, що слідують дао, не прагнуть в усьому бути задоволеними собою, а оскільки вони не прагнуть до повного вдоволення собою, то й не відгороджуються від світу, а навпаки легко сприймають і створюють все нове.

Зроби свій розум і сприйняття порожніми і до крайності неупередженими.

Бережи спокій життя незмінним.

Коли все існуюче з'являється, я уважно дивлюся на весь шлях його розвитку.

Коли все навкруги цвіте і життя б'є ключем, я знаю, що кожне в результаті повернеться до свого коріння.

Повернення до коріння називається умиротворенням, умиротворення називається поверненням до життя.

Повернення до життя називається вічним законом світобудови.

Пізнавши вічний закон світобудови, можна вважатися просвітленим.

А не знаючи закону світобудови — невпопад робиш зло.

Той, хто пізнав цей вічний закон, стає всеосяжним.

Аякщо він всеосяжний, то стає неупередженим.

А якщо він неупереджений, то стає різнобічним.

А якщо він різносторонній, то стає природним.

А будучи природним, він містить в собі дао. Але дао вічно!

І це значить, що для життя такої людини не існує більше небезпеки.

Найкращий правитель той, про якого люди не знають.

Гірше, той правитель, який близький до підданих і народ його вихваляє.

Ще гірше той правитель, якого бояться.

Ще гірше той правитель, якого зневажають.

Коли в промовах правителя не вистачає щирості — йому не вірять.

Найкращий правитель не поспішає з виданням указів.

І тому-то, коли все в справах виходить накраще, народ думає, що так і повинно було бути самого початку.

Коли дао відкинуто, виникають гуманність і благородство.

Коли з'являються хитрість і спритність, з'являється і лицемірство.

Коли виникають чвари в сім'ї, виникає синівська шанобливість і батьківська любов.

Коли країна загрузла в смуті і заворушеннях, тоді і побачиш, хто дійсно чесний чиновник.

Відмовившись від спритності розуму, люди можуть отримати в сто разів більше користі.

Поклавши край праведності, народ повернеться до синівському боргу і батьківської любові.

Поклади край хитрості, відмовся від прибутку — і не стане злодіїв і розбійників.

Ці три якості: спритність, праведність і хитрість, — походять від нестачі знань.

Тому необхідно вчити народ належним знанням, вказувати йому належний шлях.

І треба самому бути, немов нефарбовані проста нитка, немов деревина без різьблення.

І потрібно самому зберігати своє природне єство, зменшувати користь і звільнятися від бажань.

Поклади край вченню про праведність і мудрость!

Ось тоді і зникнуть турботи і приводи для занепокоєння.

Наскільки велика різниця між вишуканим словом і простим словом, якщо вони означають одне і теж?

Скільки спільного у краси і потворності?

Те чого бояться інші люди, ти сам не можеш не боятися.

Дух безмежний! Йому немає кінця!

Всі люди радісно жваві, немов прибувають на пишному бенкеті, немов навесні піднялися на вежу для милування пейзажем.

І тільки я, сам, спокійний і байдужий та не виставляю себе на світло.

Я неясний, немов немовля, якє ще не вміє радіти.

Я втомлений і спустошений, немов мандрівник, ще не знайшов місце ночівлі.

У всіх всього в надлишку, тільки у мене, здається, всього в недостачі.

У мене дійсно є тільки моє дурне серце!

Коли інші сяють і засліплюють, тільки я лишаюся тьмяним і неясним.

Коли інші зібрані і жорсткі, тільки неуважний і великодушний.

Безмежне! Воно наче море.

Нестримне! Воно немов ураган.

Всі люди мають здібності, і тільки я один групий і неотесаний.

Я так відрізнялася від інших, тому що дуже ціную пізнання дао!

Форма де визначається дао, але саме дао не має форми.

Воно і туманно, і неясно, але всередині нього є образи.

Воно і туманно, і неясно, але всередині нього все суще.

Воно і глибоке, і темне, але в середині нього є першооснова, але ця першооснова і є найреальніше, справжнісіньке з усього.

Цій першооснові можна вірити, на неї можна покладатися.

З давніх-давен і до наших днів ім'я дао ніколи не зникне, а, спираючись на дао, можна спостерігати початок і кінець всього існуючого.

Звідки я знаю де початок усього існуючого? Я дізнаюся це по дао.

Небезпека може стати безпекою, криве може вирівнятися, низька і пусте може піднятися і наповниться, старе може стати новим, нестача може стати достатком, жадібність може призвести до помилок і обмеженості.

Тому мудрець, що пізнав дао, діючи і здійснюючи щось в Піднебесній, бере ці знання за основу.

А ще:

Він не покладається лише на те, що побачила сам, тому бачить ясно.

Він не самовпевнений, тому уникає омани і помилок.

Він не восхваляє себе, тому домагається успіху.

Він не обмежений, тому вічний.

І саме тому, що він ні з ким не бореться, в Піднебесній ніхто не може побороти його.

Хіба ці слова древніх не мають сенсу: «Небезпека може стати безпекою…»? Все, про що в них йшлося дійсно досяжно!

Бути небагатослівним — природно.

Ураганний вітер не триває весь ранок, проливний дощ не йде цілий день.

Хто ж приводить в рух весь світ? Небо і Земля.

Але навіть Небу і Землі не під силу зробити що-небудь постійним, що вже тут говорити про звичайну людину?

Коли робиш щось грунтуючись на дао — ти сам уподібнюєшся дао.

Коли робиш щось грунтуючись на де — ти сам уподібнюєшся де.

Коли робиш щось грунтуючись на втраті дао або де — ти сам уподібнюєшся втраті дао або де.

До того, хто уподібнюється дао, дао приходить само.

До того, хто уподібнюється де, де приходить само.

У того, хто уподібнюється втраті дао або де, втрата трапляється сама собою.

Коли словам не вистачає щирості — виникає недовіра.

Встань навшпиньки — стоїш нестійко.

Крокуй широко — далеко не зайдешь.

Виставляй себе на світло — не отримаєш слави.

Вважай себе завжди правим — не отримаєш ясності.

Вихваляй себе — не доб'єшся успіху.

Став себе вище за всіх інших — і не будеш на чолі.

Якщо подивитися на ці хвалькуваті вчинки з точки зору дао, то їх можна назвати «бажаннями надміри» або, як горять в народі: ці вчинки, немов «зайвий жир на тілі».

Така поведінка огидна всім, тому мудрець, що пізнав дао, так не поводиться.

Є щось, що було створено з хаосу, до появи Неба і Землі!

Воно беззвучне! Воно безформне!

Воно існує незалежно. Воно ніколи не вмирає.

Воно рухається циклічно, воно ніколи не зупиняється.

Його можна назвати матір'ю Неба і Землі.

Я не знаю його імені, але, якби довелося вибирати ім'я для назви, то вибрав би дао.

Якщо вибирати йому ще одну назву, то я вибрав би велике.

Обширне, воно перебуває у вічному русі!

А перебуваючи у вічному русі, воно поширюється далеко.

А поширюючись далеко, воно знову повертається до свого витоку і до себе самого.

Тому існує чотири широких:

Дао широко, Небо широко, Земля широка, людина широка.

Серед цих чотирьох широких, тільки людина живе в середині інших трьох.

Людина слідує законам Землі, Земля слідує законам Неба, Небо слідує законам дао, а саме дао слідує природності.

Розсудливість — це корінь легковажності, а спокій — це господар руху.

Тому люди, які пізнали дао, весь час, у всіх справах, обережні і уважні.

Вони немов військові, яка охороняють обоз з продовольством від ворога.

І хоча існує мирське життя з його задоволеннями і радощами, вони не живуть ним, а зберігають відстороненість від усього.

Ви запитаєте: «Чому ж государ, у якого є 10 000 бойових колісниць, так легкоставиться до управління Піднебесної?»

Я відповім: «Від легковажності. Тому що його легковажність втратила свою основу- розважливість, а його неспокої залишилася без свого господаря — спокою».

Ті, хто добре вміє ходити, не залишають слідів.

Ті, хто добре вміють говорити, не допускають ізьянів в мові.

Ті, хто добре рахує, не користуються фішками для рахунку.

Ті, хто добре вміє закривати, не використовують засув, але закрите ними, відкрити неможливо!

Ті, хто вміє добре зав'язувати, не використовують мотузку, але, зав'язане ними, розв'язати неможливо!

Тому мудрець, що пізнав дао, робить все, щоб допомогти всьому існуючому розкрити себе, для людини, що пізнала дао, в світі немає нічого непотрібного.

І це називається: прихована внутрішня мудрість.

Таким чином, добрі можуть стати вчителями для не добрих.

А не добрі можуть стати джерелом досвіду для тих, що творять добро.

Якщо не поважати повчання добрих, якщо не цінувати досвід, які приносять не добрі, то, навіть якщо будеш вважати себе надзвичайно розумним, це буде, насправді, великою помилкою з твого боку.

Розуміння всього цього і є найтонша, найглибша таємниця дао.

Знаючи, що міць і сила зберігаються в м'якості і податливості, можна стати Небесним потоком. А ставши Небесним потоком, не втратиш вічне де, і тоді знову повернешся до стану немовляти.

Знаючи біле, зберігай в собі чорне: таким чином можна стати зразком для всіх у Піднебесній. А ставши зразком для всіх в Піднебесній, знайдеш вічне де і воно не дасть тобі робити помилки, і тоді знову повернешся до стану необмеженості, в якому немає ані середини, ані краю. Цей є стан абсолютної правдивості і справжнього існування.

Знаючи славу, але зберігаючи в собі безслав'я, можна стати широкою полониною Піднебесної, і вічне де стане в тобі повним і досконалим, і тоді знову повернешся до первісного стану природності і простоти. А стан природностя і простоти приводить до появи всього існуючого.

А мудрець, що пізнав дао, слідуючи первісному стану простоти, стає мудрішим за сто чиновників. Тому досконалий порядок не можна розділити на окремі частини — він єдиний!

Якщо хтось захоче керувати Піднебесною вдаючись до сили, то я вже знаю: він не досягне мети!

Піднебесна схожа на чарівну судину: її не можна чіпати, і не можна їю заволодіти.

Намагаєшся її зачепити — і зазнаєш поразки.

Намагаєш нею заволодіти — і втратиш її.

Тому мудрець, що пізнав дао, не чіпає її — і, не терпить поразку. він не намагається заволодіти нею — і, не втрачає її.

Все в Піднебесній має різну природу: є те, що попереду, і є те що за ним; є те, що вдихає життя, і є те, що висушує; є сильне, а є слабке; є небезпечне, а є спокійне.

Тому мудрець, що пізнав дао, повинен відмовитися від крайнощів, розкоші і надмірностей.

Імператорський помічник, який пізнав дао, не використовує армію, щоб підкорити Піднебесну. Він розуміє, що це може обернутися проти нього.

Там, де побували війська, ростуть одні колючки і бур`яни.

Після великих воєн, настають важкі голодні роки.

Майстерний у веденні війни, тільки досягає своєї мети, але не творить насильство.

Досягнувши мети він не звеличує себе, не хвалить себе, не гордитися собою. Він досягає мети з необхідності, він досягає мети не вдаючись до крайнього напруження.

Коли що-небудь досягає свого розквіту, воно починає старіти.

Тому бажання досягти крайньої точки, не відповідає самому дао, а те, що не відповідає дао — гине!

Прекрасна армія — це засіб, що приносить нещастя, і всі ненавидять її! Тому людина, що осягнула дао, не використовує цей засіб.

Шляхетний правитель в мирний час цінує поступливість, а в битві цінує жорстокість.

Армія — це засіб, що приносить нещастя, тому государ не використовує її в звичайний час: найкраще вдаватися до цього засобу, як для крайнього заходу.

Найкраще бути неупередженим, а коли переможеш, то не звеличувати себе перемогою. Звеличення себе перемогою значить, що вам подобається вбивати.

А якщо людині подобається вбивати, то її поведінка йде врозріз з бажанням Піднебесної.

Щастя і процвітання з'являються від поступливості, а війна і насильство з'являються від жорстокості.

У битві військо з малою військовою міццю має спиратися на поступливість.

А військо з великою військовою міццю має спиратися на жорсткість.

І це означає, що похоронні ритуали повинні використовуватися в управлінні солдатами.

Коли на війні багато вбитих — сумуєте і плачте за ними.

Здобувши перемогу — вшануйте убитих гідними похоронами.

Дао завжди безіменно і чисто!

Хоча воно і мізерно, але ніхто в світі йому не господар.

Якщо государ і аристократи змогли б самі його дотримуватися, то і народ прийшов би до нього по своїй волі.

Небо і Земля, злившись в гармонії, породили б солодку росу (нектар), а народ, без наказів, зажив спокійно без чвар.

Коли став встановлюватися вищий порядок, Тоді у всього сущого з'явилися імена.

А оскільки у всього сущого з'явилися імена, то з'явилася і міра всьому. А зная всьому в житті міру, не доходи до межі, і уникнеш небезпеки.

Дао, наче море Піднебесної, до якого стікаються всі потоки, і воно робить все існуюче природним.

Той, хто знає людей — мудрий, той, хто знає себе — просвітлений.

Той, хто переміг інших — сильний, той, хто переміг себе — могутній.

Люди, які знають міру і почуття задоволеності — щасливі, люди, які невтомно працюють, мають волю.

Людина, які ніколи не втрачають основ, знаходять безсмертя і вічність.

Тіло смертне, але дао вічнє! Покладаючись на дао можна знайти безсмертя.

Дао всюди розтікається і всюди проникає, воно і зліва, і справа.

Вона ростить всеіснуюче і не відмовляється, воно успішно все завершує і не пишається.

Воно вигодувало все існуюче, не привласнюючи його.

Дао ніколи не терзають пристрасті і бажання, тому його можна називати «нікчемним».

Але все існуюче знову повертається до нього, проте воно не володіє ним, тому його можна назвати «великем».

Воно ніколи само не звеличує себе, тому і стає великим!

Хто б не став володарем великого дао, вся Піднебесна прийде до нього і все існуюче потягнеться до нього, але все існуюче і той, хто володіє великим дао, притягуючись, не завадять один одному.

І настане тоді велике благоденство та умиротворення.

Музика і смачна їжа змушують перехожих зупинятися посеред дороги, Але велике дао не подібне цим спокусам — воно прісне і без смаку.

Якщо спробувати його описати: дивишся на нього і не бачиш, слухаєш його і не чуєш.

Але в дії своєму воно невичерпне і безмежне!

Якщо хочете зібрати його, то спочатку потрібно дати йому розширитися і розсіятися.

Якщо хочете похитнути його, то спочатку потрібно дати йому зміцнитися.

Якщо хочете послабити його, то спочатку потрібно дати йому силу.

Якщо хочете отримати його, то спочатку потрібно буде його віддати.

Знання цього і є «найтоншим проясненням».

М'якість і слабкість перемагають завзятість і силу.

Пам'ятай: як риба не може вийти за межі води, так і те, що приносить користь країні, не може покинути своїх кордонів і бути виставлено, заради хвастощів, на загальний огляд.

Дао завжди перебуває в стані діяння, але немає нічого, щоб воно не робило.

Коли князі і чиновники зможуть по своїй волі прийти до дао, то і все існуюче буде по своїй волі саме вдосконалюватися.

Коли від вдосконалення в мені виникає жадібність, я вмертвляю її простотою безіменного дао і позбавляються від пристрастей.

А коли все все існуюче живе без жадібності в серці, то і в Піднебесній панує спокій!

Людина з вищою чеснотою, не демонструє чесноти, а це значить, що в дійсності вона надзвичайно доброчесна.

Люди з малою чеснотою, виставляють напоказ прагнення робити добрі вчинки, а це значить, що в дійсності вони втратили чесноту.

Людина, надзвичайно доброчесна, здійснює недіяння, і вчинками її керує небуття: в її діях немає намірів.

Людина, в малому ступені доброчесна, здійснює недіяння, і вчинками її керує буття: в її діях є наміри.

Людина, у яка наділена гуманністю, діє, але її діями керує небуття: в її діях немає намірів.

У людини, що має високе почуття боргу, дії виходять із законів буття: в них є наміри.

У людини, що знає вищій ритуал, вчинки не отримують відгуку в серцях інших людей, тому в діях, така людина, немов «тягне інших за руку, змушуючи слідувати за нею».

Виходячи з цих істин, ми можемо дізнатися наступне: після втрати дао, залишається де.

Після втрати де, залишається гуманність.

Після втрати гуманності, залишається високе почуття боргу.

Після втрати почуття боргу, залишається ритуал.

Тому ритуал це те, в чому не вистачає щирості.

Це те, з чого починаються заворушення.

А так зване «первинне знання», про якє говорять, коли втрачено дао, — це не що інше, з точки зору дао, як пусте марнославство, воно початок дурості і невігластва.

Тому великий чоловік живе спираючись на чесність і цілісність, а не на лицемірство і нікчемність.

Він ґрунтується на природності правдивості, а не на показному марнославстві.

Відмовляюся від останнього, він обирає перше.

Те, що здавна може перебувати в єдності з дао:

— Небо в єдності з дао стає світлим і чистим, — Земля в єдності з дао стає затишною і спокійною, — святі в єдності з дао знаходять духовність, — полонина в єдності з дао знаходить родючість, — все існуюче в єдності з дао народжується і росте, — князі і аристократи в єдності з дао стають на чолі Піднебесної.

Іншими словами:

— якщо небо не збереже чистоту, то воно впаде, — якщо земля не збереже спокій, то вона зруйнується, — якщо людина не збереже духовність, то загине, — якщо полонина не збереже водний потік, то засохне, — якщо все існуюче не збереже здатність народжуватися і розвиватися, то воно зникне, — якщо князі і аристократи не зберіжуть своє місце на чолі Піднебесної, то їх скинуть.

Тому знатність і низьке походження — це коріння високого походження, і низькє — це основа для високого.

Тому, коли князі та арістократи прініжают себе, називаючись «сиротами», «самотніми», «нещасними», то хіба не означає це, що вони вважають низькє поганим? Але хіба низьке походження це не основою? Хіба ні?

Тому справжню славу не потрібно прославляти.

Тому не варто намагатися бути, немов тендітна дорогоцінна яшма, а краще намагатися бути, немов міцний камінь.

Всі зміна, які йдуть циклічно по колу — це рух дао.

А м'якість і податливість — це дії дао.

Все існуюче має видиму форму і народжується з буття, а буття народжується з небуття.

Людина високої освіченості, почувши про дао, одразу старанно прагне слідувати йому.

Людина средньої освіченості, почувши про дао, прибуває в нерішучості: то вірить в нього, то не вірить.

Людина низькою освіченості, почувши віддав, голосно розсміється і тільки.

Але, якщо над дао б не сміялися, то це було б не справжнє дао.

Тому в давнину говорили так: світле дао здається темним, дао, що йде вперед, здається прямуючим назад, рівне дао здається горбистим, найвища чеснота здається низькою, немов полонина, всеоб'млющая чеснота здається недостатньою, зміцніла тверда чеснота здається дозвільною, справжні простота і природність виглядають каламутними і брудними.

Великий квадрат не має кутів, a самі дорогоцінні речі завжди виходять останніми.

Великий образ не має форми, а дао приховано і безіменно.

Але тільки дао може зробити початок і кінець всього сущого надзвичайно прекрасним!

Дао породжує одне — небуття, одне породжує два — інь і ян, два породжують третє — життєдайну енергію ци, а третє породжує все існуюче.

Все, що існує несе в собі інь і обіймає в собі ян, а породжене, інь і ян, всеохоплююче ци все гармонізує.

Люди найбільше ненавидять слова «самотній», «обділений», «нещасливий», але князя та аристократи самі називають себе цими словами. Тому що, все існуюче погіршується, коли його поліпшують, і поліпшується коли його погіршують.

Люди мене навчили цієї істини і тепер я сам вчу їй людей.

Жорстокі люди вмирають не знаючи цього, а я ж обрав цю істину, як основу для свого вчення.

Найм'якша річ в світі може без зусиль пройти крізь саму жорстку, небуття проникає в нескінченність.

Тому я знаю наскільки велика користь від «недіяння».

У цьому світі мало що може зрівнятися з «вченням без слів», «користю від недіяння»!

Що ближче людині: слава чи життя?

Що більш цінно для людині: життя або багатство?

Що шкідливіше для людини: отримати або втратити?

Якщо щось дуже цінуєш, то заплатиш більшу ціну.

Якщо дуже стараєшся щось накопичити, понесеш великі втрати.

Якщо знаєш міру, то не будеш отримувати образи.

Якщо знаєш межу, то ти не загинеш.

А якщо знаєш, де межа, то ти не вийдеш за неї.

Саме так можна зберігати вічну радість і спокій.

І це може тривати вічно!

Велиае досконалість здається повною недоліків, але в застосуванні вона невичерпна.

Велика наповненість схожа на величезну порожнечу, але в застосуванні вона безмежна.

Велика прямота схожа на кривизну.

Самий мудрий виглядає дурним, Самий обдарованіший сперечальник виглядає незрозумілим в промовах.

Спокоєм можна побороти занепокоєння, холодом можна побороти спеку.

Спокоєм можна управляти Піднебесною і упорядкувати весь світ.

Коли в Піднебесній є дао, то навіть бойових коней відправляють для робіт на полях.

Коли в Піднебесній немає дао, то навіть кобил при надії??? відправляють на поле битви.

Найбільше нещастя — потурання своїм бажанням, найбільша біда — не знати міру і відчуття насичення, найбільша вина — гріх ненаситності.

Тому знаючи почуття насичення, завжди будеш ситий і спокійний.

Не виходячи з двору, можна пізнати світ.

Не виглядаючи з вікна, можна побачити Небесне дао.

Чим далі будеш йти, тим менше будеш дізнаватися.

Тому мудреці, які пізнали дао, не виходять, але знають про все, не визирають, але знають суть всього, не діють, але досягають успіху.

Учні збільшують свої знання з кожним днем, Той, що пізнає дао, зменшує свої бажання з кожним днем.

Зменшуючи з кожним днем бажання, поступово приходиш до недіяння.

Недіяння, проникаючи всюди, на все впливає, немає нічого в Піднебесній, що б не утворилося недіянням.

Тому і управління Піднебесної завжди здійснюється недіянням.

Той же, хто всіх обтяжує своїм правлінням, є не достатньо добрим для управління Піднебесної.

У мудреця, який пізнав дао, немає особистих бажань, всі його бажання — це бажання народу і всього існуючого.

До добрих він ставиться добре, до поганих він також ставиться добре.

Бо діючи так можна навчити людей бути добрими.

Гідним довіри він довіряє, Не гідним довіри він також довіряє, щоб кожен міг стати щирим і гідним довіри.

Мудрець, який пізнав дао, у керувінні Піднебесною, зменшує пристрасті і бажання людей, повертає їх серця до простоти і природності, і тоді весь народ стає для нього очима і вухами.

Мудрець, що пізнав дао, повертає народ у стан природності, властивий дитині.

Людина від самого народження йде до смерті.

Довгожителів троє з десяти; людей, яким відведене коротке життя, троє з десяти; тих, які можуть жити довго, але самі вибирають найкоротший шлях до смерті, троє з десяти.

— У чому ж причина короткого життя?

— Вона в сильному бажанні врятувати життя, в бажанні чіплятися за життя.

Кажуть що ті, хто дійсно вміє берегти своє життя, пройшовши по землі, не зустрінуть лютих тигрів і носорогів, а на війні, не постраждають від зброї.

Тому що носорогу нема в що буде увіткнути ріг, а тигру нема в що вонзити зуби, а солдатам нема чого рубати мечем.

Спитаєте: Як у них це виходить?

Відповім: Для таких людей не існує смерті.

Дао породжуєвсі існуюче, Де вигодовує всі існуюче.

Усе, що існує, завдяки де, набуває різних форм, Дао доводить форми всього існуючого до завершення.

Все всі існуюче не може не почитати дао, всі існуюче дорожить де.

Дао шанують, але де дорожать, тому що вони не примушують і слідують природності.

Тому-то дао породжує,а де живить, воно породжуючи і вирощуючи все існуюче, доводить до народження і дозрівання все існуюче, зберігає і оберігає все існуюче, Але де, породжуючи, не володіє їм; діючи, воно не вихваляє себе; а вирощуючи, не вказує!

Це і є таємниця глибокого таємного де.

У Піднебесній у всього існуючого є початок, і цей початок — корінь всього існуючого.

Коли ви знаєте корінь всього існуючого, ви дізнаєтеся і все існуюче, А коли дізнаєтеся все існуюче, то знову повернетеся до його коріння.

Дотримуйтеся цих законів всього існуючого, і тоді для вашого життя більше не буде загрози і небезпеки.

Закрийте дірки, через які можуть проникнути бажання, зачиніть двері, через які можуть пройти пристрасті, І тоді, до кінця життя, у вас не буде приводів для занепокоєння.

Якщо ж залишити відкритими діри, через які проходять бажання, і ускладнити свої бажання різними обставинами, то, боюся, до кінця життя не вийде вилікуватися від бід.

Можливість побачити все до дрібниць, називається прозрінням, можливість зберегти слабкість, називається силою.

Використовуй сяйво мудрості дао, відображай його потаємну внутрішню ясність — і не накличеш нещастя!

Це і називається «ніколи не вмираюче вічне дао»!

Якби у мене були хоч найменші знання, то я б йшов по широкій дорозі дао, і єдине, чого б я тоді боявся, — це збитися зі шляху.

Дао подібно великий широкій дорозі, воно рівнє і пряме, але люди чомусь вибирають криві вузькі стежки.

Царський будинок в занепаді, поля занедбані, склади з продовольством порожні.

Але знать одягається в розкішний одяг, носить дорогу зброю, вже пріситилася вишуканою їжею і багатств у них в надлишку!

Це називається «злочинними хвастощами»! І не відповідає дао!

Добре посаджене дерево не вирвеш, А те, що міцно тримають, не вихопиш…

Якщо діти і онуки будуть пам'ятати цю істину і слідувати їй, то ланцюг майбутніх поколінь не перерветься в століттях, і буде кому, в майбутньому, почитати вівтар предків.

Застосовуй, щодо себе, цю просту істину на практиці, і мораль, укладена в ній, принесе тобі чистоту і ясність.

Застосовуй, по відношенню до своєї сім'ї, цю просту істину, і мораль, укладена в ній, принесе твоїй сім'ї достаток і процвітання.

Застосовуй, щодо свого села, цієї простої істини, цю просту істину, і мораль, укладена в ній, принесе тобі повагу.

Застосовуй, щодо цілого царства, цю просту істину, і мораль, укладена в ній, принесе цілому царству багатство і достаток.

Використовуй цю просту істину для всіх і всього в Піднебесній і, мораль укладена в ній поширитися по всіх усюдах.

Пам'ятай, що вдосконалюючись сам, ти осягаєш інших людей, На прикладі своєї сім'ї, вивчаєш інші сім'ї, на прикладі свого села, вивчаєшь інші села, а осягнувши дао Піднебесної, осягнеш і саму Піднебесну.

Ви запитаєте: «Як я можу дізнаватися про все в Піднебесній?»

Я відповім: «Я дотримуюся в усьому цієї істині».

Високоморальна людина схожа на невинне немовля: отруйна комаха не кусає його, лютий звір не ранить його, хижий птах не нападає на нього.

Його кістки м'які і податливі, але кулаки міцні.

Така людина ще не розуміє відносини між чоловіком і жінкою, але вже сама може давати життя.

Це відбувається тому, що вона сповнена життєвої сили.

Вона плаче цілий день, але голос її не хрипне, а все тому, що вона гармонійна.

Знання принципів гармонії називається вічністю, а пізнавши вічність отримуєш прозріння.

Пристрасті і бажанні призводять до біді, прагнення досягти бажаного називається завзятістю.

Усе існуюче, досягнувши розквіту починає старіти, — це називається поводитися не узгоджуючись з дао. А той, хто поводиться не узгоджуючись з дао, — гине!

Той, хто знає не говорить, А той, хто говорить не знає.

Закрий всі отвори, через які можуть проникнути бажання, зачини всі двері, через які можуть увійти пристрасті.

Ніколи не показуй свою гостроту і прозорливість, звільнися від життєвої марноти і безладності, ніколи не показуй свій блиск, змішати з пилом!

Це і називається: з'єднатися з сокровенним і почати відчувати себе частиною всесвіту.

З'єднавшись з сокровенним, така людина не робить відмінностей між рідними і чужими, між користю і шкодою, між дорогим і дешевим. І тому всі люди в Піднебесній починають шанувати її.

Керуйте країною справедливістю, Ведіть війну хитрістю.

Захоплюйте Піднебесну недіянням.

Запитайте: «Як я можу це знати?»

Відповім: «Я спираюсь на наступне: чим більше в країні заборон, тим важче життя народу.

Чим більше у народа зброї, тим більше заворушень відбувається.

Чим більше в серцях людей спритності, тим більш ймовірні біди і нещастя.

Чим суворіше закон в країні, тим більше злочинців».

Тому мудрець, що пізнав дао, говорить так:

«Я буду здійснювати недіяння, тоді і народ буде вдосконалюватися, я буду перебувати в спокої, тоді і народ осягне порядок і правильність.

Я буду стриманим в потребах, тоді і народ заживе багато.

У мене не буде пристрастей і бажань, тоді і люди повернуться до природної простоти».

Будь поблажливий, не скупися на прощення, і люди будуть чесні та щирі: якщо закони занадто суворі, то люди будуть обманювати.

Нещастя — опора щастя, а щастя — містить в собі нещастя.

Хто знає межі щастя і нещастя?

Адже у них немає єдиної правильної форми.

Правильне знову стає помилковий, а добро знову стає злом.

Люди давним-давно перебувають в постійній омані, тому мудрець, що пізнав дао, відрізняється прямотою, але не проявляє твердість, Він, хоч і має «гострі кути», але не ранить ними інших людей, він вільний і природний, але не розпущений.

Він світиться, але не засліплює.

В управління народом, як і в особистому вдосконаленні, немає нічого більш важливого, ніж збереження і накопичення життєвої енергії.

Збереження і накопичення життєвої енергії називається «попередньою підготовкою».

«Попередня підготовка» полягає в тому, щоб за допомогою де, зміцнити і збільшити свої сильні сторони.

А зміцнивши і збільшивши свої сильні сторони, за допомогою де, ти ніколи не зустрінеш нічого такого, що не зможеш подолати.

А будучи непереможним, ти не будеш знати кордонів своєї сили, А не знаючи кордонів своєї сили, ти зможеш керувати цілою країною.

А знаючи основи дао, необхідні для того, щоб захистити країну, ти зможеш правити вічно, в спокої і умиротворенні.

Це і є тверді і міцні основи дао, знаючи які будеш жити вічно.

Управління великою країною схоже на обсмажування дуже дрібної рибки: її не можна часто перевертати, щоб рибка не розвалилася. Використовуй цей принцип для управління Піднебесною, і тоді зла нечисть не зможе діяти.

І тоді не тільки зла нечисть не зможе діяти, але навіть небожителі не зможуть зашкодити людям.

А якщо небожителі не зможуть зашкодити людям, то і святі мудреці будуть втручаються в справи людей.

Ані одні, ані другі не зможуть більше шкодити один одному, і люди зможуть насолоджуватися спокоєм і благодаттю від поверненого їм де.

Управління великою країною можна порівняти з перебуванням в тихому місці в пониззі річки, можна порівняти зі злиттям з Піднебесною, можна порівняти з володінням жіночим началом.

Податливість і м'якість — це особливість жіночого начала, жіноче начало завжди перемагає спокоєм велику міць. А, щоб перемогти велику міць, жіноче начало вдається до поступок і використовує спокій як засіб.

Тому велика країна, поступаючись маленькій, отримує її.

А маленька країна, поступаючись великій, підкорює її.

Саме тому можна використовувати поступки і покірність, щоб отримати;

А можна і поступатися, і отримувати одночасно.

Великий країні не слід надмірно прагнути до управління і контролю над маленькою, як то кажуть «великій країні слід піклуватися лише про те, щоб всі були ситі».

А маленькій країні не варто занадто виконувати волю великої.

Коли обидві сторони отримали те, до чого прагнули, великій країні, тим більше, слід бути більш терпимою і поступливою по відношенню до маленької.

Дао є притулком усього існуючого: воно — скарб для добрих людей, і місце, де вони все зберігають, для поганих.

Добрі слова викликають загальну повагу, А хороші вчинки допомагають тобі самому подивитися з повагою на інших.

Запитають: «Що ж втрачає погана людина відмовляючись від цього?»

Відповім: «Це виглядає так, немов государ і три його радника здійснюють пишний виїзд для жертвоприношень предкам. І хоч їх виїзд багатий і пишний, але ці пишність і багатство не йдуть ні в яке порівняння з тим, що набуває людина, слідуючи дао!»

Чому ж в давнину люди так дорожили дао?

Чи правда, що вони отримували бажане, а їх проступки прощалися?

Так, правда, саме тому вони так і цінували дао.

Твори недіяння, практикуй утримання, їж несмачну їжу.

Велике породжує дрібне, а велике береться з малого, на образу відповідай чеснотою де.

Подолання важкого починай з легкого, здійснення великого починай з нікчемного.

У Піднебесній важке береться з легкого, а легке виходить з важкого.

Тому мудрець, що пізнав дао, не вважає себе великим, але таким стає.

Тому в тій людині, яка легко дає обіцянки, мало щирості, А той, хто з великою легкістю дивиться на справи, зіткнеться при їх вирішенні з безліччю труднощів.

Тому мудрець, що пізнав дао, до кожної справи ставиться як до важкої, саме тому ніколи не зустрічається з труднощами!

Те, що стабільно, легко зберегти.

Те, що ще не розкрилося, легко контролювати.

Те, що ослаблене, легко розділити.

Те, що дрібно і тонко, легко розсіяти.

Діяти треба до того, як щось станеться, А порядок в державі треба встановлювати до настання смути.

Могутнє дерево виростає з дрібної крихти.

А висока дев'ятиповерхова вежа починає зводитися з жменьки землі.

Дорога в тисячу лі починається з одного кроку.

Пам'ятай: діяльний зазнає невдачі, а власник втратить власність.

Тому-то мудрець, що пізнав дао, знаходиться в недіянні — і він не програє.

Він нічим не володіє — і не втрачає цього.

А прості люди завжди, в своїх справах, прагнуть до успіху і тому зазнають невдачі.

Будь у всьому, від початку до кінця, обережний, тоді не зазнаєш невдач. Мудрець, який пізнав дао, бажає того, що не бажають інші.

Він знецінює дорогі речі і предмети.

Він вчиться тому, чому не вчаться інші: повторюючи, скоєні всіма, помилки, він їх виправляє.

Він дозволяє всьому існуючому розвиватися природним чином, за своїми законами, і не наважується ні в що втручатися.

Ті, хто в давнину слідували дао, не вчили народ хитрості і спритності, а вчили простоті і чесності: важко керувати людьми, коли в них багато спритності та хитрості. Скористайся спритністю для управління — і це принесе нещастя країні!

Не використовуй спритність для управління країною — і це принесе щастя!

Ці два принципи складають одне ціле, розуміння цього єдиного цілого можна назвати «розумінням потаємної чесноти де».

Таємна доброчесність де глибока і обширна, разом з усім існуючим, вона повертається до істинної простоті дао, і після цього слідує природності.

Річки і моря можуть збирати в собі течії ста струмків і маленьких річок, тому що вони знаходяться нижче їх і, всі потоки, стікаються в їх води.

Тому річки і моря правлять ста потоками.

Мудрець, який пізнав дао, коли бажає підпорядкувати людей і управляти ними, повинен бути смиренним в промовах.

А бажаючих бути попереду інших, повинен поставити себе позаду всіх.

Мудрець, який пізнав дао, підпорядковуючи народ і керуючи їм, не стає для людей тягарем.

А той, хто йде попереду всіх, нікому не шкодить.

Тому в Піднебесній радо приймають таких людей і не втомлюються від них.

Такі люди не боряться з Піднебесною і Піднебесна не бореться з ними.

Все в світі говорять, що дао занадто величезнє, для того, щоб бути на щось схожим.

А через те, що воно занадто величезнє, ніщо не може бути на нього схожим Якщо ж здається, що дао нагадує якусь конкретну річ, то, ця річ, все одно завжди менше, ніж саме дао.

У мене є три скарби, які потрібно цінувати і берегти:

Перше — це любов, друге — це стримана простота, а третє — це те, що я не наважуюся ставити себе попереду інших.

Я відчуваю любов, тому можу бути хоробрим.

Я простий, тому можу бути великодушним і щедрим.

Я не наважуюся ставити себе перед іншими, тому можу бути попереду всього всесвіту.

Той, хто прагне хоробрості без любові, великодушності без простоти, першості без поступок, отримає один результат — загибель!

Той, хто веде війну, пам'ятаючи про любов милосердя, той перемагає.

А його захист міцний і неприступний.

І само Небо рятує таку людину, і сама любов її оберігає.

Майстерний генерал не покладається на сміливість.

А того, хто вміє вести війну, не легко вивести з себе.

А той, хто вміє перемагати ворогів, не вступає в прямий конфлікт.

Той, хто вміє використовувати людей, завжди проявляє смирення.

Це і називається «чеснота, що полягає в умінні не боротися», це і називається «вміння використовувати можливості інших», це і називається «діяти відповідно природності»

це і є головний принцип стародавнього дао.

Закон війни говорить:

«Я не наважуюся бути господарем становища і атакувати, Я — гість, який обороняється.

Я не наважуюся ступити вперед навіть на крок, але відступаю назад на цілих десять».

Ці дії і називаються бездіяльністю або дією без дії.

Коли потрібно підняти зброю, зроби вигляд, що у тебе немає рук, коли потрібно защіщатся від ворога, зроби вигляд, що не бачиш його, коли потрібно застосувати зброю, зроби вигляд, що у тебе її немає.

Немає більшого нещастя, ніж недооцінити противника!

Недооцінити противника значить майже втратити три скарби.

Тому, коли у двох генералів армії приблизно рівні за силою, переможе той, хто зберіг в своєму серці співчуття і любов.

Мої слова легко зрозуміти і легко втілити, Але ніхто, в цьому світі, цього не знає і ніхто їх не втілює.

У словах є мета, а у вчинках є основа, Але оскільки люди не розуміють цю істину, то вони не розумію і мене.

Тих, хто мене розуміє дуже мало, а тих, хто хочє у мене вчитися — ще менше.

Ось тому такі люди мені особливо дороги.

Тому у мудреців, які пізнали дао, одяг бідний, але в собі вони несуть великий скарб!

Знати, що ти нічого не знаєш — це найкраще з усього.

Не знати, але робити вигляд, що знаєш — це помилка!

Мудрець, що осягнув дао, не помиляється, тому що він відноситься до помилок, як до помилок, а ставлячись до помилок як помилок, він, тим самим, виправляє іх.

А значить і не помиляється!

Коли народ не боїться покарань і влади правителів — приходять страшні часи!

Не робіть життя простого народу небезпечним, не тисніть на нього загрозою життю!

Тільки вільний від гніту народ, не буде ненавидіти правителів.

Тому мудрець, що пізнав дао, не тільки знає себе, але й не виставляє себе!

Не просто любить себе, але й не дорожить собою!

Тому треба зберігати в собі перше і відмовлятися від другого.

Не побоїшся бути сильним — загинеш.

Не побоїшся бути слабким — будеш жити.

У цих двох вчинках є і користь, і шкода.

Хто ж пояснить чому Небо не любить сильних?

Навіть мудреюя, який пізнав дао, це буде важко пояснити.

Закон дао такий:

До того, хто не воює легко приходить перемога.

До того, хто мовчить, легко приходить правильна відповідь.

До того, хто не кличе, все приходить само.

Будь розслаблений і спокійний — все само складеться, саме розпланується.

Небесні сітки розкинуті широко, вони всюди, і нічого, що вони рідкі,проте нічого не упустять!

Народ не боїться смерті, так навіщо ж лякати його смертю?

Того, хто змушує людей бояться смерті і робить, тим самим, страшний злочин, я знищу!

Хто ж після цього знову наважиться так чинити?

Дуже часто одна людина, за задумом Неба, несе смерть іншій.

Але якщо самому, з власної волі, намагатися замінити таку людину, і брати на себе її призначення — це все одно що самому, без допомоги досвідчених дроворубів, рубати дерева в лісі: часто можна поранити свої власні руки!

Люди голодують, тому що правителі збирають занадто великі податки — в цьому і причина голоду!

Людьми важко керувати, тому що правителі жорстокі — в цьому і причина труднощів!

Люди не цінують життя і ризикують ним, порушуючи закон, тому що правителі, для свого забезпеченого життя, забрали у них останнє — в цьому і причина знецінення життя!

Тому йдеться: ті, хто не женеться за життєвими благами, (тим самим не обділяють інших) своєю чеснотою перевершують багатих і знатних!

Людина за життя м'яка і гнучка, в після смерті тверда.

Рослини, коли з'являються і виростають, м'які і слабкі, а загинувши стають сухими і гнилими.

Тому що тверде і щільне відноситься до смерті, А м'яке і податливе до життя.

Тому на війні, будеш проявляти твердість, — програєш битву, А зміцніле дерево зрубають.

Ось тому ті, хто твердий, часто виявляються в невигідному становищі, А ті, хто м'який і гнучкий часто мають переваги.

Хіба не схоже Небесне дао на натягування лука?

Коли тятива піднімається від натягування, сам лук опускається:

Там, де є надлишок — все прибирається, там, де є нестача — все заповнюється.

Природа Небесного дао така: забирається там, де є надлишок, заповнюється там, де є нестача.

Людська природа така: ще більше відняти там, де вже є нестача, ще більше додати там, де і так є надлишок.

Хто ж може в Піднебесній, маючи в чомусь надлишок, поділиться зайвим?

Так може тільки дао!

Тому мудрець, який осягнув дао, зробивши — не ставить зроблене собі в заслугу, досягнувши успіху — привласнює досягнутого, маючи таланти і здібності — не виставляє їх напоказ.

Після сильного гніву завжди залишаються неприємні почуття, так хіба можна назвати гнів кращим засобом вирішувати справи?

Тому мудрець, що пізнав дао, поводиться так: він немов зберігає в собі боргову розписку, але не змушує того, хто взяв позику, віддавати борг.

Добродійні люди як хороші рахівники, А погані люди як жорстокі податківці.

Небесне дао не має фаворитів, воно не зважає на спорідненість, Але воно завжди стає на бік добрих людей.

Нехай територія країни буде маленькою, а населення невеликим.

І навіть, якщо є різні види приладдя і знарядь, то нехай вони не використовуються.

Зроби так, щоб люди, з народження і до смерті, не йшли далеко від своєї оселі.

І хоч і є човни і вози, нехай не буде необхідності в них їздити.

І хоч і є зброя і обладунки, нехай не надається можливість їх одягати.

Нехай народ знову використовує вузликове письмо.

Зроби його їжу смачною, одяг красивим, житло безпечними, життя радісним.

Нехай сусідні держави тільки дивляться одна на одну, нехай слухають одна в одної гавкіт собак і крик півнів, але народ, від народження і до смерті, хай не відвідує один одного.

Правдиві слова не красиві, красиві слова не правдиві.

Людина, з добром серці, не майстерна в суперечках, А людина, майстерна в суперечках, немає добра в серці.

Хто має глибоке пізнання, той не має широких знань, хто має широкі знання, той не володіє глибоким пізнанням.

Мудрець, який пізнав дао, нічого не накопичує: чим більше він робить для людей, тим йому самому краще, чим більше він віддає людям, тим сам більше отримує.

Правильний шлях Неба: приносити користь, а не шкодити.

Правильна поведінка людини: діяти, але не боротися.

Афоризм «Які думки у людини в серці, така вона і є» не лише описує все людське єство, він настільки всеохоплюючий, що стосується всіх умов та обставин людського життя. Людина буквально складається з того, про що вона мислить, її характер — це підсумок усіх її думок.

Так само як рослина проростає з насіння, без якого цієї рослини і не було б, так і кожен вчинок людини проростає з прихованого насіння думок, без яких цього вчинку і не було би. Це однаково стосується як так званих «спонтанних» та «ненавмисних» вчинків, так і тих, які ми робимо свідомо.

Дія — це розквіт думки, а радість та страждання — то її плоди. Таким чином, людина збирає врожай із солодких чи гірких плодів свого власного господарства.

Людина має розвиватись, а не бути чимось штучно створеним. Причина та наслідок це такі ж абсолютні та незмінні елементи у прихованому царстві думок, як і у світі видимому та матеріальному. Благородний та величний характер — це не прихильність долі чи випадку, а результат постійних зусиль у вихованні правильного мислення, що нероздільно пов'язане з позитивними думками. Нечестивий та жорстокий характер, в результаті того ж процесу, є наслідком постійного затаювання негативних думок.

Людина себе або створює, або не створює; в арсеналі своєї свідомості вона кує зброю, якою може себе знищити. Проте, також вона може створити інструменти, і з їх допомогою звести райські палаци радості, сили та миру. При правильному виборі та застосуванні думки, людина наближається до Божественної досконалості; через зловживання та неправильне застосування думок вона опускається нижче рівня звіра. Між цими двома крайностями і знаходяться всі грані характеру, а людина — їх творець і господар.

Серед усіх прекрасних істин, що мають відношення до душі, і які були відновлені та відкриті у цьому столітті, немає більш радісної та повної божого благословення та впевненості, ніж та істина, що саме людина є хазяїном своїх думок, ковалем свого характеру, творцем та джерелом формування ситуації, навколишнього обставин та долі.

Будучи істотою Сили, Розуму та Любові, а також повелителем своїх власних думок, людина має ключі до кожної ситуації, і містить у собі ту цілющу силу, за допомогою їй по силам зробити все, що вона забажає.

Людина завжди господар, навіть у своєму найслабшому та знедоленому стані. Але в такій слабкості та деградації вона — нерозумний господар, котрий погано стежить за своїм «господарством». А коли вона починає розмірковувати над своїм станом і старанно шукати Закон, на якому ґрунтується її єство, вона стає мудрим господарем, який розумно направляє свою енергію, і таким чином перенаправляє свої думки на плідні справи. Такий він, свідомий господар, яким людина може стати лише відкривши у собі закони мислення; і таке відкриття повністю залежить від старанності, самоаналізу та життєвого досвіду.

Лише завдяки наполегливому пошуку та розробці копалин знаходять золото та алмази. Так само і людина може знайти будь-яку істину, пов'язану з її сутністю, якщо буде копати глибоко у шахтах своєї душі. І будучи творцем свого характеру, господарем свого життя та володарем своєї долі, вона зможе безпомилково довести: якщо вона буде відслідковувати, контролювати та міняти свої думки, відстежуючи при цьому їх вплив на себе саму, на оточуючих та свої життєві обставини; якщо вона навчиться пов'язувати причину та наслідок шляхом терплячого аналізу та вивчення, то буде таким чином накопичувати свій життєвий досвід. І нехай він буде навіть самий незначний, але це буде засіб отримання знань про себе. У цьому напрямку, як ні в якому іншому, слідує абсолютний закон, який звучить так: «Хто шукає, той знайде; і перед тим, хто стукає у двері, вони відчиняються»; бо тільки завдяки терплячості, практиці та постійній наполегливості людина може переступити поріг Храму Знань.

Розум людини можна порівняти з садом, про котрий можна піклуватись або дати йому здичавіти; але чи то буде доглянутий сад чи занедбаний, він буде і далі плодити. Якщо його не засіяти корисним насінням, його заполонить бур’ян, який буде розростатись.

Так само як садівник піклується про свою ділянку, вириваючи лабузиння та вирощуючи необхідні йому квіти та фрукти, так і людина може піклуватись про сад свого розуму, відкидаючи всі неправильні, некорисні та нечисті думки, вирощуючи квіти та плоди правильних, корисних та чистих думок. Слідуючи цьому принципу, людина рано чи пізно розуміє, що саме вона головний садівник своєї душі, керівник свого життя. Вона також відкриває, всередині себе, закони мислення та все більше переконується, що сила думки та розум впливають на формування її характеру, зовнішніх обставин та долі.

Думки та характер — це одне ціле, і оскільки характер може проявлятись і показувати себе лише в оточуючому середовищі і супутніх обставинах, зовнішні умови життя людини завжди будуть нерозривно пов'язані з її внутрішнім станом. Це не означає, що обставини у житті людини завжди повністю відображають її характер. Проте ці обставини безпосередньо пов'язані з деяким життєво важливим елементом — її мисленням — і на даний момент вони є невід'ємною частиною її розвитку.

Кожна людина знаходиться там, де вона є по закону свого буття. Думки, які вона заклала у свій характер, привели її туди, і у тому, як склалося її життя, немає елементу випадковості. Усе це результат закону, який не може помилятись. Це стосується як тих, хто відчуває себе «не у гармонії» з оточуючим світом, так і тих, хто задоволений ним.

Будучи прогресивною істотою, яка має розвиватись, людина знаходиться там, де вона є, щоб зрозуміти, що вона може рости; і коли вона засвоює духовний урок, який приносить їй ситуація, ця ситуація минає, поступаючись місцем іншим життєвим обставинам.

Обставини впливають на людину допоки вона вважає, що саме вони формують її зовнішнє середовище. Але коли вона розуміє, що може самостійно розпоряджатись прихованими надрами своєї душі, з яких формуються зовнішні обставини, саме тоді вона стає законним господарем самому собі. Про те, що обставини реалізуються через думки, знає кожен, хто хоча б недовго практикував самоконтроль та самоочищення, бо він напевне помітив, що зміна життєвих обставин прямо пропорційно залежала від зміни їх психічного стану. Бо ж так і є насправді, коли людина щиро намагається виправити недоліки свого характеру, і досягає у цьому швидкого та помітного результату, вона швидко долає низку негараздів.

Душа притягує те, що таїться у ній самій; те, що вона любить, а також те, чого вона боїться. Вона досягає вершини своїх заповітних спрямувань. Вона поринає у глибини своїх незвіданих бажань — і життєві обставини служать засобом, за допомогою якого душа отримує своє.

Кожна насінина думки, засіяна чи проронена у ґрунт розуму, щоб укорінитись там, розвивається і рано чи пізно проростає у вчинок, приносячи врожай можливостей та обставин. Гарні думки приносять гарні плоди, погані — погані.

Зовнішній світ обставин підлаштовується під внутрішній світ мислення, і як приємні, так і неприємні зовнішні обставини є факторами, які вносять свій вклад у досягнення максимального блага для індивіда. Як жнець свого власного врожаю, людина вчиться як у горі, так і в радості.

Людина потрапляє у богодільню чи тюрму не через погану вдачу, а через надлишок нікчемних думок та примітивних бажань. Людина з чистими думками не стає раптово на дорогу злочинів під дією якоїсь зовнішньої сили; злочинна думка довгий час тайно визріває в її серці, і у підходящий момент просто виривається назовні зі всією накопиченою міццю.

Обставини не створюють людину; вони просто показують, яка вона є. Ніякі обставини не змусять людину поринути у розпусту і супутні їй страждання, якщо в людини немає розпусних схильностей; або ж піднестися до чеснот та чистого щастя, якщо вона не виховувала у собі довгий час добрі наміри. І тому людина, як Володар думки, є скульптором самої себе, творцем зовнішнього середовища. Вже при народженні душа починає свій шлях, і на кожному кроці свого земного паломництва вона притягує ті збіги обставин, які її розкривають, і які є відображенням її власної чистоти або не чистоти, її сили або її слабкості.

Люди притягують не те, що вони хочуть, а те, чим вони є по суті. Їх забаганки, фантазії та амбіції піддаються випробуванням на кожному кроці, але їх потаємні думки та бажання живляться власною їжею, чи то кепською, чи то чистою. «Божественність, яка формує наші цілі» живе в нас самих; це наша власна особистість. Лише сама людина здатна собою керувати. Думка та вчинок — тюремщики Долі — вони кидають нас за грати, якщо вони примітивні. Вони також і ангели Свободи — вони нас звільняють, якщо вони благородні. Людина отримує не те, чого вона бажає і за що молиться, а те, на що вона справедливо заслуговує. Її бажання та молитви задовольняються та отримують відповідь тоді, коли вони знаходяться у гармонії з її думками та вчинками.

У світлі цієї істини, що ж тоді означає «боротьба з обставинами»? Це означає, що людина постійно веде боротьбу з негативним впливом обставин, в той час як вона весь час живить та зберігає їх причину у своєму серці. Ця причина може набирати форми свідомого пороку або несвідомої слабкості. Але чим би це не було, воно вперто зводить нанівець усі зусилля свого господаря і, таким чином, просто таки кричить, благаючи все виправити.

Люди прагнуть покращити свої життєві обставини, але не бажають покращувати себе. Тому вони залишаються зв’язаними. Людина, яка не ламається під тиском страждань, обов'язково досягне своєї заповітної мрії. Це однаково вірно як земних, так і божественних справ. Навіть людина, єдиною ціллю якої є набуття багатства, повинна бути готова піти на великі особисті жертви перед тим, як вона зможе досягти своєї цілі; і хто знає, на що ще, щоб підтримувати таке благополучне життя?

Ось людина, яка дуже бідна. Вона дуже занепокоєна, бо її домашні умови треба покращити. Тим не менше, вона постійно ухиляється від роботи, і вважає, що має виправдання, коли намагається обдурити свого роботодавця, посилаючись на недостатню заробітну плату. Така людина не розуміє елементарних основ тих принципів, які є запорукою справжнього благополуччя. Вона не тільки абсолютно не здатна видертись зі своєї убогості, вона фактично притягує до себе ще більші злидні, живлячи та випускаючи назовні бездіяльні, підступні та малодушні думки.

А ось заможна людина, яка страждає від болісного та постійного захворювання, спричиненого обжерливістю. Вона готова віддати великі кошти, аби тільки позбавитись його, проте вона не готова пожертвувати своїми ненажерними бажаннями. Вона хоче задовольняти свій смак до жирної та не натуральної їжі, але при цьому бути здоровою. Така людина не здатна бути здоровою, тому що вона ще не засвоїла головні принципи здорового життя.

Ось роботодавець, який вдається до нечесних засобів, щоб уникнути виплати встановленої заробітної плати, і, маючи надію примножити свій прибуток, знижує зарплату своїм працівникам. Така людина теж зовсім не варта багатства. І коли вона стає банкротом, це стосується як її репутації, так і фінансового стану, вона звинувачує обставини, не знаючи, що саме вона є єдиним творцем свого стану.

Я навів приклад лише цих трьох ситуацій просто щоб проілюструвати ту істину, що сама людина є причиною (хоча майже завжди несвідомо) оточуючих її обставин. І що, прагнучи успішного досягнення цілі, вона постійно сама заважає її досягненню, заохочуючи думки та бажання, які просто не можуть знаходитись у гармонії з цією ціллю. Такі ситуації можна перераховувати майже нескінченно, але в цьому немає необхідності. Читач може, якщо сам того забажає, прослідкувати дію законів мислення на власному розумі та житті, і поки це не буде зроблено, не можна шукати виправдання в простих зовнішніх факторах.

Обставини, однак, настільки складна штука, а думки настільки глибоко укорінюються в нас, та й умови для щастя дуже сильно відрізняються для різних людей, що стан усієї душі людини (хоча він відомий лише їй самій) не може бути оцінений лише по зовнішньому аспекту її життя.

Людина може бути чесною у певних напрямках, але все одно страждати від труднощів. Людина може бути не чесною у певних напрямках, але все одно примножувати своє багатство. Але висновок, який зазвичай базується на тому, що одна людина зазнає поразку через те, що вона занадто чесна, а інша процвітає, бо вона занадто нечесна, є результатом поверхневого судження, що нечесна людина майже завжди корумпована, а чесна майже завжди благочинна. Проте після більш глибокого вивчення і набуття життєвого досвіду таке судження виявляється помилковим. У нечесної людини можуть бути деякі прекрасні риси, яких немає у інших. А у чесної людини можуть бути жахливі пороки, яких немає у інших. Чесна людина пожинає хороші плоди своїх чесних думок і вчинків; але вона також і наволікає на себе страждання, породжені її пороками. Нечесна людина також сама спричиняє свої страждання та радощі.

Людське марнославство тішиться думкою, що вона страждає через свою доброчинність. Але лише допоки людина не викорінить усі болісні, гіркі та нечисті думки зі своєї голови і не змиє гріховні плями зі своєї душі, вона не зможе бути впевненою і стверджувати, що її страждання це результат її хороших, а не поганих рис. І на шляху до цієї вищої досконалості вона побачить дію Великого Закону на своєму розумі та житті, який абсолютно справедливий и який не видає добро за зло, а зло за добро. Маючи такі знання, вона тоді зрозуміє, озираючись на своє минуле невігластво та сліпоту, що її життя є і завжди буде справедливо влаштоване, і що її минулий досвід, гарний чи поганий, був справедливим результатом її зростаючого, проте ще не повністю зрілого «Я».

Гарні думки та дії ніколи не призведуть до поганих результатів. Погані думки та дії ніколи не принесуть гарних результатів. Це просто говорить про те, що з кукурудзи виросте лише кукурудза, а з кропиви — лише кропива. Люди розуміють дію цього закону у світі природи, і відштовхуються від нього. Але мало хто розуміє його дію в ментальному та моральному світі (хоча його дія така ж проста та незмінна), і тому ним не користуються.

Страждання завжди є наслідком неправильного мислення у якомусь напрямку. Це ознака того, що людина не знаходиться у гармонії з собою, з Законом свого буття. Єдине і найвище застосування страждання — самоочищення, випалювання всього, що несе біль та бруд. Страждання припиняється для того, хто очистився. Немає сенсу далі обпалювати золото після того, як всі домішки з нього видалені. Так само і абсолютно чистій та просвітленій істоті немає сенсу страждати.

Обставини, з якими людина стикається страждаючи, є результатом її власної душевної дисгармонії. Обставини, з якими людина стикається будучи у блаженстві, але які не пов'язані з матеріальними цінностями, є результатом правильного мислення. Убогість, а не нестача матеріальних цінностей — показник її неправильного мислення. Людина може бути проклятою і багатою; вона може бути благословенною і бідною. Блаженство та багатство поєднуються тільки тоді, коли багатство використовується правильно і мудро. І бідна людина впадає у злидні тільки тоді, коли вона вважає свою долю покладеним на неї несправедливим тягарем.

Злидні та слабкість — дві крайності убогості. Вони однаково неприродні та є результатом психічного розладу. Людина не може бути оточена правильними обставинами, поки вона не стане щасливою, здоровою та процвітаючою істотою. А щастя, здоров'я та процвітання — це результат гармонічного співіснування внутрішнього з зовнішнім, людини з її оточенням.

Людина стає справжньою людиною лише тоді, коли припиняє нити та звинувачувати, і починає шукати приховану справедливість, яка регулює її життя. І коли вона пристосовує свій розум до цього регулюючого фактору, вона припиняє звинувачувати інших у своєму стані, і починає нарощувати свою міць завдяки сильним та гідним думкам. Вона припиняє боротися з обставинами, і починає використовувати їх як допоміжний фактор для досягнення швидкого прогресу та як засіб відкриття прихованих сил та можливостей в середині себе.

Закон, а не хаос, є домінуючим принципом у всесвіті. Справедливість, а не навпаки, є душою та сутністю життя. Праведність, а не корупція, є рухомою силою в духовному управлінні світом. В такому випадку людині залишається тільки скерувати себе у потрібне русло, щоб виявити, що всесвіт правий; і в цьому процесі вона відкриє для себе, що по мірі того, як вона змінює свої думки по відношенню до інших речей і людей, речі та інші люди також почнуть змінюватися по відношенню до неї.

Доказ цієї істини криється в кожній людині, що дозволяє провести просте дослідження шляхом систематичної інтроспекції та самоаналізу. Як тільки людина радикально змінить свої думки, вона буде вражена швидким перетворенням, яке відобразиться і на матеріальних умовах її життя.

Люди думають, що думку можна тримати у секреті, але це не так. Вона швидко переростає у звичку, а звичка — у спосіб життя, такий як пияцтво та хтивість, які в свою чергу призводять до злиднів та хвороб. Будь-які нечисті думки переростають в спустошливі звички, які потім призводять до відволікаючих та несприятливих обставин. Думки про страх, сумніви та нерішучість переростають у слабкі, малодушні та слабовільні звички, які призводять до невдач, злиднів та рабської залежності.

Ліниві думки переростають у звички нечистоти та нечесності, і призводять до бруду та злиднів. Ненависні та звинувачувальні думки переростають у звичку всіх звинувачувати та бути жорстоким, що також призводить до шкоди та травлі. Будь-які егоїстичні думки переростають у звичку бути корисливим та меркантильним, а це призводить до обставин, в тій чи іншій мірі тривожних та печальних.

З іншої сторони, прекрасні думки стають такими рисами як витонченість та доброта, і вони призводять до приємних та радісних обставин. Чисті думки переростають у такі риси як стриманість та самовладання, котрі призводять до спокою та миру. Думки про відвагу, самостійність та рішучість надають хоробрості, яка веде до успіху, достатку та свободи.

Енергійні думки переростають у такі риси як чистота та працьовитість, які ведуть до приємних обставини. Ніжні та великодушні думки виховують такі риси як доброта, яку супроводжують оберігаючі та захищаючі обставини. Люблячі та альтруїстичні думки переростають у безкорисливість по відношенню до інших, а це неодмінно веде до постійного процвітання та істинного багатства.

Постійний потік думок, гарних чи поганих, обов'язково проявить себе у характері та обставинах. Людина не може напряму обирати собі обставини, але вона може обирати свої думки, і, таким чином, опосередковано, проте неодмінно, формувати для себе життєві обставини.

Людська натура допомагає нам задовольняти думки, які ми найбільше заохочуємо, і тоді з'являються можливості, які максимально швидко виштовхують на поверхність як добрі, так і злі думки.

Як тільки людина позбавиться гріховних думок, увесь світ стане до неї добрішим та буде готовий допомогти. Як тільки вона відгонить слабкі та болісні думки, з усіх сторін її оточать можливості, які допоможуть досягти її рішучих прагнень. Як тільки вона почне заохочувати добрі думки, тяжка доля не зламає її нещастям та соромом. Світ — це ваш калейдоскоп, а різноманітні кольорові комбінації, які він дарує вам кожній момент, це відображення ваших думок.

Ти станеш тим, ким маєш стати; Невдача хай стежину іншу обере, А це нікчемне слово «ситуація» Вільному духу шкоди геть не нанесе. Керує часом, простір підкоряє; І хитрий Шанс у нього в кулаці, Він Ситуацію підступную з трону скине: «Служитимеш віднині ти мені!» І людська Воля, сила нездоланна, Дитя Душі безсмертної вона, Знайде свій шлях до будь-якої цілі, Хоч треба буде сто завад пройти. Не метушись, якщо не все виходить, Чекай, неначе той мудрець; Коли твій дух постане і прикаже, Навіть титани скоряться тобі.

Тіло це слуга розуму. Воно підкорюється його командам, незалежно від того, чи були вони свідомо обрані, чи спрацювали автоматично. За велінням неетичних думок, тіло швидко занурюється у хворобу і занепад; за велінням радісних і прекрасних думок, воно випромінює молодість і красу.

Хвороба і здоров'я, як і зовнішні обставини, беруть свій початок у думці. Хворобливі думки будуть виражатись у хворобливому тілі. Відомо, що думки про страх вбивають людину так само швидко, як куля. Вони постійно вбивають тисячі людей, нехай і не так швидко, проте однозначно. Люди, які живуть у страху перед хворобою, в результаті від неї і страждають. Тривога швидко деморалізує все тіло і відкриває двері хворобі; а нечисті думки, навіть якщо вони не стосуються фізичного стану, незабаром все одно руйнують нервову систему.

Сильні, чисті та радісні думки формують сильне й гарне тіло. Тіло — це крихкий і пластичний матеріал, який без зволікання реагує на думки, якими він вражений, а звички мислення будуть чинити на нього свій вплив, добрий чи поганий.

Кров людей буде нечиста і отруєна до тих пір, поки вони будуть розмножувати нечисті думки. З чистого серця фонтанує чисте життя і формується чисте тіло. З спотвореного розуму виникає спотворене життя і знівечене тіло. Думка є джерелом дії, життя та прояву; якщо очистити це джерело, все інше теж очиститься.

Зміна дієти не допоможе людині, яка не змінить своїх думок. Коли людина очищає свої думки, вона більше не бажає нечистої їжі.

Якщо ви хочете вдосконалити своє тіло, оберігайте свій розум. Якщо ви хочете відновити своє тіло, прикрашайте свій розум. Думки про злобу, заздрощі, розчарування та смуток позбавляють тіло здоров'я і грації. Кислий вираз обличчя не виникає просто так; він виникає через кислі думки. Зморшки, які вас псують, викликані примхами, гнівом і гординею.

Я знаю жінку, якій уже дев'яносто шість років, а в неї й досі яскраве, невинне обличчя дівчини. Я знаю людину, яка ще не досягла навіть середнього віку, а її обличчя спотворене не гармонійними рисами. Перший випадок — це результат милого і радісного настрою; інший — результат гніву і невдоволення.

Ваш будинок не буде привабливим і чистим, якщо ви не будете впускати туди повітря і сонце. Так само сильне тіло і яскраве, щасливе, безтурботне обличчя можуть бути тільки якщо впускати в розум думки про радість, доброзичливість та спокій.

На обличчях людей похилого віку є зморшки, якісь з них викликані співчуттям, якісь — сильними та чистими думками, а якісь — гнівом. Хто не може їх розрізнити? Тим, хто жив праведно, вік приносить спокій і умиротворення, як сонце, що заходить. Нещодавно я бачив філософа на смертному одрі. Йому було багато років, але він виглядав зовсім не старим. Він помер так само спокійно і мирно, як жив.

Від хвороб тіла немає ліків краще, ніж весела думка; ніщо не втішить вас краще, ніж доброзичливість, яка розжене печаль та сум. Постійно жити з думками про ворожість, цинізм, підозрілість і заздрощі — значить замикати себе в саморобній тюремній клітці. Якщо завжди мислити позитивно, бути веселим, терпляче вчитися знаходити гарне в усьому, то такі безкорисливі думки стануть тими самими воротами в рай; і якщо кожен день думати про мир та спокій для кожної істоти, то мир та спокій прийде і до самого мислителя.

Поки думка не пов'язана з метою, вона не має розумного втілення. У більшості випадків думка може просто «дрейфувати» по океану життя. Відсутність життєвих цілей — порок, і таке «дрейфування» не годиться для того, хто хоче уникнути катастрофи та руйнування.

Ті, хто не мають головної мети в житті, стають легкою здобиччю для занепокоєнь, страхів, неприємностей і жалості до себе, а це все ознаки слабкості, які ведуть, так само, як і свідомі гріхи (хоча й іншим шляхом) до невдачі, нещастя і втрат, тому що слабкості не місце у сильному, еволюціонуючому всесвіті.

Людина мусить сформувати реальну мету в своєму серці і почати її досягати. Вона повинна поставити цю мету в центрі своїх думок. Це може бути прагнення духовного ідеалу або ж якийсь мирської об'єкт, в залежності від стану душі людини на даний момент. Але що б це не було, людина повинна постійно зосереджувати свої думки на меті, яку вона поставила перед собою. Вона повинна зробити цю мету своїм вищим обов'язком і присвятити себе її досягненню, не дозволяючи при цьому своїм думкам загубитись в ефемерних фантазіях, прагненнях і мріях. Це колосальний шлях до самоконтролю і істинної концентрації думки. Навіть якщо людині знову і знову не буде вдаватися досягти своєї мети (але вона обов'язково це зробить, як тільки подолає свої слабкості), накопичена сила характеру буде мірилом її справжнього успіху, і це стане новою відправною точкою для майбутньої сили та тріумфу.

Ті, хто ще не готовий до осмислення великої мети, повинні зосередити свої думки на бездоганному виконанні свого обов'язку, незалежно від того, наскільки незначним може бути їх завдання. Тільки таким чином думки можна зібрати і зосередити, а також розвинути рішучість і енергію, і коли це буде зроблено, не буде нічого такого, чого людина не змогла б досягти.

Навіть найслабша душа, знаючи про свою слабкість і вірячи в ту істину, що силу можна розвинути тільки зусиллями і практикою, відразу ж почне ставати сильнішою, і з кожним доданим зусиллям, виявленим терпінням і нарощеною силою, вона вже не припинить розвиватись і нарешті стане божественно сильною.

Так само, як фізично слабка людина може зробити себе сильною завдяки наполегливим і терплячим тренуванням, так і людина зі слабкими думками може зробити їх сильними, тренуючи себе в правильному мисленні.

Позбутися від безцільності і слабкості, почати мислити цілеспрямовано означає увійти до лав тих сильних духом, які розглядають невдачу лише як один із шляхів здобуття знань; які змушують зовнішні обставини працювати на них; хто твердо мислить і намагається безстрашно й майстерно досягти своєї мети.

Осмисливши свою мету, людина повинна подумки прокласти прямий шлях до її досягнення, не озираючись по сторонам. Сумніви і страхи повинні бути строго виключені; це деструктивні елементи, які ламають пряму лінію зусиль, роблячи її кривою, неефективною і марною. З думками про сумніви і страх ніколи нічого не досягаєш, та ніколи і не зможеш. Вони завжди призводять до провалу. Мета, енергія, сила, а з ними і всі сильні думки зводяться нанівець, якщо закрадаються сумніви і страх.

Прагнення досягти чогось з'являється з усвідомленням того, що ми можемо цього досягти. Сумнів і страх — головні вороги знання, і той, хто заохочує їх, хто не вбиває їх, руйнує себе на кожному кроці.

Однак, той, хто переміг сумніви і страх, переміг невдачу. Кожна його думка підкріплюється силою, і всі труднощі він зустрічає зі сміливістю і мудро долає. Його цілі висіяні в правильний час, і тому вони цвітуть і приносять плоди, які не опадають передчасно на землю.

Думки, які надійно підкріплені метою, стають творчою силою. Той, хто знає це, готовий стати чимось вищим і більшим, ніж просто згусток мінливих думок і відчуттів. Той, хто зробить це, стане свідомим і розумним володарем сили мислення.

Все, чого людина досягає і що їй не вдається — результат її власних думок. У справедливо впорядкованому всесвіті, де втрата рівноваги означала б повне руйнування, індивідуальна відповідальність повинна бути поняттям абсолютним. Відповідальність за свою слабкість і силу, чистоту і нечистоту лежить тільки на самій людину, а не на комусь іншому. Вони викликані нею самою, а не кимось іншим; і вони можуть бути змінені тільки нею самою, а не кимось іншим. Її стан теж належить їй самій, а не комусь іншому. Її страждання і щастя теж виходять зсередини. Які її думки, така і вона сама; як вона продовжує думати, такою вона і залишається.

Сильна людина не зможе допомогти слабшій, поки слабка не захоче прийняти цю допомогу, і навіть тоді слабка людина повинна сама стати сильною. Вона повинна сама розвинути силу, якою вона захоплюється в іншій людині. Ніхто, крім неї самої, не може змінити свій стан.

Люди зазвичай думають і говорять: «Багато людей є рабами, бо у них є гнобитель; так давайте ж ненавидіти цього гнобителя». Однак, тепер серед зростаючого числа людей спостерігається тенденція переінакшувати це судження і говорити: «Одна людина є гнобителем, тому що багато людей є рабами; так давайте ж зневажати рабів». Але правда в тому, що гнобитель і раб є напарниками в невігластві і, хоча на перший погляд здається, що вони заподіюють страждання один одному, але насправді вони заподіюють страждання самі собі. Досконале Знання бачить закономірність у слабкості пригноблених і зловживанні силою гнобителями. Досконала Любов, бачачи страждання обох сторін, не засуджує жодну з них. Досконале Співчуття втішає в обіймах обох, як гнобителя, так і пригнобленого.

Той, хто переміг слабкість і відкинув всі егоїстичні думки, не відноситься ні до гнобителів, ні до пригноблених. Він вільний.

Людина може піднятися, перемогти і досягти своїх цілей тільки піднявши свої думки. Відмовляючись підняти свої думки, вона тільки й зможе, що залишатись слабкою, жалюгідною та нещасною.

Перш, ніж людина зможе досягти чогось, навіть в мирських справах, вона повинна підняти свої думки над рабськими тваринними примхами. Однак, щоб досягти успіху, їй не обов'язково відмовлятися від всього тваринного й егоїстичного; але, принаймні, частиною цього доведеться пожертвувати. Людина, чия перша думка — потурання тваринним примхам, не зможе мислити чітко і розумно планувати свої дії. Вона не зможе знайти і розвинути свої приховані ресурси, тому зазнає невдачі в будь-якому починанні. Не розпочавши впевнено контролювати свої думки, вона не зможе контролювати свої справи і брати на себе серйозні зобов'язання. Вона не спроможна буде діяти незалежно і самостійно, адже буде обмежена тільки тими думками, які сама обирає.

Без жертв не може бути ніякого прогресу, ніяких досягнень. Мирський успіх людини буде залежати від того, наскільки вона пожертвує своїми незв'язними тваринними думками і зосередиться на розвитку своїх планів, а також на зміцненні рішучості і впевненості в собі. І чим вище вона підійме свої думки, чим відважнішою, чеснішою і праведнішою вона стане, тим більше буде її успіх, тим кращими будуть її досягнення.

Всесвіт не любить жадібних, нечесних і порочних, хоча іноді на перший погляд може здатися, що це так. Всесвіт допомагає чесним, благородним і доброчесним. Всі великі Вчителі протягом всієї історії заявляли про це в різних формах, і щоб довести і пізнати це, людині потрібно тільки наполегливо робити себе більш доброчесною, прославляючи свої думки.

Інтелектуальні досягнення — це результат думок, присвячених пошуку знань або прекрасного й істинного в житті і природі. Такі досягнення іноді можуть бути пов'язані з марнославством і амбіціями, але вони не є результатом цих характеристик. Вони є природним результатом довгих наполегливих зусиль, а також чистих і безкорисливих думок.

Духовні досягнення — це результат священних прагнень. Той, хто постійно живе в усвідомленні благородних і високих думок, хто дотримується принципів чистоти і безкорисливості, неодмінно стане мудрим і благородним, а також здобуде вплив і блаженство — це також закономірно, як сонце досягає свого зеніту, а місяць — повнолуння.

Будь-які досягнення — вінець зусиль, діадема думки. За допомогою самоконтролю, рішучості, чистоти, праведності і правильного напрямку думок людина піднімається догори. Через тваринні примхи, лінощі, нечистих думок, розбещеності і непослідовності людина котиться вниз.

Людина може досягти великих успіхів у реальному світі та в духовному царстві, але потім знову зануритися в слабкість і убогість, дозволивши зарозумілим, егоїстичним і зіпсованим думкам опанувати нею.

Перемоги, досягнуті за допомогою правильного мислення, можуть утримуватися тільки пильністю. Багато хто поступається, коли досягає успіху, і швидко повертається до провалу.

Всі досягнення, будь то в бізнесі, інтелектуальному чи духовному світі, є результатом певного спрямованого мислення, і підкоряються одному і тому ж закону, слідують одному і тому ж принципу; єдина різниця полягає в об'єкті досягнення.

Той, хто досягає мало, мабуть, і жертвує мало. Той, хто досягає багато, мабуть, і багато чим жертвує. Той, хто досягає великих висот, мабуть, приносить для цього відповідні жертви.

Мрійники — рятівники світу. Оскільки видимий світ підтримується невидимими, люди через всі свої випробування, гріхи і ганебні схильності живляться прекрасними мріями поодиноких мрійників. Людство не має забувати своїх мрійників. Воно не може дозволити їх ідеалам зникнути і померти. Воно живе в них. Воно знає їх в реаліях, які воно колись ще побачить і пізнає.

Композитор, скульптор, художник, поет, пророк, мудрець — вони творці загробного світу, архітектори небес. Світ прекрасний, тому що вони жили; без них людство загинуло б.

Той, хто береже прекрасні мрії та високі ідеали в своєму серці, одного разу усвідомлює це. Колумб плекав мрії про інший світ, і він відкрив його. Коперник вірив в ідею безлічі світів і широкого всесвіту, і він відкрив його. Будда проповідував філософію духовного світу чистої краси і досконалого спокою, і він увійшов в нього. Бережіть свої мрії. Бережіть свої ідеали. Бережіть музику, що лунає у вашому серці, красу, яка народжується в вашому розумі, чарівність, яка немов вуаль покриває ваші найчистіші помисли, тому що з них і виростуть радісні зовнішні обставини, все небесне довкілля. З них, якщо ви залишитесь вірними їм, і буде врешті решт побудований ваш світ.

Бажати — означає отримувати; прагнути — означає досягати. Чи повинні наймерзенніші бажання людини задовольнятися в повній мірі, а її найчистіші прагнення впасти ниць через відсутність коштів для їх виконання? Ні, не такий Закон. Такий стан речей не узгоджується з принципом — «Проси і отримуй».

Нехай мрії ваші будуть високими, і в міру того, якими будуть ці мрії, такими станете і ви. Ваші Мрії — це зразок того, ким колись будете ви. Ваші ідеали — це передвісники того, що ви в підсумку відкриєте в собі.

Найбільші досягнення починалися з мрії. Дуб спить у жолуді; птах чекає в яйці; а у вищій мрії душі пробуджується ангел. Мрії — це грядка для розсади реальних досягнень.

Оточуючі вас обставини можуть бути несприятливими, але вони не будуть довго залишатися такими, якщо ви усвідомите та приймете Ідеал і будете до нього прагнути. Не можна подорожувати, сидячи під замком, і розвиватися, стоячи на місці без руху. Ось молодий хлопець, на якого з одного боку тисне бідність, а з іншого важка праця; йому доводиться багато годин працювати в задушливому цеху; йому не вистачає освіти і вишуканості. Але він мріє про кращі речі. Він думає про інтелект, витонченість, грацію та красу. Він осмислює, подумки вибудовує ідеальні умови життя. Мрії про більшу свободу і можливості опановують їм; відсутність спокою спонукає його до дій, і він використовує весь свій вільний час і кошти, хоча їх і мало, для розвитку своїх прихованих сил і ресурсів.

Дуже скоро його розум настільки змінюється, що цех вже не може його утримувати. Тепер це настільки дисгармонує з його душевним станом, що він скидає ці стримуючі обставини, немов тісні черевики, і з ростом можливостей, які відповідають розмаху його зростаючої духовної сили, він назавжди виходить за рамки цих обставин.

Минають роки, і ми вже бачимо, що цей юнак став дорослим чоловіком. І ми дізнаємося, що тепер він майстерно володіє певними силами розуму, які він використовує для впливу в масштабах світу і володіє практично неперевершеною міццю. У своїх руках він тримає поводи величезної відповідальності. Від його слів змінюється життя багатьох. Чоловіки і жінки залежать від його слів і перекроюють свої характери, і, подібно до сонця, він стає центральною і сяючою точкою, навколо якої обертаються незліченні долі. Він усвідомив Мрію своєї юності. Він став єдиним зі своїм Ідеалом.

І ви, юний читаче, також усвідомите Мрію (а не просто порожнє бажання) вашого серця, буде вона низькою або прекрасною, або сумішшю того й іншого, тому що ви завжди будете прагнути того, що таємно любите найбільше. У ваших руках отримати точний результат ваших же власних думок; ви отримаєте те, що заробите, не більше і не менше. Якою б не була ваша нинішня ситуація, ви будете падати, залишатися на місці або підніматися разом зі своїми думками, своїми Мріями, своїм Ідеалом. Ви станете такими ж маленькими, як ваше контролююче бажання; або такими ж великими, як ваше домінуюче прагнення.

Цитуючи прекрасні слова Стентона Кіркхама Дейва: «Ось ви сидите і здійснюєте бухгалтерські розрахунки, а вже через хвилину ви виходите за двері, які так довго здавались вам бар'єром на шляху до ваших ідеалів, і опиняєтесь перед глядачами — з тією ж ручкою, яка стирчить за вашим вухом і чорнильними плямами на пальцях — і саме там, саме в той самий момент проб'ється свердловина вашого натхнення. Ось ви йдете, підганяючи отару овець, і так доходите до самого міста — ви, сільський житель, який роззявив рота від здивування; і так ви дійдете під безстрашним керівництвом вашого духу до обителі майстра, і через деякий час він скаже: „Мені більше нема чому тебе навчити“. І ось тепер вже ви великий майстер, який нещодавно тільки і робив, що мріяв про великі речі, поки заганяв овець. Ви повинні відкласти в сторону пилу і струганок, щоб покласти на свої плечі відродження світу».

Бездумні, неосвічені та ледачі, які бачать тільки очевидні наслідки речей, а не самі речі, кажуть про удачу, фортуну та шанс. Бачачи людину, яка росте в багатстві, вони кажуть: «Та він же везунчик!» Спостерігаючи, як інший стає освіченим, вони волають: «Так він же благословенний!» А бачачи праведний характер і значний вплив іншої людини, вони відмічають: «Так йому ж випадає щасливий шанс на кожному кроці!»

Вони не помічають випробувань, провалів і складнощів, через які пройшли ці люди, щоб набути досвіду. Вони нічого не знають про жертви, які ті принесли, про безстрашні зусилля, яких вони доклали, про їх тверду віру, що вони можуть подолати, здавалося б, нездоланні труднощі, і усвідомити Мрію в своєму серці. Вони не бачать темряву і душевні муки; вони бачать тільки світло і радість, називаючи це «удачею». Вони не бачать того довгого і виснажливого шляху, а помічають тільки приємну мету, називаючи це «подарунком долі»; не розуміють процес, а тільки бачать результат, називаючи це «щасливим випадком».

У всіх людських справах є праця, а є результати. І старанність у цій праці є показником результату. А не випадок. «Таланти», сили, матеріальні, інтелектуальні і духовні задатки це плоди праці і зусиль. Вони — це уособлені думки, досягнуті цілі, здійснені мрії.

Мрію, яку ви прославляєте в своєму розумі, Ідеал, який панує в вашому серці — це і є той матеріал, з якого ви побудуєте своє життя, це те, ким ви станете.

Спокій розуму — одна з прекрасних перлин мудрості. Це результат довгих і терплячих зусиль для набуття самоконтролю. Його присутність є показником зрілого досвіду і неабиякого знання законів і роботи мислення.

Людина стає спокійною в тій мірі, в якій вона розуміє себе як істота, що розвивається через мислення, оскільки таке знання вимагає розуміння інших за допомогою мислення. У міру того, як вона розвиває правильне розуміння і все ясніше бачить внутрішні причинно-наслідкові зв'язки речей, вона припиняє метушитися, переживати, турбуватися і засмучуватися, а залишається врівноваженою, стійкою, безтурботною.

Спокійна людина, навчившись керувати собою, знає, як пристосуватися до інших; і вони, в свою чергу, поважають її духовну силу і відчувають, що можуть чогось навчитися і покластися на неї. Чим спокійніше стає людина, тим більше її успіх, її вплив, її сила в ім'я добра. Навіть звичайний торговець виявить, що його бізнес почне процвітати, коли він краще розвине самовладання і незворушність, тому що люди завжди віддають перевагу людині, поведінка якої врівноважена.

Сильну і спокійну людину завжди люблять і шанують. Вона подібна до дерева, яке дає тінь у спекотний день, або ж печери, що захищає від грози. Хто не любить спокійне серце, врівноважене, збалансоване життя? Неважливо, чи йде дощ чи світить сонце, чи які зміни відбуваються з тими, хто володіє цими благословеннями — вони завжди привітні, безтурботні та спокійні. Ця витончена врівноваженість характеру, яку ми називаємо безтурботністю, є фінальною точкою пізнання і навчання; це розквіт життя, плід душі. Вона коштовна, як мудрість, більш бажана, ніж золото — так, навіть більш бажана, ніж чисте золото. Як же убого виглядає жадоба до грошей в порівнянні з безтурботним життям — життям, яка мешкає в океані Істини, під хвилями, поза досяжністю бурі, у вічному спокої!

Скількох людей ми знаємо, які псують собі життя, які знищують все приємне і красиве своїм вибуховим характером, які гублять самовладання і спричиняють ворожнечу! Питання в тому, чи не руйнує більшість людей своє життя і затьмарює своє щастя нестачею самоконтролю. Як мало людей, яких ми зустрічаємо в житті, можна назвати врівноваженими, які володіють тим вишуканим душевним балансом, який властивий правильно сформованому характеру!

Так, людство кипить від неконтрольованого гніву, схвильоване від некерованого горя, пошарпане від неспокою і сумнівів. Тільки мудрець, тільки той, чиї думки контролюються і очищаються, змушує вітри і шторми душі підкорятися йому.

Бурхливі душі, де б ви не знаходилися, в яких би умовах ви не жили, знайте — в океані життя острови Блаженства зустрінуть вас з посмішкою, а сонячний берег вашого ідеалу чекає, коли ваш корабель причалить до нього. Тримайте руку твердо на штурвалі мислення. У ядрі вашої душі таїться Повелитель; Він поки ще дрімає; але ви розбудіть Його. Самоконтроль — це сила; Правильна думка — це майстерність; Спокій — це влада.

Скажіть своєму серцю: «Залишайся у мирі зі всесвітом!»

Сун-цзи сказав:

1. Загальний закон війни такий: швидких бойових колісниць — тисяча, обозних возів — тисяча, обладунків — десять тисяч, відстань на доставку продовольства — тисячу лі. Крім того, додаються зовнішні і внутрішні витрати, як то: зустрічі послів, фарби, клей, поставки зброї, і плата за все це — тисяча золотих в день. Тож якщо маєш у своєму розпорядженні такі кошти, то можна піднімати десятитисячне військо.

2. Коли військовий похід триває довго, а перемоги все немає, солдати занепадають духом і леза притупляються. Атакуючи фортеці і міста, треба зібрати всі сили для одного удару, інакше, якщо облога триватиме довго, державних коштів може не вистачити. Солдати втомляться, леза затупляться, армія справді ослабне, кошти вичерпаються, ось тоді, князі скористаються слабким місцем і піднімуть повстання, і навіть якщо поруч з тобою будуть мудрі радники, все одно нічого вже не можна буде виправити.

3. Я чув про таких, хто не був майстерним у веденні бою, але переміг швидкістю, однак я не бачив тих, хто б переміг, затягнувши війну і виснаживши солдат, нехай би навіть ці полководці і були вправні у веденні бою! Довга війна не приносить користі країні, тому і говорять: той, хто не збагнув до кінця всієї шкоди від війни, не може до кінця зрозуміти і всієї її користі.

4. Майстерний у веденні війни не оголошує набір в солдати по другому колу, не відправляє продовольство в армію втретє, зброю і обладунки він бере в своїй країні, а провіант відбирає у ворога, тому їжі для його армії завжди вистачає.

5. Державна скарбниця виснажується, коли збираються в дальній військовий похід, а коли дальній похід ще й затягується, то бідніє простий народ. Те, що знаходиться близько коштує дорого, а якщо воно коштує дорого, то кошти на це швидко вичерпуються, а коли кошти швидко вичерпуються, то доведеться збільшувати податки і трудову повинність народу. Сили вичерпуються, багатства закінчуються, в країні з десяти дворів у дев'яти порожньо. Майно простого народу зменшується на сім десятих; майно держави — поламані колісниці, втомлені коні, кольчуги, шоломи, стріли, луки, алебарди, щити, великі і малі навіси над колісницями, великі бики, громіздкі вози — все, зменшується на шість десятих.

6. Тому мудрий полководець забирає провіант у ворога, одна міра провіанту супротивника, варта дванадцяти твоїх мір, одне відро сухих стеблин гороху варте дванадцяти твоїх відер

7. Якщо хочеш вбити ворога — виклич у солдатів гнів, якщо хочеш захопити багатства ворога — виклич у солдатів матеріальну зацікавленість. Якщо в бою було захоплено більше десяти колісниць, віддай їх тим, хто захопив, але поміняй на колісницях прапори, а потім змішай зі своїми; милуй бранців і добре з ними поводься — це зветься перемогти ворога і зміцнити своє становище.

8. Тому кажуть: цінна перемога, але не цінне зволікання! Саме через це від полководця, що збагнув мистецтво війни, залежать долі людей, на ньому відповідальність за безпеку і крах держави.

Сун-цзи сказав:

1. Загальний закон війни такий: найкраще за все зберегти країну ворога, гірше — її зруйнувати країну; найкраще змусити військо ворога здатися, гірше — розбити це військо; найкраще змусити батальйон ворога здатися, гірше — цей батальйон розбити; найкраще приборкати роту ворога, гірше — її розгромити; найкраще змусити відділення ворога здатися, гірше — її захопити силою.

2. Тому сказано: здобути в ста битвах сто перемог — це не найкраще з кращого. Треба без бою примусити солдатів противника здатися — ось, краще з кращого! Найкраще перемогти, попередивши дії ворога, гірше — дипломатичними переговорами, ще гірше — здобути перемогу у війні, найгірше з усього — облога ворога. Атакувати потрібно тільки тоді, коли не маєш іншого виходу. Щоб зібрати спорядження і підготувати важкі бойові колісниці, знадобитися три місяці. Для того, щоб викопати рови і звести насипу знадобитися ще три місяці. А потім полководець згораючи від нетерпіння і гніву, посилає своїх солдатів, немов мурах, на облогу, з них третя частина гине, але фортеця як і раніше не взята, — такі атаки призводять до загибелі!

3. Майстерний у веденні війни перемагає солдатів супротивника без бою; захоплює міста не атакуючи; знищує країни, не затягуючи війну. Коли ведеш війну з Піднебесною, необхідно повною мірою використовувати військову хитрість, тоді солдати не будуть втомлюватися, а користь буде абсолютною — це і є закон планування нападу! Тому, при веденні бою, скористайся наступними правилами: якщо твоє військо в десять разів більше війська противника — оточуй; якщо в п'ять разів — атакуй; якщо в два рази — розділи військо противника на частини; якщо твоє військо майже однаково з військом противника — вигадай стратегічну хитрість, щоб перемогти; якщо твоє військо менше — знайди спосіб оборонитися; якщо твоє військо набагато гірше, ніж у супротивника — зумій ухилитися. Коли маленьке військо не поступається — воно стає здобиччю ворога.

4. Головнокомандувач — опора країни, коли опора міцна, держава процвітає, коли опора хитка — слабшає. Государ може здійснити три вчинку, які зашкодять війську:

— государ не знає, що не можна виступати, але наказує виступити або не знає, що не можна відступати, але наказує відступити — це називається стримувати армію;

— государ не знає основ управління армією і армійських законів — це призводить до розгубленості і сум'яття.

— государ не знає основ ведення бою і завдань армії і це породжує у командирів сумніви.

Коли вся армія в розгубленості і охоплена сумнівами, князі скористаються цим — це називається посіяти заворушення в своїй армії та привести ворога до перемоги.

Перемагають у п'яти випадках: якщо знають при яких обставинах можна вести війну, а при яких ні; якщо знають, коли можна перемогти малою кількістю, а коли великою; якщо у старших і молодших збігаються думки і бажання; якщо сам підготувався, а ворога застав зненацька; якщо головнокомандувача має здібності, а государ йому не заважає. Ці п'ять обставин — шлях до перемоги.

5. Тому кажуть: хто знає себе і знає противника, той в ста перемогах не потерпить жодної поразки; хто знає противника, але не знає себе, той буде чергувати перемогу і поразку; хто не знає ані себе, ані супротивника, той в битві за будь-яких обставин може отримати нищівного удару.

Сун-цзи сказав:

1. Той, хто вправний у веденні війни, не допустить перемоги над собою. Він дочекається сприятливих обставин і здобуде перемогу над противником. Бути переможеним чи ні — залежить від тебе, а отримаєш ти перемогу чи ні — залежить від ворога. Майстерний у веденні війни знає: можна вберегти себе від поразки, але не можна примусити ворога віддати тобі перемогу. Тож кажуть: перемогу можна передбачити, але не можна гарантувати.

2. Хто не хоче бути переможеним — обороняється, хто хоче перемогти — нападає. У тих, хто обороняється — недостатньо сил, у тих, хто наступає — їх в надлишку. Вправний в обороні, настільки глибоко приховує від ворога справжній стан речей, немов «знаходиться глибоко під землею»; вправний у нападі, діє настільки раптово і стрімко, немов «спускається з дев'ятого неба». Той, хто може все це одразу — збереже свою армію і здобуде перемогу!

3. Бачити перемогу там, де її побачить будь-хто — це не верх прозорливості! Здобути перемогу, про яку всі в Піднебесній сказали: «Легко!», — це не верх мудрості! Адже не вважається, що у того, хто може підняти пушинку, є велика сила, а у того, хто може бачити сонце і місяць — гострий зір, а у того, хто чує грім — гострий слух. У давнину, всі великі полководці перемагали легко, тому така перемога не прославляла їх мудрість, та не оспівувала їх подвиги. Але це говорить про те, що в організації війни вони не припустилися помилок, не було помилок — це значить, що були вжиті всі заходи, і це була перемога над тими хто вже заздалегідь програв! Тому майстерний у веденні війни повністю огороджує себе від поразки, але він ніколи не упустить можливості вразити супротивника. Кажуть: армія-переможець, спочатку розраховує перемогу, а потім кидається в бій, армія котра програла, спочатку кидається в бій, а потім сподівається на перемогу.

4. Той, хто вправний у веденні війни, осягає істину та слідує закону, і тоді в його силах розпоряджатися перемогою і поразкою.

5. «Закон війни» говорить: перше — це «розмір», друге — це «кількість», третє — це «чисельність», четверте — це «порівняння», п'яте — це «перемога». Для країни важливе значення має «розмір» території, бо від «розміру» території залежить «кількість» населення і ресурсів, а від «кількості» населення і ресурсів залежить «чисельність» армії, а від «чисельності» армії залежить результат «зіставлення» сил, а від результату «зіставлення» сил залежить «перемога». Тому кажуть: армія-переможець виглядає немов скеля поруч з камінцем, а переможена армія, виглядає немов камінець у порівнянні зі скелею.

Головнокомандувач, який повинен перемогти, направляє солдатів так, немов з гірського піку висотою в тисячу метрів обрушує вниз гірський потік, і сила потоку не знає перешкод — це і є «умова» абсолютної перемоги.

Сун-цзи сказав:

1. Закон війни такий: керувати великою кількістю людей все одно, що малою, тут все залежить від складових і їх організації. Вести в бій велику армію все одно, що малу, тут вся справа в тому, як організувати командування. Щоб всі частини армії, зазнавши атаку, не отримали поразку, треба правильно використовувати як відкриті прямі атаки, так і стратегічні прийоми. Армію супротивника треба атакувати так, немов б'єш каменем по яйцю, немов цільним ударяєш по порожньому.

2. Для бою важливі відкриті прямі атаки, для перемоги — стратегічні прийоми. Майстерний у стратегічних хитрощах, вічний, немов Земля і Небо; він невичерпний, немов Велика ріка. Він виснажується і знову відновлюється, немов зміна Місяця і Сонця; він вмирає і знову народжується, немов зміна пір року. Музичних нот не більше п'яти, але всіх можливих їх з'єднань нікому не дано почути; квітів не більше п'яти, але всіх можливих їх відтінків, нікому не дано побачити; смаків не більше п'яти, але всіх можливих їх поєднань нікому не дано спробувати. Так і на війні: є відкрита пряма атака, а є стратегічна хитрощі, але їх поєднання і зміни безкінечні. Відкрита пряма атака і стратегічна хитрість залежать один від одного, вони, немов нескінченний круговорот, хіба може хтось їх всі вичерпати?

3. Для того щоб вода могла зрушити каменюки, необхідна сильна стрімка течія — це є необхідна умова; для того, щоб хижий птах блискавично схопив здобич необхідний точний розрахунок моменту нападу. Вправний у проведенні війни діє стрімко, а коли настане потрібний момент розраховує швидко; така людина подібна до натягнутого лука, який, з блискавичною швидкістю, в потрібний момент випускає стрілу.

4. Навіть тоді, коли на полі бою запанує сум'яття, ти йому не піддасися; навіть тоді, коли на поле бою все втратить форму, ти не зможеш програти.

5. Безлад походить від заведеного порядку, боягузтво від хоробрості, слабкість від сили. Безлад і порядок залежать від організації управління; хоробрість і боягузтво залежать від обставин; слабкість і сила залежать від потенціалу. Тому той, хто вміло змушує армію супротивника виступити, демонструє ворогові свій потенціал і ворог вірить; спокушає вигодою і ворог приходить її забрати. Спрага до наживи змушує ворога висунути військо, і тоді, його зустрічають нищівним ударом!

6. Майстерний, у веденні війни, створює необхідні умови, а не докоряє людям. Він уміє вибрати потрібних людей і скористатися ситуацією. Мистецтво використати ситуацію, в бою з ворогом, подібне вмінню пересувати колоди і каміння. Властивість колод і каменів така, що на рівній поверхні вони нерухомі, але по схилу вони котяться. Те, що має кути пересувати важко, але кругле — легко! Майстерний у веденні війни, так вміло використовує ситуацію, неначе скочує круглі камені з гори — це і називається створити сприятливі обставини.

Сун-цзи сказав:

1. Той сильний, хто приходить на місце битви першим; той слабкий, хто приходить на місце битви другим і, поспіхом, вступає в бій. Майстерний у веденні війни управляє людьми, але не дозволяє їм управляти собою. Користь — це те, що змусить ворога самого почати рух; боязнь поразки — це те, що стримує ворога. Тому кажуть: ворога повного сил стоми; ситого зроби голодним; спокійного приведи в рух.

2. Постав солдат там, де ворог чекає, а там, де не очікує, — атакуй. Дорога в тисячу лі буде легкою, якщо на ній не буде ворогів; атака пройде успішно, якщо місце буде не захищеним; укріплення стане міцним, якщо розташувати його в недоступному місці. У вправного в проведенні атак, ворог не знає з якого боку оборонятися; у вправного в обороні, ворог не знає з якого боку нападати. Тонкість! Тонкість в тому, щоб ворог не побачив навіть твоїх слідів. Чудо! Чудо в тому, щоб ворог навіть звуку не почув з твого боку — тоді ти станеш господарем його життя!

3. Коли ти атакуєш, а ворог не може тебе зупинити — це значить: ти б'єш в слабке місце; коли ти відступаєш, а ворог не може наздогнати — це значить: ти швидкий. Коли я хочу битися, то навіть якщо ворог зведе високі стіни і викопає глибокі рови, все одно, він буде змушений прийняти бій, тому що я атакую там, де йому потрібна допомога. Коли я не хочу битися, то навіть якщо просто позначу рамки і буду оборонятися, при всьому бажанні противника, він не зможе зі мною воювати, тому що я ввожу його в оману, показуючи інший напрямок.

4. Тому сказано: розкрий задуми ворога, але не виявляй себе, тоді сам будеш зібраний, а ворог розосереджений. Збери всі свої сили, а сили ворога розділи на десять частин, а тоді вдар усіма своїми десятьма частинами по одній частині противника, в таких обставинах твоїх солдатів буде багато, а солдат ворога мало. Чим більше буде чисельність твоєї армії, і чим менше армії противника, тим менших зусиль тобі обійдеться бій.

5. Ворог не повинен знати місце, де твоя армія з ним битиметься. Якщо він не буде знати місце, то, з обережності, розосередить свої сили в передбачуваних місцях, і тоді, ти зможеш битися тільки з малою частиною його війська. Тому сказано: у того, хто підготувався з фронту, мало сил в тилу; у того, хто підготувався в тилу, мало сил з фронту; у того, хто підготувався зліва, мало сил справа; у того, хто підготувався справа, мало сил зліва, — коли всюди треба бути напоготові, сил не вистачає! Коли у ворога брак сил — це значить, що він вжив заходів; коли у тебе сил багато — це значить, що ти змусив ворога вжити заходів. Тому й кажуть: якщо ти знаєш час і місце бою, то можеш йти воювати хоч за тисячу лі; якщо не знаєш ані часу, ані місця, то в критичний момент ліве не допоможе правому, а праве лівому, фронт тилу, а тил фронту, і тоді хоч би яка була відстань, хіба вийде в тебе діяти вільно?

1. Я розраховую: у князівства Ю велика армія, але чи допоможе їм це? Сказано: перемогу можна забрати. Хоча б ворогів і було багато, але не дай їм шансу на тебе напасти.

2. Коли обираєш стратегію, дізнайся сильні і слабкі місця в плані противника, спровокуй його і дізнаєшся, що їм рухає; приміряючи то одну, то іншу личину, дізнаєшся, що його живить, а що його вбиває; результати розвідки покажуть, в чому у нього надлишок, а в чому недолік.

3. Доведи лицемірство до крайньої межі, не показуй свою справжню сутність, а якщо справжня сутність зникне, то навіть шпигуни не зможуть розкрити твої плани, а прозорливі полководці ворога прийдуть в розгубленість. Якщо діяти таким чином, то навіть велика маса людей ні про що не здогадається. У перемозі всі бачать тільки зовнішню форму, але ніхто не бачить її внутрішнього змісту, не знає всіх засобів її досягнення. Тому сказано: засоби досягнення перемоги ніколи не повторюються, а їх форм нескінченна кількість.

4. Військо, за характером своїм, схоже на воду, а характер води такий: вона не тече вгору, але прямує вниз. Характер війська: уникати місць з посиленим захистом і атакувати незахищені. Перебіг води залежить від рельєфу місцевості, перемога війська залежить від розташування противника. Тому сказано: на війні немає постійних умов і обставин, так само як у води немає постійної форми; бажаючий перемогти повинен вміти пристосовуватися до нових обставин і змін в положенні противника — це і є «чудо». Тому і говорять, що з п'яти елементів немає одного з постійною перевагою, з чотирьох сезонів жоден не триває довше за інших, в році дні бувають короткі, бувають довгі, а місяць буває повним, а буває тонким.

Сун-цзи сказав:

1. Закон війни такий: головнокомандувач отримує наказ від государя, збирає військо, дві армії протистоять одна одній, і тоді починається найважче на війні — боротьба за перемогу. Коли змагаєшся за перемогу, найважче зуміти зробити кривий обхідний шлях прямим, недоліки перетворити в переваги. Тому вибери такий обхідний шлях, щоб виступивши пізніше ворога, прийти раніше — в цьому і полягає вміння робити обхідний шлях прямим.

2. Боротьба — це вигода, боротьба — це ризик. Якщо, щоб отримати користь, спорядити всю армію — не встигнеш прийти вчасно; якщо, щоб отримати вигоду, залишиш більшу частину армії — втратиш обоз. Кажуть: коли, знявши лати, йдуть без нічого, не знають відпочинку, вдень поспішають, а вночі не зупиняються — це значить йдуть за вигодою на відстань тисячу лі. В цьому випадку командувачі частинами армії можуть потрапити в полон, сильні частини прийдуть першими, слабкі відстануть, і з десяти частин, вчасно прийде одна; коли йдуть за вигодою на відстань п'ятдесят лі, під удар потрапить командувач передовою частиною, а з усієї армії дійде лише половина; коли йдуть за вигодою на відстань тридцять лі, то з усього війська дійде тільки дві третини. Тому кажуть, що армія гине без обозу, без провіанту і без запасних ресурсів.

3. Кажуть: не знаючи планів князів — не зможеш укласти з ними союз, не знаючи рельєфу: гір, річок, боліт — не зможеш переміщати війська; не використовуючи провідників — не зможеш використовувати рельєф з вигодою. Тому перемоги на війні домагаються обманом; діють з міркувань вигоди; ситуацію змінюють шляхом з'єднання і розділення солдатів. Коли потрібна швидкість — будь, як вітер, коли зволікання — будь, як верхівки дерев на легкому вітерці, коли атакуєш — будь, як вогонь, а коли обороняєшся — будь як скеля; будь непроникним, немов затягнуте хмарами небо; а в дії будь наче удар грому. Забираючи на території ворога провізію і ресурси, розділи військо на частини; захопивши землю противника, вистав загони для охорони вигідних противнику місцин. Діючи, зваж на шкоду і користь. Хто знає заздалегідь, як використовувати прямі і обхідні шляхи — переможець — це закон війни!

4. У трактаті «Управління військом» сказано: в бою, команди голосом не можна почути, тому використовуй сигнальні барабани для наступів і відступів; в бою, команди жестами не помітні, тому використовуй сигнальні прапори. Сигнальні барабани і прапори — очі і вуха війська, коли військо згуртоване: хоробрий не піде в наступ один, а малодушний не зможе один відступити — це і є спосіб управління натовпом. Тому в нічному бою використовуй більше вогнів і барабанів, а в денному — більше прапорів — це необхідно, щоб вуха і очі солдатів бачили зміни бойових обставин.

5. Армія може занепасти духом, полководець може втратити рішучість. Тому кажуть: вранці солдати бадьорі і повні рішучості, вдень вони мляві і ліниві, а ввечері тужать за рідним краєм та домівкою. Майстерний у веденні війни уникає ворога, коли той сповнений рішучості; атакує ворога, коли той розслаблений і сумує за домівкою — це і є засоби, як використовувати душевний стан ворога.

Дисципліною впораєшся з безладом, спокоєм впораєшся з хвилюванням — це є засоби, щоб контролювати дух армії.

Близьким впораєшся з далеким, душевним підйомом впораєшся з втомою, насиченням — з голодом — це і є засоби, щоб контролювати боєздатність.

Чи не наступай на армію противника, якщо вона вишикувалася і прапори в бойовому порядку; не атакуй противника, якщо він неприступний — це і є способи контролювати зміни.

6. Закон війни такий: якщо противник високо — не атакуй його прямо; якщо за противником пагорб — не нападай з фронту; якщо ворог прикидається, що відступає — не переслідуй; якщо противник сповнений рішучості — не наступай; якщо противник пропонує приманку — не заковтуй; якщо ворог розвертає армію додому — не стримуй його; якщо оточуєш ворога — залиш прохід; якщо ворог в жахливому стані — не дави — це і є засоби управління боєм.

Сун-цзи сказав:

1. Закон війни такий: головнокомандувач отримує наказ від государя і споряджає військо; в місцевості бездоріжжя не розбивай табір; в проїжджій місцевості не укладай союзи; у небезпечній місцевості не зволікай; в оточеній місцевості — придумай план; в згубному місці — бийся. Є дороги, по яким не можна пройти; є армії, які не можна атакувати; є міста, які не можна захопити; є землі, за які не можна боротися; є накази государя, які не можна виконувати.

2. Головнокомандувач, який спіткав «Дев'ять змін» знає як вести війну. Головнокомандувач, який не зрозумів всієї користі «Дев'яти змін», навіть якщо і буде добре знати рельєф місцевості, то все одно не зможе отримати з цього вигоду. Коли при веденні війни він не збагнув мистецтва «Дев'яти змін», то нехай навіть він і знає «П'ять вигод», все одно не зможе керувати людьми.

3. Тому дія мудрого полягає в тому, щоб врівноважити збитки і вигоду. Коли в несприятливих обставинах будеш пам'ятати про вигоду, а в сприятливих — про збитки, ось тоді зможеш попередити всілякі біди і невдачі!

4. Тож: збитки підпорядкують тобі князів, спільна права змусить їх тобі служити, а вигода змусить їх виступити.

5. Тому закон ведення війни такий: не сподівайся на те, що противник не прийде, а покладайся на те, чим його зустрінеш; не сподівайся на те, що він не буде атакувати, а покладайся, на те, щоб повністю убезпечити себе від його атак.

6. Для полководця існує п'ять небезпек: якщо він буде щосили прагнути померти — його вб'ють; якщо він буде з усіх сил намагатися вижити — потрапить в полон; якщо буде надмірно запальний — зазнає поразки; якщо буде занадто піклується про репутацію — отримає образу; якщо буде надмірно любити народ — його доведуть до повного виснаження. Джерело цих п'яти небезпек — помилки самого полководця. Цими п'ятьма небезпеками розтрощують армію, вбивають полководця, тому не можна не знати про них.

Сун-цзи сказав:

1. Виставляючи військо, дивись на становище противника; уникай гір, спирайся на долини; вибирай висоту зручну для огляду; Не бийся, якщо позиції ворога на височини — це основні принципи розташування в гірській місцевості.

Уникай води; розташовуйся якнайдалі від річки; якщо противник переправляється, то не влаштовуй зустрічну атаку; якщо війська противника переходять річку, то дочекайся, поки переправиться половина, а потім напади і перемога буде за тобою; Не вибирайте для битви місце розташоване близько до води; вибирай місце вище, зручне для огляду; ніколи не став розташувань, за течією річки, нижче супротивника — це основні принципи розташування біля води.

Уникай солонцюватих земель і боліт, проходь їх швидше, ні в якому разі не зупиняйся! Якщо доводиться вступати в бій, то знайди місце, де є є трава і вода, а за тобою нехай будуть дерева — це основні принципи розташування в солончаках і болотах.

Розбиваючи табір на рівнині, обери рівне місце, але справа і позаду нехай буде височина — це основні принципи розташування на рівнині.

Знаючи основне для розташування в чотирьох видах місцевості, можеш перемогти; будеш, немов Жовтий імператор, який переміг чотирьох государів.

2. Закони наступні: обирай височину і бійся низини; вибирай місця, де багато сонця і бійся затінених; вибирай місця, де є густа трава і куди зручно підвозити провіант, тоді в армії не буде хвороб — це називається закласти фундамент перемоги. Там, де є пагорби і дамби, розташуйся так, щоб вони знаходилися праворуч і за тобою. Щоб вигідно розташувати війська, використовуй рельєф.

Якщо треба переправлятися у верхів'ї річки, але пішли сильні дощі та вода покрилася піною, то дочекайся поки все пройде, тільки потім переходь річку.

Якщо є: «гірський струмок» — бурхлива течія між двох скелястих берегів, «небесний колодязь» — місцевість, з усіх боків оточена скелями, що провалюється в середині, «небесна клітка» — місце куди легко увійти, але важко вийти, «небесна сітка» — місцевість, густо вкрита будяком, «небесна пастка» — топи і болота, «небесна тріщина» — дуже вузька дорога, з боків якої обривисті скелі — то, такі місця треба обходити якомога швидше, не підходити близько і не затримуватися. Зроби так, щоб твоя армія була далеко від них, а армія противника близько; розташуйся так, щоб у твоїй армії ці місця були з фронту, а у противника в тилу.

На шляху армії можуть зустрічатися яри, болота і місця зі стоячою водою, густа осока і очерети, гірські ліси, чагарники, такі місця треба багаторазово обшукувати, бо в них легко заховатися шпигунам ворога або влаштувати засідку.

3. Якщо ворог близько, але зберігає спокій — це значить, він покладається на неприступний рельєф місцевості; якщо ворог далеко, але багаторазово викликає на бій — значить, хоче, щоб ти підійшов ближче; якщо ворог розбив табір на рівнині — значить, використовує переваги рельєфу. Безліч дерев колишуться — ворог наступає; в траві багато прихованих перешкод — хоче ввести тебе в оману; птиці злетіли — засідка; тварини сполошилися — ворог готує широкомасштабний наступ; пил стоїть стовпом до небес — колісниці наступають; пил не високо, а скоріше низько, але піднімається по великій території — йде піхота; пил піднімається високо, але не густо — збирають хмиз, рубають дерева; мало пилу піднімається то тут, то там — ворог розбиває табір. Противник на словах скромний, але зміцнює позиції — готується напасти; мови ворога зухвалі, і сам наче рветься в бій — готується відступати; легкі колісниці ворога виходять вперед і розташовуються з боків війська — шикується; ворог, не перебуваючи в скрутному становищі, просить про перемир'я — щось затіває; війська противника швидко пересуваються, а колісниці виїхали на позиції — бажає атакувати; то настає, то відступає — заманює в пастку; солдати ворога стоять спираючись на зброю — голодні; солдати ворога, черпаючи воду для армії, спочатку п'ють її самі — страждають від спраги; ворог бачить вигоду, але не йде забрати — солдати дуже втомилися; птахи збираються зграйками — значить, там безлюдна місцина; в таборі противника вночі перегукуються — побоюються; в армії ворога немає порядку — полководця не підтримують; прапори в армії ворога безладно переміщаються — ознака хаосу; в армії ворога офіцери гніваються — армія стомлена настільки, що не можна нею управляти. Солдати ворога годують коней каштанами, розбійничають і ріжуть худобу у селян, щоб їсти м'ясо, збирають глечики і не повертаються в табір — це значить, що вони в жахливому стані; полководці, в поводженні з солдатами, догідливі і послужливі — військо полягло духом; полководці на право і наліво роздають нагороди — не знають, що робити далі; полководці постійно караю солдат — військо знаходиться в критичному положенні; головнокомандувач спочатку жорстоко карає, а потім боїться зради — він не прозорливий і не знає мистецтва війни. Ворог прийшов, визнає провину і пропонує заручників — хоче перепочинку; у ворога солдати рвуться в бій, а полководець відвів військо і не відступає, і не нападає — все перевір і стеж за ним.

4. На війні не завжди діє закон: чим більше військо, тим краще. Не треба наступаючи, спиратися тільки на одну хоробрість, а треба всебічно оцінити ворога, зібрати всі свої сили для удару, заручиться підтримкою і довірою підлеглих! Непередбачливі і ті, що недооцінили ворога обов'язково потраплять в полон.

5. Якщо ти ще не знайшов взаєморозуміння з солдатами, а вже почав карати — вони не будуть коритися і ти не зможеш воювати; якщо ти знайшов взаєморозуміння з солдатами, а ще не почав карати — солдати будуть непридатні до бою і ти не зможеш воювати. Тому сказано: якщо хочеш, щоб накази виконувалися, дій згідно цивільним законам; якщо хочеш, щоб солдати згуртувалися і підкорилися тобі всі як один, дій згідно військовим законам. Тоді з'являться повагу і підтримка між старшими і молодшими. Якщо в звичайний час закони виконуються, то народ буде коритися; якщо в звичайний час закони не виконуються, то народ не буде коритися. Коли в звичайний час закони приймаються з довірою — це значить, що вже досягнуто згоди між полководцем і солдатами.

Сун-цзи сказав:

1. Є такі види місцевості:

— відкрита місцевість — це місце, куди і ти, і ворог можете вільно пройти; коли ти на відкритій місцевості, то розташуйся на височини з того боку, де сходить сонце, забезпеч зручний шлях для доставки провіанту, і тоді в бою отримаєш перемогу;

— схил — це місце, де легко йти вперед, але важко повертатися назад; коли ти розташувався в цій місцевості, то можеш нападати, і якщо ворог не підготувався, ти отримаєш перемогу; якщо ворог вжив заходів і встиг підготуватися, то не йди в наступ — не переможеш; наступати легко, а відступати буде важко — в цьому немає для тебе вигоди;

— розгалужена місцевість — це місце, де ані мені, ані ворогу не вигідно наступати; в цій місцевості, навіть якщо ворог заманює вигодою, що не наступай, а навпаки вдавай, що збираєшся відступати, нехай ворог підійде ближче, а коли підійде половина його військ, напади і отримаєш перемогу;

— гірська долина — поспішай розташуватися в ній першим, приклади всі сили, щоб закрити прохід в долину і чекай нападу ворога; якщо ж ворог розташувався там раніше і, вже встиг зміцнити прохід — не нападай, але якщо він ще не зміцнив прохід, тоді атакуй і отримаєш перемогу;

— в гористій місцевості — якщо ти прийшов першим, то треба зайняти височину з того боку, де сходить сонце і очікувати ворога; якщо ж ворог прийшов першим, то відведи війська і не нападай;

— у віддаленій місцевості, якщо сили рівні, то не починай бій, якщо почнеш, то не переможеш. Ці шість видів місцевості — основа вчення. Мудрий полководець не повинен цим нехтувати.

2. Буваю такі ситуації: військо утікає, щоб врятуватися, військо розпустилося, військо потрапило в пастку противника, розвал війська, заворушення у війську, поразка війська. Ці шість ситуацій не кара Неба, а недогляд головнокомандувача.

Коли ти і противник рівні за силою, але одна частина твого війська атакує десять частин війська противника — це призведе до втечі твого війська; армія сильна, а полководець слабкий — це призводить до розбещеності війська; полководець сильний, а військо слабке — це приведе військо в пастку ворога; полководці зляться і не підкоряються головнокомандувачу, а потім, в гніві, самовільно йдуть атакувати ворога, значить що головнокомандувач не знає здібностей своїх підлеглих — це призводить до розвалу війська; головнокомандувач слабкий і не строгий, накази невиразні, немає дисципліни і субординації — це призводить до заворушень у війську; головнокомандувач недооцінює ворога, як то кажуть «малим захищається від великого, слабким атакує сильне» і при цьому, навіть не відбирає найкращих солдатів в передові загони — це призводить до поразки війська. Ці шість ситуацій, які призводять до ураження, не можна не знати мудрому полководцеві!

1. Місцевість допомагає війську: точно дізнавшись розташування ворога, можеш отримати перемогу. Вигідно використовувати своє місце розташування, точно дізнатися положення противника, прорахувати стратегічно важливі пункти, розрахувати відстань — це дії мудрого командувача. Хто вступає в бій, знаючи все це, той повинен перемогти, хто вступає в бій, не знаючи цього — зазнає поразки!

2. Якщо за всіма розрахунками виходить, що ти повинен перемогти, але государ забороняє давати бій, неодмінно давай бій; якщо за всіма розрахунками виходить, що ти не можеш перемогти, але государ хоче дати бій, ні в якому разі не давай! Сказано: головнокомандувач, який, наступаючи, не шукає слави, а відступаючи, не боїться кари, який думає тільки про благо свого народу, збереження армії і вигоду государя — справжня коштовність для своєї країни!

3. Якщо дбаєш про солдатів як про дітей, то можеш відправлятися з ними хоч на край світу; якщо будеш ставитися до солдатів як до улюблених синів, то вони підуть з тобою на смерть. Але якщо будеш їм потурати, то не зможеш примушувати; а будеш любити і жаліти, то не зможеш наказувати; будеш допускати заворушення, то не зможеш керувати. Така армія схожа на зарозумілу дитину і від неї немає ніякої користі.

4. Якщо ти готовий атакувати, але не знаєш чи готовий ворог — це тільки наполовину обіцяє перемогу; якщо ворог готовий атакувати, але не знаєш чи готовий ти сам атакувати — це тільки наполовину обіцяє поразку; якщо ви обоє готові атакувати, але ти не знаєш чи можна боротися в цій місцевості — це наполовину обіцяє поразку. Тому, майстерний у веденні війни в діях не знає плутанини, а засоби, які він може використовувати безкінечні. Кажуть: знаєш себе і ворога — уникнеш поразки, знаєш рельєф і клімат — отримаєш повну перемогу!

Сун-цзи сказав:

1. Закони війни наступні: є територія розсіювання, територія легка для відступу, оспорювана територія, легко прохідна територія, перехресна територія, труднопрохідна територія, територія бездоріжжя, територія небезпечного оточення, згубне місце.

2. Коли воюють на своїй землі, це територія розсіювання; коли війська вже увійшли на територію противника, але ще не заглибилися, це територія легка для відступу; місцевість, яку і мені, і противнику вигідно захопити, є спірна територія; я можу легко пройти, і ворог може легко пройти, це легкопрохідній територія; коли територія прилягає до кордонів кількох князівств і той, хто першим її захопить, отримає все — це перехресна територія; коли вже заглибилися в чужі землі, залишивши за собою безліч укріплень, це називається важко прохідна територія; коли доводиться пробиратися через гори і ліси, яри та урвища, річки і топи, така важка для пересувань місцевість називається територією бездоріжжя; місцевість, яка виявляється занадто вузькою при наступі, але занадто звивистою при відступі, на якій ворог може перемогти малою кількістю називається територією небезпечного оточення; місцевість, на якій ти змушений вступити в бій, щоб врятуватися, а не битися, означає приректи себе на смерть, іменується згубним місцем.

3. Кажуть: на території розсіювання не бийся; на легкій для відступу території не зупиняйся; на спірній території не атакуй; на легко прохідній території не розмикай кільця; на перехресної території дій узгоджено; на важкодоступній території захоплюй провіант; на території бездоріжжя просувайся швидко; на території небезпечного оточення застосуй військову хитрість; в згубному місці бийся.

4. У давнину, вправні у веденні війни, робили так, що у ворога передові і тилові частини не могли об'єднатися; великі і малі за чисельністю частини не діяли спільно; вищі і нижчі не допомагали один одному; старші і молодші не підтримували один одного; розрізнені не могли зібратися, а зібрані не могли втриматися разом. Що ж стосується своєї армії, то дій, якщо є вигода, якщо немає, то зупинись!

Насмілюються спитати: «Якщо у ворога численна, добре організована армія, як його зустріти?» Відповім: «Спочатку захопи те, що йому дорого, і він буде в твоїй владі».

Головне на війні — стрімкість: захоплюй там, де він недогледів; проходь там, де він навіть не припускає думки; атакуй там, де він навіть не очікує.

5. Коли ти гість на чужій території, просуваючись вглиб, пам'ятай, що головне, це єднання і взаємодопомога, тоді господар не зможе перемогти тебе; будеш забирати багатий врожай з полів — вистачить провізії для всієї армії; будеш стежити за порядком і давати відпочинок солдатам — всі згуртуються, а бойовий дух зміцніє; будеш застосовувати військову хитрість, і ніхто не здогадається про твої плани. Коли солдати опиняться в скрутному становищі, вони помруть, але не відступлять. Коли вони перестають боятися смерті, то не буде нічого, що вони не могли б досягти! Всі разом вони будуть битися до останньої краплі крові! Коли солдати потрапляють у безвихідне становище, їх нічого не лякає; коли нікуди відступати, бойовий дух міцніє; коли вони зайшли далеко, їх нічого не втримає. У безвихідному становищі вони будуть битися! Тому сказано: такі солдати без наказів пильні; без вмовлянь відповідальні, без примусів гуртуються, без наказів довіряють. Заборони пророцтва і прибери сумніви, і солдати під час смертельної загрози не втечуть. У солдатів немає надлишку коштів — зовсім не тому що їм не подобається багатство; солдати не бояться померти — зовсім не тому що вони не хочуть довго жити. Коли виходить наказ розпочинати війну, у тих хто сидить, сльози ллються на одвороти халата, у тих хто лежить, струмують по щоках, але коли вони опиняються в скрутному становищі, вони безстрашні немов Чжуань Чжу і Цао Куй.

6. Майстерний у веденні війни, немов Шуайжань — це чаньшанська змія. Атакуй її голову, і вона вдарить хвостом, атакуй її хвіст, і вона вдарить головою, атакуй її посередині і вона вдарить і головою, і хвостом.

Насмілюються спитати: «А чи можна стати схожим на змію Шуайжань?» Відповім: «Можна. Жителі царства У і царства Ю не терплять один одного, але переправляючись через річку в одному човні і потрапивши в бурю, вони будуть допомагати один одному як права рука лівій.» Недостатньо зв'язати коней разом і закопати колеса в землю. Щоб солдати були як один відважними потрібно майстерне управління; щоб і слабкі, і сильні солдати однаково приносили користь — потрібні належні обставини. Тому майстерний у веденні війни, в безвихідному становищі, веде військо і командує військом як однією людиною!

7. Полководець повинен бути холоднокровним і непроникним, щоб вороги не розгадали його задумів, повинен бути строгим і справедливим, щоб в командуванні був порядок. Він повинен обдурити шпигунів так, щоб вони взагалі ні про що не здогадалися; повинен міняти цілі і змінювати плани, щоб залишити всіх в невіданні; повинен міняти розташування і йти обхідними шляхами, щоб інші навіть не могли припустити таких дій.

У день виступу військ, вести себе слід так, немов забравшись високо, позбувся драбини — шляху назад немає!

Полководець, що далеко просунувся на ворожій території, подібний до випущеної стріли. Спали човни і розбий котли, жени військо як стадо вівець: женеш вперед — вони йдуть вперед, женеш назад — вони йдуть назад, вони не повинні знати і розуміти твої задуми! Зібрати всю армію і піддати удару або кинути в небезпеку — це і є справа полководця. Не можна не брати до уваги і нехтувати знанням про дев'ять видів територій, про вигоду наступів і відступів, про душевні стани людей.

8. Коли ти гість на чужій території, то чим далі просуваються твої солдати, тим більше гуртуються, і навпаки чим ближче до своєї землі, тим більше розсіюються. Коли переходять межі ворожої території — це неприступне місце; коли можеш відійти з усіх боків — це перехресна територія; коли далеко зайшов на землю ворога — це важко прохідна територія; коли ще не далеко відійшов від своїх земель — територія легкого відступу; коли ззаду небезпечно, а спереду вузько — це територія небезпечного оточення; коли немає можливості пройти — це згубне місце. Тому сказано: на території розсіювання згуртуй солдатів єдиною метою; на легкій для відступу території не розривай зв'язок; на спірній території приходь після противника; на легко прохідній території попіклуйся про надійний захист; на перехресній території укладай союзи; в важко прохідній місцевості забезпеч безперервні поставки продовольства; на території бездоріжжя швидко, без зупинок, просувайся вперед; на території небезпечного оточення побудуй перешкоду; в згубному місці вступай в смертельний бій. Поведінка солдат наступна: потрапивши в оточення вони борються з останніх сил, в безвихідному становищі накази виконуються без примусу!

9. Тому не знаючи задумів князів, не укладай з ними союзів; не знаючи місцевості, не веди армію; якщо не вдаватися до допомоги провідників, то не здобудеш всю вигоду від місця розташування.

Не знаючи хоча б одного з дев'яти видів території не можна називатися Князем війни. Армія Князя війни руйнує чужу державу, навіть не давши їй зібрати сили; міць Князя війни не дає противнику укладати союзи. Тож Князь війни не потребує союзів, він діє відповідно до своїх задумів, міць його армії перевершує армію ворога, тому він і може зруйнувати міста, знищити царства. Він роздає нагороди, не дотримуючись правил, накази його йдуть врозріз зі звичним порядком, а цілою армією він керує як однією людиною.

Говори солдатам про їхні обов'язки, але не повідомляй про свої плани; кажучи про шкоду, не повідомляй про шкоду. Постав їх в скрутне становище — і вони зможуть вистояти, відправ їх в смертельну пастку — і вони виживуть, бо тільки опинившись в небезпеці, вони зможуть здобути перемогу! Тому кажуть: висуваючи військо, дізнайся задуми противника і вдавай, що дотримуєшся їх, нехай він повірить в твій обман і попаде в пастку, і тоді нанеси нищівного удару, напади раптово, захопи його, убий його полководців — це називається «вдавшись до хитрого плану, зробити велику справу».

10. У день виступу своєї армії закрий застави і знищ перепустки, не приймай ворожих послів, поквап міністрів, щоб якнайшвидше обговорити військовий план. Коли ворог ще не визначився, це найкращий час напасти! Спочатку захопи найдорожче йому. Не призначай дня битви, не дій згідно з прийнятими правилами, дій згідно ситуації в стані ворога — це і визначає перемогу! На початку війни будь тихим і слабким, немов цнотлива дівчина, і ворог відкриє свої двері, а потім будь швидкий, немов заєць, що вирвався на свободу, і тоді ворог не встигне нічого з тобою зробити.

Сун-цзи сказав:

1. Є п'ять видів атаки вогнем: спалюють людей, спалюють провіант, спалюють обози, спалюють склади, спалюють дороги.

2. Для атаки вогнем необхідні певні умови, до приходу певного моменту все необхідно підготувати заздалегідь. Атакувати вогнем потрібно в певний час і певний день. Певний час приходить, коли погода стоїть посушлива, певний день настає, коли Місяць проходить сузір'я Цзи, Бі, І, Чжень — зазвичай в ці дні піднімається вітер.

3. Атаку вогнем і зміни в ній треба проводити відповідно до п'яти правил: якщо вогонь виник всередині — нападай зовні, якщо вогонь виник всередині, але ворог спокійний — чекай і не нападай; коли вогонь досягне піку своєї сили, то атакуй, якщо це можливо, якщо можливості немає — зупинись; якщо хочеш підпалити зовні, не чекай, коли всередині настане сприятливий момент, а просто, в потрібний час, підпалюй; якщо пожежа виникла з того боку, звідки дме вітер, то не атакуй з тієї сторони, куди він дме. Днем вітер може дути довго, а вночі може припинятися. На війні необхідно знати п'ять видів атаки вогнем і, розраховуючи на погоду, чекати слушної нагоди для нападу.

4. Тому кажуть: при атаці, допомога від вогню величезна і має першочергове значення, а допомога від води всього лише підсилює основну атаку. Водою припиняють, вогнем віднімають.

5. Виборюючи перемогу або захоплюючи приступом, необхідними є ці засоби, якщо ж їх не застосовувати, то, навіть під час успішного походу, виникне таке лихо як «брак коштів». Тому мудрий государ покладається на ці засоби, а талановитий полководець їх застосовує. Немає користі — не виступай, нічого не отримаєш — не споряджай армію; немає великої небезпеки для тебе — не розпочинай війну! Государ не повинен через одномоментний гнів починати війну, головнокомандувач не може через короткочасне невдоволення піднімати війська. Треба прорахувати вигоду і, тільки тоді, виступати, якщо немає вигоди, то треба зупинитися! Гнів знову змінить милість, невдоволення знову змінить радість, і тільки зруйноване царство знову не відродиться, а мертві знову не стануть живими! Тому мудрий государ обачний, а видатний полководець обережний — це і є шлях, ставши на який, можна зберегти спокій держави і цілісність армії!

Сун-цзи сказав:

1. Коли йдуть в похід за тисячу лі з десятитисячної армією, то витрати народу і витрати держави становлять тисячу золотих в день. Усередині країни і за її межами панує неспокій, народ знемагає від витрат на довгий шлях армії і не може виконувати повинності як звичайно. Буває так: дві армії кілька років протистоять одна одній, а перемогу вирішує один день! Шкодувати титули, чини і золото, на те, щоб дізнатися задуми і положення противника — це крайня ступінь не гуманності, це абсолютне невміння управляти людьми; той, хто так чинить не помічник государю і не государь перемоги! Мудрі правителі і талановиті полководці висували війська, перемагали і здійснювали видатні подвиги, бо все знали про ворога заздалегідь. Ці знання не можна знайти, спираючись на прикмети і забобони, їх не можна знайти, порівнюючи схожі ситуації, не можна знайти, шляхом розрахунків, тому необхідно залучити шпигунів, щоб через них дізнатися про ворога все.

2. Використовують п'ять видів шпигунів: місцеві шпигуни, внутрішні шпигуни, оборотні шпигуни, шпигуни життя, шпигуни смерті; коли вони всі разом діють, ніхто не знає їх шляхів — це і називається «дивовижне мистецтво», такі люди — скарб!

Місцеві шпигуни — це завербовані місцеві жителі; внутрішні шпигуни — це завербовані місцеві чиновники; оборотні шпигуни — це перевербовані шпигуни ворога; шпигуни смерті — ті шпигуни, які передають ворогові помилкову звістку; шпигуни життя — ті шпигуни, які можуть повернутися живими зі зворотним повідомленням.

3. Тому сказано: для армії немає нічого ближче і важливіше шпигунів; немає більше нагород, ніж для шпигунів, немає більш секретних справ, ніж ті що доручають шпигунам; хто не володіє великою мудрістю — не зможе використовувати шпигунів; хто не володіє гуманністю — не зможе вірно розпорядитися шпигунами; хто не володіє тонкою проникливістю — не зможе дізнатися від них правду.

Тонка проникливість! Тонка проникливість! Немає нічого, де не знайшлося б застосування шпигунам. Використовуй шпигунів ще до початку походу. Якщо зміст шпигунського донесення стане відомим ще до відправлення, то слід вбити і шпигуна, і всіх кому це стало відомо.

4. Перш ніж як атакувати армію ворога, наступати на будь-яке його місто, вбивати будь-яких його людей, обов'язково про все довідайся, навіть імена полководця, помічників, чиновників, що відповідають за зв'язок, начальників охорони, офіцерів. Накажи своїм шпигунам дізнатися все про цих людей.

5. Треба виявити в своєму оточенні шпигуна ворога, спокусити його вигодою, навчити його і поставити перед ним завдання, наблизити його, нехай він стане твоїм оборотним шпигуном. Спираючись на відомості оборотного шпигуна можна дізнатися, як і з кого набирати і як використовувати місцевих і внутрішніх шпигунів. Спираючись на відомості оборотного шпигуна, можна відправити з хибним повідомленням шпигуна смерті. Спираючись на відомості оборотного шпигуна, можна змусити шпигуна життя вчасно принести донесення. Все, що пов'язане з п'ятьма видами шпигунів, хоча і відомо государю, але ключ знаходиться у оборотного шпигуна, тому нагороджуючи його, не варто скупитися.

6. У давнину, коли царство Інь споряджало військо, в царстві Ся шпигуном був І Чжи; коли царство Чжоу споряджало військо, в царстві Інь шпигуном був Люй Я. Тому мудрий правитель, талановитий головнокомандувач правильно використовуючи шпигунів, завжди доб'ється успіху. Головне на війні — це покладаючись на відомості від шпигунів, самому вирішувати, як діяти армії.